Етика. 5 клас. Іртищева

Розділ 1. Моральні норми

Вивчаючи розділ, ви:

  • отримаєте уявлення про моральні та етичні цінності, добро і зло, людські чесноти, людську індивідуальність та поняття власного «Я»;
  • дізнаєтеся, що таке «етика» та «золоте правило» моральності», хто і для чого встановлює правила, якими є мотиви і наслідки вчинку, про важливість життєвої самоідентифікації, про моральні норми та патріотизм;
  • навчитеся з повагою ставитися до морально-культурних надбань суспільства, обґрунтовувати наслідки власного вибору та моделей поведінки, виконувати різні ролі в груповій роботі.

§ 2. Я і правила

1. Індивідуальність людини. Власне «Я»

Як ви вже зрозуміли, всі ми живемо в суспільстві, але маємо притаманну лише нам індивідуальність. Цим поняттям окреслюють сукупність особливостей людини, які вирізняють її від інших. Зазвичай, ці якості виявляються в характері людини, її інтересах та бажаннях, усіх характеристиках, які відрізняють одну людину від іншої. Справді, когось виокремлюють темне волосся і високий зріст, когось — захоплення рокмузикою чи вміння вправно грати у волейбол, інших — старанність у математиці, але не надто успішні оцінки в малюванні. Отож, ми разом, але ми індивідуальні, і це цілком природно. Неповторність кожної людини дає можливість знайти себе та реалізувати.

Усі ми — частина суспільства, але поодинці ми індивідуальні

Наша індивідуальна свідомість виявляється у власному «Я». Саме з великої літери! Це — рухлива система уявлень про себе. З часом вона змінюється, на неї впливають не тільки враження оточуючих, але й наші самопочуття та думки. Розвиток нашого «Я» залежить тільки від нас самих.

Важливо пам’ятати про своє «Я»

Якщо ми сприймаємо себе такими, якими ми є, то для початку це вже непогано. Долаючи негаразди, складні перипетії долі, але також насолоджуючись успіхами, ми гартуємо наш характер. Викликів не потрібно боятися. Кажуть, що в китайській мові ієрогліф, який позначає «кризу», такий самий, як і той, що позначає «можливість». Тож, справжні оптимісти не сварять себе, навіть коли зазнають поразок. Натомість, вони шукають помилки та прорахунки, щоби не натрапити на неприємності вдруге.

Це цікаво!

Майже сто років назад австрійський лікар Зиґмунд Фройд запропонував розрізняти «Я», «Воно» та «Над Я». У його системі «Я» — це наші розум, воля та характер. «Воно» — це наші несвідомі прагнення (інстинкти). «Над Я» — думка суспільства, правила співжиття, якими ми керуємося.

2. Хто і для чого встановлює правила?

Правила — це норми громадського життя, які визначають дії окремих людей, товариств, колективів за певних умов та життєвих ситуацій. Ви ніколи не задумувалися над тим, чому, наприклад, ми ходимо по тротуару, а машини їздять по дорозі? Насправді, це (а також чимало інших «дрібниць», про які знають навіть не всі дорослі) врегульовано у правилах дорожнього руху. Або чому ми пишемо ім’я та прізвище письменниці Ольги Кобилянської з великої літери? Аж от, наші імена також починаються з великої букви! Це — правила української мови (та загалом світових мов), які вказують, що на письмі наші імена та прізвища правильно позначаються саме так. До речі, «правильно» — це все те, що відповідає правилам.

За правилами, дорогу можна переходити лише на переході!

Правила обмежують нашу індивідуальність, не дозволяють робити що заманеться. Правила поведінки дають змогу людині розібратися, що вона здатна робити за певних обставин і що робити категорично не можна. Без їхнього належного дотримання неможливе існування миру в суспільстві, нормальне співіснування людей, дотримання громадського порядку тощо. Як це не дивно, але без деяких обмежень індивідуальної свободи не можна стати абсолютно вільними людьми.

Будівля Верховної Ради України в Києві. Сучасне фото

Хто ж встановлює ці правила? Є правила, які схвалюють державні органи. Наприклад, в Україні йдеться про Верховну Раду України, уряд, міністерства тощо. Багатьох правил дотримуються релігійні люди. Ці норми записані у священних книгах: Біблії для християн, Корані для мусульман, Торі для іудеїв. У них ідеться про релігійні обряди та правила повсякденного життя для віруючих. Однак, існують такі норми, які постають відособлено — як результат дії та її сприйняття в суспільстві. Так постають моральні правила, які визначають уявлення про порядність та безчестя тощо.

Це знадобиться!

Сьогодні навіть на міжнародному рівні розуміють хибність виправдання своїх негативних вчинків тим, що всі люди є різні, тому все, начебто, відносно. В порадах ООН визначено: «Однак більшість людей і суспільств визнає базовий моральний фундамент, на якому можна будувати все інше, навіть попри відмінності, породжені індивідуальним досвідом, минулим і безпосереднім контекстом».

3. Як правила стають звичаєм та законом?

Бувають такі правила, які зароджуються в людському житті самостійно. Вони не тільки виступають результатом умисної діяльності, а й неодноразово повторюються потім. Із таких повторюваних правил утворюються звичаї — сукупність певних усталених норм поведінки. Звичаї також складають основу моральних правил.

У житті нам найчастіше, напевно, доведеться мати справу із моральними правилами та законами. Мораль утворилась упродовж багаторічного розвитку суспільства. Від закону її вирізняє те, що межі її дотримання кожен визначатиме сам (якщо, звичайно, не боїться осуду). Закон — це правила, встановлені державним органом. У нашій державі закони ухвалює тільки Верховна Рада України. Зазвичай, за їхнє недотримання передбачена відповідальність. Причому чим важчим є порушення, тим більшим є покарання. Отже, звичай запроваджується суспільством, а закон — владою.

Звичаї, мораль і право мають тісний взаємозв’язок. Закони дуже часто ґрунтуються на моральних нормах. Наприклад, справедливість гарантується Конституцією України — основним Законом нашої країни. Її стаття 24 вказує: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Конституція України — це Основний Закон України

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Порушення цього, а також багатьох інших законів спричинятиме не тільки моральний осуд. Порушники нестимуть визначену юридичну відповідальність. Ступінь їхньої провини також визначатиме справедливий суд.

Це цікаво!

Чи чули ви колись вираз «звичаєве право»? Звичаєве право — це сукупність звичаїв, які внаслідок схвалення державою отримали статус закону. Колись давно, коли в Києві правив князь Ярослав Мудрий, була ухвалена «Руська правда». За цим збірником законів, дозволялася кровна помста, тілесні покарання тощо. Сини князя доповнили «Руську правду», замінивши кровну помсту штрафами («вірою»). Якщо зв’язок моральності та закону сьогодні є відчутним, то законодавство на основі звичаю нині не застосовується. Гуманність (людинолюбство) «скасувала» чимало середньовічних звичаїв.

Мислимо практично

  • 1. У чому проявляється індивідуальність та неповторність кожної людини?
  • 2. Що впливає на розвиток нашого «Я»?
  • 3. Чому важливо дотримуватися правил?
  • 4. Чим відрізняються моральні норми від законів?

Мислимо творчо

  • 1. Вправа «Оптиміст». Об’єднайтеся в групи. Обговоріть кілька негативних ситуацій, які трапились у вашому житті. Визначте, що потрібно зробити, щоб не потрапити на подібну неприємність вдруге.
  • 2. Вправа «Законотворці». Об’єднайтеся в групи та складіть перелік правил роботи на уроці. Обговоріть у загальному колі, як запропоновані вами правила вплинуть на проведення уроків, поведінку тощо.
  • 3. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ без правил. Опишіть, що ви бачите в цьому світі. Чи хотіли б ви жити в такому світі? Поясніть, чому.

Мислимо глобально

Що чекає на людину, яка порушила норми моралі та норми права?