Електронний додаток до підручника з Громадянської освіти. 10 клас. Бакка - Нова програма

Тема 3. Маніпулятивний вплив медіа

§ 34. ПРОПАГАНДА. «МОВА ВОРОЖНЕЧІ»

Ідеї для дослідження

Уважно розгляньте та проаналізуйте демотиватор, який активно поширювався в мережі Інтернет на різних російських сайтах, каналах, блогах:

З якою метою створений цей демотиватор? На кого розрахований його вплив? Які стереотипи нав’язує це зображення? Яке значення такого роду зображень для формування масової свідомості?

Джерело: http://posledniyrubezh.org/novosti/fashistskie-klouny-chast-4-novoe-jaderno.html

Мову ворожнечі можна порівняти з таким явищем, як ксенофобія — страх перед чужим і незнайомим. Це своєрідна фобія, яка може виявлятись через крайні форми агресивності. Вислів «мова ворожнечі» походить від англійського вислову «hate speech» й означає приниження гідності особи або цілої спільноти через посилання на її належність до етнічної, статевої, професійної або іншої спільноти. Організація «Міжнародна амністія» мову ворожнечі визначає як будь-яке висловлювання з елементами заперечення принципу рівності всіх людей у правах. «Мова ворожнечі» характеризує різноманітні групи людей та оцінює якості окремих осіб на підставі їх належності до тієї або іншої групи.

Бюро корисної інформації

З початку війни в Україні багато говорять про відверту пропаганду російських медіа, «мову ворожнечі», присутню в їхньому інформаційному полі. Водночас на дуже важливій проблемі використання hate speech українськими журналістами акцентують не часто. Потрібно розуміти, що від називання терористами люди терористами не стають і що Україна не є унікальною країною поза світовим контекстом. Конфлікти відбувалися й відбуваються, утому числі й у Європі. Тож потрібно дивитися на досвід західних медіа. Йдеться про те, щоб поінформувати, чи про те, щоб виховати ненависть? Якщо в медіа мета — виконати свій професійний обов’язок, інформувати про те, що відбувається в країні, то тоді треба застосовувати не забарвлену емоційно лексику. Це вимога до інформаційних жанрів. Довіра до медіа прямо пов’язана з тим, надають журналісти достовірну інформацію своїй аудиторії чи ні.

Валерій Іванов, професор КНУ імені Тараса Шевченка, президент Академії Української Преси

• Прокоментуйте думку автора. Які основні твердження можна виокремити щодо подолання мови ворожнечі? Які поради ви можете надати, щоб протистояти мові ворожнечі?