Географія. Повторне видання. 7 клас. Бойко

§ 3. Умовні знаки, картографічна генералізація і спотворення на картах

• Пригадайте, якими способами земну поверхню зображують на картах.

• Що таке легенда карти?

ЩО ПОКАЗАНО В МАСШТАБІ, А ЩО — ПОЗА МАСШТАБОМ? Умовні знаки, за допомогою яких зображують об’єкти і явища на карті, відрізняються не тільки за формою, розміром або кольором. Вони можуть бути виражені у масштабі, а можуть бути і позамасштабними.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. Розгляньте фізичну карту Африки (див. атлас). Яким способом, якими знаками на ній позначено озера? Порівняйте розміри озер. Яке з них найбільше за площею? Як ви це встановили?
2. Користуючись масштабом карти, визначте протяжність із заходу на схід найбільшого за площею озера.
3. Яким способом на тектонічній карті Африки зображено родовища корисних копалин? Чи можна за значками, якими їх позначено, визначити, яке родовище більше або потужніше?
4. Зробіть висновок, які з цих умовних знаків виражені у масштабі, а які є позамасштабними.

Масштабні умовні знаки передають величину об’єктів, яка виражена в масштабі карти. Їхні розміри (довжину, ширину, площу) можна виміряти по карті. Такими знаками позначають контури озер, боліт, луків тощо. Контур зафарбовують певним кольором або заштриховують. Тому масштабні знаки ще називають контурними. Позамасштабними умовними знаками позначають об’єкти, які не можна показати в масштабі карти. Такими знаками є схематичні малюнки, геометричні фігури, буквені символи. Позамасштабні знаки вказують тільки на розміщення об’єктів і явищ — родовищ корисних копалин, електростанцій, населених пунктів та ін.

А от лінійні знаки можуть бути як масштабними, так і позамасштабними. Довжина ліній, якими на карті позначають річки, дороги, кордони держав, зазвичай виражена в масштабі, а от їхня ширина — поза масштабом, вона значно завищена, щоб лінії було помітно на карті.

ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ

Розгляньте карти Євразії в атласі. Об’єднавшись у групи, наведіть приклади умовних знаків, якими позначено різні об’єкти:

група 1 — масштабних умовних знаків;
група 2 — позамасштабних умовних знаків;
група 3 — лінійних (масштабних / позамасштабних).

НАВІЩО ПОТРІБНА КАРТОГРАФІЧНА ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ? На картах навіть найбільшого масштабу неможливо показати (та й недоцільно) об’єкти з усіма подробицями і деталями. Ділянка місцевості, яка в реальності має площу 1 км², на карті масштабу 1 : 100 000 займатиме 1 см², а на карті масштабу 1 : 1 000 000 — як 1 мм². Отже, всі об’єкти, показані на карті великого масштабу, графічно неможливо відобразити на карті дрібнішого масштабу. Як у такому випадку вирішити, що показувати на карті, а від чого відмовитися?

МОДЕЛЮЄМО

Мал. 6. Узагальнення зображення

• Знайдіть 10 розбіжностей між зображеннями А і Б на двох змодельованих фрагментах карт (1, 2).

• Які зміни відбулися на моделі 1? Що змінилося на моделі 2?

• На яких зображеннях (А чи Б) об’єкти показано менш детально?

Щоб об’єкти з карт більшого масштабу показати на картах меншого масштабу, здійснюють узагальнення зображень — відбір об’єктів та їх спрощення, тобто графічно скорочують інформацію. Цей процес називають картографічною генералізацією. Якою саме має бути генералізація, залежить насамперед від масштабу карти, а також її призначення і тематики. У разі переходу до дрібніших масштабів вибирають лише найістотніші об’єкти місцевості (наприклад, населені пункти з людністю понад 10 тис. осіб; річки довжиною понад 100 км), спрощують форми об’єктів (не показують невеликі звивини річок і доріг, випрямляють контури берегових ліній, кордонів і т. п.). Що дрібніший масштаб карти, то більш узагальненим є зображення (мал. 7).

Подорож у слово

Генералізація (у перекладі з латинської — загальний, головний) — це відбір та узагальнення об’єктів і явищ для відображення їх на карті.

Навіщо потрібна генералізація? Щоб розв’язати проблему перевантаження карти позначками, символами, знаками, зробити її більш читабельною та зручною для користувачів.

Мал. 7. Спрощення і відбір за картографічної генералізації

ЧОМУ НА КАРТІ Є СПОТВОРЕННЯ? Кулясту Землю зобразити на площині, тобто на плоскій карті, без спотворень неможливо.

МОДЕЛЮЄМО

Спробуйте за допомогою мал. 8 уявно розділити глобус на смужки і скласти карту світу. Між смужками внизу і вгорі утворяться розриви (мал.8, б).

Що робити, щоб зображення було неперервним?

Мал. 8. У разі перенесення зображення з поверхні глобуса (а), розрізаного на смужки, неминучими є розриви (б) і спотворення на карті (в)

Для створення карт смужки внизу і вгорі рівномірно розтягують, а всередині — рівномірно стискають. Так отримують суцільне зображення без дірок. Але тоді на карті розтягуються і зображені території та водні простори. Так виникають спотворення — викривлення довжини, площі й форми об’єктів — материків, океанів, морів, островів тощо.

ДОСЛІДЖУЄМО

Порівняйте на карті розміри найбільшого у світі острова Гренландія і материка Південна Америка. На око острів видається завбільшки з материк. Дослідимо площі цих об’єктів математичним способом: площа Гренландії = 2,2 млн км²; площа Південної Америки = 17,8 млн км². Обчисліть, у скільки разів острів менший за материк. Чи передає карта таку різницю в площі? Чому? Для кращого уявлення скористайтеся мал. 9 на с. 18.

ШУКАЄМО В ІНТЕРНЕТІ

Скористайтеся сервісом thetruesize.com, щоб побачити справжні розміри географічних об’єктів, наближаючи їх розташування до екватора (мал. 9).

Також один об’єкт можна накласти на інший і легко порівняти їхні площі без обчислень.

Мал. 9. Зміна розмірів Гренландії за умови різного розміщення

Унаслідок виникнення спотворень на карті спотворюється й наше сприйняття світу. Але той, хто обізнаний із картографічними прийомами, здатен сприймати його реальніше.

ФОРМУЛЮЄМО ГОЛОВНЕ

• Позамасштабні знаки вказують на розташування об’єктів і явищ на карті, а масштабні знаки дають змогу ще й визначати їхні протяжність, площу.

• Картографічна генералізація як узагальнення об’єктів і явищ для відображення їх на карті потрібна, щоб уникнути її перевантаження позначками.

• На картах виникають спотворення — викривлення довжин, площ, форм об’єктів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. За допомогою якого знаку — масштабного чи позамасштабного — можна визначити:

а) протяжність річки;
б) розташування метеостанції?

2. «Генералізація — це способи створення більш читабельної та корисної карти». Як ви розумієте цей вислів? Розтлумачте його.

3*. Поміркуйте, як ілюстрація на мал. 10 «пояснює», де на окремих картах спотворення форми об’єктів будуть більшими: на екваторі чи ближче до полюсів. Чим це зумовлено?

Мал. 10. Виникнення спотворень

Зміст