Зарубіжна література. 5 клас. Богданець-Білоскаленко

Німецька народна казка

Якоб Грімм (1785-1863) та Вільгельм Грімм (1786-1859)

Герої народних німецьких казок — Білосніжка і сім гномів, Хлопчик-Мізинчик, Бременські музиканти — відомі читачам і читачкам із різних країн завдяки братам Якобу та Вільгельму Грімм. Вони народилися в невеликому містечку Ханау (Німеччина) у родині адвоката. З дитинства хлопці були здібними, добре навчалися. Достроково закінчили гімназію, потім здобули юридичну освіту.

Однак їхнім основним покликанням стала література. У студентські роки вони проявили інтерес до фольклору: збирали народні пісні, легенди та казки. Брати Грімм літературно обробили 86 німецьких казок. У 1812 р. вийшло друком їхнє перше видання «Казки для дітей і родини». Пізніше були опубліковані другий та третій томи казок.

Подальше життя братів Грімм було пов’язане з науковою та викладацькою роботою. Вони працювали бібліотекарями в м. Касселі, згодом були обрані професорами Берлінського університету. Створили «Німецьку граматику» і «Словник німецької мови».

Учені здійснили великий вплив на німецьку культуру та збереження фольклору. Протягом життя вони зібрали майже 200 казок, у яких було збережено їхні мовні особливості.

Будинок-музей братів Грімм. м. Штайнау (Німеччина)

Незважаючи на те, що їхні казки були надруковані понад 200 років тому, ними й тепер захоплюються не тільки діти, а й дорослі читачі в усьому світі. Ці народні твори перекладено більше як 160-ма мовами.

У чому ж особливість німецьких казок? Цінність збірки «Казки для дітей і родини» полягає в тому, що вони представлені в народному варіанті. У передмові до неї автори зазначили, що з «власного нічого не додавали». Казки доступні та зрозумілі для читачів і читачок. Їхньою характерною ознакою є «буденність» дива, яке можливе тільки за взаємодії вищих сил і людей, а найбільшою чеснотою є працелюбність. У багатьох із них трапляються працьовиті, але в переважній більшості бідні герої та героїні, яким співчувають і бажають кращої долі. У кінці казки їх завжди винагороджують.

Образ рідної домівки відіграє в казках значну роль. Так, казка «Бременські музиканти» в оригінальному варіанті закінчується тим, що бродячі тварини-музиканти хитрістю захоплюють хатинку розбійників у лісі й залишаються в ній жити.

Чарівниці в німецьких казках живуть в акуратних будинках, зроблених із печива, пирогів і цукру, у яких завжди — лад, тиша та смачна їжа. Саме такою є і пані Метелиця з однойменної казки, яка нагороджує працьовиту й терплячу падчерку та карає її ліниву й примхливу сестру. Рідна дочка й падчерка — це один рівень антитези в казці. Другий рівень — справедливу пані Метелицю протиставлено мачусі, яка уособлює жорстокість і ницість. Ці антитези увиразнюють основну ідею казки — безлад і несправедливість земного життя може бути змінено вищими силами, але й сама людина повинна докласти для цього певних зусиль.

• Прочитайте казку «Пані Метелиця» і визначте, до якого типу фольклорних казок вона належить.

ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

Жила на світі одна вдова і мала вона двох доньок. Одна з них, падчерка, була гарна й роботяща, а інша, рідна, гидка й лінива. Проте вдова любила більше рідну доньку. Падчерка мусила виконувати всю хатню роботу. Бідна дівчина щодня сиділа біля криниці й пряла. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило весь починок¹. Схилилася над криницею, щоб вимити його, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

¹ Починок — пряжа, намотана на веретено.

Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про своє нещастя. Мачуха почала її лаяти й сказала:

— Уміла вкинути починок, зумій і дістати його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. З великого жалю й страху стрибнула в криницю та знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї. Вона пішла стежкою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі й лопатою витягла хліб. А потім пішла собі далі.

Е. Булатов, О. Васильєв. Ілюстрація до казки братів Грімм «Пані Метелиця»

Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню, і яблука посипалися на землю. Тоді вона згорнула яблука в купу й пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати. Але бабуся гукнула їй услід:

— Чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели її якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі: догоджала їй, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова та щодня їла смажене й пряжене.

Дівчина пробула певний час у пані Метелиці та й засумувала. Чого їй бракує, і сама не знала.

Дж. Вестерман. Ілюстрація до казки братів Грімм «Пані Метелиця»

Нарешті вона сказала пані Метелиці:

— Дуже скучила за домівкою, і хоч мені у Вас добре, проте я тут залишатися більше не можу, мені треба повернутися додому.

Пані Метелиця сказала:

— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Вона взяла її за руку та провела до великої брами. Брама відчинилася, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото пристало до неї.

— Це тобі за те, що ти в усьому була старанною, — сказала бабуся і віддала їй починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулася, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину та заспівав:

Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку! —

Наша дівчина іде, —

на ній золота без ліку.

Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилося, і коли мачуха почула, як падчерка отримала таке велике багатство, то захотіла добути таке щастя і своїй рідній, ледачій доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, усунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди.

Вона опинилася, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.

Незабаром вона дійшла до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

Е. Булатов, О. Васильєв. Ілюстрація до казки братів Грімм «Пані Метелиця»

Першого дня дівчина дуже старалася, слухалася пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує. Проте на другий день вона почала лінуватися, а потім ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Ледащиця постелі пані Метелиці не постелила як слід і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.

Дуже швидко це набридло бабусі, і вона сказала дівчині, що її служба закінчилася. Ледащиця дуже зраділа, думаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, уся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину¹ й загорлав:

Ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку! —

Наша ледащиця йде,

що брудна буде довіку!

¹ Цямрина — колодязний зруб.

І справді, смола так пристала до неї, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

(Переклад Сидора Сакидона)

Запитання та завдання

• 1. Чи сподобалася вам казка «Пані Метелиця»? Поясніть чому.
• 2. Доведіть, що ця казка є чарівною. Які чарівні перетворення в казці «Пані Метелиця» особливо вас зацікавили?
• 3. Як поводила себе падчерка та її сестра з піччю, яблунею та пані Метелицею?
• 4. Роздивіться ілюстрації до казки (с. 17-19). На якій із них зображено падчерку, а на якій — її сестру? Чи такими ви уявляли цих героїнь?
• 5. Прочитайте виразно в ролях діалоги ледачої дочки з піччю та яблунею. Які основні правила спілкування вона порушила? З якою сестрою ви б хотіли поспілкуватися?
• 6. На які групи ви б розділили героїнь казки? Чим вони відрізняються?
• 7. Чи вважаєте ви пані Метелицю справедливою? Наведіть цитати на підтвердження своєї думки.
• 8. Які риси характеру падчерки вам найбільше сподобалися? Чи справедливо пані Метелиця покарала ледащицю? А як би ви повелися в такій ситуації? Назвіть риси характеру людей, які цінуєте найбільше.
• 9. Чи схожа падчерка на героїню української казки — дідову дочку («Казка про бабину та дідову дочку»)? Чим саме? У яких казках народів світу вам ще траплялися подібні героїні?
• 10. Перекажіть близько до тексту уривок казки, який вам найбільше сподобався.
• 11. Придумайте інший варіант закінчення казки. Прокоментуйте вашу версію однокласникам та однокласницям.

ОСТРІВ ЗНАНЬ

Казку «Пані Метелиця» було екранізовано багато разів. Однією з версій казки є кінофільм «Пані Хурделиця».

• Подивіться кінофільм, візьміть участь у його обговоренні. Що нового з’являється в ньому порівняно з народною казкою? Прочитайте на постері його назву.

Постер до кінофільму «Пані Хурделиця» (реж. Б. Фюрнайзен, Німеччина, 2008)

Так, в українській мові багато слів означають снігові опади: завірюха, хурделиця, хуртовина, заметіль, завія, сніжниця та ін.

• Які із цих слів ви найбільше вживаєте? Чим вони подобаються?

• Роздивіться репродукцію картини українського художника В. Єрка «Вечір із братами Грімм».

• Чи реальне зображення будинку німецьких казкарів? Які деталі привернули вашу увагу? Створіть асоціативний ланцюжок на основі вашого сприйняття репродукції картини.

В. Єрко. Вечір із братами Грімм

Ректор Київського університету Михайло Максимович у 1827 і 1834 р. видав збірники українських народних пісень. Ці збірники надихнули Марка Вовчка, М. Драгоманова й П. Куліша, П. Чубинського та Лесю Українку до збирання українського фольклору.

• Поясніть, чому збирання фольклору має важливе значення для кожного народу.

• Візьміть участь в інсценуванні казки «Пані Метелиця». Чим саме ви можете бути корисними в цьому проєкті? Що саме хочете зробити й запропонувати?