Українська література. 9 клас. Борзенко

Пам'ятка № 1. ЯК ЧИТАТИ ВИРАЗНО

1. Прочитайте текст уважно мовчки.

2. Визначте авторське та власне ставлення до зображених подій, персонажів твору і подумайте, яка інтонація підійде, щоб його передати.

3. З'ясуйте, у яких місцях тексту слід зробити паузи.

4. Визначте, які слова, речення ви хочете виділити силою голосу, інтонацією, жестом.

5. Читайте, чітко вимовляючи слова, дотримуючись пауз у кінці речення, між абзацами й частинами тексту. Слідкуйте за чіткістю своєї дикції.

6. Виділяйте голосом важливі смислові місця.

Пам'ятка № 2. ПЛАН АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1. Назва твору, ім'я автора.

2. Рік написання, збірка, до якої входить твір.

3. Жанр твору.

4. Тема, ідея.

5. Композиція твору.

6. Ключові образи твору.

7. Засоби виразності:

• тропи;
• синтаксичні засоби;
• фонічна організація твору.

8. Рими, спосіб римування.

9. Сприйняття твору читачами та критиками, його актуальність.

10. Власна думка про твір.

Пам'ятка № 3. ПЛАН АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ

1. Короткі відомості про автора, його місце в літературі.

2. Історія написання і видання твору.

3. Життєва основа твору.

4. Жанрові особливості.

5. Тема, ідея, конфлікт, проблематика твору.

6. Особливості сюжету та композиції, їхня роль у розкритті поставлених проблем.

7. Позасюжетні елементи і їхнє значення:

• назва твору;
• присвяти, епіграфи;
• описи;
• авторські відступи.

8. Система образів твору.

9. Мова твору (лексика, тропи, синтаксичні фігури).

10. Підсумок:

• художня цінність твору, його місце в доробку автора;
• сприйняття критиками й читачами;
• екранізації, сценічні постановки;
• власна думка про твір.

Пам'ятка № 4. ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ-ПЕРСОНАЖА

1. Ім'я персонажа.

2. Соціальне становище.

3. Зовнішній вигляд.

4. Своєрідність світогляду.

5. Взаємодія з іншими персонажами твору.

6. Ставлення автора до персонажа, у чому воно виявляється.

7. Значення персонажа для розкриття ідеї та проблематики твору.

Пам'ятка № 5. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ

1. Установіть, що спільного між персонажами:

• в інтелектуальному розвитку (інтелект, освіта, погляди на світ і людину, життєва мета);
• у духовному розвитку (ставлення до людей, позитивні й негативні якості характеру);
• у соціальному плані (матеріальне становище, професійна та інша діяльність).

2. Визначте, що відрізняє персонажів один від одного.

3. З'ясуйте, яким є ставлення автора до персонажів.

4. Висловте власне ставлення до образів, створених автором.

Пам'ятка № 6. ЯК НАПИСАТИ ВІДГУК ПРО ХУДОЖНІЙ ТВІР (КНИГУ, КІНОФІЛЬМ ТОЩО)

1. Укажіть автора/авторку (творців) і назву твору.

2. Назвіть тему твору.

3. Наведіть короткий зміст твору.

4. Визначте проблеми, які автор порушив у творі.

5. Висловте свою думку про твір: що в ньому особливо сподобалось або не сподобалося, запам'яталося.

6. Зробіть висновок: про що автор спонукав вас замислитися, що нового відкрив твір (якщо це екранізація книги, то наскільки творцям фільму вдалося передати її зміст).

Дорогі дев’ятикласники, та дев’ятикласниці, запрошуємо до творчого діалогу!

У самій людській природі закладена особлива потреба пізнавати світ. Щоб її задовольнити, хтось вирушає в далекі мандри до екзотичних країв, а хтось поринає в захопливі уявні світи, витворені майстрами слова. В обох випадках допитливому мандрівникові не завадив би путівник із корисними порадами. Таким путівником для школярів є підручник: саме він допомагає орієнтуватись у складних і заплутаних літературних маршрутах.

Про літературу можна говорити по-різному. Аналізуючи творчість письменника, годі обійтися без важливих термінів і понять. Та чи завжди є виправданою надмірна й показна складність? Може, варто розповідати про складне просто?

Буває, ми говоримо, але нас не чують. Виявляється, діалог і порозуміння — це також непроста праця, яка потребує неабияких зусиль. У діалозі з літературним твором так само дуже важливі готовність сприймати чуже слово й повага до поглядів, що відрізняються від наших. Головне — ініціатива й бажання вступати у творчий діалог. Підручник лише дає при цьому корисні й кваліфіковані поради, полегшуючи сприйняття складних художніх явищ. Він запрошує до літературного спілкування — пошуку «спільної мови» між читачем і твором, допомагає чуже й незнайоме зробити близьким і зрозумілим.

Ми живемо у світі, у якому не обійтися без правил, норм і стандартів. І цей підручник написаний не довільно: він повною мірою відповідає чинній шкільній програмі. Саме вона рекомендує до вивчення коло українських письменників та їхніх творів, а також формулює основні вимоги до обсягу знань, що їх мають засвоїти учні. Згідно з програмою в підручнику застосовано історико-хронологічний принцип подання навчального матеріалу. Це означає, що явища української літератури розглядаються в історичній послідовності — від початків і до останньої чверті XIX століття. Відповідає програмі й поділ підручника на частини. Це невеликий вступ теоретичного характеру й розділи «Усна народна творчість», «Давня література» та «Нова українська література».

Підручник знайомить із літературними явищами, створеними в різний час. Для кращого сприйняття літератури минулих епох необхідно залучати знання з народознавства, історії, географії, деяких інших наукових дисциплін, оскільки вони допомагають скласти уявлення про своєрідність тієї доби, якій належить художній твір. У підручнику широко використано біографічний матеріал, за потреби наведено також доречні паралелі зі світової літератури й мистецтва.

Хоч би яким змістовним був підручник, він не стане ефективним без учнівської співпраці. Тож не залишайтеся пасивними й байдужими, беріть активну участь у пошуках відповідей на питання, які порушуються в літературних творах. Підручник завжди запропонує інформацію для роздумів та низку завдань дискусійного характеру, що спонукають до самостійного пошуку й формування власної думки.

І насамкінець важлива порада: не полишайте читання! Воно вимагає значно більших зусиль, ніж, наприклад, перегляд телепрограм, однак усі ці зусилля абсолютно виправдані. Адже саме завдяки літературі ми вчимося критично й незалежно мислити, висловлювати власні думки, а не повторювати чужі слова й нав'язані засобами масової інформації стереотипні судження. Книжки не лише розважають, вони допомагають нам залишатися собою та водночас свідомо вдосконалювати й розвивати свою особистість.

Захопливого читання та успіхів на шляху до знань!

Допоможуть вам на цьому шляху запитання та завдання, які ми згрупували за такими рубриками:

Опрацьовуємо прочитане

Ділимося читацьким досвідом

Досліджуємо самостійно

Аналізуємо художній твір

Читаємо виразно

Запрошуємо до дискусії

Порівнюємо твори різних видів мистецтва

Виявляємо творчі здібності

Готуємо проект

ПОВТОРЮЄМО ТА УЗАГАЛЬНЮЄМО

Вступ

ЛІТЕРАТУРА Й НАЦІОНАЛЬНЕ ЖИТТЯ

Словесне мистецтво виконує особливу роль у творенні національного життя. Воно передає новим поколінням неповторний погляд на світ, властивий представникам тієї чи іншої етнічної спільноти. Історичний шлях народу, риси його духовної культури, традиції та звичаї — усе це відбивається в літературі. Зберігаючи національні цінності, література водночас формує нові суспільні ідеали.

Усі художні твори, пов'язані з життям народу, складають його національну літературу. Народ у своїй словесності й талановиті митці слова у своїй творчості розкривають людству власний мистецький досвід і водночас долучаються до великого міжкультурного багатоголосся. Національні літератури породжують багатогранне світове письменство лише тому, що зберігають при цьому свою самобутність, не уподібнюються одна до одної. Навіть висвітлюючи загальнолюдські проблеми, кожна література зберігає риси неповторності. Вона проходить свій шлях, що узгоджується з національною картиною світу — особливим типом сприйняття, переживання й відтворення дійсності. Не слід забувати, що будь-яка національна література цінна своєю унікальністю.

Сватає Іван Галю (М. Примаченко, 1972)

В історичній долі українців саме література стала духовним оберегом і дороговказом на шляху боротьби за національне визволення та здобуття державної незалежності. Були часи, коли українське художнє слово зазнавало переслідувань, утисків і цензурних заборон. Тому читачі сприймали його не лише як мистецтво, але й як слово правди, проголошене на захист національних прав і свобод. Не випадково ще й досі геніального поета Тараса Шевченка ми шануємо як національного пророка: для багатьох поколінь українців його творчість стала чимось більшим, аніж просто мистецтво.

І сьогодні наша література не оминає важливих проблем національного життя. Зберігаючи все найкраще з національної спадщини, вона намагається осмислити актуальні виклики, що постають перед українцями у XXI столітті.

Запорожець (С. Васильківський, 1900)

Коментар фахівця

Література — це той засіб, яким можна спершу створити, а потім узагальнити для ширшого суспільства і для цілої нації відповідні загальні символи, розповіді, ідеї та цінності, що їх поділяє багато людей. У ході творення нації цей процес узагальнення важко переоцінити...

Марко Павлишин, сучасний австралійський літературознавець, дослідник української літератури

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Як ви розумієте поняття «національна література»?
• 2. Які завдання виконує література в житті народу?
• 3. Як ви розумієте твердження М. Павлишина про значення літератури?

Ділимося читацьким досвідом

• 4. Пригадайте прочитані твори української літератури, які розповідають про історичні події та звичаї нашого народу. Запис у робочому зошиті зробіть у формі таблиці або схеми. Наприклад:

Назва твору	Історичні події	Звичаї

Досліджуємо самостійно

• 5. Наведіть приклади літературних творів, які справили великий вплив на суспільні ідеали. Доведіть свою думку.
• 6. Чому в XIX столітті російська цензура забороняла українські літературні твори? Чи має це якісь наслідки в сьогоденні?

Порівнюємо твори різних видів мистецтва

• 7*. Розгляньте ілюстрації на с. 5, 6. Які національні риси українців, на вашу думку, відобразили художники? Наведіть приклади літературних творів, у яких теж відображено ці риси.

Запрошуємо до дискусії

• 8. Чи не втрачає себе національна література, контактуючи з іншими літературами світу? Поясніть свою думку.

РОЗВИТОК СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА

Література постійно розвивається, опановує нові теми, звертається до різноманітних проблем. У літературознавстві для позначення словесного мистецтва в його розвитку застосовують поняття «літературний процес».

Не забуваймо, що найдавнішим словесним мистецтвом є не література, а фольклор. Він виник ще до появи писемності, а потім тривалий час розвивався поряд із літературою, активно взаємодіяв із нею.

Важливо, що саме фольклор підготував культурний ґрунт для виникнення української літератури, яка зародилась із появою писемності. На початку свого існування вона ще помітно залежала від чужих літератур. Досить довго зберігався її зв'язок із християнською релігійною та церковною традицією. Та поступово, розвиваючись і збагачуючись, література зазнала значних змін. Фольклорні впливи увиразнили національну своєрідність книжного слова, прищепили йому неповторні риси українського народного світовідчуття.

Загальний розвиток словесного мистецтва можна представити як послідовну зміну різних літературних епох — окремих, цілісних у художньому плані етапів літературного процесу. У межах окремих епох виділяють вужчі поняття — напрями й течії. Для прикладу, у європейській культурі, до якої належить і наша література, існували епохи Середньовіччя, Ренесансу, Бароко. Із літературних напрямів і течій слід назвати класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм.

Літературний процес — існування, функціонування та поступовий розвиток літератури нації, країни, регіону, світу протягом певної доби або всієї історії.

Літературна епоха — окремий фрагмент, етап літературного процесу, цілісний у художньому плані, окреслений приблизними хронологічними межами та важливими подіями в історії літератури. Наприклад: епоха Середньовіччя, Ренесансу, Бароко.

Напрям, течія — сукупність художньо-змістових та естетичних принципів, що характерні для творчості багатьох письменників певного періоду розвитку літературного процесу. Наприклад: класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм тощо. У межах однієї літературної епохи може існувати кілька літературних напрямів.

Наша книжна словесність пройшла практично той самий шлях духовного та мистецького розвитку, що й інші європейські літератури. Однак, розвиваючись разом із літературами інших народів, сповідуючи загальнолюдські цінності, вона зберегла самобутність, не втратила свого національного обличчя.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Як ви розумієте поняття «літературний процес»?
• 2. Що таке літературна епоха?
• 3. Яку роль у розвитку словесного мистецтва відіграла писемність?
• 4. Доведіть, що на формування української літератури вплинув фольклор.
• 5. Визначте спільні та відмінні риси фольклору й літератури. Запис у робочому зошиті зробіть у зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

АВТОР І ХУДОЖНІЙ ТВІР

На книжковій обкладинці, як правило, указане ім'я письменника. Його біографію легко знайти в довідковій літературі, однак чимало інформації про автора міститься в самому творі.

Справжній митець немовби живе у двох різних світах. У щоденному житті він є звичайною людиною: працює, відпочиває, переймається родинними турботами, зустрічається з друзями та знайомими. У спілкуванні він може не справляти на людей яскравого враження.

Та водночас письменник — це натхненний майстер слова. Він виявляє себе як творець нової художньої реальності, позначеної впливом авторського «я». Літературна реальність складає окремий художній світ — витворену уявою автора образну картину дійсності. У цьому світі найповніше розкривається духовне багатство авторської особистості.

Художній твір завжди пов'язаний із реальною дійсністю. Він торкається багатьох злободенних проблем. Із часом деякі з них можуть втрачати свою значущість. З'являються нові прочитання класичної літератури, ближчі наступним поколінням читачів. У них читацька увага переноситься на питання, що мають позачасове значення.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Хто такий автор? Дайте визначення цьому поняттю.
• 2. Як ви розумієте поняття «художній світ твору»?

Досліджуємо самостійно

• 3. Що таке літературний псевдонім? Які з відомих вам письменників підписували твори псевдонімами? За можливості поясність їхнє значення, причини використання.
• 4. Хто такий співавтор? Чи знаєте ви твори, написані в співавторстві? Назвіть їх.
• 5. Чим відрізняється погляд на авторство у фольклорі й літературі?

Запрошуємо до дискусії

• 6. Чи поділяєте ви думку про те, що художній твір позначений впливом авторського «я»? Доведіть або спростуйте цю думку.

Виявляємо творчі здібності

• 7. Ліна Костенко писала: «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Висловте своє розуміння поетичної тези славетної української поетеси в невеликому есе¹.
• 8. Пригадайте свій улюблений твір літератури. Уявіть, що ви маєте змогу взяти інтерв'ю в автора цього твору. Складіть невелику розповідь про письменника та запишіть запитання, які ви хотіли б йому поставити.

¹ Есе (від франц. essai — спроба) — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію.