Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Гісем

§ 26. Священна Римська імперія та держави Центрально-Східної Європи. Гуситський рух

ПРИГАДАЙТЕ

1. Хто такі курфюрсти?
2. Коли Римська імперія стала «Священною»?
3. Які королівства утворилися в Центрально-Східній Європі?
4. Кого в середні віки називали єретиками?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

чому в XIV ст. центр Священної Римської імперії перемістився в Чеське королівство, а на початку XVI ст. вона стала Священною Римською імперією німецької нації;
що змусило імператора видати «Золоту буллу»;
які династії вели боротьбу за контроль над державами Центрально-Східної Європи;
хто такі гусити і якими були наслідки гуситських війн.

1. Священна Римська імперія. «Золота булла»

• Що таке «Золота булла»?

У середині XIV ст. політичний центр Священної Римської імперії перемістився в Чеське королівство. Імператор Карл IV (1346-1378 рр.) із династії Люксембургів одночасно був і чеським королем. Він розумів, що утримувати імперію під своєю владою він не зможе. Тому Карл IV Люксембург вирішив закріпити становище, за яким імперія лише об’єднувала окремі самостійні князівства, міста тощо. У 1356 р. він проголосив «Золоту буллу». Цей документ підтверджував порядок вибору імператора курфюрстами більшістю голосів. «Золота булла» законодавчо закріпила привілеї князів на вищий суд, розробку копалень, карбування власної монети, стягування мита. Дозволено було вести «законно оголошені» війни. Проте війни васалів проти верховного сеньйора були заборонені. «Золота булла» стала основним документом для видання законів аж до ліквідації імперії в 1806 р.

Із XV ст. у титулі імператорів з’явилося доповнення — «німецької нації». Державу почали називати просто «Імперія» або «Німеччина».

2. Правління династії Ягеллонів у Центрально-Східній Європі

• На правління в яких державах претендувала династія Ягеллонів?

У Священній Римській імперії поглиблювалася децентралізація, а держави Центрально-Східної Європи в цей час після укладення династичних уній об’єднували сили для протистояння зовнішнім загрозам: із півночі — Тевтонському ордену, із заходу — Священній Римській імперії, зі сходу — Московській державі, із півдня — туркам-османам.

Польські рицарі XIII—XIV ст. Художник Ян Матейко.

Зі смертю Казимира ІІІ Великого в Польському королівстві перервалася династія П’ястів. Влада перейшла до угорського короля Лайоша (Людовіка) І Великого з династії Люксембургів. Лайош, як і Казимир, не мав сина, тому прагнув забезпечити двох своїх дочок коронами. У 1374 р. він погодився укласти Кошицькі привілеї, відповідно до яких в обмін на надання права на престол одній із дочок шляхта здобувала більше прав. У 1385 р. старшу дочку Марію одружили із Сигізмундом (Жигмондом) Люксембургом, який став королем Угорщини, Хорватії, Чехії (Богемії) та імператором Священної Римської імперії. Інша дочка — Ядвіга — була коронована як королева Польщі. Проте під тиском польської шляхти, яка не бажала, щоб їхня держава була під владою імперії, її видали заміж за великого князя литовського Ягайла. У 1385 р. між Польським королівством і Великим князівством Литовським було укладено Кревську унію. Натомість унію Польського та Угорського королівств скасували.

Ягайло дав обіцянку «землі свої Литви і Русі приєднати на вічні часи до Польського королівства» і разом із підданими прийняти католицтво. Після церемонії хрещення, одруження з Ядвігою і коронації (1386 р.) він почав правити під ім’ям Владислав II Ягайло (1386-1434 рр.). У 1387 р. Ядвіга була проголошена королевою Русі, тим самим забравши Галичину в Марії. Отже, Центрально-Східна Європа була розділена між Священною Римською імперією та унією Польського королівства та Великого князівства Литовського. Об’єднавшись, вони змогли позбутися небезпеки з півночі. У 1410 р. у Грюнвальдській битві було розгромлено Тевтонський орден. Натомість Велике князівство Литовське за правління князя Вітовта усунуло монгольську загрозу та тимчасово приборкало зазіхання на землі Русі Московської держави. Вітовт розширив кордони Великого князівства Литовського до Чорного моря, ставши головним претендентом на спадщину Русі.

ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНА ЄВРОПА в ХІІІ—XV ст.

Празький грош (срібна монета).

У 1429 р. у Луцьку відбувся з’їзд монархів Центрально-Східної Європи. Фактично вирішувалося питання про розподіл впливу в регіоні. Папа Римський та імператор Священної Римської імперії, надавши Вітовту королівський титул, прагнули схилити ситуацію на свій бік. Проте через протидію поляків корона до Вітовта не доїхала, а потім він несподівано помер. Велике князівство Литовське залишилося в унії з Польським королівством.

У 1434 р. помер і Владислав II Ягайло. Його син Владислав від шлюбу з русько-литовською князівною Софією Гольшанською (відомий в історії під ім’ям Владислав IІІ Варненчик) у 1440 р. став також і угорським королем під ім’ям Уласло І. Він об’єднав сили держав Центрально-Східної Європи перед загрозою турків-османів. Проте зупинити їхній наступ Владиславу ІІІ не вдалося, а сам він загинув у битві під Варною.

Ядвіга і Ягайло. Скульптор Томаш Оскар Сосновський.

• Поміркуйте, у чому полягає символічність скульптури.

Наступником Владислава ІІІ став його брат Казимир IV Ягеллончик, який був одночасно правителем Великого князівства Литовського та Польського королівства до 1492 р. Він ліквідував удільний устрій Великого князівства Литовського, упорядкував закони («Судебник великого князя Казимира»), розширив кордони Польського королівства до Балтійського моря, зробив васалом Тевтонський орден, домігся утвердження свого сина Владислава (Вацлава) на чеському (1471 р.) та угорському (1490 р.) престолах.

Владислав III Варненчик. Художник Марчелло Баччареллі. 1768-1771 рр. Своє прізвисько правитель отримав після загибелі в битві з турками-османами під Варною.

Водночас загострювалася ситуація на сході й півдні з боку Великого князівства Московського, яке активно захоплювало нові землі, і Кримського ханату, за яким стояла Османська імперія. Усвідомлюючи загрозу від Московської держави та прагнучи позбутися її впливу на власні володіння, Казимир IV сприяв поділу Київської митрополії православної церкви на Київську і Московську.

Таким чином, наприкінці XV ст. династія Ягеллонів правила Чеським, Угорським, Польським королівствами та Великим князівством Литовським.

У цей час з’явився ще один претендент на контроль над регіоном — династія Габсбургів, яка остаточно утвердилася у Священній Римській імперії.

• Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, які держави змагалися за вплив у Центрально-Східній Європі.

3. Ян Гус і гуситські війни

• Які головні релігійні питання спричинили спалах гуситських війн?

За правління імператора Карла IV Люксембурга в Чеському королівстві швидко зростали міста, розвивалися торгівля й промисли. Він перебудував Прагу, заснував Празький університет (1346 р.). Однак у всіх діях правитель спирався на німецьких переселенців. У суспільстві посилювався конфлікт між чехами й німцями, які мали різні права. Наростало невдоволення католицькою церквою, яка стрімко втрачала довіру людей. Усе це стало підґрунтям до появи в Чеському королівстві потужного національно-релігійного руху, який назвали гуситськими війнами, а його прибічників — гуситами. Ця назва походить від імені чеського проповідника, професора Празького університету Яна Гуса.

Спалення Яна Гуса. Мініатюра з хроніки 1485 р.

• Чому було страчено Яна Гуса?

Ян Гус критикував обряд причастя, який у католицькій церкві був різним для священників і світських осіб. Священники причащалися хлібом і вином (як «плоттю і кров’ю» Христа), а прості люди — лише хлібом. Ян Гус доводив, що спочатку всі християни причащалися однаково. Його викликали на церковний собор, який проходив у місті Констанц. Проповідника оголосили єретиком і в 1415 р. спалили на багатті.

Страта Яна Гуса стала приводом до спалаху невдоволення. Кожен стан чеського суспільства мав свою мету боротьби, але всіх об’єднувало прагнення домогтися реформування церкви й позбутися засилля німців.

Словник

Гуситські війни — національно-релігійний рух у Чеському королівстві в першій половині XV ст.

Гусити — послідовники вчення Яна Гуса, учасники суспільного руху в Чеському королівстві за реформу католицької церкви та покращення життя населення.

Зверніть увагу

Основні ідеї вчення Яна Гуса:

• Біблія є єдиним джерелом віри. Віряни мають безпосередньо звертатися до Біблії, а не до Папи Римського або інших представників церкви.

• Усі люди рівні перед Богом незалежно від становища в суспільстві.

• Церква має бути бідною, відмовитися від володіння майном. Засуджується продаж церковних посад і стягування плати за здійснення церковних таїнств.

Цікаві факти

Гусити розробили нову тактику ведення бою. Важкі бойові вози вони ставили колом і сковували ланцюгами, що забезпечувало надійний захист під час атаки кінноти. Знесиливши противника, гусити переходили в наступ. Крім того, вони почали застосовувати легкі гармати, які встановлювали на вози. Завдяки цьому гуситське військо, яке було переважно пішим, перемагало імперських рицарів.

Бойовий віз гуситів. Сучасна реконструкція.

• Які переваги надавав такий віз у боротьбі з рицарською кіннотою?

rnk.com.ua/107567

Працюємо з джерелом

Повстання почалося в Празі в 1419 р. Поступово повстанці заволоділи всією територією Чеського королівства. Після смерті короля Вацлава (Венцеслава) IV гусити оголосили про позбавлення його наступника імператора Сигізмунда (Жигмонда) Люксембурга чеського престолу. Учасники руху змінили державний устрій. Управління було зосереджено в руках сейму — зборів представників усіх станів. Гусити створили сильну армію на чолі з досвідченими полководцями.

Найбільшими досягненнями гуситів стали конфіскація церковних володінь, скасування десятини, реформування церкви та її обряду.

Папа Римський та імператор Священної Римської імперії, намагаючись придушити гуситський рух, п’ять разів оголошували проти них хрестові походи. Однак військо хрестоносців зазнавало поразок. Гусити не тільки оборонялися, а й самі здійснювали походи за межі Чеського королівства.

Коли основну мету гуситів, здавалося, було досягнуто, серед учасників руху виникли суперечності. Гусити розділилися на чашників (послідовники Яна Гуса, які причащали простих вірян із чаші) і таборитів (назва походить від гори Табор, де розташувався центр руху).

Чашники вимагали скасування привілеїв церкви та церковного землеволодіння, спрощення церковного обряду, запровадження богослужіння чеською мовою і причащання двома способами. Політичною вимогою чашників було створення незалежної чеської монархії.

Таборитів очолив Ян Жижка, а після його смерті — Прокіп Великий та Прокопій Малий. Посилаючись на заповіді Христа, таборити вимагали відмовитися від особистого майна й передати його до спільної скарбниці, а також скасувати податки. Вони заперечували поклоніння святим мощам і стверджували, що будь-хто може вести богослужіння, навіть жінка (це було неприпустимо в ті часи). Деякі таборити наполягали не на реформі, а на ліквідації церкви. Чашників підтримували дворяни, вище духовенство; таборитів — частина дворян, селяни та інші бідні верстви населення. Суперечки між таборитами й чашниками призвели до відкритого протистояння. У битві біля Ліпан 1434 р. таборити зазнали поразки.

Ян Жижка. Художник Ян Вілімек.

Постать в історії

Ян Жижка — полководець і національний герой Чехії. Він походив із родини дрібної шляхти, усе життя був найманцем у війську різних країн. Ян Жижка брав участь у Грюнвальдській битві (1410 р.), битві під Азенкуром (1415 р.), став лідером таборитів. У бою Ян Жижка втратив зір, але продовжував успішно командувати військом. Він помер від чуми в 1430 р.

Зрештою чашники уклали з католицькою церквою угоду, яка передбачала скасування десятини, причащання двома способами, здійснення богослужіння чеською мовою (згодом цю поступку було скасовано). У Чеському королівстві, хоча й ненадовго, виникла національна церква, яка мала свої етнічні особливості. Для католицької церкви цей рух став попередником боротьби за оновлення та реформу церкви (Реформації).

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

«Золоту буллу» імператора Карла IV;
прагнення Ягеллонів об'єднати Центрально-Східну Європу під своєю владою;
причини, результати та наслідки гуситського руху.

Працюємо з хронологією

1356 р. Оголошення «Золотої булли» імператором Священної Римської імперії
1385 р. Кревська унія
1419-1434 рр. Гуситські війни

Запитання і завдання

Знаємо

1. За якого правителя Прага стала центром Священної Римської імперії?

А Рудольфа Габсбурга
Б Яна І Ольбрахта
В Карла IV Люксембурга
Г Філіпа II Августа

2. Коли імператор видав «Золоту буллу»?

3. Переставте літери, щоб отримати прізвище полководця і національного героя Чехії. Яким був його внесок у розвиток держави?

Аналізуємо і пояснюємо

4. Поясніть, у чому полягала необхідність видання «Золотої булли».

5. Як було створене Велике князівство Литовське? Чому воно стало однією з наймогутніших держав Центрально-Східної Європи? Якими були мета та наслідки укладення Кревської унії?

6. На прикладі гуситів висловіть припущення, що об’єднує народ у боротьбі за незалежність.

7. Як ви вважаєте, чи можна було уникнути конфлікту таборитів і чашників?

Застосовуємо і творимо

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років тривали гуситські війни? 2) Скільки років минуло від укладення Кревської унії до об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства в 1569 р.?

9. Працюємо в парах. За додатковими джерелами складіть добірку експонатів до експозиції віртуального музею «Гуситські війни».

Зміст