Куди рослини дівають надлишки речовин

Ніхто не досконалий! Ані бактерії, ані рослини, ані тварини, ані люди. Тому часто в організмах деяких речовин стає забагато. Куди їх витрачати? Можна було б вивести з організму, наприклад. І саме так відбувається у тварин!

За допомогою яких органів людина виводить з організму надлишкові кількості речовин (вуглекислого газу, води, мінеральних солей)?

Клітинна стінка — тверда оболонка рослинної клітини.

У рослин же міцні клітинні стінки довкола клітин значно ускладнюють таке транспортування. Тому вони пішли іншим шляхом — відкладання цих речовин у клітини.

Для виявлення надлишків щавлевої кислоти в рослинних клітинах будуть потрібні цибулина, аптечний розчин гліцеролу (гліцерину), маленька склянка або чарка, вода, ніж, а також мікроскоп зі скельцями та пінцет.

У скляночці розбавте розчин гліцеролу. Для цього налийте трохи цієї речовини й долийте у 10-15 разів більший об’єм води. Ретельно розмішайте. Коли розчин буде готовий, подрібніть зовнішні бурі луски цибулини й помістіть їх у приготовану рідину на тиждень.

Перенесіть один із замочених шматочків бурої луски цибулини в краплю розчину гліцеролу на предметному склі. Накрийте покривним склом і розгляньте клітини луски на великому збільшенні.

Кристал — тверде тіло, що має площини поверхні, розташовані під кутом одна до одної.

Усередині клітин добре помітні видовжені безбарвні кристали солі щавлевої кислоти (рис. 81). У деяких клітинах вони навіть зростаються, утворюючи хрестоподібні структури. У такому нерозчинному у воді вигляді клітина накопичує надлишки непотрібних їй речовин: щавлевої кислоти, карбонатної кислоти або інших речовин.

А як же бути з тими речовинами, які ще можуть згодитися? У якому вигляді їх запасти на майбутнє?

Щоб побачити клітинні запаси, будуть потрібні картоплина та набрякла у воді насінина гороху, ніж, мікроскоп зі скельцями, аптечний розчин йоду або розчин Люголя, піпетка, паперовий рушник чи фільтрувальний папір.

Розріжте бульбу картоплі й зішкрябайте з неї трохи м’якуша. Перенесіть його в краплю води на предметному склі, розітріть кінчиком ножа. Накрийте суміш покривним склом і розгляньте під мікроскопом.

Крапніть розчин йоду або розчин Люголя поряд із покривним склом. Притуліть до протилежного краю покривного скла шматочок фільтрувального паперу чи паперового рушника. Завдяки цьому розчин йоду або розчин Люголя засмокче під скло.

Чому так відбувається?

Розгляньте препарат на малому й великому збільшенні.

Оці зерна, що ви бачите (рис. 82), і є клітинними запасами — зернами крохмалю. Використавши їх навесні, нові рослини картоплі проростають й утворюють перші листки. Завдяки їм починається процес фотосинтезу, який надалі забезпечує рослину поживними речовинами.

Подібні запаси є і в тих частинах, що пристосовані до розмноження, — насінинах. Але там запасається не лише крохмаль, який слугує джерелом енергії, але й потрібні для росту білки та жири.

Щоб розглянути запасні компоненти у клітинах насінини, будуть потрібні: сім’янка соняшника, серветка, чайна ложка, набрякла у воді горошина, лезо (обережно, не поріжтесь!), мікроскоп зі скельцями, піпетка, вода, аптечний розчин йоду чи розчин Люголя.

Сім’янка — тип плоду, що складається з твердої оболонки і неприрослої до нього насінини всередині.

Для виявлення жиру в насінні соняшника, розкрийте один плід й дістаньте насінину з нього. Покладіть його на серветку й розчавіть ложкою. Зверніть увагу на жовту пляму довкола.

Для виявлення білків зніміть із насінини гороху шкірку, розділіть сім’ядолі. З допомогою когось із дорослих відріжте від однієї з них тонку прозору пластинку, покладіть її у краплю води на предметному склі й крапніть трішки розчину йоду або розчин Люголя. Розгляньте під мікроскопом найсвітлішу частину зрізу на малому й великому збільшеннях.

А ось уже знайомі сині зернятка у клітинах, видимі під мікроскопом на зрізі, — це крохмаль. Але де ж білок?

Бобові рослини — група насінних рослин, у яких плодом є біб; до цих рослин належать: конюшина, соя, горох, квасоля, акація тощо.

Якщо ви уважно придивитесь до проміжків між синіми зернами, то побачите там золотисто-жовті грудочки. Це і є білки, на які так багаті насінини гороху чи квасолі. Саме через таку «збагаченість» білками бобові рослини радять частіше вживати вегетаріанцям, щоб замінити м’ясо.

Вегетаріанці (англ. vegetable — овоч) — люди, що не вживають продукти тваринного походження, крім меду, яєць і молочних продуктів.

Оцініть приблизно, яка частина вашого харчового раціону є вегетаріанською.

Подібним чином ви можете визначити наявність крохмалю й білків у насінинах інших рослин.

Тож те, що рослини не мають змоги використати зараз чи вивести з організму, вони відкладають у клітині. Якщо це поживні речовини, то згодом організм їх використає, а якщо якісь відходи, то так їм і зберігатися в клітині до її загибелі.

Поміркуйте

1. Рослини, які живуть довше ніж один рік, здатні регулярно «викидати» надлишки речовин з організму. Як вони це роблять? Наскільки: часто?
2. Уміст цукрів, жирів і білків у рослинних продуктах відрізняється. Як він залежить від того, яку частину рослини використали для приготування продукту?

Зміст