Захист України. Профільний рівень. 10 клас. Фука

Розділ 7. Військово-інжернерна підготовка та зв’язок

Тема 1. Маскування

§ 101. Мета маскування. Табельні та підручні засоби маскування, їхнє використання для маскування особового складу, техніки та інженерних споруд

Які, на вашу думку, можливі наслідки за відсутності маскування на полі бою?

• Мета, засоби та прийоми маскування • Історії про шапку-невидимку побутують у казках і легендах. Одягнувши на себе таку шапку, герої казок, незримі, проникають скрізь і всюди, легко долаючи всіляких чудернацьких створінь. Стародавня мрія про шапку-невидимку жива тепер. Про «невидимість на полі бою» зараз військові думають для того, щоб краще воювати з противником. Чи можна зробитися невидимим? Як сховатися від пильного ока спостерігача противника?

Мистецтво бути невидимим широко застосовують у військовій справі і називають маскуванням.

Маскування, як це вид бойового забезпечення, є невід’ємною частиною бойової діяльності всіх родів військ в будь-якому виді бойових дій, тому військова хитрість полягає в тому, щоби уміло приховати справжній стан справ у себе і ввести противника в оману, видавши помилкове за дійсне, змусивши його прийняти неправильне, вигідне нам рішення.

Іл. 101.1 Використання маскувальних властивостей місцевості

Маскування має бути активним, безперервним, різноманітним і комплексним. Є два основних види маскування: природне і штучне. Природне маскування (іл. 101.1) передбачає пристосування до місцевості: використання маскувальних властивостей лісів, гаїв, ярів, посівів, населених пунктів, умов освітлення — темного часу, тіней від місцевих предметів, дощу, туману, сильного снігопаду, що обмежують видимість і знижують можливість спостереження зі сторони противника.

Штучне маскування (іл. 101.2) досягається технічними засобами і полягає в спорудженні штучних масок (іл. 101.1 а), макетів, фарбуванні предметів під колір навколишньої місцевості, використанні маскувального одягу, постановці термодимових завіс, (іл. 101.2 б), створенні протирадіолокаційних масок-перешкод (іл.101.2 в) і масок-екранів. Особливими видами штучного маскування є радіо-, світло- і звукомаскування.

Тактичне маскування в роті, взводі, відділенні (екіпажі) організовують і здійснюють з метою досягнення раптовості дій підрозділів та збереження їхньої боєздатності. Завданнями тактичного маскування під час підготовки та в ході бою є забезпечення потайності дій своїх підрозділів та введення противника в оману відносно складу, місця розташування підрозділу, взводу та задуму бою.

Іл. 101.2. Штучне маскування технічними засобами

• Прийоми маскування • Прийомів маскування є чимало. У їхній основі лежать такі принципи: активність, правдоподібність, різноманітність, усунення демаскуючих ознак.

Активність маскування досягається ретельним приховуванням дійсного і показом помилкового: будують численні помилкові об’єкти, імітують перекидання військ з одних районів в інші, показують помилкові зосередження підрозділів.

Правдоподібність маскування (іл. 101.3) лише тоді не викликає підозр у противника, якщо вона є природною. Будь-яку штучну маскувальну споруду лише тоді буде важко розпізнати, якщо вона за своїм становищем, формою, розмірами і кольором більшою мірою відповідає оточуючим її предметам, тобто коли вона непомітна.

Іл. 101.3. Правдоподібність маскування

Але навіть у разі дотримання цього загального правила необхідно враховувати особливості кожної конкретної місцевості, виду бойових дій, військової спеціальності. Снайпер в зеленій польовій формі на зеленій галявині невидимий. Але варто йому переповзти на ріллю або підійти до будинку — він одразу себе викаже.

Використовуючи рослинний покрив, воїн у змозі власноруч виготовити підручні маскувальні засоби, а прикріплюючи до одягу і спорядження гілки, пучки трави, соломи, може створити собі такий маскувальний костюм, який буде зливатися з навколишнім фоном. Для досягнення правдоподібності бойова техніка і споруди маскуються спеціальними маскувальними сітками, у які влітку вплітають гілки, пучки трави, сіна, соломи, залежно від того, що більш підходить до навколишнього ландшафту, а взимку — смужки з білої тканини. Кращий друг воїна в бою — навколишня місцевість. У кмітливого солдата маскування завжди під рукою.

Усунення демаскуючих ознак: в сонячний день демаскуюча ознака — тінь. Найнебезпечнішим «зрадником» на полі бою є відблиск. На сонці можуть блищати скло бінокля або оптичного прицілу; багнет; фляга; алюмінієвий казанок. Навіть сталевий шолом, пофарбований у захисний колір, дає на сонці відблиск. Спостерігач противника добре це знає. Трохи заграв де-небудь «сонячний зайчик», він вже буде насторожено вдивлятися в причини блиску.

Як може демаскувати бійця колір? Можна навести такий приклад — відритий окоп в повний профіль для стрільби стоячи на трав’янистому лузі, а викинутий навколо ґрунт не прикрили дерном. Чорна пляма землі на зеленому тлі трави буде різко виділятися і викаже противнику місце окопу. Зів’яле листя серед зеленої рослинності може вказати на те, що за ними хтось чи щось ховається. Форма предметів і споруд, створених людиною, також демаскує їх, оскільки має чіткі контури.

• Табельні та підручні засоби маскування, використання їх для маскування особового складу, техніки та інженерних споруд • До табельних засобів маскування належать такі: засоби індивідуального маскування особового складу; маскувальні комплекти та маски; радіолокаційні кутові відбивачі; каталітичні підігрівачі; світломаскувальні пристрої; покриття, що поглинають або відбивають радіохвилі; спеціальні машини та обладнання.

а) Засоби індивідуального маскування особового складу (маскувальний одяг) — маскувальний комбінезон (КМ-Л, КМ-П) та маскувальний костюм (КМ-С). Маскувальний комбінезон призначений для маскування особового складу спеціальних підрозділів (снайперів, розвідників, саперів, спостерігачів та ін.) у безсніжну пору року. Комбінезон має нашивки для закріплення місцевих маскувальних матеріалів. Маскувальний костюм використовують для маскування особового складу на фоні снігу. До комплекту костюма входять куртка з каптуром, штани (іл. 101.5), рукавиці (іл. 101.6), біла стрічка для маскування особистої зброї (іл. 101.7).

Іл. 101.5. Маскувальний костюм

Іл. 101.6. Рукавиці: а) з прорізом для вказівного пальця; б) трьохпала

Іл. 101.7. Замаскований зимовий автомат

Особисті способи маскування призначені для введення в оману противника щодо реального місця перебування бійця, снайперів, розташування вогневих гнізд тощо. Зазвичай бойовий грим (іл. 101.8) бійці наносять перед атакою (або під час навчальних заходів з бойової підготовки). Крім захисту голови бійця за допомогою шолома та його маскування, треба ще й маскувати обличчя та інші відкриті ділянки тіла, а також — одяг і зброю (іл. 101.9). Жодна частина тіла не має бути помітною на тлі навколишнього середовища. Світла шкіра обличчя та рук, що вирізняється із загальної колірної гами, помітна навіть неозброєним оком на великих відстанях.

Іл. 101.8. Жінка-військовослужбовець у бойовому гримі

Iл. 101.9. Закамуфльована зброя

Деколи замість бойового гриму можна використовувати маску, наприклад балістичну (іл. 101.10). Вона маскує обличчя та захищає очі від осколків і уламків, які утворюються внаслідок детонації вибухівки та інших вибухових пристроїв; різноманітних загроз штучного та природного походження, зокрема від ультрафіолетового випромінення. Маскують обличчя і спеціальна маска та балаклава з гладкофарбованого трикотажного кулірного (кулір — найтонше трикотажне полотно з бавовни) полотна захисного, оливкового, синього кольору або камуфльована. Можна і самому бійцю виготовити маску у формі трафарету із зеленої напівшерстяної тканини з прорізами для очей і обшити кошлатим матеріалом та прикріпити на гумках на голові. Крім того, така маска оберігатиме його обличчя від комарів, що особливо важливо під час бою та для снайпера.

Іл. 101.10. Марка балістична

Іл. 101.11. Спеціальна маска (а) балаклава (б)

б) Маскувальні комплекти та маски. Озброєння та військову техніку (ОВТ) й укриття маскують масками, а також підручними засобами. Але необхідно пам’ятати, що гілки і трава придатні для маскування на короткий термін, тому що коли вони в’януть, то змінюють колір і з засобів маскування перетворюються в демаскуючі ознаки. Завжди треба маскувати сліди після проходження техніки до окопів.

Для маскування бойової та спеціальної техніки від повітряної та наземної візуально-оптичної та фотографічної розвідки противника використовують маскувальні комплекти тканинні (бавовняні) (МКТ) та маски.

Комплект МКТ (з бавовняної тканини) має чотири різновиди: 1. КТ-Т (транспарантний) — для маскування на рослинному фоні; 2. МКТ-П — для маскування на пустельно-піщаному фоні; 3. МКТ-Л (літній) — для маскування на рослинному фоні; 4. МКТ-С — для маскування на сніжному фоні.

в) інші: радіолокаційні кутові відбивачі; каталітичні підігрівачі; світломаскувальні пристрої; покриття, що поглинають або відбивають радіохвилі; спеціальні машини та обладнання, дими, гранати, шашки тощо.

Основними видами маскувального фарбування є такі: захисне, деформуюче та імітуюче фарбування. Його застосовують з метою зменшення помітності техніки та споруджень або спотворення їхнього зовнішнього вигляду; надання об’єктам маскування кольорів і малюнку навколишньої місцевості; підвищення правдоподібності макетів техніки й фальшивих споруджень. Узимку для маскування вогневі засоби розфарбовують у білий колір, використовують зимові маскувальні комплекти та сніг. До інженерних засобів імітації фальшивих споруджень, фальшивих позицій і районів розташування військ належать макети озброєння та техніки, радіолокаційні кутові відбивачі, теплові імітатори та інші засоби.

• 1. Що таке маскування та яка мета тактичного маскування?
• 2. Назвіть основні способи маскування і стисло охарактеризуйте їх.
• 3. Назвіть табельні та підручні засоби маскування?
• 4. Охарактеризуйте засоби індивідуального маскування особового складу.
• 5. Яке призначення табельних маскувальних комплектів та масок?
• 6. Які є основні види маскувального фарбування?