§ 8. Графічні зображення в проєктуванні виробів

Як пояснити, який виріб ми бажаємо виготовити?

Після того як з’явилась цікава творча задумка зі створення оригінального виробу, необхідно здійснити його технічний опис і графічне зображення.

Завдяки технічному опису можна регламентувати технологічний процес, перевірити якість виробу, оцінити отриманий результат. Використовуючи наведену нижче схему для складання технічного опису виробу, можна наблизити свій задум до реалізації.

Етапи складання технічного опису виробу

Слід зазначити, що для виготовлення виробу найчастіше недостатньо мати його фотографію або описання цього об’єкта тільки словами. Важливо створити графічне зображення. Його виконують за певними правилами, використовуючи креслярські інструменти: олівець, лінійка, кутник, циркуль.

Рис. 1.2. Креслярські інструменти

Саме графічне зображення надає можливість найбільш точно передати форму, розміри та інші особливості запланованого для виготовлення виробу.

Графічне зображення — зображення, яке складається з ліній, штрихів, точок.

Потрібно розрізняти таки види графічних зображень, як кресленик і ескіз. Якщо кресленик зазвичай створюють за допомогою креслярських інструментів, то ескіз — від руки. Також слід зазначити, що процес створення кресленика може відбуватися на папері або з використанням професійного програмного забезпечення та комп’ютера.

Кресленик — це графічний документ, який визначає конструкцію виробу, а також містить відомості, необхідні для його виготовлення і контролю.

Артгалерея

Клавдія Ошева. «Задумливість». 1966

Май Данциг. «Земля і люди». 1984

Василь Тропінін. «Юний художник». 1820

Ескіз — графічне зображення, виконане від руки, але з дотриманням пропорцій між частинами зображуваного об’єкта.

Ескіз можна розглядати як попереднє графічне зображення, що фіксує творчий задум створення виробу. Найчастіше він є швидко виконаним вільним графічним зображенням, не передбачуваним як готова робота. Існує поняття фор-ескіз.

Фор-ескіз — попередній малюнок до того, як затверджують остаточну ідею.

Під час розробки φορ-ескізів необхідно виразно намітити форму та пропорції об’єкта. Найкраще для цього підходить техніка начерку, для якої характерні певна лаконічність та умовність. Необхідно намалювати об’єкт, звертаючи основну увагу на виразність, форму і пластику.

Завдання роботи над фор-ескізом:

пошук композиційної організації елементів об’єкта;
пошук форми об’єкта;
пошук конструкції об’єкта;
пошук пропорції частин об’єкта;
пошук гармонії та цілісності об’єкта.

Рис. 1.3. Фор-ескізи

Наступним етапом ескізування є створення робочого ескізу.

Робочий ескіз — це графічний документ, що містить зображення об’єкта та інші дані, необхідні для його виготовлення.

Вимоги до робочого ескізу:

а) об’єкт має бути зображено в мінімально достатньому для з’ясування конструкції, форми кількості зображень;
б) має бути нанесено всі потрібні розміри;
в) мають міститися необхідні технічні вимоги, що відображають особливості об’єкта (матеріал, покриття, розташування поверхонь тощо).

Для передавання візуальної та смислової інформації про проєктований об’єкт використовують технічний ескіз. Він зображує всі ключові елементи конструкції, надає необхідне пояснення.

Технічний ескіз — це ескіз, що створюють у разі, якщо виникає необхідність показати певні технологічні моменти та рішення.

Технічний ескіз, як правило, створюють для конструктора, закрійника, технолога та швачки. Він не несе в собі стилізації та відображає пропорції об’єкта найбільш чітко.

Для обговорення та демонстрації готового об’єкта існує презентаційний, або експозиційний, ескіз. Його застосовують на заключному етапі ескізування. Головна вимога до такого ескізу — його виразність і привабливість.

Презентаційний ескіз — це ескіз, призначений для демонстрації результатів ескізного проєктування.

Розміри. Під час побудови графічного зображення потрібно вказати розміри виробу. Їхня кількість повинна бути достатньою для розуміння величин кожної частини виробу. Розміри, що визначають граничні зовнішні (або внутрішні) контури виробу, називають габаритними. Тобто для об’єкта це найбільші розміри в трьох вимірах: довжина, ширина, висота. Вони допомагають обрати заготовки для нашого виробу.

Існують лінійні і кутові розміри. Лінійні розміри характеризують довжину, ширину, товщину, висоту, діаметр. Кутовий розмір характеризує величину кута. Лінійні розміри на графічних зображеннях проставляють у міліметрах. Кутові розміри — у градусах.

Рис. 1.4. Лінійні розміри на графічному зображенні виробу

Рис. 1.5. Кутові розміри на графічному зображенні виробу

Як зобразити на аркуші паперу великі предмети?
Як зобразити на аркуші паперу дуже маленькі об’єкти?

Великі предмети (стіл, двері, шарфик, шахова дошка) неможливо накреслити на аркуші, не зменшивши їхні розміри в кілька разів. Так само з маленькими об’єктами (такими як сім-карта, шпилька, бісер): складно зобразити їх, не збільшивши розміри. Для розв’язання цієї проблеми використовують масштаб.

Масштаб — це відношення лінійного розміру на графічному зображенні до відповідного лінійного розміру в натурі.

У роботі з масштабами керуються певними нормативами. Розрізняють такі види масштабів: натуральної величини, зменшення та збільшення.

Перлини мудрості

Суть будь-якої творчості — не боятися зазнати невдачі.

Едвінг X. Ленд, американський винахідник

Перлини мудрості

У гарному дизайні функціональність завжди первинна, незалежно від форм. Але вона не повинна пригнічувати емоції.

Джорджіо Сапоріті, італійський дизайнер

Перевір себе

1. Що входить у поняття «технічний опис виробу»?
2. Які бувають графічні зображення виробу?
3. Чим відрізняється кресленик від ескізу?
4. Яка мета створення φορ-ескізів, технічних і презентаційних ескізів?
5. Які величини характеризують лінійні розміри?
6. Що слід розуміти під поняттям «габаритні розміри»?
7. У яких випадках потрібно використовувати масштаб для графічного зображення виробу?

Твоя проєктна діяльність

Теми дослідницьких, інформаційних, пошукових проєктів