Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань
§ 25. Індія. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці
Пригадайте
- історію відкриття європейцями морського шляху до Індії
- які товари вабили європейців в Індії в давні часи та якою продукцією відома сучасна Індія
• Офіційна назва: Республіка Індія.
• Площа: 3,3 млн км2.
• Населення: 1 млрд 390 млн осіб (2022 р.).
• Столиця: Нью-Делі (адміністративний район Делі).
• Країна, що розвивається.
• Парламентська республіка, федеративна держава (29 штатів та 7 територій).
1. Місце країни у світі та регіоні.
Як ви знаєте, Індія належить до групи країн, що розвиваються. Ураховуючи її економічні успіхи останніх десятиліть, деякі фахівці відносять її до нових індустріальних країн останньої хвилі (мал. 1). За розміром ВВП (за ПКС) у 2021 р. Індія посіла третє місце в світі після Китаю та США.
Мал. 1. Динаміка ВВП Індії (трлн дол.)*
* За даними Світового банку.
На сьогодні країна володіє багатьма сучасними видами технологій. Вона може власними силами запускати штучні супутники Землі, має ядерну зброю, входить до групи світових лідерів за обсягами виробництва програмного забезпечення.
Водночас, як і в Китаї, за рахунок великої кількості жителів показники ВВП на одну особу в Індії є невисокими (7800 дол., 119 місце), що підтверджує низький рівень життя значної частки населення країни.
Сучасна Індія є регіональним лідером у Південній Азії та завдяки динамічному розвитку протягом XXI ст. із кожним роком збільшує свій вплив на світову економіку.
2. Модель економічного розвитку Індії.
Індія являє собою унікальний приклад перетворення господарства колоніального типу, що мало переважно сировинну спрямованість, на сучасну конкурентоспроможну економіку.
Віз самого початку здобуття незалежності (1947 р.) економічна стратегія (яка отримала назву «курс Неру», на честь президента Джавахарлала Неру) була спрямована на підвищення ролі держави в економічній сфері. Перші три десятиліття незалежності були орієнтовані на становлення базових галузей економіки (вугільна промисловість, електроенергетика, чорна й кольорова металургія, транспортне й сільськогосподарське машинобудування) й реформування сільського господарства. Завдяки «зеленій революції» значно підвищилася врожайність сільськогосподарських культур.
Бідність значної кількості населення й безробіття змусили уряд приділяти підвищену увагу розвитку дрібних підприємств. Залучення нових технологій дало можливість модернізувати дрібне виробництво, підвищити його продуктивність та конкурентоспроможність. Було прийнято рішення про створення кластерів малих підприємств як центрів зростання, особливо в економічно відсталих районах.
Із 1990-х рр. уряд Індії розпочав новий етап економічних реформ, метою яких став розвиток ринкової економіки відкритого типу, підвищення ефективності об’єктів, що перебувають у державній власності, більш послідовне включення індійської економіки у світове господарство. Це сприяло притоку іноземного капіталу й активізувало діяльність спільних підприємств та іноземних фірм.
Стратегічною метою економічної реформи Індії на перше десятиліття поточного століття визнано створення в країні конкурентоспроможного господарства за стандартами світової ринкової економіки. Основні надії пов’язані з експортом програмного забезпечення та розвитком технологій. Переважна частина ІТ-продукції йде на зовнішній ринок, в основному експортується до США.
Проблемою економіки Індії залишаються ще велика частка бідного населення, безробіття. Це стримує впровадження нових технологій у господарство, оскільки підвищення продуктивності виробництва вивільнятиме значну кількість працівників. Ось чому більшість технологічних досягнень має в Індії експортну спрямованість.
3. Економіко-географічне положення Індії.
Республіка Індія розташована в Південній Азії на півострові Індостан, що за формою нагадує трикутник, неначе відгороджений від іншої Азії високою стіною Гімалаїв. До складу її території, крім материкової частини, входять численні острови — Лаккадівські (Аравійське море), Андаманські й Нікобарські (Бенгальська затока).
Індія омивається водами Індійського океану. Берегова лінія слабо порізана. Тут немає глибоких заток та бухт, зручних для будівництва портових споруд.
На суходолі країну оточує багато сусідів. На півночі вона межує з Афганістаном, Китаєм, Непалом і Бутаном, на сході — із Бангладеш, М’янмою, а на заході — із Пакистаном. Сухопутні кордони Індії у 2 рази довші за морські (13,9 тис. км проти 7 тис. км), однак майже повсюди проходять важкодоступними гірськими районами, тому їхня роль в економічному житті країни незначна.
Через Індію проходять міжнародні торговельні шляхи, що поєднують Азію, Європу, Африку й Австралію. Це, безперчно, сприяє встановленню Індією багатосторонніх зовнішньоекономічних зв’язків.
4. Природно-ресурсний потенціал Індії.
Індія в природному відношенні — одна з найбагатших країн світу. Не випадково в колоніальний період її називали «перлиною Британської корони». Майже 80 % території займають рівнини. На півночі країни розташовані Індо-Гангська низовина (колиска давньої цивілізації) і найвища гірська система світу — Гімалаї.
Індія має багаті мінеральні ресурси. Золото та коштовне каміння з давніх часів викликали інтерес до країни. Нині активно використовуються великі запаси кам’яного вугілля, залізних та марганцевих руд. Територіальне поєднання цих трьох видів мінеральної сировини є сприятливим для розвитку чорної металургії. Із руд кольорових металів є родовища бокситів, уранових та титанових руд. На шельфі поблизу західних берегів Індостану відкрито поклади нафти.
В Індії переважає субекваторіальний мусонний клімат, що обумовлює високі температури, особливо в літній період, і сезонне випадання опадів.
Ліси займають понад 23 % території країни. На жаль, дощові та мусонні ліси тривалий час знищувалися для сільськогосподарських потреб. Зараз лісові масиви охороняються в національних парках та заповідниках.
Ще одним природним багатством країни є земельні ресурси. Значна частина ґрунтів (алювіальні, чорні, червоно-бурі) мають високу родючість. Величезні рівнинні простори в поєднанні з теплим, переважно вологим кліматом та родючими ґрунтами забезпечують сприятливі умови для розвитку сільського господарства.
Річки Індії мають величезний енергетичний потенціал, є головним джерелом штучного зрошування та водопостачання. Основними річками є Ганг (мал. 2), Інд, Брахмапутра та їхні притоки.
Мал. 2. Ганг — священна річка для індійського населення та місце паломництва. Вважають, що води Гангу змивають гріхи. Річка перетинає найбільш населені райони Індії, напуває й годує десятки мільйонів людей.
Рекреаційний потенціал країни ґрунтується на багатій культурній спадщині індійської цивілізації, сприятливих умовах для організації приморського відпочинку на узбережжі та островах, а також унікальних природних ландшафтах.
У списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО Індії міститься 40 найменувань (2021 р.). Серед найвідоміших культурних пам’яток — мавзолей Тадж-Махал (мал. 3), печерні храми Аджанти, буддійські пам’ятники Санчі, стародавні квартали Гоа. Найвизначніші природні об’єкти — національні парки Великі Гімалаї, Казіранга, Нанда-Деві.
Мал. 3. Тадж-Махал — одна з найдивовижніших споруд світу. Він був побудований в Агрі та вважається символом кохання. Його збудував султан Шах-Джахан із династії Великих Моголів над гробницею своєї дружини, яка померла при народженні дитини.
5. Населення Індії. Система розселення.
За кількістю населення Індія поступається Китаю. Однак темпи зростання є вищими, тому, за прогнозами, уже в найближчі десятиліття Індія стане найнаселенішою країною світу.
Індійський уряд ще із середини XX ст. почав запроваджувати програму планування сім’ї, спрямовану на зниження народжуваності. Це дозволило зменшити темпи зростання кількості населення, природний приріст знизився майже втричі (у 2021 р. він складав 6,7 ‰). Однак за абсолютним приростом населення Індія є світовим лідером: щороку кількість індійців збільшується більш ніж на 9 млн осіб. В умовах нестачі робочих місць і продуктів харчування це створює додаткові труднощі для економіки країни, що розвивається.
За віковою структурою населення Індії молоде, середній вік індійця складає 29 років, середня тривалість життя — 67 років. Понад чверть населення країни — діти до 15 років (мал. 4). Лише 7 % населення країни старші 65 років, що у 2-3 рази нижче, ніж у розвинених країнах. Як і в Китаї, чоловіче населення Індії значно переважає жіноче.
Мал. 4. Статево-вікова піраміда Індії. За матеріалами: CIA World Factbook.
Індія — найбільш багатонаціональна країна світу. Тут живуть народи, які істотно відрізняються один від одного за зовнішнім виглядом, мовою та звичаями. Загалом налічують понад 300 народів і народностей. Найбільші з них — гіндустанці, біхарці, бенгальці, маратхі, телугу, бенгальці, таміли. В Індії розмовляють понад 20 різними мовами і є близько 700 діалектів. Завдяки такому розмаїттю статус офіційної надано 15 мовам. Проте державною мовою вважається гінді. Для міжнаціонального спілкування широко використовується англійська, яка має статус тимчасової державної мови.
Багато століть у країні існувала кастова структура суспільства. Хоча Конституція Індії 1950 р. проголосила рівноправність каст, однак пережитки кастових суспільних відносин зберігаються в країні й досі, особливо в сільській місцевості. Стійкість кастових відносин пов’язана з головною релігією індійців — індуїзмом. Її сповідують майже 80 % населення, 14 % (це близько 180 млн) — мусульмани. З інших релігій найбільше прихильників у християнства, сикхізму, джайнізму й буддизму.
Строкатий етнічний та релігійний склад населення нерідко призводить до міжнаціональних та релігійних суперечностей, загострення сепаратистських настроїв. Густота населення в країні є дуже високою — понад 400 осіб/км2, але розподіл населення нерівномірний. Найбільш густо населені східна частина Індо-Гангської низовини, дельта Гангу й узбережжя Індійського океану; найменше — пустельні та гірські райони (мал. 5).
Мал. 5. Система розселення в Індії.
• Поясніть причини нерівномірного розподілу населення по території країни.
На відміну від Японії та Китаю, в Індії значно переважає сільське населення. Рівень урбанізації порівняно невисокий — 36 %. Однак за такої кількості населення масштаби її вражають. У країні близько 50 міст і міських агломерацій із населенням понад 1 млн осіб, а за кількістю міських жителів (майже 500 млн осіб) Індія поступається лише Китаю. Прискорення процесів урбанізації за останні півстоліття призвело до формування таких гігантських агломерацій, як Делі (32 млн осіб), Мумбаї (21 млн осіб), Колката (15 млн осіб), Бангалор (13 млн осіб), Ченнаї (12 млн осіб).
Як і Китай, Індія має колосальний трудовий потенціал. Економічно активне населення складає 522 млн осіб та продовжує зростати. За останні десятиліття у структурі зайнятості населення відбулися суттєві зміни. Стрімко зростає частка працюючих у промисловості (29 %) та сфері послуг (51 %). Досить багато залишається зайнятих у сільському господарстві (20 %).
Змінюється і якість трудових ресурсів. За кількістю випускників вищих навчальних закладів Індія поступається лише Китаю та США. 380 університетів, які щорічно випускають понад 2,5 млн англомовних технічних фахівців, п’ять технологічних інститутів і чотири інститути управління мають світову репутацію. Крім того, підготовка індійських фахівців ведеться й за кордоном.
Поряд зі знанням англійської мови в індійських працівників є ще одна перевага — низька порівняно з розвиненими країнами оплата праці. Це створює умови для потужної інтелектуальної міграції. Близько 120 млн індійських трудових мігрантів працюють у США, Австралії, країнах ЄС.
Мігранти, повертаючись в Індію, привозять із собою не лише зароблені гроші, а й нові знання, досвід, ділові зв’язки, які вони використовують для створення власного бізнесу.
Велике значення у формуванні нового покоління трудових ресурсів має індійська діаспора в різних країнах світу, що забезпечує батьківщину передовими ідеями та технологіями, вкладає інвестиції в різні підприємства Індії.
Високий рівень освіти та знання англійської мови роблять Індію ідеальним місцем для інтелектуального аутсорсингу. Це насамперед стосується IT-послуг, фінансового й бухгалтерського обліку.
Поряд із позитивними змінами у структурі та якості трудових ресурсів у країні залишається ще багато нерозв’язаних соціальних проблем. За рівнем грамотності дорослого населення Індія відстає не лише від розвинених країн, а й від багатьох країн, що розвиваються. Зараз понад 25 % дорослого населення країни є неписьменними, а серед жінок цей показник досягає 35 %.
Дуже сильним є соціальне розшарування суспільства. Майже в усіх великих містах Індії існують величезні квартали нетрів, у яких проживають десятки й навіть сотні тисяч людей (мал. 6).
Мал. 6. Дхараві — найбільші в Індії нетрі, розташовані в центрі Мумбаї. Тут відбувалися зйомки відомої кінострічки «Мільйонер із нетрів». У кварталах Дхараві розвиваються події роману австралійського письменника Г. Д. Робертса «Шантарам». Кількість населення дхаравійських нетрів наближається до 1 млн осіб.
Головне
• Економічні успіхи Індії зумовлені такими чинниками: 1) запровадження економічних реформ, спрямованих на індустріалізацію, економічну та продовольчу самостійність; 2) багаті природні ресурси та різноманітні природні умови; 3) величезний працересурсний потенціал; 4) масштабний розвиток науково-технічної сфери в країні.
• Характерні риси системи розселення Індії: висока густота та нерівномірний розподіл населення по території, високі темпи урбанізації, утворення великих міських агломерацій.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Опишіть сучасну ситуацію в економіці Індії, її роль у регіоні та світовому господарстві. Якими чинниками зумовлене прискорене економічне зростання Індії? 2. Дайте коротку характеристику природним ресурсам Індії. Виділіть ключові та спрогнозуйте можливі напрямки міжнародної спеціалізації країни. 3. Охарактеризуйте демографічну ситуацію в Індії. Чим вона відрізняється від ситуації, яка склалася в Китаї? 4. Назвіть найбільші міста країни. Поясніть особливості їхньої географії. 5. Які якісні зміни відбуваються у складі робочої сили Індії?
Поміркуйте
1. Які риси ЕГП Індії сприяють її економічному розвитку, а які, навпаки, перешкоджають?
2. Чому індійському керівництву не вдалося так суттєво (як у Китаї) знизити народжуваність?
Практичне завдання
Порівняйте географічне положення Індії та Китаю. Яка країна, на вашу думку, має більш сприятливе ЕГП?
Працюємо в групах
Індію часто називають «країною контрастів». Чи насправді це так? Опрацюйте додаткові джерела інформації та у вигляді есе доведіть або спростуйте це твердження.
