Географія. 6 клас. Довгань

§ 9. Робота з географічними картами

• 1. Що потрібно знати, щоб «прочитати» карту?
• 2. Про що розповідає легенда карти?
• 3. Як працювати з контурними картами?

1. Умовні знаки та легенда карти

Географічні карти містять у десятки тисяч разів більше інформації, ніж аналогічні за форматом сторінки тексту. Для нанесення інформації на карту використовують спеціальні символи — умовні знаки. За їхньою допомогою на карту наносять різноманітні об’єкти та передають характерні риси окремих ділянок земної поверхні.

На полях карти або вільних місцях усередині її рамки міститься перелік усіх позначень, що є на карті, із відповідними поясненнями до них. Цей перелік називається легендою карти (у перекладі з латинської мови — «те, що читають») (мал. 1). Тобто за її допомогою можна прочитати карту.

Мал. 1. Легенда до фізичної карти України.

2. «Азбука карти»

Залежно від ступеня детальності, охоплення території та змісту картографічного зображення використовують різні умовні знаки. Їх зображують різними способами. Найпростіші з них — точки, лінії, штрихи, кольори. Умовні знаки можуть бути як виражені в масштабі, так і позамасштабними.

За призначенням та властивостями умовні знаки карт поділяють на декілька груп.

Масштабні (контурні) знаки використовують для зображення об’єктів, які на місцевості займають значні площі (мал. 2, а). Наприклад, це сільськогосподарські угіддя, ліси, озера. За допомогою масштабних знаків можна визначити дійсні розміри об’єкта, його межі та особливості розташування на земній поверхні.

Значки показують об’єкти, які не можна відобразити в масштабі. Існують значки у вигляді квадратів, прямокутників, окремих букв і навіть малюнків. На дрібномасштабних картах вони позначають родовища корисних копалин (мал. 2, а), населені пункти; на великомасштабних картах це може бути джерело, колодязь, окремий будинок тощо.

Лінійні знаки передають на карті об’єкти лінійної протяжності: дороги, кордони, річки (мал. 2, б). Їхня довжина передається в масштабі, а ширина — поза масштабом.

Мал. 2. Види умовних знаків.

Ізолінії (у перекладі із грецької мови — «рівний», «однаковий») з’єднують точки з однаковими кількісними показниками (мал. 2, в). Ізолінії мають власні назви залежно від того, що вони відображають. Ізотерми з’єднують точки з однаковими температурами, ізогіпси (горизонталі) — точки з однаковою висотою над рівнем моря.

Знаки руху відображають переміщення різних явищ. На картах можна побачити стрілки різного кольору та форми, якими показано морські течії (мал. 2, г), рухи вітрів, маршрути мандрівників.

Важливу роль на карті відіграє колір. Кольоровими можуть бути не лише значки та лінії, а й сам фон карти. Так, на фізичних картах, як і на глобусах, відтінками зеленого, жовтого та коричневого кольорів показують рельєф, а на політичних картах різними кольорами пофарбовано території країн. Водні об’єкти на всіх картах зображують синім кольором.

На картах багато власних назв, пояснювальних підписів та цифрових позначень. Вони надають додаткову кількісну або якісну характеристику об’єктів (глибина водойми, висота гори, швидкість течії тощо). Деякі підписи часто скорочують: «вдсх.» означає водосховище, «оз.» — озеро, «п-ів» — півострів.

Мал. 3. Динамічні знаки руху вітрів на фрагменті інтерактивної карти (https://www.gismeteo.ua/ua/maps/eur/wind).

Мова електронних карт також містить знакову та текстову інформацію. На таких картах з’явилася нова група умовних знаків — динамічні знаки. Це знаки з анімаційним ефектом, які можуть змінювати форму, розмір, колір, насиченість, положення (мал. 3). За допомогою динамічних знаків можна «спостерігати» за явищами, стежити за перебігом подій.

3. Як на карті визначити напрямки

Умовні знаки та їхні групи — це «букви», «слова» та «речення» карти. Зрозумівши їхнє значення, ви можете братися до читання карт. Однак для повного розуміння змісту картографічного зображення слід багато чого ще навчитися, зокрема визначати напрямки. Ви вже знаєте, що на глобусі є градусна сітка, яка складається з меридіанів і паралелей. Така сама градусна сітка міститься і на географічних картах. Меридіани вказують напрямок північ—південь, а паралелі — захід—схід.

РОБОТА В ГРУПІ. Пригадайте основні й проміжні сторони горизонту та за фізичною картою України в атласі проведіть навчальну гру. Виберіть по три-чотири пари міст України й визначте їхнє розташування щодо одне одного. Наприклад: місто Дніпро розташовано на північ від міста Запоріжжя.

4. Контурні карти

На уроках географії ви будете працювати з особливим видом географічних карт — контурними (слово «контур» означає лінію, яка графічно окреслює предмет). На контурних картах є меридіани й паралелі, нанесено річки й озера, але всі ці об’єкти без підписів (мал. 4). Вам слід знайти місце розташування географічних об’єктів, правильно позначити їх і підписати.

Мал. 4. Фрагмент контурної карти Європи.

Навіщо це робити, якщо є готові карти, де все надруковано та підписано? Відповідь проста: пошук об’єктів за контурами вимагає уважного вивчення карти, у результаті в пам’яті залишається інформація про розташування географічних об’єктів. І не тільки. Узявши за основу контурні карти, ви можете створювати власні карти! Наприклад, прокладати маршрути власних мандрівок, позначати найбільш цікаві об’єкти.

Як правильно виконувати завдання на контурних картах

• 1. Передусім знайдіть карту з такою самою назвою в атласі.
• 2. Знайдіть та позначте на контурній карті об'єкти, які зазначено в завданні.
• 3. Намагайтеся підписати об'єкти так, як це роблять на карті в атласі: назви гір — у напрямку хребтів; назви річок — уздовж течії (у кількох місцях), назви міст — після пунсона (кружечка) міста вздовж паралелі.
• 4. Якщо вам не вистачає місця для підпису, позначте об'єкт числом та винесіть його назву в умовні позначення.
• 5. Бажано робити написи друкованими літерами простим або кольоровими олівцями. Не варто використовувати фломастери й маркери.
• 6. Складіть легенду карти: у спеціально відведеному на контурній карті місці намалюйте умовні знаки та напишіть, що кожен з них означає.

МОЇ НОТАТКИ

• Умовні знаки — символи, що позначають різні об'єкти на картах, планах та глобусах.

• Існують різні способи картографічного зображення об'єктів: значки, лінійні знаки, ізолінії, знаки руху, кольори, підписи тощо.

• Легенда — перелік усіх умовних позначень, які були використані під час складання карти, з текстовими поясненнями їхнього значення.

МОЇ ВРАЖЕННЯ. Поясніть, як ви розумієте вислів відомого французького письменника Жуля Верна: «Чому люди люблять карти й плани? Та тому, що там можна торкнутися півночі, півдня, сходу й заходу рукою, а потім сказати: ось ми, а ось — невідоме, — ми будемо рости, а воно буде зменшуватися».

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Для чого на картах потрібні умовні знаки? 2. Чи можна сказати, що умовні знаки та легенда карти — тотожні поняття? 3. Назвіть основні групи умовних знаків та знайдіть їх на картах атласу. 4. Чому умовних знаків дуже багато? 5. Чим контурні карти відрізняються від інших географічних карт?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

• 1. Ми добре знаємо Тараса Шевченка як видатного поета та художника, але мало кому відомо, що він брав участь у складі експедиції, яка досліджувала Аральське море. За додатковими джерелами складіть невелике повідомлення про роль Т. Шевченка в географічних та картографічних дослідженнях.
• 2. Зробіть копію фізичної карти України та розріжте її на невеликі шматочки різної форми, перемішайте. Зберіть карту, наклеюючи окремі частинки на аркуш паперу.
• 3. Доведіть, що вміння «читати» карти потрібно кожній людині навіть у повсякденному житті.