Українська література. 6 клас. Чумарна

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 6. Народжені для весни духу

ПОЕТИЧНА МОВА

Поезії — це виспівані пісні сердець, захоплених красою світу. У них звучить любов, що проникає в серце, будить чисті почуття й бажання самому творити.

Прочитай вірші відомих українських поетів. Вони написані в різний час, але якою співучою, красивою, любою розкривається у їхніх творах рідна Україна!

Можливо, у твоєму серденьку теж забринить поетична струна — пиши вірші! Адже всі народжуються поетами. А відомими письменниками стають лише ті, хто не втрачає любові до слова й віри у власні сили.

Співець українського раю

Григорій Савич Сковорода (1722-1794) — український філософ-містик, богослов, поет, педагог, можливо, і композитор літургійної музики. Його називали українським Сократом — за вільнолюбну вдачу і глибоку життєву мудрість. Він сходив Україну босими ногами і намагався у всьому відчувати волелюбний дух свого народу, насолоджуватись красою рідної землі. Хоча жодного твору видатного філософа не було надруковано за його життя, слава, яка ширилася серед освічених земляків та далеко поза межами України, не дала пропасти спадщині українського мудреця. У наш час твори Сковороди перекладено сучасною українською мовою, вони є національним скарбом.

Ой ти, пташко-жовтобоко

Ой ти, пташко-жовтобоко,

Не клади гнізда високо,

А клади лиш на лужку,

На зеленім моріжку.

Яструб ген над головою

Висить, хоче ухопить,

Вашою живе він кров’ю,

Глянь же! Пазури сталить!

Стоїть явір над горою,

Все киває головою,

Буйні вітри повівають,

Руки явору ламають.

А вербички шумлять низько,

Заколишуть мене в снах,

Тут тече потічок близько,

Видко воду аж до дна.

Нащо ж думати-гадати,

Що в селі родила мати?

То у тих хай мозок рветься,

Хто високо вгору пнеться.

А я буду собі тихо

Коротати милий вік,

Так мені мине все лихо —

Щасний буду чоловік.

Григорій Сковорода

Розмірковуємо над прочитаним

1. Випиши ті рядки з вірша, в яких закладена основна ідея твору.

2. Розкажи своїми словами, як ти розумієш ідею захисту, розкриту у вірші Григорія Сковороди.

3. Створи усний чи письмовий опис рідної землі, використуючи вислови з вірша Григорія Сковороди.

Гей, поля, поля зелені

Гей, поля, поля зелені,

Зелом-квітом оздоблені!

Гей, долини, і балки,

І могили, й пагорки!

Гей ви, вод потоки чисті!

Береги річок трависті!

Гей же, кучері які у дібров сих і гайків!

Жайворонок над полями,

Соловейко над садами, —

Той під хмарами дзвенить, сей же на гіллі лящить.

А коли зійшла денниця,

То прокинулася птиця.

Музика звучить навкруг, у повітрі шум і рух!

Тільки сонце визирає —

Вівчар вівці виганяє,

На сопілочку свою котить трелі по гаю.

Пропадайте, думи трудні

І міста багатолюдні!

Я й на хлібові сухім житиму в раю такім.

Григорій Сковорода

Хата-музей Г. Сковороди у Чорнухах

1. Який настрій викликає у тебе вірш Григорія Сковороди? Які епітети вживає поет, щоби створити життєрадісну картину квітучої землі?

2. Випиши рядки з вірша, в яких найбільш емоційно звучить любов до рідної землі. В якому із рядків висловлена його основна ідея — «сила» думки, за висловом поета?

3. Сформулюй, як ти розумієш основну думку поезії. Обґрунтуй свій висновок.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ Григорія Сковороди

• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

• Бери вершину і матимеш середину.

• З усіх утрат втрата часу найтяжча.

• З видимого пізнавай невидиме.

• Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

• Не за обличчя судіть, а за серце.

• Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

Працюємо в групі

Поділіться на групи, кожна з яких має обрати одне з прислів’їв. Обговоріть його та складіть короткий твір-роздум на висловлену філософом тему.