Технології. 7 клас. Біленко

Розділ 2. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва

Ти знатимеш:

особливості видів декоративно-ужиткового мистецтва;
техніки та технології створення виробів у етностилі;
можливості комп’ютерних програм, онлайн-конструкторів і застосунків для створення графічних зображень.

Ти вмітимеш:

застосовувати методи проєктування для створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва;
здійснювати добір та обґрунтування технологій, матеріалів, інструментів і пристосувань для реалізації свого творчого проєкту;
виготовляти вироби з дотриманням народних традицій та їх осучасненням;
економно використовувати матеріали та ресурси під час виготовлення виробу.

§ 8. Види декоративно-ужиткового мистецтва. Етнодизайн

• Які види декоративно-ужиткового мистецтва тобі відомі?

• Які технології та техніки для них характерні?

• Чи актуальні вони в наш час? Чому?

Види традиційного українського декоративно-ужиткового мистецтва

Як відомо, види декоративно-ужиткового мистецтва можна класифікувати:

за використовуваними матеріалами: деревина, соломка, метал, кістка, камінь, скло, глина, пряжа, текстиль, папір тощо;
за способами обробки: випилювання, різьблення, випалювання, лиття, кування, карбування, гравіювання, плетіння, ткацтво, вибійка, вишивка, в’язання тощо;
за призначенням: меблі, посуд, одяг, аксесуари, прикраси, предмети декору, іграшки тощо.

Дізнайся більше онлайн

Перейди за покликанням https://cutt.ly/kwITJsQI або QR-кодом і переглянь документальний фільм Лесі Воронюк «Ткацький шлях».

Артгалерея

Вільям Коулман. «Дочка гончара». XIX ст.

Фелікс Ерліх. «Іграшкар». 1900

Марі Еме Лукас-Робіке. «В’язання біля вікна». 1940

Вироби, створені з використанням національного колориту, характерного для мистецьких традицій певного народу чи певної культури, відносять до етнічного стилю.

Етнічний стиль (етностиль, фолкстиль) — стиль, у якому відображено народні (етнічні) мотиви та відтворено національні традиції.

Цьому стилю притаманні насамперед натуральні матеріали. Розглянемо деякі з них.

Деревина. Вона є одним з найпопулярніших матеріалів у багатьох народів.

Деревина має такі переваги:

здатність піддаватися обробці;
висока міцність за невеликої маси;
гарний зовнішній вигляд;
можливість нанесення захисно-декоративних покриттів;
довговічність (у сухому середовищі).

Також застосування деревини пояснюється суто практичними причинами: доступністю та достатньою кількістю. Але використання цього матеріалу має бути ощадним, адже його ресурси на нашій планеті перебувають під загрозою винищення.

Це цікаво

З 2013 р. за рішенням Генеральної Асамблеї ООН щороку 21 березня відзначають Міжнародний день лісів. Цього дня проводять різні заходи з метою підвищення обізнаності людей про важливість дерев для нинішнього та майбутніх поколінь.

Це цікаво

Донгянг — це місто в провінції Чжецзян у Китаї, яке ось уже понад шість століть є найбільшим центром традиційного різьбярського мистецтва. Місцева техніка різьблення по дереву, що отримала однойменну назву донгянг (Dongyang), є однією з найскладніших і найвишуканіших форм рельєфного різьблення у світі.

Різьблені декоративні панно з деревини в техніці донгянг

Метал. Властивості металу та виробів із нього роблять його популярним конструкційним матеріалом у різних народів.

Основні властивості металу полягають у його здатності:

сприймати технологічні операції обробки, які надають виробам потрібних розмірів і властивостей;
піддаватися механічній обробці й набувати заданої форми;
без руйнування змінювати свою форму під час обробки тиском;
чинити опір дії зовнішніх сил;
відбивати світлові промені, що потрапляють на нього;
міцно з’єднуватися шляхом розплавлення місця з’єднання.

Основні різновиди декоративно-ужиткового мистецтва, пов’язані з художньою обробкою металу: литво, ковальство, карбування, гравіювання та ін.

Рис. 2.1. Декоративно-ужиткові вироби в різних техніках металообробки

Артгалерея

Антельм Трімоле. «Інтер’єр механічної майстерні». 1819

Йоганнес ван Діркс. «Кузня». 1650

Волтер Декстер. «Майстерня». 1901

Текстиль. Чи не найпоширенішими типовими виробами етнічного стилю є предмети національного одягу. Вибір тканини для вбрання зазвичай зумовлений кліматичними умовами проживання та культурними особливостями різних народів.

Для національного одягу українців віддавна було характерним використання лляного й конопляного полотна та вовняної тканини.

Також практично всі народи світу з найдавніших часів до сьогодення широко застосовують виготовлені з текстильних матеріалів та художньо оздоблені різноманітні предмети інтер’єру — меблі, покривала, рушники, скатертини тощо.

Це цікаво

Ерік Шпеєр, професійний інструктор з підводного плавання та біолог за першою освітою, після навчання в дизайнерській школі Нью-Йорка створює дивовижні панно та м’які меблі з пряжі природного походження, майстерно поєднуючи різні техніки й технології художньої обробки пряжі й текстилю, а також народні традиції та власне авторське бачення.

Декоративні панно Еріка Шпеєра

Ідеї для натхнення та втілення

Рамки для годинників у техніці макраме

Це цікаво

Найдорожчу у світі вишивку (гаптування) — зардозі — віддавна створюють суто чоловіки. Для цього стародавнього перського рукоділля використовують золоті нитки, коштовне та напівкоштовне каміння, бісер, шовк та оксамит. Деякі з шедеврів виготовляють десятиліттями, і коштують вони дуже дорого. Це старовинне вишивання до сьогодні пам'ятають і практикують у багатьох країнах: в Ірані, Азербайджані, Іраку, Кувейті, Сирії, Туреччині, Пакистані та Бангладеш, але найвправнішими вважаються індійські майстри.

Вишивка в техніці зардозі

Сторінками історії

У XVIII-XIX століттях виготовленням ковдр у техніці печворк (квілтингом) у Великій Британії часто займалися поранені бійці, перебуваючи на лікуванні в шпиталях. Вважали, що заняття рукоділлям сприяють швидшому одужанню. Як матеріал для цього використовували клаптики кольорового сукна армійських мундирів.

Клаптикові ковдри (квілти) XIX ст., виготовлені британськими військовими

Артгалерея

Томас Вуд. «Рядовий Томас Волкер». 1856

Вільям Генрі Мідвуд. «Клаптикова ковдра». 1880

Ленс Калкін. «Клаптикова ковдра». 1930

Створено в Україні

Українська мисткиня Тетяна Шаповалова виготовляє дивовижні вироби з вовни — сувеніри, іграшки, аксесуари та декоративні панно, поєднуючи традиційні й авторські техніки та створюючи справжні живописні полотна.

Фелтингові вироби Тетяни Шаповалової

Інструменти та пристосування для в’язання

Новітні досягнення науки, техніки та технології

Новий популярний напрям у рукоділлі — в'язання на руках (armknitting). Це швидко, легко й весело. У такій техніці виготовлення, наприклад, шарфа триває приблизно 30 хв. В'язальники та в’язальниці всього світу захоплено експериментують зі структурами й розмірами. Винуватцем «інтернет-лихоманки» із цього приводу вважають молодого італійського дизайнера Андреа Брена, який продемонстрував цю техніку в’язання на фестивалі дизайну у 2012 р., а потім виклав в інтернет відео майстер-класу. Андреа використовує товсту трикотажну пряжу та в’яже килими, накидки на крісла й стільці, пуфи, кошики тощо.

Прийоми в цій техніці аналогічні прийомам в’язання спицями (тільки замість спиць — руки), а вироби виходять м’які та пухкі.

Андреа Брен в’яже на руках під час фестивалю дизайну

Дизайнерка Мерел Кархоф з Нідерландів розробила проєкт інноваційної в’язальної установки Wind Knitting Factory, яка працює на енергії вітру та не потребує невсипущого контролю з боку людини. Щоправда, поки що ця машина вміє в’язати лише шарфи.

Вітряк діаметром 1,2 м, а саме такий вигляд має ця установка, розташовано на балконі міської квартири дизайнерки. Вітер дме, лопаті крутяться, пряжа перетворюється на довгу в’язану трубу — іноді однотонну, часом з кількох кольорів, але завжди стандартної довжини. Через кожні 2 м установка обрізає готовий виріб, і його можна додатково оздобити, а потім носити, продавати або ж демонструвати на виставці.

За словами Мерел Кархоф, її продукція дуже популярна в покупців. Кожен шарф має етикетку, на якій зазначено інформацію про день, коли він був виготовлений, і те, скільки часу знадобилося, щоб вітер його зв’язав.

В’язальна установка та вироби Мерел Кархоф

Інструменти та пристосування для вишивання

Рис. 2.2. Старовинні набори інструментів для рукоділля

Ідеї для натхнення та втілення

Органайзери для рукоділля, які можна виготовити власноруч

Папір. Деякі народи світу для виготовлення різноманітних виробів широко використовують папір, що пов’язано з традиціями їхніх культур.

Сторінками історії

Китайські літописи повідомляють, що папір винайшов у 105 році н. е. Цай Лунь. Він розтовк волокнисту деревину шовковиці, деревну золу, ганчірки та прядиво, усе це змішав з водою і масу виклав на форму (дерев'яну раму й сито з бамбука). Після сушіння на сонці він розгладив цю масу камінням. У результаті вийшли цупкі аркуші паперу. Після винаходу Цай Луня процес виробництва паперу швидко вдосконалювався: для підвищення цупкості в нього почали додавати крохмаль, клей, природні барвники тощо.

Поступово, крім паперу для письма, почали виготовляти й пакувальний папір. Розширювалась і сфера застосування нового матеріалу. Саме в Стародавньому Китаї з'явилися перші паперові гроші.

Сьогодні існує близько 5000 сортів паперу, які можна поділити на три основні класи: власне папір (гігієнічний, обгортковий та друкарський), картон і будівельний картон (для облицювання та ізоляції).

Основні властивості паперу:

м’якість;
можливість деформування;
легкість у виконанні згинання і різання;
можливість здійснювати фарбування;
уразливість до дії вологи.

Паперова пластика (паперопластика) — виготовлення виробів із паперу та картону.

Це популярне мистецтво створення художніх витворів з паперу за допомогою різних видів його обробки: складання, склеювання, вирізування, прорізування, згинання, скручування, гофрування тощо.

Вироби з паперу можуть бути об’ємними, напівоб’ємними або плоскими. Це, наприклад, листівки, книжки, картини, маски, ляльки, скульптури, архітектурні макети чи складні композиції. Відтворювати й моделювати можна будь-що: квіти, дерева, фрукти, тварин, птахів, комах, людей, машини, будинки, фантастичні світи.

За технікою і художніми особливостями роботи із цим матеріалом виділяють такі найпопулярніші види паперопластики (декоративного-ужиткового мистецтва, пов’язаного з папером):

Окрім того, сучасні майстри постійно експериментують і вигадують різноманітні нові техніки роботи з папером, які розширюють можливості паперопластики.

Робота в парах або групах

Використовуючи різноманітні джерела інформації, проведіть дослідження традиційних або сучасних технік та технологій художньої обробки паперу (за вибором) і запропонуйте творчі проєкти, у яких їх може бути використано.

Створено в Україні

Українська дизайнерка, майстриня паперової пластики Ася Козіна ще в студентські роки створила колекцію з 23 паперових ляльок, кожна з яких представляла одяг певної народності та епохи, від античності до сучасності. У сьогоденні вироби мисткині, зокрема її костюми та надзвичайні перуки з паперу, вражають весь світ ювелірною витонченістю роботи та вишуканістю.

Паперові скульптури Асі Козіної

Це цікаво

Технологія отримання паперу з деревини з’явилася 1857 року. Але стебла рослин і досі використовують у виробництві деяких видів паперу. І саме з таким матеріалом, зробленим із льону, працює уродженець Лос-Анджелеса (США) Джефф Нішинака, створюючи свої паперові скульптури (виготовлення одного виробу може тривати від кількох днів до кількох місяців).

Вироби з паперу Джеффа Нішинака

Перлини мудрості

Де руки й охота, там скора робота.

Українське народне прислів’я

Природні рослинні матеріали. Для декоративно-ужиткового мистецтва багатьох етносів світу характерне виготовлення різноманітних виробів плетінням із природних рослинних матеріалів (лози, соломи, рогозу).

Основні властивості природних рослинних матеріалів:

доступність;
гнучкість;
можливість регулювання кольору виробу;
міцність;
екологічність.

Ще з XV-XVI ст. в Україні виготовляли предмети побуту та аксесуари із соломи, зокрема крислаті капелюхи — брилі.

Плетення кошиків із лози, рогозу та інших рослинних матеріалів притаманне різним народам і теж має свої етнічні традиції.

Артгалерея

Василь Тропінін. «Хлопчик із сопілкою». 1810

Ворвік Гобл. «Ромські кошикарі». 1906

Вільям Холман Хант. «Тосканська дівчинка, що плете із соломи». 1869

Рис. 2.3. Традиційні вироби лозоплетіння та соломкарства

Завдання. Підготуй повідомлення про походження, історію та сучасний стан одного з видів декоративно-ужиткового мистецтва. Свою розповідь можеш супроводжувати мультимедійною презентацією.

Артгалерея

Герман Туман. «Розпис вази». 1898

Томас Бакстер. «Керамічна студія». 1810

Тетяна Голембієвська. «Українські куманці». 1966

Створюючи будь-який виріб, людина прагне гармонійно поєднувати його функціональне призначення, форму й декоративне оздоблення. Саме тому дуже важливо заздалегідь виконати ескіз виробу (начерк або рисунок на папері) та визначити композицію його декоративного оздоблення.

Композиція — це поєднання чи об'єднання різних елементів у художнє ціле, що має єдину форму та зміст.

У композиції завжди є головне та другорядне. Головне може бути виділене за допомогою кольору, розміру чи особливого розташування.

Рис. 2.4. Композиція декоративних тарелів, оздоблених: а) косівським розписом; б) петриківським розписом

Композиція може бути симетричною чи асиметричною.

Рис. 2.5. Композиція української вибійки: а) симетрична; б) асиметрична

Рис. 2.6. Композиція традиційної єврейської витинанки (рейзеле): а) симетрична; б) асиметрична

Важливе значення для сприйняття має колір виробу. У декоративно-ужитковому мистецтві одним із найбільш виразних засобів створення образу є використання контрасту кольорів. Контрастні поєднання за кольором утворюються в разі довільного зіставлення чистих кольорів: червоного, жовтого, синього. Крім того, композиції часто будують на контрасті холодних і теплих кольорів. Найбільший ефект такого розмаїття досягається між червоно-оранжевими та синьо-зеленими кольорами.

Дізнайся більше онлайн

Перейди за покликанням https://cutt.ly/9wITKoK4 або QR-кодом і переглянь відео про традиційні килими Полтавщини.

Рис. 2.7. Контраст теплих і холодних кольорів у решетилівських килимах «Голуба фантазія» (1999) Леоніда Товстухи та «Весняний» (2005) Надії Бабенко

Однак у колірному рішенні виробу важливу роль відіграє не лише контраст кольорів, а й їх гармонійне поєднання.

Мабуть, тобі вже відомо про колірний круг, у якому в певній послідовності розташовано шість основних і шість проміжних кольорів.

Це цікаво

Колірний круг створив на початку XX ст. швейцарський теоретик мистецтва і художник Йоганнес Іттен. Він додав більше кольорів до основного кола із 7 секцій, створеного Ісааком Ньютоном 1676 року, продемонструвавши результат змішування кольорів. Колірний круг Іттена вважається одним із найзручніших інструментів для добору кольорів у дизайні.

Рис. 2.8. Колірний круг Йоганнеса Іттена

Для колірного круга гармонійними є будь-які поєднання трьох кольорів, пов’язаних один з одним через рівносторонні або рівнобедрені трикутники, або чотирьох кольорів, пов’язаних через квадрати і прямокутники. Трикутники та прямокутники можна обертати в колі, отримуючи нові гармонійні поєднання кольорів.

Рис. 2.9. Приклади гармонійного поєднання кольорів

За психологічним сприйняттям усі кольори поділяють на дві групи: активні та пасивні. Активні (зазвичай так звані «теплі» — червоний, оранжевий, жовтий) кольори діють збудливо, прискорюють процеси життєдіяльності, часто покращують самопочуття. Пасивні — «холодні» — кольори (синій, зелений, фіолетовий) мають протилежний вплив на людину.

Артгалерея

Генрік Родаковський. «Різьбяр з Палагич». 1970

Микола Пимоненко. «За шитвом». 1900

Тетяна Яблонська. «Гончар». 1964

Колірна гама виробів декоративно-ужиткового мистецтва часто мала й символічне навантаження, пов’язане зі світоглядними уявленнями та традиціями різних культур і народів. Наприклад, у розписі української писанки зазвичай:

червоний колір символізував радість життя, любов;
жовтий — сонце, місяць, зорі, урожай;
зелений — багатство, буяння рослинного світу, надію на його весняне воскресіння;
блакитний — чисте небо, воду, дощ, здоров’я;
коричневий — землю-матінку;
чорний із білим — пошану до померлих родичів тощо.

Рис. 2.10. Кольори українських писанок

Поширені символи на писанках:

хвилі (меандри, безконечники) — вода;
олень — влада, визнання;
баран — багатство;
замкнена стрічка — невпинність життя;
грабельки — процвітання;
півень — родючість;
злаки — добре здоров'я;
ружа — любов;
вічнозелене дерево — молодість.

Рис. 2.11. Стародавні світоглядні символи в розписі українських писанок

Виробам декоративно-ужиткового мистецтва притаманне ритмічне чергування точок, ліній, геометричних фігур, плям, об’ємів, пропорцій і кольорів.

Ритм виникає в разі повторення елементів, коли відчувається регулярність у співвідношенні вертикального і горизонтального, світлого і темного, довгого і короткого.

Орнамент (від латинського оrnо — «прикрашаю») — це візерунок, побудований на ритмічному чергуванні та поєднанні образотворчих елементів.

Рис. 2.12. Ритм в орнаментах української вибійки

Орнамент є оздобою та окрасою побутових речей. Існує кілька його різновидів.

Геометричний орнамент складається з прямих ліній, смуг, зигзагів, кіл, клітин, що перехрещуються.

Рис. 2.13. Геометричний орнамент у виробах українського декоративно-ужиткового мистецтва

Перлини мудрості

Мистецтво ніколи не помирає.

Гай Петроній Арбітр, давньоримський письменник та державний діяч

Зі світу живої природи людина взяла елементи рослинного та тваринного (зооморфного) орнаменту, іноді поєднуючи їх в одній композиції.

Рис. 2.14. Рослинний орнамент у виробах українського декоративно-ужиткового мистецтва

Рис. 2.15. Тваринний (зооморфний) орнамент скіфської пекторалі з Товстої Могили

Рис. 2.16. Поєднання рослинного та тваринного орнаментів у вишивці українського рушника

Стилізовані написи в мечетях, у заголовках рукописів і стародруків, у стародавніх грамотах, на ювелірних виробах утворюють шрифтовий орнамент.

Рис. 2.17. Шрифтовий орнамент у виробах мусульманської декоративно-ужиткової творчості

Орнамент може бути монохромний (одноколірний) і поліхромний (різнобарвний), виконаний на поверхні предмета рельєфно, опукло або, навпаки, заглиблено.

Рис. 2.18. Монохромний і поліхромний орнаменти української вишиванки

Створено в Україні

2017 року технологію виконання унікальної вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Полтавської області включено до Національного переліку нематеріальної спадщини та номіновано на уведення до аналогічного списку ЮНЕСКО. Її особливість — у поєднанні численних технік (до 5-7 одночасно): лиштви, ажурних мережок, вирізування, виколювання й особливо витончених — «солов’їні вічка», «зерновий вивід». Це робить речі, виконані в такій техніці, справжнім витвором високого мистецтва. До того ж розкривається все багатство та краса візерунків, ювелірність їх виконання.

Кожна епоха й кожен народ виробили свою систему орнаменту. За нею можна безпомилково визначити час і країну, де було створено певну річ.

Створено в Україні

Орьнек (крим. Ornек) — національний кримськотатарський орнамент, одне з найдавніших досягнень культури кримськотатарського народу. Орьнек та знання про нього у 2021 році було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, який ведеться ЮНЕСКО.

Традиційні вироби, оздоблені орнаментом Орьнек

Створено в Україні

Марина Курукчі — народна майстриня, гончарка, художниця-керамістка з міста Березань Київської області — створила свій стиль декорування керамічних виробів, який ґрунтується на традиційній техніці виготовлення кераміки й унікальних структурах кримськотатарського орнаменту Орьнек.

Марина Курукчі та її вироби

Орнамент поширений у творчості різних народів світу та багато в чому визначає народні традиції в оздобленні одягу, різьбленні по деревині, металу, кістці та в інших видах народної творчості. Сучасні художники та дизайнери часто створюють нові форми орнаменту, включаючи до них як стародавні елементи, так і сучасну символіку.

Це цікаво

Фірмовий малюнок виробів французької компанії Louis Vuitton побудовано як орнамент, що є чергуванням стилізованих квіткових елементів і логотипу бренду.

Орнамент виробів компанії Louis Vuitton (Франція)

Робота в парах або групах

Використовуючи наявні джерела інформації, зокрема інтернет, проведіть дослідження та підготуйте презентацію на тему «Орнаменти народів світу».

В орнаментах часто використовують стилізацію — декоративне узагальнення зображуваних фігур і предметів за допомогою умовних прийомів, спрощення малюнка, форми, кольору та об’єму.

Рис. 2.19. Стилізація природних (біологічних) форм в орнаменті

Добираючи тип орнаменту, необхідно враховувати можливості техніки виконання малюнка. Для різьблення по деревині чи кістці орнаментальний візерунок може містити досить дрібні деталі. А в разі виконання, наприклад, розпису на тканині відтворити дрібні елементи малюнка, тонкі лінії буде важко через особливості тканини та можливе розтікання фарби.

Рис. 2.20. Орнамент в оздобленні різьблених та інкрустованих виробів з деревини

Це цікаво

У Китаї різьблення по кістці — одна з найдавніших форм мистецтва. Її витоки сягають ще 3700 років до н.е. Найбільшого розквіту мистецтво різьблення досягло в епоху династії Мін (1368-1644), коли китайська скульптура набула яскраво вираженого декоративного характеру, тоді ж розширився асортимент кістяних виробів. З кістки (переважно слонової) вирізали шкатулки, підноси, рамки для картин, пляшечки, клітки для птахів та цвіркунів тощо.

Це цікаво

Вироби китайських майстрів

У сьогоденні в усьому світі, й в Україні зокрема з огляду на відродження національних традицій набуло поширення таке явище, як етнодизайн.

Етнодизайн — це використання елементів національної культури, зокрема декоративно-ужиткового мистецтва (форм, орнаментів, колористики, традиційних технік тощо) в сучасних виробах.

Тобто це створення виробів із сучасних матеріалів сучасними інструментами, але з використанням національних або регіональних традиційних елементів.

Рис. 2.21. Елементи техніки витинанки в сучасному одязі світових дизайнерів

Рис. 2.22. Техніка ткацтва та вишивки в сучасних текстильних виробах

Рис. 2.23. Елементи петриківського розпису в сучасному інтер’єрі

Ідеї для натхнення та втілення

Приклади виробів у дусі українського етнодизайну

Клатчі

Краватка-метелик

Кухонна дошка

Декоративна тарілка

Ґердан з бісеру

Серветниця

Рукавички-прихватки

Годинники

Гаманці

Чохол для окулярів

Рис. 2.24. Орнамент традиційної української вишивки та розпису в інтер’єрі сучасної ванної кімнати

Робота в парах або групах

Запропонуйте застосування принципів етнодизайну для оздоблення: а) канцелярського приладдя; б) приміщення вашого класу. Подумайте, які матеріали, техніки та технології буде доречно використати для цього. Створіть відповідні графічні зображення.

Перевір себе та поміркуй

1. Які є види декоративно-ужиткового мистецтва?
2. За якими ознаками їх виділяють?
3. Які матеріали та інструменти в них використовують?
4. Яке значення кольору в декоративно-ужитковому мистецтві? Чим це зумовлено?
5. Охарактеризуй гармонійні колірні поєднання.
6. Яку роль відіграє ритм у народному орнаменті?
7. Які різновиди орнаменту існують? У чому їхні особливості?
8. Що таке стилізація в народному мистецтві?
9. Обґрунтуй актуальність та поширеність етнодизайну в сьогоденні.
10. Оціни втілення етнодизайну в різних галузях сучасного життя.

Твоя проєктна діяльність

Теми інформаційних, дослідницьких, пошукових проєктів

1. Майстри та майстрині народної творчості мого краю.
2. Колірна гама, характерна для декоративно-ужиткового мистецтва мого регіону.
3. Орнаменти й технології, поширені у витворах декоративно-ужиткової творчості моєї місцевості.
4. Застосування технік і технологій декоративно-ужиткового мистецтва в сучасному дизайні (предметів інтер’єру, одягу тощо).

Перлини мудрості

Світ буде щасливий лише тоді, коли кожна людина матиме душу митця. Інакше кажучи, коли кожен знаходитиме радість у своїй праці.

Огюст Роден, французький скульптор