Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Філіпенко - Нова програма

РОЗДІЛ II

ПРАВОВІДНОСИНИ. ПРАВОПОРУШЕННЯ. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

§ 6. Правовідносини

Поміркуйте!

Байка «У вагоні»

Увійшла жінка у вагон з повним кошиком, сіла і сидить. Аж ось і квитки перевіряють.

- Пані, - каже провідник, - у вас є квиток?

- Є, - каже та, показуючи.

- Цей не годиться, - каже провідник, дивлячись на квиток.

- Як не годиться?! - дивується жінка. - Сім днів годився, а тепер не годиться?!

• Чи можна назвати дії особи в цій життєвій ситуації правомірними?

• Назвіть приклади конкретних життєвих ситуацій (дій чи подій), які передбачені правовими нормами.

1. Поняття та ознаки правовідносин

Відносини між людьми та їх об’єднаннями в реальному житті мають різноманітні форми виявлення. Вони можуть бути релігійними, політичними, моральними, національними, у тому числі і правовими. Правовими є відносини між людьми, які виникають під час реалізації моделі поведінки суб’єкта, передбаченої нормою права.

Правові норми є особливим, офіційним регулятором суспільних відносин. Регулюючи ті чи інші суспільні відносини, вони тим самим надають їм правову форму. Таким чином, виникає особливий вид суспільних відносин — правовідносини.

Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права й обов’язки, що забезпечуються державою.

Правовідносинам властиві соціальні та юридичні ознаки.

2. Склад правовідносин

Правовідносини мають складну юридичну конструкцію, у яку входять такі структурні елементи, як суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.

Суб’єкти правовідносин - це особи, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин - носіями суб’єктивних прав та обов’язків.

Суб’єкти правовідносин

Суб’єктами правовідносин є особи, які мають правоздатність та дієздатність.

Правоздатність - це здатність суб’єкта права бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Здатність мати права та нести обов’язки визнається в рівній мірі за усіма учасниками правовідносин.

Дієздатність - це здатність особи своїми діями набувати і реалізовувати суб’єктивні права й юридичні обов’язки. Дієздатність пов’язана з психічними та віковими якостями людини й залежить від них. Правоздатність реалізується завдяки дієздатності.

Дієздатність включає в себе угодоздатність та деліктоздатність. Угодоздатність - це здатність особи укладати договори. Деліктоздатність - це здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення, за невиконання чи неналежне виконання обов’язку.

Сукупність правоздатності та дієздатності утворює правосуб’єктність особи. Правосуб’єктність - це здатність (можливість) особи бути учасником правовідносин. Вона настає в певний момент, пов’язана з віком для фізичної особи, реєстрацією для юридичної особи. Правосуб’єктність характеризує особу як суб’єкт права.

Об’єкти правовідносин - це матеріальні, духовні та інші соціальні блага, що задовольняють інтереси та потреби фізичних і юридичних осіб і з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини.

Серед об’єктів традиційно розрізняють:

• матеріальні цінності - речі (рухоме і нерухоме майно);

• нематеріальні цінності - результати інтелектуальної творчої діяльності, послуги, честь, гідність, ділова репутація особи тощо.

Одне й те саме благо може бути об’єктом різноманітних правовідносин. Наприклад, створена художником картина є об’єктом авторського права, об’єктом купівлі-продажу, якщо він виставляє її на продаж, об’єктом права власності, якщо її хтось купить, об’єктом охорони культурних цінностей тощо.

Зміст правовідносин - це конкретна поведінка суб’єктів правовідносин та її юридичне закріплення нормами права у вигляді суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

До змісту правовідносин належать права і обов’язки учасників суспільних відносин. Зміст правовідносин має дві сторони - юридичну і фактичну. Ці сторони змісту нерозривно пов’язані між собою, але не тотожні. Наприклад, особу, яка має середню освіту та отримала сертифікат із зовнішнього незалежного оцінювання з балами, не нижчими за 100 з кожного предмета, наділено правом вступати до вищого навчального закладу, тобто перед нею великий вибір можливостей, які складають зміст її суб’єктивного права. Проте реально вступити можна лише в один навчальний заклад. Отже, фактичний зміст - тільки один із багатьох варіантів реалізації суб’єктивного права.

Фактичний зміст правовідносин - це реальна поведінка суб’єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Юридичний зміст безпосередньо складають суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників правовідносин, тобто можливість певних дій. Ці суб’єктивні права і обов’язки закріплено в нормативно-правових актах та інших нормах права.

Суб’єктивне право - це вид і міра можливої поведінки суб’єкта, яка охороняється та захищається і гарантується державою.

Юридичний обов’язок - міра належної (необхідної) поведінки суб’єкта права.

Суб’єктивне право та юридичний обов’язок складають структуру юридичного змісту правовідносин.

3. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин

Правовідносини — явище динамічне. Вони виникають, змінюються, припиняються на підставі реальних життєвих обставин (так званих юридичних фактів), з якими норма права пов’язує настання певних правових наслідків.

Юридичні факти — це передбачені нормами права конкретні життєві обставини, які зумовлюють виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Юридичні факти різноманітні. У зв’язку з тим, що вони віддзеркалюють багатоманітність суспільних відносин, їх можна класифікувати за певними критеріями.

Залежно від характеру правових наслідків, які вони породжують, юридичні факти поділяються на:

Найбільш поширеною класифікацією юридичних фактів є поділ їх за вольовим критерієм:

Події - це обставини (явища), що не пов’язані з волею учасників конкретних правовідносин. До них належать дії сил природи (землетрус, повінь), народження та природна смерть людини, сплив строків. Абсолютні події - це ті факти, які абсолютно не залежать від волі людей (наприклад, природні явища). Відносні події не пов’язані з волею учасників конкретних правовідносин, але пов’язані з волею третіх осіб (наприклад, підпал будинку може призвести до виникнення страхових відносин між власником та страховою компанією).

Дії - це такі факти, настання яких залежить від волі особи (наприклад, укладення договору, скоєння правопорушення). До дій в юридичному розумінні не належать внутрішні психічні процеси особи (думки, ідеї тощо), а також вчинки, здійснені без участі свідомості й волі особи. Одночасно до дій належать не лише зовнішньо виражені активні вчинки, але й свідоме утримання від дій.

За юридичною природою дії поділяються на правомірні та неправомірні (протиправні).

Правомірні у свою чергу поділяються на:

• юридичні акти (дії, що здійснюються з наміром породити юридичні наслідки, які є наслідком активної реалізації права):

- адміністративні акти - накази, розпорядження, інструкції тощо;

- акти юрисдикційних органів - судові рішення;

- правочини - як юридичних, так і фізичних осіб;

• юридичні вчинки (фактичні правомірні дії, що не суперечать праву і приводять до юридичних наслідків незалежно від намірів особи, яка їх породжує). Наприклад, знахідка, творчість в її багатоманітних формах - науковій, літературній, художній, раціоналізаторській.

До неправомірних дій належать: дисциплінарні проступки, адміністративні правопорушення, цивільні правопорушення та злочини.

Запитання та завдання

І. Виконайте тестові завдання.

1. Серед запропонованих ситуацій укажіть ті, які є діями.

А У пологовому будинку міста Новоукраїнка народився хлопчик.

Б Громадянин Разумов Петро був зарахований студентом юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка.

В У результаті повені на Одещині влітку 2013 р. жителі населених пунктів поблизу Ізмаїлу, Кілії та Вилкове втратили значну частину майна.

Г Громадяни Василь та Одарка урочисто зареєстрували шлюб.

Д Микита, вийшовши з ресторану, почав присікуватися до перехожих.

Е З того часу як Олена повинна була повернути борг своїй подружці, минуло три роки і п’ять місяців.

2. Установіть відповідність між конкретним юридичним фактом і його кваліфікацією за вольовим критерієм.

1 Знахідка

2 Хуліганство

3 Торнадо

4 Рішення суду

А Злочин

Б Відносна подія

В Юридичний акт

Г Юридичний вчинок

Д Абсолютна подія

3. Укажіть суб’єктів правовідносин у поданій нижче ситуації: «Микола з Андрієм вирішили укласти бартерний договір: Микола віддавав спортивний велосипед в обмін на планшетний комп'ютер Андрія».

А Микола з Андрієм

Б Бартерний договір

В Спортивний велосипед Миколи

Г Планшетний комп’ютер Андрія

II. Порівняйте пари понять.

1. Суб’єкти правовідносин - об’єкти правовідносин.

2. Дії - події.

III. Дайте визначення поняття «правовідносини». Визначте вид правовідносин. Проаналізуйте структуру правовідносин. Укажіть підставу виникнення даного виду правовідносин.

Громадянин Іваненко М. одержав кредит у банку. На отримані гроші він придбав автомобіль.

IV. Визначте, які з нижченаведених юридичних фактів є юридичними вчинками, а які — юридичними актами. Свою відповідь обґрунтуйте.

1. Микола та Ірина уклали шлюбний договір.

2. Олексій створив винахід.

3. Наталія написала роман.

4. Максим знайшов скарб під час ремонту будинку.

5. Суд визнав права власності за громадянином Сидоренко на самовільно збудований гараж після того, як йому було надано земельну ділянку під цю споруду.

V. Запитання для самоперевірки.

1. Назвіть ознаки правовідносин.

2. Поясніть поняття «правовідносини», «склад правовідносин», «юридичні факти».

3. Наведіть приклади юридичних фактів.