Етика. 6 клас. Мартинюк

Словник

Авторитет — загальновизнаний вплив, який здійснюють на переконання та поведінку людей інші особи або організації.

Альтруїзм — прояви турботи про добробут людей, що не передбачають вигоди для того, хто проявляє таке ставлення до інших.

Безпечна поведінка — поведінка, яка відображає відповідальне ставлення особи до свого життя та вчинків.

Взаємодія (соціальна) — взаємний вплив двох або більше людей на поведінку одне одного.

Взаємопідтримка — підтримка людьми одне одного у спільній діяльності.

Взаємоповага — виявлення людьми поваги одне до одного, що ґрунтується на почутті взаємності.

Волонтерство — добровільна неприбуткова суспільно корисна діяльність.

Громадянські обов'язки — закріплений правовими нормами держави ряд дій, які громадяни мають безумовно виконувати.

Гуманізм (від латин. humanus — людяний) — система поглядів, що визначає ставлення до будь-якої людини як до унікальної особистості.

Добро — термін, яким характеризують позитивні моральні цінності.

Доброчинність (благодійність) — добровільне надання допомоги тим, хто її потребує, окремими особами, товариствами та державою.

Допомога — людські дії щодо інших, спрямовані на сприяння та підтримку в чому-небудь.

Егоїзм — турбота людини про власні інтереси, добробут і переваги, часто за рахунок інших; надмірний інтерес до власних потреб та їх ігнорування щодо інших людей.

Емоційний стан — прояви почуттів і переживань людини, зумовлені її особистісним ставленням до певного об'єкта.

Жертовність — якість, притаманна людині, здатній жертвувати чимось, що належить їй, задля блага інших.

Зло — термін, яким характеризують негативні моральні цінності.

Колектив — група людей, які мають спільні інтереси та здійснюють разом певні дії.

Команда — невелика група людей, найчастіше від трьох до 12 осіб, які працюють разом для виконання певного завдання.

Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів, поглядів, оцінок, цінностей.

Кооперація — об'єднання зусиль певної кількості людей для спільного досягнення поставленої мети або задоволення потреб.

Людяність — риса характеру особистості, що знаходить відображення в діяльному співпереживанні щодо інших.

Маніпулювання — умисне примушення людини робити те, що суперечить її інтересам.

Милосердя — діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в цьому потребу.

Милостиня — виявлення турботи до людини, яка перебуває в скрутному становищі у вигляді допомоги в різних формах.

Меценат — заможний покровитель науки і мистецтва.

Моральна відповідальність — готовність людини виконувати моральні вимоги, її здатність передбачати наслідки своїх дій і прагнення запобігати можливому негативному перебігу подій.

Моральний вибір — це можливість особистості вибирати спосіб поведінки в певній ситуації. Він залежить від моральних настанов людини.

Моральний обов'язок — сукупність моральних зобов'язань людини перед суспільством, на яких ґрунтується її поведінка.

Моральні відносини — сукупність стосунків і зв'язків, у яких проявляється ставлення людей одне до одного й до суспільства відповідно до поширеного рівня моральності.

Моральність — відповідність поведінки людей нормам моралі.

Моральні цінності — моральні зразки та вимоги, що допомагають людині орієнтуватися в навколишній дійсності.

Національні інтереси — інтереси всіх членів суспільства, які реалізує держава у своїй політиці.

Несправедливість — неправильне, упереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь, що не відповідає морально-етичним нормам.

Нетерпимість — небажання або невміння толерантно (терпимо) ставитися до кого-небудь або чого-небудь.

Особистий простір — територія, яку людина розглядає як належну собі, а поява там інших стає предметом її уваги, а інколи — розглядається як прояв загрози.

Переконання — 1) тверда впевненість у чому-небудь; віра у щось; 2) процес впливу людини на думки та вчинки іншої особи.

Повага — почуття шани, прихильне ставлення, що з'являється на підставі визнання чиїх-небудь заслуг і позитивних якостей.

Поведінка людини — прояви здатності людей реагувати на внутрішні й зовнішні подразники впродовж їхнього життя.

Порозуміння — розуміння однією людиною інших, узгодженість чиїхось дій та вчинків.

Примус — тиск із чийогось боку, примушування.

Приязнь — виявлення почуття позитивної схильності однієї людини до іншої або інших.

Соціальна адаптація — пристосування людини до умов соціального середовища та взаємодія з ним.

Соціум — суспільство як цілісна соціальна система; стійка людська спільнота певного типу — сімейна, національна, територіальна тощо.

Співпраця — спільна з ким-небудь діяльність, праця для досягнення певної мети.

Співчуття — доброзичливе, прихильне ставлення до чиїхось переживань.

Справедливість — правильне, неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь, що відповідає морально-етичним нормам.

Суспільство — сукупність людей з характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку.

Толерантність — доброзичливе або принаймні стримане ставлення до індивідуальних і групових відмінностей (культурних, релігійних, національних тощо) представників/представниць різних спільнот.

Філантропія — любов до людей і пов'язана з нею благодійність, жертвування власним часом, грошима, репутацією задля людинолюбства, безкорисливої допомоги нужденним і заступництва за них.

Утиски — примусове несправедливе обмеження чиїх-небудь прав або дій.

Честь колективу — сукупність уявлень про честь, які пов'язані з усвідомленням групою людей, об'єднаних спільними діями, важливості своєї справи для суспільства.

Честь — особливе моральне ставлення людини до себе, пов'язане з усвідомленням важливості свого суспільного становища, роду діяльності й моральних заслуг, та відповідне ставлення до неї суспільства.

Чуйність — уважність і сердечне ставлення до людей.

Щедрість — якість особистості, пов'язана зі здатністю людини надавати безкорисливу допомогу іншим, ділячись із ними своїм майном і безкорисливо роблячи їм добро.

Щирість — риса особистості, яка виявляється в її чесності, правдивості, відсутності суперечностей між справжніми почуттями й намірами щодо іншої людини або групи людей.