Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?

Тема 23. Види страхування

ВИВЧИВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ:

дізнаєтеся, як працює добровільне медичне страхування та накопичувальне страхування життя
зрозумієте, у чому різниця між автоцивілкою та КАСКО

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

добровільне медичне страхування
накопичувальне страхування життя
електронний поліс
європротокол
КАСКО

Страхування є найвживанішим інструментом передачі фінансових ризиків. Страхові компанії в усьому світі пропонують велику кількість страхових продуктів, що дозволяють захистити власника страхового полісу від різноманітних негараздів: від втрати багажу під час подорожі до повної втрати працездатності та здатності заробляти собі на життя.

Далі ми будемо говорити про найпоширеніші в Україні страхові продукти:

страхування життя та здоров’я людини (особисте страхування);
страхування відповідальності;
страхування майна.

§ 23.1 Особисте страхування

Людина може застрахувати себе (або когось іншого) від настання певних особистих несприятливих подій (хвороби, тимчасової чи повної втрати працездатності тощо). Таке страхування називається особистим.

Вибір виду особистого страхування пов’язаний із віком людини, родом її професійних занять і позаробочою активністю. Наприклад:

у юності більш затребуваним є страхування від нещасних випадків;
у зрілому віці - страхування життя;
під час відпочинку - туристичне страхування;
на час роботи - страхування від нещасних випадків на виробництві;
упродовж усього життя - медичне страхування.

Зокрема, популярним є добровільне медичне страхування (ДМС) - вид страхування, за якого страховик компенсує застрахованій особі витрати на послуги медичних установ.

Страхувальник за ДМС може застрахувати не лише себе, а й визначити в договорі інших застрахованих осіб, наприклад, когось із близьких. Також роботодавці можуть пропонувати працівникам долучитися до програм корпоративного ДМС. У такому випадку роботодавці-страхувальники сплачують страховій компанії страхові платежі, а послугою користується застрахована особа-працівник або члени її родини.

Страхові компанії пропонують покриття витрат на оплату послуг медичних установ на випадок різноманітних хвороб, а також на придбання необхідних ліків (страхові ризики). Зазвичай договір ДМС покриває відвідування лікаря в поліклініці, екстрену медичну допомогу, хірургічне втручання тощо. Проте варто пам’ятати, що чим довшим буде перелік страхових ризиків, тим більшим буде страховий платіж.

У разі укладення договору ДМС варто звернути увагу на таке:

якими є винятки зі страхових випадків, тобто які хвороби/страхові випадки поліс не покриває, зокрема, чи покриває він лікування хронічних хвороб;
чи передбачена франшиза під час користування медичними послугами;
чи відшкодовує страхова компанія витрати на лікування, що не були наперед погоджені з нею або асистанською компанією.

Після укладення договору ДМС страхова компанія зазвичай видає застрахованій особі пам’ятку, у якій зазначено порядок дій на випадок хвороби. Часто страхова компанія не виплачує застрахованій особі страхове відшкодування напряму, а організовує лікування (наприклад, візит до лікаря або госпіталізацію, доставку ліків). Для цього застрахованій особі необхідно:

зателефонувати в страхову/асистанську компанію та повідомити про симптоми хвороби;
погодити зі страховою/асистанською компанією візит до лікаря чи направлення лікаря додому;
узгодити з лікарем і страховою компанією перелік медичних процедур і необхідних ліків, які покриває страховий поліс.

Іншим важливим видом особистого страхування є страхування життя. Ця страхова послуга корисна для тих, хто бажає матеріально забезпечити себе після досягнення похилого віку або убезпечити матеріально залежних близьких людей на випадок своєї смерті.

Страхування життя, яке передбачає страхову виплату на випадок, якщо застрахована особа доживе до кінця строку договору страхування (ризик дожиття), або на випадок смерті застрахованої особи впродовж дії договору (ризик смерті), називається накопичувальним. Це зумовлено тим, що здійснені страхувальником страхові внески накопичуються страховою компанією та виплачуються після закінчення строку дії договору. Страхова виплата може складатися не тільки з накопичених внесків, а й з доходу, отриманого страховою компанією від інвестування коштів у різноманітні фінансові інструменти. Такий дохід може бути двох видів: гарантований (не більше ніж 4% річних, цей розмір встановлено законом) та інвестиційний (визначається щороку та залежить від результатів діяльності страхової компанії).

Зазвичай страхувальник і застрахована особа за договором накопичувального страхування життя (НСЖ) є однією людиною. Утім, можливим є оформлення батьками НСЖ для дітей, наприклад, до досягнення ними повноліття або завершення навчання в університеті.

Страхові внески можуть сплачуватися страхувальником одноразово (під час укладення договору) або ж періодично. Поширенішою є практика саме періодичної сплати внесків, адже сплачувати, наприклад, упродовж 20 років по 10 000 грн на рік буде меншим навантаженням на сімейний бюджет, ніж один раз наперед заплатити 200 000 грн. Із іншого боку, це вимагає фінансової дисципліни та ретельного фінансового планування. У разі, якщо страхувальник перестає сплачувати періодичні страхові внески, можлива одна з таких ситуацій:

застрахованій особі виплачують так звану викупну суму, розмір якої залежить від того, скільки часу минуло від початку дії договору НСЖ (зазвичай вона становить 30-80% від сплачених внесків);
договір редукується, тобто страховик може самостійно зменшити розмір страхової суми (виплати). Наприклад, страхувальник відповідно до договору зобов’язався впродовж 20 років щороку сплачувати 10 000 грн, але на 10-й рік він вирішив надалі не здійснювати страхові внески. Тоді страхова компанія зробить перерахунок страхової суми, виходячи з того, що фактично сплачені 90 000 грн є сумою страхових платежів за всі 20 років дії договору;
страхувальник і страховик можуть домовитися скоротити строк договору НСЖ, перерахувати страхову суму, і страхувальник отримає виплату швидше.

Якщо ж людина здійснює сплату внесків повністю та регулярно, після закінчення строку договору НСЖ застрахована особа може отримати повну страхову суму, яку їй виплатять одноразово або регулярними платежами впродовж певного часу. У разі смерті застрахованої особи до закінчення дії договору НСЖ страхова сума буде виплачена спадкоємцям або іншій особі, зазначеній у договорі. Водночас така страхова сума може значно перевищувати суму фактично сплачених страхових внесків.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Які види особистого страхування вам відомі?

§ 23.2 Страхування відповідальності

Часто одна особа зазнає втрат унаслідок дій інших осіб. Саме для забезпечення відшкодування постраждалим збитків, завданих діями третіх осіб, виникло страхування відповідальності. Його ми розглянемо на прикладі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (так звана автоцивілка). Це є одним із найпоширеніших в Україні видів страхування відповідальності: лише за дев’ять місяців 2018 року було оформлено майже 6 млн полісів автоцивілки. Транспортні засоби вважають джерелом підвищеної небезпеки, оскільки можуть завдати суттєвої шкоди стороннім особам. Тому автоцивілка є обов’язковою для всіх, хто керує наземними транспортними засобами.

ЧИ ЗНАЛИ ВИ?

За дев’ять місяців 2018 року в Україні відбулося понад 116 тисяч ДТП, у яких загинуло близько 2,3 тисячі осіб і ще 22 тисячі було травмовано. За цей період рішення про виплату страхових відшкодувань було ухвалено за понад 90 тисячами полісів автоцивілки.

В автоцивілці страховим ризиком вважається завдання шкоди майну, життю та здоров’ю людей, які стали жертвою ДТП.

Страхувальником за автоцивілкою вважається особа, що уклала договір страхування (оформила страховий поліс, мал. 23.1). Найчастіше ним є власник автомобіля. Водночас у полісі обов’язково зазначають дані транспортного засобу, ДТП із яким вважатиметься страховим випадком. Тобто поліс «прив’язаний» до авто, а не до страхувальника, тому неможливо з одним полісом керувати двома різними автомобілями.

Мал. 23.1 Приклад полісу автоцивілки

Юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю чи майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП, є потерпілими, і саме вони отримують страхове відшкодування у випадку ДТП.

В Україні страхова сума, у межах якої страхова компанія має провести виплату в разі ДТП, регламентується законодавчо.

Так, за полісами, оформленим з вересня 2019 року, у разі завдання шкоди майну потерпілих страхова компанія здійснює виплату в межах 130 000 грн на одного потерпілого. Коли ж розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує 650 000 грн (наприклад, якщо в ДТП постраждало більше шести автомобілів), відшкодування кожному потерпілому зменшується. Франшиза (частина збитків, яка не відшкодовується страховою компанією) встановлюється в договорі (полісі), але не може перевищувати 2% від страхової суми.

У разі завдання шкоди життю та здоров’ю потерпілих страхова сума становитиме 260 000 грн на одного потерпілого. Франшиза в разі відшкодування такої шкоди не застосовується.

ПРИКЛАД ПРАКТИКИ

Унаслідок порушення водієм автомобіля «Тревел» правил дорожнього руху сталася ДТП, у якій було пошкоджено декілька автомобілів. Водій і жоден потерпілий особисто не постраждали (шкоди життю та здоров’ю немає).

Хто з учасників отримує страхове відшкодування? Розрахуйте страхову суму, у межах якої здійснюватиметься виплата, якщо буде (а) 1, (б) 2, (в) 5 або (г) 7 потерпілих, а заподіяна шкода кожному автомобілю становитиме (1) 50 000 грн, (2) 100 000 грн або (3) 150 000 грн.

Відповідь:

Водій автомобіля «Тревел» не отримує відшкодування, оскільки ДТП сталася з його вини, а отже він не є потерпілим.

Максимальна страхова сума становить 130 000 грн на одного потерпілого або 650 000 грн на всіх потерпілих разом. Отже, у разі завдання шкоди кожному автомобілю на 150 000 грн потерпілі отримають лише 130 000 грн (у всіх випадках, крім останнього).

В останньому випадку максимальна страхова сума 650 000 грн має бути розподілена між сімома потерпілими (650 000 грн / 7 = 92 857 грн). Тож, у разі заподіяння шкоди на 50 000 грн усі потерпілі отримають повне відшкодування, а в разі заподіяння шкоди на 100 000 грн та 150 000 грн - лише 92 857 грн (табл. 23.1).

Таблиця 23.1

Результати розрахунку страхової суми, у межах якої здійснюватиметься відшкодування кожному потерпілому

Розмір заподіяної шкоди майну одного потерпілого	Страхова сума, у межах якої здійснюватиметься відшкодування кожному потерпілому, грн
Розмір заподіяної шкоди майну одного потерпілого	50 000	100 000	150 000
1 потерпілий	50 000	100 000	130 000
2 потерпілих	50 000	100 000	130 000
5 потерпілих	50 000	100 000	130 000
7 потерпілих	50 000	92 857	92 857

Також зазначимо, що страхова компанія може пропонувати клієнтам автоцивілку лише за умови членства в Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ). МТСБУ є об’єднанням страховиків, одним із завдань якого є виплата відшкодування потерпілим, якщо страхова компанія, яка продала поліс, збанкрутує до виплати страхового відшкодування. МТСБУ регулярно формує рейтинг страхових компаній-членів й оцінює їх, зокрема, за кількістю скарг потерпілих і страхувальників (дивіться інформацію на веб-сайті МТСБУ).

Варто пам’ятати, що трапляються випадки шахрайства під час оформлення полісів автоцивілки, особливо коли водії купують їх «на дорозі» або в неперевірених агентів. Дізнатися, чи покривається автоцивілкою конкретний транспортний засіб, можна за допомогою Централізованої бази даних МТСБУ.

Із 2018 року можна оформити електронний поліс - поліс автоцивілки в електронній формі, замовивши автоцивілку через веб-сайт страхової компанії. Після здійснення платежу онлайн водій отримає на електронну пошту копію полісу. Водночас страховий поліс формується безпосередньо в базі даних МТСБУ. Це мінімізує ризик фальсифікації полісу; його неможливо зіпсувати або втратити. Крім того, у разі припинення членства страхової компанії в МТСБУ випуск нею нових електронних полісів автоматично припиняється.

ЧИ ЗНАЛИ ВИ?

ЩО ТАКЕ БОНУС-МАЛУС ТА ЯК ВІН ПРАЦЮЄ?

У багатьох країнах для страхування відповідальності власників транспортних засобів страхові компанії застосовують систему коригуючих коефіцієнтів, яка заохочує безаварійну їзду. Така система дозволяє застосовувати вищі страхові премії за автоцивілкою для тих страхувальників, із вини яких страхові випадки стаються частіше, та нижчі премії для тих, хто безаварійно управляє автомобілем. Така система отримала назву бонус-малус (з латини «добре-погане»).

Така система може застосовуватися і в Україні. Ефективному впровадженню системи бонус-малус мають посприяти електронні поліси автоцивілки та Централізована база даних МТСБУ.

У разі настання страхового випадку за автоцивілкою необхідно обрати один із двох варіантів порядку дій.

Перший передбачає складання європротоколу - фіксацію ДТП її учасниками без виклику поліції та страхової компанії. Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про ДТП, який заповнюють водії-учасники ДТП на місці аварії, а потім надають страховій компанії. Він є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як у паперовому вигляді на спеціальному бланку, так і в електронній формі через веб-сайт МТСБУ за допомогою мобільного телефону тощо.

Утім, європротоколом можна скористатися не в усіх ДТП, а якщо, зокрема:

відсутні травмовані люди;
усі водії-учасники ДТП мають поліси автоцивілки;
усі водії-учасники ДТП згодні з тим, хто є винуватим.

Варто пам’ятати, що на підставі європротоколу страхове відшкодування за шкоду майну потерпілих обмежується 50 000 грн.

Другий порядок дій передбачає оформлення документів за участі представників влади та, можливо, судовий розгляд перед отриманням відшкодування. У випадку ДТП водії, які є учасниками пригоди (як страхувальник, так і потерпілі), мають:

викликати поліцію;
повідомити страхову компанію телефоном, а також надати інформацію про себе та свій страховий поліс іншим учасникам ДТП;
невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня ДТП, надати своїй страховій компанії письмове повідомлення про ДТП та відомості про пошкоджене майно;
взяти участь у судовому засіданні, якщо таке відбудеться за результатами ДТП.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Який розмір страхової суми за автоцивілкою передбачено в разі завдання шкоди майну потерпілих?

У яких випадках не можна складати європротокол?

§ 23.3 Страхування майна

Страхування майна дозволяє застрахувати свою власність від випадкових, незвичайних, але неприємних подій (страхових ризиків), наприклад:

житло або комерційну нерухомість - від затоплення, руйнування, землетрусу, пограбування тощо;
транспортні засоби - від пошкодження або викрадення;
тварин та урожай - від загибелі.

Переважна більшість договорів страхування майна укладається добровільно. Людина сама вирішує, чи варто взагалі страхувати майно, на яку суму та від яких страхових ризиків. Проте трапляються випадки, коли таке страхування стає обов’язковим за законом або згідно з взятими зобов’язаннями.

Наприклад, людина, яка отримала іпотечний кредит, має укласти договір страхування нерухомого майна, придбаного за кредитні кошти. Цього вимагає закон. Така вимога пояснюється тим, що нерухомість передається (зазвичай на тривалий строк) в іпотеку банку або іншій фінансовій установі та є забезпеченням повернення кредиту. Якщо з нерухомістю щось станеться упродовж строку кредиту, то кредитор ризикує залишитися з нічим не підкріпленою «обіцянкою» повернути кредит і не матиме жодних альтернатив погашення боргу.

Схожа, утім не ідентична, ситуація виникає в разі купівлі автомобіля в кредит. У такому випадку кредитор вимагатиме від позичальника застрахувати автомобіль. Мотив кредитора буде той самий, що й у випадку іпотечного кредиту, - застрахувати від ризиків майно, яке може бути продане задля погашення кредиту, якщо позичальник перестає погашати борг. Утім, укладення такого договору страхування буде обов’язковим не відповідно до вимог закону, а згідно з кредитним договором. Такий договір страхування матиме назву «договір добровільного страхування транспортного засобу».

Далі ми розглянемо, як працює такий вид страхування. Добровільне страхування транспортного засобу, або КАСКО (комплексне автомобільне страхування, крім відповідальності), на відміну від автоцивілки, не є обов’язковим для всіх водіїв. Власники автомобілів самостійно (або на вимогу кредитодавця) купують поліси КАСКО, щоб передати страховій компанії ризики, пов’язані з володінням та користуванням транспортним засобом, та компенсувати можливі втрати внаслідок:

пошкодження автомобіля в ДТП (це є корисним, коли не можна розраховувати на автоцивілку, наприклад, якщо страхувальник є винним у ДТП або вартість ремонту перевищує страхову суму за автоцивілкою);
крадіжки, інших протиправних дій третіх осіб;
пошкодження внаслідок природних явищ (граду, повені, землетрусу);
потрапляння каміння, падіння дерев на автомобіль тощо.

ПРИКЛАД ПРАКТИКИ

З вини водія автомобіля «Тревел» сталася ДТП, у якій було пошкоджено його та ще один автомобіль. У водія автомобіля «Тревел» є два поліси: автоцивілки та КАСКО. Хто отримує страхове відшкодування та за яким полісом?

Відповідь:

Страхове відшкодування за полісом КАСКО отримає водій автомобіля «Тревел».

Страхове відшкодування за полісом автоцивілки отримає власник іншого пошкодженого автомобіля.

Як правило, страхова сума дорівнює вартості автомобіля. Як ви вже знаєте, страхова сума впливає на розмір страхової премії за полісом КАСКО, яка буде значно більшою, ніж премія за автоцивілкою. Окрім цього, на розмір страхової премії впливатимуть і встановлена в полісі франшиза, і види страхових ризиків. Відтак, страхова премія може становити 2-7% від вартості автомобіля.

У разі оформлення полісу КАСКО також корисно звернути увагу на умови виплати страхового відшкодування та вимоги, які висуває страхова компанія до порядку користування автомобілем. Наприклад:

як виплачується страхове відшкодування, якщо страховий випадок стався повторно впродовж строку дії полісу;
чи встановлені вимоги щодо місця стоянки автомобіля. Найчастіше в умовах страхування закріплений обов’язок страхувальника забезпечити зберігання автомобіля в нічний час (зазвичай із 00:00 до 07:00) на стоянці з охороною. Якщо ж автомобіль уночі було викрадено не з платної стоянки, то страхова компанія має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Як і в будь-якому виді добровільного страхування, правила страхування КАСКО завжди детально визначають порядок дій для отримання страхового відшкодування. Нехтувати цим порядком не варто, адже в разі його недотримання страхова компанія може відмовити у відшкодуванні. Зазвичай поліс КАСКО покриває значний спектр страхових ризиків, і порядок дій може мати свої особливості для кожного з випадків. Якщо узагальнити, то після настання страхової події страхувальнику буде потрібно:

зателефонувати в страхову компанію;
викликати поліцію чи рятувальників (за необхідності);
звернутися в страхову компанію із заявою та відповідними документами для отримання страхового відшкодування;
провести технічний огляд автомобіля (спільно з представниками страхової компанії);
отримати страхове відшкодування.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Що таке КАСКО та чи є воно обов’язковим для всіх водіїв транспортних засобів?