Географія. Повторне видання. 9 клас. Гільберг (2026)
Тема 6. Австралія і Океанія
§ 45. Які сучасні особливості національних економік Австралії та країн Океанії
• Які особливості характерні для острівних країн?
• Як колоніальне минуле впливає на сучасний розвиток країн?
• У чому особливості віддаленого географічного положення?
Аутбеки
Аборигени
Ендеміки
Копра
Мериноси
1. У чому особливість політичного устрою Океанії. Австралія та Океанія стали останнім регіоном світу, який був постійно заселений людьми і зазнав колоніалізму. Саме сюди відбулося значне переселення вихідців із Великої Британії та її володінь. У сучасній Океанії й досі існують колоніальні володіння - наприклад, Американське Самоа, а також острови, що залежать від Нової Зеландії. Багато острівних держав зберігають тісні економічні й політичні зв’язки зі своїми колишніми метрополіями. Найпівнічнішою територією Океанії є Гавайські острови (штат США), а найпівденнішою - острови Кемпбелл, які належать Новій Зеландії та розташовані в субантарктичних широтах. Серед усіх країн регіону лише Тонга є монархією. Колишні британські колонії визнають короля Великої Британії своїм верховним сюзереном, тоді як більшість інших країн Океанії має республіканську форму правління. На прапорах окремих держав збереглося зображення британського прапора, що символізує історичну приналежність до Співдружності націй (мал. 45.1). Переважна більшість країн Океанії є унітарними республіками, проте в регіоні є й автономні території, наприклад Бугенвіль у складі Папуа-Нової Гвінеї.
Мал. 45.1. Країни регіону Австралії та Океанії у складі Співдружності націй
• Оберіть у групі одну з країн, поданих на мал. 45.1, та позначте її на контурній карті світу. Зазначте, коли вона була у складі британських володінь і коли здобула незалежність або сучасний міжнародний правовий статус.
Відкриваємо для себе світ. 2025 р. Нова Каледонія отримала статус «держави» із статусом самовизначення у складі Франції.
Це змінить Україну. 2025 р. Україна встановила дипломатичні відносини з Папуа-Новою Гвінеєю.
2. Чому немає великих міст в Океанії. У цьому регіоні світу немає дуже великих (за людністю) міст. Характерною особливістю Австралії та Нової Зеландії є зосередження більшості населення у приморських регіонах. Внутрішні території Австралії мають напівпустельний і пустельний характер, тому є несприятливими для проживання людей (аутбеки) (мал. 45.2).
Мал. 45.2. Розселення населення в Австралії станом на 01.01.2025 р.
На замітку. Аутбеки - великі практично ненаселені, посушливі внутрішні райони Австралії.
Аборигени - корінні жителі країни чи території, які проживали там споконвіку, задовго до появи прибулих поселенців.
Подібна ситуація спостерігається і в Новій Зеландії, де гірські райони, укриті лісами та болотами, також малопридатні для розселення. Тому, за винятком окремих осередків добувної промисловості, населення цих територій незначне.
Для країн Океанії існує закономірність: що менший за площею острів, то більша густота населення. Наприклад, у державі Тонга густота населення становить приблизно 142 особи на 1 км2, тоді як у Папуа-Новій Гвінеї - лише близько 11 осіб на 1 км2. Залежно від історії заселення островів, в Океанії сформувалися три великі регіони: Меланезія, Мікронезія та Полінезія (див. форзац). Саме тут розташоване єдине в регіоні за кількістю постійного населення володіння Великої Британії - острови Піткерн, де в 2024 р. проживало лише 35 осіб.
Відкриваємо для себе світ. У регіоні Океанії розташована держава Кірибаті, яка є єдиною країною світу, що лежить одночасно в усіх чотирьох півкулях Землі. Її острови розкидані по обидва боки від екватора та 180-го меридіана, тому територія країни простягається і в Північній, і в Південній, і в Західній, і в Східній півкулях. Через таке розташування Кірибаті однією з перших у світі зустрічає новий календарний день.
3. У чому особлива уразливість природи Океанії. Природні умови та ресурси Океанії дуже різноманітні. Тривала ізоляція від інших частин світу призвела до великої кількості ендемічних видів рослин і тварин.
На замітку. Ендеміки - види рослин або тварин, які знаходяться виключно на обмеженій географічній території (острів, гірський хребет, озеро) та не трапляються в природних умовах більше ніде на Землі.
В Океанії вирізняють дві основні групи островів: вулканічні та коралові. Вулканічні острови мають горбисту або гірську поверхню й густо вкриті лісами, тоді як коралові - низькі, рівнинні, з рослинністю з пальм і чагарників.
Австралія істотно відрізняється від інших частин Океанії, адже займає цілий континент. Тут переважають посушливі кліматичні умови, а природні ресурси дуже багаті. Нова Зеландія, навпаки, має вологий помірний клімат і переважно гірський рельєф. Її територія вкрита густими лісами та родючими луками, де розводять численні отари овець. Природа Океанії дуже уразлива до впливу завезених людиною видів тварин і рослин. Відомим прикладом є швидке розмноження диких кролів в Австралії та Новій Зеландії. Ці тварини завдають значної шкоди пасовищам: десять кролів поїдають стільки трави, скільки одна доросла вівця. У цих країнах овець навіть більше, ніж людей (мал. 45.3).
Мал. 45.3. Співвідношення населення і поголів’я овець в Австралії та Новій Зеландії, 2024 р.
• 1859 р. до Австралії було завезено 24 свійських кролів (12 самців та 12 самок). Метою було їх розведення. 2024 р. кількість здичавілих кролів на континенті досягла приблизно 281 мільйона особин, а збитки для сільського господарства оцінювалися у 197 млн дол. Австралії. Поясніть, чому вони загрожують вівчарству. Які чинники зумовили такий бурхливий розвиток поголів’я кролів?
Велике значення для розвитку регіону мають біологічні ресурси Тихого океану. Виловлюють рибу, молюсків, збирають водорості, вирощують перлини та корали, з яких виготовляють ювелірні та декоративні вироби. Частину морських ресурсів видобувають компанії з інших країн, сплачуючи країнам Океанії кошти за використання їхніх природних багатств.
В Австралії та Новій Зеландії є значні поклади різних руд і кам’яного вугілля, що сприяє розвитку потужної добувної промисловості. Проте для більшості країн Океанії основою економіки залишається сільське господарство.
4. Які види економічної діяльності характерні для Австралії та Нової Зеландії. Австралія і Нова Зеландія - найбільші за людністю й найрозвиненіші країни цього макрорегіону світу. Основу їх господарського розвитку становить потужний первинний сектор економіки, де виокремлюється високопродуктивне сільське господарство і добре розвинута добувна промисловість. Більшість інших країн Океанії належать до тих, що розвиваються. Для них характерне переважання сільського господарства, рибальства та рибництва. Лише окремі країни мають розвинуту добувну промисловість - наприклад, видобуток нікелевих руд на о. Нова Каледонія (мал. 45.6). Важливими також є обслуговування авіаційних маршрутів (острів Гуам) та міжнародний туризм (Французька Полінезія).
Сільське господарство країн Океанії має два напрямки: експортоорієнтоване виробництво, яке має моноспеціалізацію на вирощуванні товарної продукції для продажу за кордон, і традиційне господарство, спрямоване на забезпечення місцевих жителів продуктами харчування.
Велике значення має експорт копри та кокосової олії з Океанії. Провідною країною за експортом сільськогосподарської продукції є Австралія, яка 2024 р. поставила за кордон 72 % всієї товарної продукції, зокрема 62,5 млн тонн зерна. Вона також є великим експортером цукру, сиру та вовни.
На замітку. Копра - висушені волокна горіха кокосової пальми.
Австралія і Нова Зеландія є світовими лідерами з розведення овець та виробництва вовни. Проте поголів’я овець розміщено нерівномірно (мал. 45.4). Австралія виробляє 70 % вовни у світі. У Новій Зеландії також дуже розвинуте молочне тваринництво. Країна виробляє майже 21 млрд літрів молока на рік (майже 3 % світового виробництва молока), з якого 95 % експортують до більше ніж 130 країн світу.
Мал. 45.4. Розміщення провідних підвидів сільського господарства в Австралії за штатами, 2024 р.
• Оберіть по одному зі штатів Австралії (мал. 45.4) і поясніть за допомогою інтернет-джерел, які чинники зумовили нерівномірне розміщення поголів’я мериносових овець у цій країні.
На замітку. Мериноси - породи овець із довгою шерстю, з якої виробляють вовну для прядіння.
Велике значення має використання природних багатств країн Океанії. Лідером за вартістю добутої мінеральної сировини та її експортом є Австралія (мал. 45.5). Ця країна сформувала великі регулярні «мінеральні мости» між своїми головними центрами добувної промисловості та портово-промисловими комплексами Китаю, Японії, Південної Кореї, де мінеральну сировину перетворюють у напівфабрикати, необхідні для промислового розвитку. Натомість у самій Австралії первинне перероблення мінеральної сировини майже не розвинуто. Виняток становить розвиток теплової енергетики на базі місцевого великого видобутку кам’яного вугілля. Також розвинута добувна промисловість в окремих країнах Океанії, де зосереджені великі поклади металевих руд світового значення (мал. 45.5). Для таких країн саме добувна промисловість є основою їхнього експорту (мал. 45.7). Більшість добувних підприємств контролюють великі ТНК, які організували глобальні транспортно-логістичні ланцюги від країн Океанії до індустріальних країн світу.
Мал. 45.5. Країни-лідери у виробництві літієвого концентрату, % від ваги, 2024 р.
Мал. 45.6. Центри видобування нікелевої руди та нікелеплавильні заводи з її первинного обробітку в Новій Каледонії (Франція), 2024 р.
Мал. 45.7. Значення в експорті товарів Папуа-Нової Гвінеї, % від вартості, 2024 р.
Переважну більшість мінеральної сировини, яку добувають у країнах Океанії, експортують спеціально прокладеними автомобільними дорогами чи залізницями. Видобуток корисних копалин призводить до забруднення значних територій. Наприклад, у Науру до 2003 р. видобували фосфорити і наразі територія колишніх кар’єрів є непридатною для життя, що спричинило економічну кризу в цій країні та значні забруднення її території.
Відкриєвамо для себе світ. У надрах Нової Каледонії зосереджені найбільші у світі промислові поклади нікелевих руд.
Нині більшу частину мінеральної сировини з країн Океанії постачають до Китаю. Китайські компанії є лідерами в інвестиціях у розвиток експортоорієнтованих видів промисловості в цьому регіоні. Наприклад, державна «Металургійна корпорація Китаю» з 2012 р. видобуває нікелеві руди в родовищі Раму (Папуа-Нова Гвінея) для їхнього експорту у Китай. Це найдорожчий китайський проєкт в Океанії - його вартість становить 2,1 млрд дол. США.
5. Які особливості вторинного сектору економіки країн Океанії в умовах обмежених ресурсів. За винятком Австралії та Нової Зеландії решта країн Океанії мають недостатні власні паливно-енергетичні ресурси. Тому більшість підприємств енергетики є невеликими і працює на імпортній нафті чи скрапленому газі. Лише в Австралії та Новій Зеландії діють великі ТЕС і ТЕЦ на кам’яному вугіллі та збудовано ГЕС на гірських річках. Також у Новій Зеландії набули поширення малі (за потужністю) гідротермальні електростанції. В Австралії функціонує єдина в цьому регіоні АЕС (мал. 45.8). В окремих країнах Океанії використовують відходи копри для виробництва електричного струму. Незначні обсяги виробництва електричного струму не дозволяють мати великі промислові підприємства.
Мал. 45.8. Виробництво електричного струму за джерелами енергії в Австралії, %, 2000-2023 рр.
Переважно розвинута харчова промисловість, яка частково експортує свою продукцію, особливо молочну і сироробну. Великі обсяги охолодженого м’яса постачає Нова Зеландія, в якій сформовано значні регіональні агропромислові комплекси на базі молочного скотарства. Більшість підприємств належать асоціаціям і кооперативам місцевих фермерів. Нова Зеландія 2024 р. постачала 59,9 % всього імпортного твердого сиру до Китаю. Через те, що національні ринки країн Океанії невеликі, вони не можуть споживати багато вироблених товарів. Тому більшість виробництв орієнтована на експорт. Це зумовлює моноспеціалізацію більшості країн Океанії та їхню залежність від зовнішніх ринків збуту. Також в окремих країнах Океанії суттєвого розвитку набула рибоконсервна промисловість, орієнтована на експорт. Машинобудування, за винятком Австралії, розвинуто слабко і переважно представлено ремонтними підприємствами і майстернями. В Австралії діють заводи з виробництва автомобілів, побутової техніки, морських суден. Вони є філіями ТНК.
6. У чому особливості розвитку сфери послуг в Океанії. Більшість країн Океанії розташовані на значній відстані від основних світових транспортно-логістичних шляхів, що зумовлює їхню відносну ізольованість від решти світу. Тому особливо важливе значення для регіону має морський транспорт, яким здійснюють перевезення не лише більшості вантажів, а й пасажирів між окремими островами та з іншими країнами. Велике значення має також авіаційний транспорт, який забезпечує міжнародні сполучення, передусім туристичні. Туризм активно розвивається в тих острівних країнах, що розташовані на перехресті міжнародних авіамаршрутів. Високого рівня розвитку досягла пасажирська авіація в Австралії, де діють численні внутрішні рейси. Пасажирські залізничні маршрути існують лише в Австралії та Новій Зеландії. Вони використовуються переважно для обслуговування туристів і мають рекреаційне значення. В Австралії розвинутий як міжнародний, так і внутрішній туризм.
Окремі країни Океанії прагнуть залучати додаткові фінансові ресурси, створюючи офшорні зони (наприклад, Маршаллові Острови). Окремі держави регіону змогли скористатися перевагами глобалізації, розвиваючи туризм, транспорт та фінансові послуги. Зокрема, Тувалу продало свій домен у мережі «Інтернет» .tv телевізійним компаніям зі США, а Гуам (США) спеціалізується на обслуговуванні міжнародних магістральних авіарейсів.
Глобальні зміни клімату і пандемії суттєво впливають на розвиток туризму в Океанії. Для регіону великою загрозою є підняття рівня Світового океану та тайфуни, які становлять небезпеку для низовинних коралових островів, де проживає більшість населення.
Країни Океанії (за винятком Австралії та Нової Зеландії) мають високий рівень залежності від імпорту. Вони змушені завозити не лише промислові товари, а й харчові продукти. Завезення імпортних заморожених виробів і напівфабрикатів спричинило проблему ожиріння серед місцевого населення. Традиційне сільське господарство в багатьох країнах є малоефективним і не може повністю забезпечувати потреби жителів. Водночас велике товарне виробництво сільськогосподарської продукції здебільшого орієнтоване на продаж за кордон.
Україна підтримує активні зовнішньоекономічні зв’язки лише з Австралією. Основу імпорту становить енергетичне кам’яне вугілля, яке використовується для роботи українських ТЕС і ТЕЦ. До початку широкомасштабних бойових дій з Росією в Україні також розвивався виїзний туризм до країн Океанії, зокрема до Французької Полінезії. Проте значна віддаленість регіону зумовлює поки що невисокий рівень економічних відносин між Україною та країнами Океанії.
Коротко про головне
У країнах Океанії добре розвинутий первинний сектор економіки. В інші країни постачають окремі види продовольства та мінеральної сировини, переважно до Китаю. Велике значення мають наявні природні умови і ресурси. Це зумовило моноспеціалізацію більшості із цих країн на кількох видах товарного експорту. Глобальні зміни клімату суттєво впливають на сільське господарство країн макрорегіону. Україна має незначні відносини з країнами Океанії.
Перевіряємо себе
1. Назвіть характерні риси національних економік країн Океанії.
2. Поясніть, чому експорт має велике значення в економіці Австралії.
3. Чому Нова Зеландія спеціалізується на виробництві на експорт твердого сиру?
4. У чому особливість сільського господарства низовинних коралових островів?
5. Поміркуйте, чому Папуа-Нова Гвінея спеціалізується на видобуванні природного газу.
6. У 2025 р. між Австралією та Науру було укладено нову угоду про відновлення роботи центру для прийому нелегальних мігрантів, які намагалися дістатися Австралії. Згідно з домовленостями, Науру отримає 1,4 млрд дол. США за облаштування та утримання цього центру протягом наступних 30 років.
До якого виду послуг належить діяльність такого центру? Розрахуйте, скільки коштів припадає на кожного жителя Науру на рік із суми, яку Австралія виплачуватиме 30 років? Які переваги і недоліки існування такого центру для місцевих жителів?
Моя територіальна громада. Яким чином глобальні зміни клімату зумовили зміни в розвитку вашої територіальної громади? Як адаптується населення до екстремальних природних явищ?
ЧИ ЗНАЄМО МИ УКРАЇНУ ТА СВІТ
І. Що? Де? Коли? Як?
1. Що визначає належність країни до певного типу за рівнем економічного розвитку (розвинена або така, що розвивається)?
2. Де розташовані основні промислові та аграрні регіони світу та які природні умови вплинули на їх формування?
3. Коли відбулися головні етапи формування ЄС?
4. Як підняття рівня води у Світовому океані впливає на розвиток країн Океанії?
II. Класифікуємо, порівнюємо
5. Як можна класифікувати країни Америки за рівнем розвитку економіки (розвинені, ті, що розвиваються, найменш розвинені)?
6. Порівняйте рівень урбанізації та якість життя населення в Західній Європі та Південній Азії. Поясніть, які чинники їх зумовлюють.
IІІ. Моделюємо, визначаємо
7. Створіть модель «ідеальної африканської держави», у якій розвиваються і промисловість, і освіта, і туризм. Опишіть головні складові цієї моделі.
8. Найвища частка зайнятих у третинному секторі - у Сан-Томе і Принсіпі - 100 %, проте ця країна є однією з країн, що розвиваються. Чому висока частка зайнятих у третинному секторі не є показником високого рівня розвитку країни?
IV. Пояснюємо
9. Поясніть, чому більшість африканських країн зорієнтувала свій експорт на Китай.
V. Працюємо з картою
10. Знайдіть на карті «Густота населення світу» регіони з найвищою і найнижчою густотою населення. Поясніть, які природні та економічні чинники зумовили таке розміщення людей на планеті.
VI. Прогнозуємо, аргументуємо
11. Спрогнозуйте, як вплине зміна клімату на економіку країн півночі Африки.
12. Доведіть або спростуйте твердження: «Європа - це частина світу, у якій усі країни мають високий рівень економічного розвитку».
VII. Створюємо, розробляємо
13. Створіть мініпроєкт: «Основні види економічної діяльності, що формують ВВП країн Південної Америки».
14. Запропонуйте приклади дій уряду однієї з країн Океанії, які допоможуть їй збільшити доходи від туризму, не завдаючи шкоди природному середовищу.
15. Запропонуйте, де в Україні можна створити спільне українсько-індійське підприємство з виготовлення лабораторних діамантів, та поясніть, які чинники в його розміщенні є визначальними.
