Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Бойко

§ 26. Китай (продовження)

• Пригадайте, якими мінеральними ресурсами багатий Китай.

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Оцінка сучасного рівня економічного розвитку КНР є досить неоднозначною. З одного боку, це велика держава, що за абсолютними показниками поступається небагатьом країнам світу. Країна має великі можливості в енергетиці - перше місце у світі за видобутком паливних ресурсів, перше місце за виробництвом сталі, зерна і тканин. У Китаї розвинені космічна й атомна промисловість, нафтохімія та електроніка. З іншого боку, виробництво промислової та сільськогосподарської продукції на душу населення лише наближається до пересічних показників по світовому господарству.

За останні десятиліття у КНР докорінно змінилося співвідношення секторів у структурі ВВП: третинний сектор - понад 52 %, вторинний - 40 %, первинний - 8 %. Китай наблизився до індустріально-аграрної, економічно розвиненої країни. За продуктивністю праці сільське господарство має показники значно нижчі порівняно з промисловістю. Крім того, характерні нерівномірно розвинена інфраструктура і порівняно низький технологічний рівень так званих цивільних промислових виробництв.

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. Види обслуговувальної діяльності в Китаї залишаються характерними для централізовано керованої економіки соціалістичної країни: належні їм функції виконують торгівля, комунальний сервіс, транспорт. Але дозволена згідно з останніми реформами свобода приватної ініціативи бере своє: активність і метушня базарної та вуличної торгівлі просто вражає. Можна недорого поїсти і дешево купити все необхідне для невибагливого покупця.

Помітно активізувалася фінансово-банківська діяльність. Зовнішньоекономічні банки країни посідають провідне місце у фінансовій системі світового господарства — серед першої десятки світових банків чотири китайських! Світовими містами в Азії є Сянган, Шанхай, Пекін.

У Китаї, враховуючи кількість населення та розміри території, транспорт іще не повною мірою задовольняє потреби господарства. Половину обсягу всієї його роботи виконують залізниці. На найважливіших напрямках швидкість пасажирських потягів - 300 км/год (водночас зберігаються і звичайні потяги з невеликими швидкостями). Ведеться робота, аби до всіх основних економічних центрів провінцій підходили залізниці. Важливе значення у перевезеннях пасажирів має автомобільний транспорт. Зростають обсяги роботи авіаційного транспорту. Аеропорти-хаби працюють у містах Пекін, Сянган, Гуанчжоу, Шанхай.

Найгустіша мережа залізниць, автошляхів, водних шляхів склалася на Великій Китайській рівнині, особливо на півночі, де зосереджено більшість населення і господарських об’єктів, а також на Північному Сході та в Сичуані. Вона забезпечує вихід до портів на узбережжі. Внутрішню частину держави забезпечено шляхами набагато гірше.

ВТОРИННИЙ СЕКТОР. У КНР створено потужну багатогалузеву промисловість. Поряд із традиційними (текстильне, вугільне, металургійне), виникли і такі нові промислові виробництва, як нафтопереробне, авіаційне, космічне, електроніка. Промисловість випускає широкий асортимент продукції та в основному задовольняє потреби країни у промислових виробах. Вона дає на експорт у великих обсягах не тільки дешеві товари масового вжитку, а й широкий спектр продукції машинобудування (майже 50 % експорту).

Мал. 101. Центральний діловий район Пекіну

Будівельна індустрія виконує великий обсяг робіт. Складається враження, що сучасний Китай — це активно діючий будівельний майданчик: «як гриби» ростуть мікрорайони багатоповерхівок у великих містах, на великих рівнинах села забудовують ошатними будинками, дороги - асфальтують, зрошувальні системи - добудовують.

В енергетиці зберігається «вугільний» характер. Кам’яне вугілля забезпечує 65 % потреб в енергоносіях, нафта - близько 20 %. Потужності електроенергетики різко зросли за останні десятиліття: за виробництвом електроенергії КНР посідає друге місце у світі після США. На ТЕС припадає 66 % виробництва електроенергії, ГЕС - 18 %, інші відновлювані джерела - 11 %, на АЕС - 5 %. У КНР побудовано ряд ГЕС, що належать до найбільших у світі.

Чорна металургія країни спирається на власні запаси залізної руди, легувальних металів і вугілля. КНР дає майже половину світового виробництва сталі.

Машинобудування - найважливіше виробництво китайської індустрії. Машинобудівні заводи виробляють практично всі види машин та устаткування. Налагоджено виробництво верстатів, автомобілів, тракторів і сільськогосподарських машин. Розвинена електронна промисловість. Характерною рисою територіальної структури є співіснування великих машинобудівних центрів, у яких розміщено великі машинобудівні заводи (у Східному, Північному, Північно-Східному та Південному Китаї), і численних дрібних підприємств, що діють у кожній провінції. Нині різко зросло значення півдня, де працюють потужні підприємства (Сянгана, Гуанчжоу та спеціальні економічні зони інших міст узбережжя). Шанхай - найбільший центр машинобудування, тут діють сотні заводів, які дають 20 % продукції цього виробництва в КНР. Великими центрами є Пекін, Тяньцзінь, Далянь, Шеньян, Чанчунь, Харбін; у східній частині Китаю - Нанкін, Ціндао. Велике значення мають і центри, розташовані у глибинних районах, - Лоян, Сіань, Чунцін.

У хімічній промисловості розвитку набули виробництва органічної хімії, що спирається на потужності нафтохімії, основної хімії та мінеральних добрив. Так, Китай посідає перше місце у світі з виробництва азотних добрив і синтетичних волокон; друге - з виробництва кислот і соди.

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР. Китай - велика сільськогосподарська країна. Там збирають тритину світового врожаю рису та просяних культур, зосереджено 10 % світового поголів’я великої рогатої худоби і понад 40 % поголів’я свиней. На Китай припадає 25 % світового виробництва м’яса, зокрема свинини і птиці. Китай - один із найбільших у світі виробників пшениці, кукурудзи, бавовнику, сої, чаю, тютюну, коконів шовкопряда.

Для галузевої структури сільського господарства є характерним значне переважання рослинництва - понад 70 % вартості його валової продукції. Зернове господарство дає основну частку продовольства країни. Традиційною культурою є рис. Південні райони збирають по два, навіть по три врожаї рису за рік. Пшениця - друга за значенням продовольча зернова культура (близько 16 % світового збору). Кукурудзи Китай збирає 20 % світового збору. Велике значення має вирощування просяних культур, особливо поширені гаолян і чумиза - понад 30 % (на північному сході та півночі країни). З-поміж технічних культур основними є бавовник (30 % світового виробництва) і джут. Важлива культура - цукрова тростина. Головними олійними культурами є соя та арахіс. Китай посідає перше місце у світі (обійшовши Індію) за виробництвом чаю (25% світового збору). Овочівництво та бульбові культури (особливо батат і картопля) забезпечують істотну частку продовольства. Вирощують більш ніж 100 видів різних овочів, зокрема численні сорти капусти, редьки, ріпи, моркви, цибулі. У цілому Китай дає 50 % виробництва овочів і картоплі.

Мал. 102. Чайні плантації

Тваринництво має різні напрями розвитку у східних і західних районах країни. У східних районах важливе значення мають свинарство і птахівництво. Західна і почасти північно-східна частини країни - зона екстенсивного тваринництва, яке використовує великі пасовища. Там розводять овець, кіз, коней, верблюдів, у високогірних районах - яків.

У територіальній структурі сільського господарства Китаю вирізняються чотири зони. Зона богарного (незрошуваного) землеробства і тваринництва — північна частина Східного Китаю. Там зосереджено половину орних земель. Вона дає третину зернових і стільки ж тваринницької продукції. Зона рисосіяння, субтропічних і тропічних культур — південна частина Східного Китаю. Це — найстаріший район світового рільництва, де зосереджено 40 % орних земель Китаю. Вона дає 60 % зерна країни і 50 % продукції тваринництва. Зона пасовищного скотарства й оазисного землеробства — в Північно-Західному Китаї. Розрізняють високогірну зону Цінхаю і Тибету.

Мал. 103. Рисові поля

Китай має потужне видобувне виробництво. Видобуток вугілля становить понад половину світового. Родовища розробляють в усіх провінціях країни, але найбільше - у Північному Китаї. Основні райони видобутку нафти - Північний Схід і морський шельф.

ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ. Частка КНР у міжнародній зовнішньоекономічній діяльності зростає. В експорті переважає вивезення продукції машинобудування (товари високих технологій, комплектувальні для електроніки тощо), текстилю, одягу, взуття, сільськогосподарської продукції в обмін на продукцію важкої та високотехнологічної промисловості. Китай вивозить машини (близько половини експорту), текстиль (п’ята частина експорту), чорні та кольорові метали, вугілля, чай, різноманітні товари легкої промисловості (зокрема іграшки).

В імпорті переважає довіз різноманітних машин і устаткування, нафти і нафтопродуктів, обладнання для АЕС, оптика та медичне устатковання, соєві боби. Китай активно закуповує ліцензії на сучасні технології та конструкторські розробки. Понад 20 % зовнішньоторгового обороту КНР припадає на США, 10 % - на Японію, інші важливі партнери - в Західній Європі та країнах Азії. Для України Китай став найважливішим торговим партнером у експорті в Азії.

ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА. У Китаї склалося декілька загальнодержавних ядер високої економічної активності. Це, по-перше, промислове ядро Північного Сходу - району, в якому раніше ніж в інших районах почалася індустріалізація. У гирлі Янцзи сформувався найбільший у Китаї економічний осередок. Шанхай — провідний порт і центр промисловості (передовсім текстильної), через який величезний басейн Янцзи пов’язаний зі світовим ринком. Ця промислова агломерація стала однією з основних баз індустріалізації країни. Ще одним ядром індустріалізації країни є промислова агломерація Пекін - Тяньцзінь. Відбулось переміщення економічної активності до Тихоокеанського узбережжя Китаю: активно зросли агломерації Сянган — Шеньчжень —Гуанчжоу та Ляонін. У внутрішніх районах країни також склалися потужні осередки економічної активності в Ліяні, Сияні та Чунціні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте особливості сучасного розвитку економіки Китаю.
2. Які види діяльності набули розвитку у третинному секторі економіки?
3. Які риси притаманні китайській промисловості?
4. На які ресурси спирається розвиток чорної металургії у Китаї?
5. Доведіть, що машинобудування - найважливіша галузь китайської індустрії.
6. Розкажіть про спеціалізацію рослинництва Китаю.
7. У чому полягають особливості розвитку тваринництва Китаю?
8*. Поміркуйте, які існують можливості для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України й Китаю.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Охарактеризуйте транспорт Китаю:

група 1 — залізничний;

група 2 — морський;

група 3 — повітряний.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Унікальність економічної системи Китаю.