Художній світ лірики Івана Франка

Секрет поетичної сили Франка в умінні інтимізувати громадянську, революційну тему, а ліричним поезіям, силою вираженого в них узагальнення, надати громадянського звучання.

В. Яременко, літературознавець

Митець і його епоха. «Франкові загалом судилося творити на переломі різних епох (доби романтизму й позитивізму, позитивізму й модернізму), на межі геокультурних просторів (Львів виконував роль культурного мосту між Західною та Східною Європою, до якої належала ціла Україна). Франкові разом з іншими західноукраїнськими митцями випало також виводити українську літературу як активний чинник у центрально- та східноєвропейський контекст... Друкуючись у німецьких, польських, російських, угорських і чеських виданнях, вільно володіючи декількома мовами, Франко забезпечував українській літературі загальнослов’янський і світовий авторитет. Разом зі своїм поколінням він виборював їй, як сам стверджував, «права горожанства серед цивілізованих народів світу» (Т. Гундорова, літературознавець).