Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Гільберг - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 6. Особливості економіки країн Європи. Первинний сектор

Які чинники зумовили розміщення більшості підприємств з перероблення мінеральної сировини на морському узбережжі провідних країн Європи? Які продукти харчування з країн Європи продають у найближчому до вас супермаркеті?

ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА. В Європі найбільшою віссю економічного розвитку є Лотаринзька смуга, в якій сконцентровано населення та промислове виробництво (мал. 18). Вона простягнулася в напрямку: Лондон — Рур — Цюрих — Мілан — Рим. Паралельно сформувалися транс’європейські осі: Лондон — Париж та Берлін — Прага — Відень — Венеція. Вони доповнюються системою широтних осей: Париж — Брюссель — Ганновер — Гамбург/Берлін — Варшава; Ліон — Франкфурт-на-Майні — Штутгарт — Мюнхен (мал. 18). Вони розгалужуються в систему національних осей, які утворюють єдиний економічний каркас Європи (мал. 18), поступово переходячи у приморські периферійні райони півночі та півдня Європи (Галісія, Бретань, Шотландія, Сицилія та ін.).

Мал. 18. Економічна структура Європи

Країни-члени ЄС переважно належать до найбільш розвинених у світі. У зоні євро проживає населення більше, ніж у США. За ВВП вона дещо відстає від останніх, водночас значно випереджає за обсягами зовнішньої торгівлі. Відносна економічна стабільність країн-членів ЄС у цілому є наслідком низки взаємопов’язаних чинників. Високий рівень інвестицій у більшості з них, зниження торговельних обмежень та укріплення валютно-фінансової системи ЄС стимулювали спільну торгівлю.

Цілісний світ

Приріст ВВП ЄС на 1 % приведе до зростання експорту України на 1 %.

Для розвинених країн Європи характерна така закономірність: зі зменшенням площі й населення зростає залежність від міжнародних ринків (мал. 19). До головних партнерів у зовнішній торгівлі всіх без винятку країн-членів ЄС належать: Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія. (Поясніть чому.)

Мал. 19. Значення експорту в економіці країн Європи

Країни Європи переважно імпортують сировинні ресурси і паливо з країн за межами цієї частини світу та спеціалізуються на міжнародній торгівлі промисловими товарами. Наприклад, Норвегія і Росія є основними експортерами нафти і природного газу, а Нідерланди відіграють провідну роль в експорті продукції хімічної і харчової промисловості.

ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА. В умовах глобалізації, переважання на ринках великою мірою визначається витратами на науку (мал. 20). Величезну роль відіграють новітні технології. Це посприяло формуванню нет-економіки, коли продаж інформації став визначальним у розвитку постіндустріального суспільства, зменшивши витрати на її передачу майже до нуля. ЄС експортує високотехнологічні готові вироби майже вдвічі більше, ніж США чи Японія. У цьому секторі економіки більшості розвинених країн ЄС ТНК контролюють левову частку витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДіДКР).

Центри новітніх технологій розміщують насамперед у районах зі сприятливою екологічною ситуацією й без виразних соціальних конфліктів (мал. 20). Наприклад, у вільній економічній зоні Шеннон в Ірландії майже 4,5 тис. осіб зайняті у випуску високотехнологічної продукції.

Ефект нет-економіки дає змогу створювати виробничі потужності в найсприятливіших місцях для життя людини. Наприклад, для локалізації центру досліджень ТНК «Ренк Ксерокс» у Європі було обрано м. Гренобль саме через наявність НДіДКР у сфері електроніки та швидкого їх впровадження на місцевих підприємствах. Це привело до появи ефекту півдня, що пояснює зміни сучасного розміщення виробництва в межах ЄС (мал. 18 на с. 30).

Глибока спеціалізація, зосередження в мегаполісах або навколо провідних науково-дослідних центрів (мал. 20) дає змогу отримати право першого доступу до нових розробок і висококваліфікованої робочої сили. Наприклад, електроніка — лідер за вартістю виробленої промислової продукції Фінляндії. Іншим важливим чинником є наявність широкого кола споживачів, які зосереджені в містах. Це дає змогу економити на транспортних витратах (мал. 20 на с. 32).

Мал. 20. Чинники розміщення виробництва

Спостерігається розширення та поглиблення внутрішньофірмової та постадійної, а місцями й подетальної спеціалізації у межах ТНК. Класичним є приклад «виробничого конвеєра» між автомобільними заводами європейської філії «Форд Мотор». Окремі деталі виробляють у м. Холівуд (Велика Британія), далі їх постачають для агрегатного монтажу до м. Генке (Бельгія), а потім — до м. Кельн і м. Саарлуї (Німеччина). Така кооперація організована за принципом «точно в термін» контейнерними швидкісними залізничними потягами.

Вичерпаність місцевих мінеральних ресурсів у країнах Західної і Південної Європи зумовила закриття підприємств добувної промисловості. Натомість на морських узбережжях цих країн постали підприємства металургії та енергетики, які отримують дешеву сировину з країн Третього світу (мал. 20 на с. 32). Навколо мегаполісів сформувалися центри вторинної металургії на основі місцевого металобрухту. Трикутник Нижній Рейн— Шельда—Арнем є найбільшим у світі промисловим районом з виробництва нафтохімічної продукції. (Знайдіть його на карті.)

Після входження до ЄС країн з колишнього соціалістичного табору відбулися значні зміни в їхніх економіці. Зокрема, Словаччина перетворилась на головний осередок зі складання автомобілів у Східній Європі. Більшість відповідних автоскладальних заводів належать німецьким концернам (мал. 18 на с. 30). Це вплив ефекту сходу.

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ. У країнах Європи первинний сектор переважно представлений сільським господарством.

Добувна промисловість не має вагомого значення в економіці Європи, за винятком окремих країн, таких як Норвегія, Росія, Україна (мал. 21 на с. 34). До великих районів промислового видобування паливних ресурсів належать: Донбас, район Північного моря, Рур; рудної сировини — Верхньосілезький, Придніпров’я, Урал.

Мал. 21. Значення сировини в експорті країн Європи

Дізнайтеся більше

Найпівнічнішим місцем видобування кам’яного вугілля у світі є архіпелаг Шпіцберген.

У Європі найпоширенішим є видобування нерудної сировини — глини, пісків, щебеню. Наприклад, на основі покладів особливо чистих каолінових глин у Кастелянській долині (регіон Валенсія) фактично зосереджено все виробництво керамічних кахлів Іспанії — другого у світі виробника цієї продукції. Більшість запасів корисних копалин Європи не видобувають через економічну недоцільність. (Поясніть чому.)

Окремі наявні запаси руд кольорових металів (міді, вольфраму, цинку, титану) в Європі мають важливе значення. На більшості діючих шахт одночасно видобувають кілька видів мінералів.

У Європі розташовані штаб-квартири значної частини провідних ТНК, які контролюють видобування більшості мінеральних ресурсів у світі (наприклад, британсько-нідерландська компанія «Роял Датч Шелл»). Для нормальної роботи переробної промисловості й енергетики Європи створено великі портово-промислові комплекси.

Більшість мінеральної сировини і палива країни Європи імпортують з інших країн світу. Винятком є Росія, у якій найбільш розвинена добувна промисловість. Окремі види корисних копалин постачають інші країни Європи. Зокрема, Норвегія постачає до більшості країн Західної Європи нафту і природний газ із шельфу Північного моря (мал. 11 на с. 20), Польща вивозить антрацит з Верхньосілезького басейну, Україна постачає залізну руду й окотки, діоксид титану. Великі партії мінеральної сировини постачають переважно морським транспортом. (Поясніть чому.)

Сільське господарство. Зональна спеціалізація Європи зумовлена переважно природними умовами цієї частини світу. Це чудово ілюструють ареали вирощення винограду, товарні посадки якого поширені в Західній Європі завдяки теплій течії Гольфстріму. Виноградарство залишається одним з найбільш розвинених видів сільськогосподарської діяльності. Вирощують переважно елітні сорти винограду для виробництва марочних і колекційних вин і міцних алкогольних напоїв. У цьому виді сільського господарства досі переважає ручна праця, особливо під час збирання винограду.

Зі зростанням рівня економічного розвитку зменшується частка сільського господарства у ВВП країни. Проте в більшості країн Європи, через скорочення чисельності населення, має місце зменшення попиту на аграрну продукцію. Водночас обсяг виробництва екологічно чистої продукції невпинно зростає. (Поясніть чому.)

Сучасні технології вирощення зернових, які застосовують у країнах-членах ЄС, передбачають мінімальну кількість працівників, які працюють лише два тижні на рік у полі. Подібна ситуація й у тваринництві, де переважає стійлове утримання худоби та птиці у великих відгодівельних автоматизованих комплексах з мінімальною кількістю обслуговуючого персоналу. Старіння сільського населення, переїзд до міст сільської молоді зумовлює ширше впровадження автоматизації та механізації в аграрне виробництво.

У найбільш економічно розвинених країнах-членах ЄС кількість зайнятих в аграрному секторі становить менше 1 % загальної кількості працюючих.

У ЄС взято курс на зменшення площі сільськогосподарських угідь та кількості виробників з метою скорочення обсягів виробництва основних видів продукції. Насамперед скоротилося сільськогосподарське виробництво в гірській місцевості. Натомість на великих рівнинах Європи поширена монокультура — посіви одного сорту культурних рослин. На території ЄС намітилася чітка тенденція до утворення двох великих агрозон — помірного та субтропічного клімату. У першій переважає тваринництво з виразним домінуванням свинарства й вирощення зернових культур, а в другій — вироблення продукції садівництва й виноградарства за зростаючого значення овочів і ягід. У структурі стада переважає дрібна рогата худоба.

Збільшення міського населення зумовило розширення виробництва овочів, фруктів і квітів у всіх країнах Європи. Особливо інтенсивно розвинені ці види аграрного виробництва у країнах Бенілюксу. (Назвіть ці країни.)

Дізнайтеся більше

Іспанія вирощує найбільше оливок у світі.

Традиційне сільське господарство, у якому зайнято майже все сільське населення, перестало існувати у країнах Західної Європи. Селянські господарства, які збереглись у районах, прилеглих до головних рекреаційних і туристичних зон Південної Європи, переважно вирощують плоди, ягоди, зелень, які збувають відпочивальникам. Тому набули поширення тепличні господарства (наприклад, біля м. Альмерія у провінції Андалузія в Іспанії).

Рибальство та рибництво в Європі є традиційним видом зайнятості. Більшість риби штучно розводять за допомогою технологій аквакультури. Прибережні води біля великих портів забруднені, тому рибу й морепродукти добувають у відкритих частинах Атлантичного океану. Так виникли спеціалізовані риболовецькі порти, наприклад, Тромсе в Норвегії. Проходження теплої течії Гольфстріму в Північному морі повз численні піщані мілини сприяє великим обсягам вилову риби (наприклад, на Доггер-банці). У вилові переважають оселедці, тріска, палтус. Важливе значення зберігає рибальство в Ісландії й Норвегії, які мають міжнародну спеціалізацію на цьому виді економічної діяльності. Норвегія є світовим лідером зі штучного розведення лосося.

У Середземному й Чорному морях вилов риби значно менший через сильніше забруднення акваторії та її перевилов у попередні десятиріччя. В улові домінують тунець, сардини, кілька.

Окреме місце посідає розведення їстівних видів морської біоти, наприклад, устриць в Аркашонській затоці в регіоні Бретань Франції.

Лісове господарство, за винятком країн Скандинавії та Республіки Комі Російської Федерації, не має важливого значення в економічному розвитку країн Європи. Більшість відповідної продукції країни Європи імпортують.

Дізнайтеся більше

Найбільше у світі штучно розводить лосося норвезька ТНК «Марин Гарвест». Її підприємства діють у 22 країнах світу.

СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

• У Європі найбільшою віссю економічного розвитку є Лотаринзька смуга.

• Трикутник Нижній Рейн — Шельда — Арнем є найбільшим у світі промисловим районом нафтохімії.

• У сучасній Європі спостерігається прояв ефектів моря, центру, півдня, сходу на розміщення господарства.

• Великі райони промислового видобування в Європі паливних ресурсів — Донбас, район Північного моря, Рур; рудної сировини — Верхньосілезький, Придніпров’я, Урал.

• У найбільш економічно розвинених країнах Європи кількість зайнятих в аграрному секторі становить менше 1 % загальної кількості працюючих.

• Більшість риби, яку виловлюють у Європі, штучно розводять за допомогою технологій аквакультури.

Знаю і вмію обґрунтувати

1. Чому ресурсомістські виробництва в Європі переважно розміщено на морських й океанічних узбережжях?

2. Поясніть, чому в ЄС завершується формування двох аграрних зон.

3. Чому найпоширенішим у Європі є видобування нерудної сировини — глини, пісків, щебеню?

4. Чому в Європі у структурі вилову переважають спеціалізовані риболовецькі порти?

5. Схарактеризуйте розвиток лісового господарства. Для яких країн воно має важливе значення?

Працюю з картою

За допомогою карти «Значення експорту в економіці країн Європи» (мал. 19 на с. 31) поясніть неоднакове значення експорту в економіці країн Європи.

Шукаю в Інтернеті

З’ясуйте за допомогою сайта Світового банку зміни ВВП країн Європи за останні 10 років. Поясніть причини нерівномірності відповідних показників у країнах Східної Європи. Чим, на вашу думку, зумовлені незначні темпи змін цього макроекономічного показника у країнах Західної Європи?

Генерую ідеї

З’ясуйте за допомогою сайта ФАО зміни обсягу вилову риби у країнах Європи за останні 10 років. Поясніть причини нерівномірності цих показників. Чим, на вашу думку, зумовлене лідерство Норвегії у цьому виді економічної діяльності?