Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма
Розділ IV. АМЕРИКА
Тема 1. Загальна характеристика Америки
Ви дізнаєтеся про:
- відмінні риси географічного положення, склад і сучасну політичну карту Америки;
- інтеграційні вподобання країн Америки на прикладі міжнародних організацій НАФТА, МЕРКОСУР, НАТО;
- природні умови і ресурси Америки, особливості складу і розселення американського населення;
- особливості економіки країн Америки та роль американських ТНК в економіці регіону і світу;
- основні осередки промисловості в Америці, найважливіші міжнародні транспортні магістралі, вузли;
- причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Америки.
Ви навчитеся:
- характеризувати особливості формування населення Америки, порівнювати рівні і темпи урбанізаційних процесів, форми розселення в окремих країнах регіону;
- визначати забезпеченість окремих країн певними видами природних ресурсів;
- пояснювати розміщення основних промислових районів і центрів, світових міст, спеціалізованих сільськогосподарських районів, осередків туризму в Америці;
- обґрунтовувати напрямки розвитку транспортної інфраструктури в регіоні.
§ 21. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АМЕРИКИ. ПОЛІТИЧНА КАРТА АМЕРИКИ
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які цивілізації набули розквіту в Америці в доколумбову епоху? Яка їхня спадщина збереглася до наших днів?
2. Як вплинула європейська колонізація на подальшу розбудову політичної карти Америки? Які субрегіони за класифікацією ООН виділяють в Америці?
3. Яка особлива форма правління набула поширення в регіоні?
4. Про діяльність яких міжнародних організацій в Америці ви знаєте?
• Економіко-географїчне положення та склад регіону. Америка - частина світу, що повністю лежить у Західній півкулі, включає в себе материки обох Америк (Північної і Південної) та острови й архіпелаги, найбільшими з яких є Канадський Арктичний архіпелаг, Великі та Малі Антильські острови, Гренландія (найбільший острів Землі, 2,2 млн км2) та ін. Площа Америки - близько 42,5 млн км2.
В ЕГП Америки є суттєві відмінності, що не простежувалися в регіонах Старого Світу (Європи й Азії):
1) практично всі американські країни (за винятком Болівії та Парагваю) мають вихід до одного або навіть двох океанів (Тихого й Атлантичного), Канада і США - до трьох океанів (ще й Північного Льодовитого);
2) на транспортно-географічне положення впливає наявність важливого гідротехнічного об’єкта - Панамського каналу, великої кількості морських портів та аеропортів міжнародного значення. У майбутньому ТГП регіону може значно поліпшитися завдяки спорудженню «Великого трансокеанського каналу Нікарагуа», що розпочалося 2014 р.;
3) зважаючи на конфігурацію і структуру регіону в більшості країн значна частка державних кордонів проходить водними об’єктами (річками, озерами, морями), зрідка іншими природними межами (гори Анди);
4) історичне минуле вплинуло на характер відносин між сусідніми країнами (територіальні спори, що призводили до збройних протистоянь).
Згідно з геосхемою ООН, Америка поділяється на чотири субрегіони (мал. 72). Найбільшим за площею території (19,8 млн км2), чисельністю населення й економічним потенціалом є Північна Америка, друге місце за аналогічними показниками посідає Південна Америка, між ними розташовані країни Центральної Америки та Карибського басейну (останні три субрегіони часто називають Латинською Америкою).
• Політична карта Америки набула сучасних рис упродовж XVIII-XX ст., коли колишні колонії Англії, Франції, Іспанії, Португалії, Нідерландів почали здобувати незалежність і розбудовувати свою державність. Відмінною рисою становлення сучасних суверенних держав Америки є те, що з моменту набуття незалежності до наших днів вони неодноразово зазнавали кількісних та якісних змін. Наприклад, Велика Колумбія (утворилася 1819 р.) розпалася на сучасні держави Колумбія, Панама, Венесуела й Еквадор; Сполучені провінції Центральної Америки (1821 р. утворення) - нині це 5 суверенних держав: Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика, Сальвадор; територія Канади розбудовувалася з 1867 р. (створення федерації 4-х провінцій) до 1949 р. (приєднання останньої 10-ї провінції Ньюфаундленд); до того ж відбувалися перейменування держав, зміни їхніх столиць тощо.
Мал. 72. Субрегіони Америки
Рисою політичної карти Америки є не лише «недобросусідські відносини», а й внутрішня політична нестабільність інститутів влади. Упродовж XX ст. понад півтора десятка країн пережили державні перевороти і тривалі військові диктатури. Нині на території Америки існує близько 55 країн, з яких 35 є незалежними державами. Більшість з них - унітарні республіки, до федерацій належать Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США, Сент-Кітс і Невіс (табл. 1). Тут і досі є велика кількість залежних територій Нідерландів (Антильські острови, Аруба), Великої Британії (Бермудські, Віргінські (Британські), Фолклендські (Мальвінські) острови - спірна територія Великої Британії та Аргентини), США (Віргінські острови, Пуерто-Рико), Франції (Гваделупа, Французька Гвіана, Мартиніка тощо).
Таблиця 1. Особливості складу регіону Америка
Ознаки |
Розподіл країн за групами |
Кількісні характеристики складу |
|
Розміри території (площа) |
3 - гіганти (Канада, США, Бразилія); 5 - великі (Аргентина, Болівія, Колумбія, Мексика, Перу); 2 - значні (Венесуела, Чилі): 9 - середні (Парагвай, Еквадор, Гаяна, Уругвай, Суринам, Нікарагуа, Гондурас, Гватемала, Куба); 8 - малі (Панама, Коста-Рика, Домініканська Республіка, Гаїті, Беліз, Сальвадор, Багами, Ямайка); 1 - невелика (Тринідад і Тобаго); 7 - карлики (Домініка, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Люсія, Гренада, Сент-Кітс і Невіс). |
Чисельність населення (на 2017 р.) |
3 - гіганти (США, Бразилія, Мексика); 2 - великі (Колумбія, Аргентина); 3 - середні (Канада, Венесуела, Перу); 15 - малі (Чилі, Еквадор, Гватемала, Куба, Болівія, Домініканська Республіка, Гаїті, Гондурас, Парагвай, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Рика, Панама, Уругвай, Ямайка); 12 - карлики (Тринідад і Тобаго, Гайана, Суринам, Домініка, Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Люсія, Гренада, Беліз, Сент-Кітс і Невіс). |
Якісні характеристики складу |
|
ФДП |
10 - держави у складі Співдружності (Антигуа і Барбуда, Багами, Барбадос, Беліз, Канада, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Люсія, Ямайка, Гренада); 25 - республіки різного типу (парламентська - Домініка, решта - президентські). |
ФДУ |
7 - федерацій, 28 - унітарні. |
Рівень економічного розвитку |
2 - економічно розвинуті (США, Канада); 33 - країни, ідо розвиваються (решта країн регіону, серед них Куба - соціалістична держава планової економіки). |
Ознаки |
Розподіл країн за групами |
ІЛР (на 2017 р.) |
4 - дуже високий (США, Канада, Чилі, Аргентина); 23 - високий (Барбадос, Уругвай, Багами, Панама, Антигуа і Барбуда, Тринідад і Тобаго, Коста-Рика, Куба, Венесуела, Сент-Кітс і Невіс, Мексика, Бразилія, Гренада, Перу, Еквадор, Сент-Люсія, Ямайка, Колумбія, Домініка, Суринам, Домініканська Республіка, Сент-Вінсент і Гренадіни, Беліз); 7 - середній(Парагвай, Сальвадор, Болівія, Гайана, Нікарагуа, Гватемала, Гондурас); 1 - низький (Гаїті). |
• Міжнародні організації в Америці. Інтеграційні процеси в Америці здійснюються успішніше, ніж в Азії та Африці. Це пояснюється сприятливішою соціально-політичною ситуацією (більшість американських держав тривалий час була вільна від колоніальної залежності), браком серйозних мовних, культурних і конфесійних перешкод (більшість латиноамериканських країн іспаномовні, а майже всі їхні мешканці - католики). І безумовно, певною цементуючою силою є політичний і економічний вплив США, які хоч і не є членом усіх об’єднань, але є головним торговельним партнером практично для кожної американської країни.
Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) була утворена в 1994 р. США, Канадою і Мексикою. Вважається однією з найбільших у світі регіональних зон вільної торгівлі, що об’єднує близько 486 млн осіб, сукупний валовий продукт - 22,5 трлн дол. (2016 р.). Створення цієї зони вільної торгівлі було зумовлено такими чинниками:
- географічним розташуванням країн-учасниць і взаємодоповненням структур національних економік;
- міцними торговельними зв’язками між країнами;
- зростанням у Канаді та Мексиці кількості підприємств, підконтрольних ТНК США, впливу канадських ТНК у США;
- посиленням позицій ЄС, Японії та нових індустріальних країн на світовому ринку.
Масштаби економічних взаємозв’язків США, Канади та Мексики на основі взаємної торгівлі характеризуються такими показниками: у США реалізується близько 80 % канадського експорту, частка США у загальному обсязі прямих зарубіжних інвестицій у Канаді становить понад 75 %, у Мексиці - 60 %, товари зі США становлять 65 % обсягу мексиканського імпорту, а в США спрямовується близько 70 % обсягу експорту Мексики. З утворенням вільної торгівлі для товарів і капіталів США відкриваються ринки Мексики й Канади.
Мал. 73. Країни-учасниці і спостерігачі МЕРКОСУР
У Південній Америці впливовою міждержавною організацією є Південний спільний ринок (МЕРКОСУР), що утворився в 1995 р. п’ятьма державами (мал. 73). МЕРКОСУР є потенційно потужним ринком у Латинській Америці, оскільки зосереджує 45 % її населення і майже 50 % ВВП. Головною метою організації є створення спільного ринку країн Південної Америки, і досягнення цієї мети має здійснюватися поетапно через стадії зони вільної торгівлі й митного союзу.
Також до регіональних економічних організацій Америки належать: Організація американських держав (ОАД), Міжамериканський банк розвитку, Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок, Андська група, і якоюсь мірою НАТО (США і Канада є членами), що ставить за мету забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів.
1. Назвіть відмінні риси економіко-географічного положення Америки. Визначте вплив ЕГП на участь країн регіону в міжнародному поділі праці.
2. Охарактеризуйте особливості розбудови політичної карти Америки в минулі історичні часи. Чим зумовлена суспільно-політична нестабільність Америки впродовж XX ст.?
3. У чому полягають особливості сучасного складу регіону Америки?
4. Покажіть на карті субрегіони Америки та наведіть приклади країн різних типів.
5. Які тенденції властиві інтеграційним процесам в Америці? Оцініть вплив інтеграційних процесів у регіоні на економічний розвиток країн Америки.