Захист Вітчизни. Профільний рівень. 11 клас. Фука

§ 68. Санітарна обробка. Часткова та повна санітарна обробка; її мета, порядок проведення

Поміркуйте, чи здійснювали ви у своєму житті санітарну обробку. Які заходи вона передбачає?

Іл. 68.1. Підготовка до спеціальної обробки в зоні радіаційного забруднення

Спеціальна обробка — складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного зараження, проводять її з метою відновлення готовності техніки, транспорту та особового складу формувань до проведення аварійно-рятувальних робіт (іл. 68.1).

Спеціальна обробка передбачає:

  • а) санітарну обробку особового складу;
  • б) дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію об'єктів, які перебувають у зоні радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення.

Санітарна обробка — усунення радіоактивних речовин, знешкодження та видалення отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Дезактивація — видалення РР із забруднених поверхонь до допустимого рівня радіоактивного забруднення, безпечного для людини.

Дегазація — знешкодження отруйних речовин на забруднених об'єктах шляхом нейтралізації або знищення.

Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування бактеріальних токсинів на заражених об'єктах.

Залежно від обставин, часу, засобів розрізняють санітарну обробку часткову і повну.

Часткову санітарну обробку (ЧСО) проводить особовий склад формувань і населення самостійно, коли встановлено факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення (БЗ). Її можна проводити багаторазово: рятувальниками — без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), населенням — самостійно.

У разі зараження РР ЧСО передбачає механічне видалення РР з відкритих частин тіла, зі слизових оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження й одягнутих засобів індивідуального захисту. Її здійснюють одразу після зараження безпосередньо в забрудненій зоні й повторюють після виходу із зараженої зони. Під час проведення ЧСО в зоні радіоактивного забруднення засоби індивідуального захисту (протигази, ЗЗК тощо) не знімають. Спочатку потрібно протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження та взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. Коли особовий склад опинився в зараженій зоні без засобів захисту, то після ЧСО необхідно їх одягнути.

Під час проведення ЧСО на незараженій місцевості дотримують такого алгоритму:

  • знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивувальним розчином);
  • не знімаючи протигаз, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;
  • обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;
  • знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;
  • полощуть водою рот і горло.

Іл. 68.2. Прийоми обробки шкіри в разі заражения краплинно-рідинними ОР

Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла й маску протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.

У разі зараження краплиннорідинними ОР необхідно, не знімаючи протигаз, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Таку обробку проводять з використанням індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хв після потрапляння. Якщо ОР потрапили на незахищену шкіру обличчя та інші відкриті ділянки тіла, необхідно заплющити очі, затримати дихання і, змочивши тампон дегазувальним розчином, швидко обробити ним шкіру обличчя, потім одягнути протигаз. Тампоном із дегазатором протерти шкіру рук, комірець, манжети рукавів (іл. 68.2).

У випадку зараження БЗ часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаз, обмітанням та обтрушуванням видаляють БЗ, які осіли на одяг, взуття, спорядження і засоби індивідуального захисту.

За одночасного зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами найперше знешкоджують отруйні речовини, після цього проводяться дії, які передбачені в разі зараження радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами.

При зараженні ОР або БЗ, коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають (не знімаючи протигаз), старанно витрушують і протирають підручними засобами. Знімати та одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють маску протигаза. За відсутності ІПП-8 для часткової обробки можна застосувати воду з фляги та мило. У жодному випадку для часткової санітарної обробки відкритих ділянок шкіри не можна користуватися розчинниками (дихлороетан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом з обов'язковою заміною білизни та одягу. Повній санітарній обробці підлягають особовий склад формувань, працівники об'єктів господарського комплексу та евакуйоване населення після виходу з осередку зараження газоподібними ОР. У разі забруднення краплиннорідинними ОР необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: обмивання теплою водою з милом не захищає від ураження ОР, отож і необхідності в проведенні санітарної обробки немає. Заражений одяг має бути замінений у максимально короткий термін.

У випадку зараження радіоактивними речовинами повну санітарну обробку проводять, якщо після проведення часткової санітарної обробки зараження шкірних покривів та одягу залишається вищим за допустиму величину. Повну санітарну обробку потрібно здійснити не пізніше п'яти годин з моменту зараження: проведення її після дванадцяти годин неефективне. Одяг підлягає заміні, якщо після його обтрушування залишкове радіоактивне забруднення перевищує допустимий рівень.

У разі зараження БЗ повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який перебуває в районі дії БЗ, незалежно від того, чи використовували засоби індивідуального захисту та проводили часткову санітарну обробку. Повна санітарна обробка в цьому випадку включає: знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям людей теплою водою з милом. Одночасно з миттям обов'язково проводити дезінфекцію забрудненого одягу чи його заміну.

Для проведення повної санітарної обробки (ПСО) створюють: • санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні, душових павільйонів і санпропускників; комплектів санітарної обробки КСО; дезінфекційно-душових установок ДДА-66 та ДДП) (іл. 68.3); • станції знезараження одягу (СЗО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки).

Санітарно-обмивальний пункт (санітарний пропускник) розгортають біля водойми. Кожен санітарний пропускник має три відділення: роздягальне, обмивальне й одягальне. Холодної погоди для них встановлюють спеціальні намети. Теплої пори роздягання, миття й одягання можна проводити на відкритому повітрі. Для відведення води облаштовують стоки й поглинальні колодязі. Територію майданчика розбивають на брудну і чисту половини. Душові установки розміщають на межі між ними.

Якщо санітарну обробку проводять з використанням лазні, то необхідно передбачити окремі приміщення для роздягання зараженого особового складу й одягання його після обробки. Під час санітарної обробки треба не допускати контакту між тими, хто вже пройшов її, і тими, хто ще проходить або проходитиме.

Комплект санітарної обробки КСО призначають для повної санітарної обробки особового складу сил ЦЗ в теплу пору року і часткової обробки в холодну пору року. Комплект працює від спеціалізованих автомобілів.

Іл. 68.3. Санітарно-обмивальний пункт на базі ДДА-66: 1 — засоби для надання невідкладної медичної допомоги; 2 — засоби для дегазації; 3 — мішки для зараженого одягу; 4 — лавки для легкопоранених; 5 — ноші санітарні; 6 — ноші сітчасті для обробки тяжкопоранених; 7 — ящик для протигазів, знятих при переході в обмивальню; 8 — дезінфекційно-душова установка на автомобілі (ДДА-66); 9 — душові пристрої для легкопоранених; 10 — поглинальний колодязь; 11 — чиста білизна й одяг

Іл. 68.4. Комплект санітарної обробки КСО

Іл. 68.5 Дезінфекційно-душова установка ДДА-66

  • 1. Які заходи належать до спеціальної обробки та яка мета їх проведення?
  • 2. У чому полягають завдання й заходи санітарної обробки?
  • 3. Які види санітарної обробки вам відомі, від чого вони залежать? Відповідь обґрунтуйте.
  • 4. Для чого, де і в який спосіб проводять часткову санітарну обробку у випадках зараження РР, ОР і БЗ?
  • 5. Яка мета та порядок проведення повної санітарної обробки в разі радіаційного, хімічного та бактеріологічного зараження?