§ 29. Час. Календар

Що таке Гринвіцький меридіан?
Як змінюється положення Сонця на небосхилі впродовж року?

Поняття про час

Час — одне з найголовніших понять у науці, а разом із цим — одне з найзагадковіших понять. Ми можемо його відчувати. За нашими відчуттями час плине дуже швидко, коли ми займаємося улюбленою справою, або дуже повільно, коли нудьгуємо. Люди навчилися вимірювати час, проте наука досі не може відповісти, що таке час. Можливо, хтось із вас зацікавиться цим питанням і зможе знайти на нього відповідь у своїй науковій роботі.

Сьогодні точно можна сказати, що час — певна неперервна величина, міра тривалості процесів. Він тече лише в одному напрямку — з минулого крізь сьогодення в майбутнє.

У науці одиницею вимірювання часу є секунда. А також використовують і більші проміжки часу — хвилину, годину, добу тощо.

Вимірювання часу

Уважають, що вперше слідкувати за ходом часу в людини виникла потреба разом із початком використання вогню, аби підтримувати багаття, щоб воно не згасало.

Для слідкування за часом люди використовують певні природні явища, що незмінно повторюються. Першим таким явищем став рух Сонця на небі. Хоча схід і захід Сонця кожного дня відбувається в різний час, проте кожного дня в найвищому положенні на небі Сонце завжди в один час — у полудень. Проміжок часу між двома полуднями назвали добою.

Майже 4000 років тому ще в Давньому Єгипті добу розділили на дві частини: світлу і темну. А кожну з них — на 12 проміжків, які назвали годинами. І до сьогодні ми розділяємо добу на 24 години.

Приблизно в той самий час у Давньому Єгипті винайшли сонячний годинник (мал. 29.1), який використовували для визначення часу у світлу частину доби. А вночі слідкували за появою певних сузір’їв над горизонтом.

Мал. 29.1. Сонячний годинник. Тінь від стрілки вказує час

Мал. 29.2. Стоунхендж — кам’яна споруда в Англії, його вік близько 4000 років. Сьогодні вважають, що це залишки стародавньої астрономічної обсерваторії для спостереження за небесними явищами

Місцевий час

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі полудень у різних місцевостях настає в різний час. Приміром, полудень на Закарпатті настає приблизно через 2 години після полудня на Донбасі. Тож у цих місцевостях різний час. Його називають місцевим часом, або астрономічним. Проте було б дуже незручно, якщо б робочий день в Ужгороді починався на дві години пізніше, ніж у Донецьку. Саме тому по всій Україні прийнятий єдиний час, який приблизно дорівнює місцевому часу в нашій столиці — Києві. Цей час також називають поясним — час у нашому часовому поясі.

Мал. 29.3. Давня обсерваторія Ель-Караколь у місті Чічен-Іца (півострів Юкатан, Мексика). Побудована понад 1000 років тому народами цивілізації Майя

Календар

Спостерігаючи за рухом Сонця по небосхилу, виявили також і більші проміжки часу. У певний день влітку Сонце займає найвище положення — день літнього сонцестояння (21 червня). А на початку зими — найнижче положення в день зимового сонцестояння (21 грудня). Це дало можливість називати роком не лише проміжок часу від одного літа до наступного, а точніше визначати рік, наприклад, між двома днями літнього сонцестояння.

Так само й Місяць дає можливість слідкувати за часом. Кожні 27 діб настає молодик. Певні народи виділяють проміжки часу у 27 діб і називають його місяцем. А день молодика — це перший день місяця.

Мал. 29.4. Давня Пекінська обсерваторія (Китай) зведена 1442 року

Спостерігаючи астрономічні явища, різні народи створювали свій календар, який визначає, у який день настає Новий рік, скільки діб в одному році тощо.

За календарями в давнину передбачали, коли розіллється Ніл, у який день слід починати сіяти пшеницю або інші культури, а також у який день варто сплачувати податки.

Ми з вами живемо за Григоріанським календарем. Це сонячний календар, тобто такий, що ґрунтується на вимірювання руху Землі навколо Сонця. Згідно з ним, один звичайний рік складається з 365 діб, а кожні 4 роки настає високосний рік на 366 діб.

Спостереження за астрономічними явищами дає можливість визначати час та створити календар.