Географія. 8 клас. Безуглий

§ 52. Механічний рух (міграції) населення у світі та Україні. Українська діаспора

ПРИГАДАЄМО. Як відбувалося відкриття і заселення материків світу? • Якими були причини переміщення великої кількості людей з одного місця, регіону, країни, материка до іншого в історичному минулому?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: механічний рух населення; • види міграцій; • основні напрямки міграційних потоків у світі; • міграції в Україні; • міграційну політику в країнах світу та в Україні; • українську діаспору.

НАВЧИМОСЯ: визначати показники механічного руху населення країни (регіону); • знаходити на карті країни з найчисленнішою українською діаспорою; • обґрунтовувати важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу.

1. Механічний рух (міграції) населення та класифікації міграцій

Крім природного руху, динаміку населення характеризує його механічний рух (або міграції).

Механічний рух (або міграція) населення - це переміщення людей по території, пов'язані зі зміною місця постійного мешкання.

Розрізняють кілька видів міграції (мал. 202). За напрямком міграційні потоки поділяють на внутрішні (переміщення в межах своєї країни) і зовнішні (міждержавні та міжконтинентальні). Зовнішня міграція поділяється на імміграцію (в’їзд до країни) та еміграцію (виїзд з країни).

Інтелектуальний навігатор по курсу.

Механічний приріст населення обчислюють за формулою:

Мп = I - Е,

де Мп - механічний приріст; І - імміграція; Е - еміграція.

Коефіцієнт механічного приросту обчислюють за формулою:

К_Мп = (І - Е) : Ч • 1000,

де К_Мп - коефіцієнт механічного приросту; (I - Е) - механічний приріст; Ч - чисельність населення (країни, регіону чи світу).

Мал. 202. Класифікації міграцій

Коефіцієнт механічного приросту є показником відносним. Його розраховують у проміле (‰) через відношення абсолютного рівня міграції до кількості пересічного населення за конкретний період часу на 1000 осіб.

За тривалістю міграції поділяють на постійні та тимчасові. Для тимчасових міграцій властиве сезонне переміщення мігрантів. Сезонна міграція зазвичай пов’язана з необхідністю забезпечення додаткової робочої сили на сезонних роботах, приміром, у сільському господарстві. Також до сезонної міграції належать поїздки на відпочинок (улітку на море, взимку на гірськолижні курорти), на навчання, лікування тощо. Маятникова міграція відбувається щоденно впродовж усієї доби, коли люди зранку їдуть із місця помешкання на роботу або на навчання, а ввечері - у зворотному напрямку. За організацією міграції бувають організовані та неорганізовані.

Нині люди мігрують з різних причин. Це може відбуватися добровільно, як, наприклад, з метою відпочинку та лікування, працевлаштування, отримання освіти або для створення родини. Однак дедалі більше людей залишають свої помешкання через вимушені причини, зокрема економічну кризу, політичні переслідування, війни, тероризм. В окремих випадках міграції набувають масового характеру й через небезпечні стихійні лиха (землетруси, виверження вулканів, катастрофічні повені на річках, нищівні урагани тощо).

2. Основні напрямки міграційних потоків у світі

Кількість міжнародних мігрантів у світі постійно зростає з різних причин, як-от економічні можливості, конфлікти, кліматичні зміни та політична нестабільність. Зростання міжнародної міграції - це глобальна тенденція (мал. 203).

Мал. 203. Динаміка кількості міжнародних мігрантів

Серед регіонів світу за кількістю міжнародних мігрантів упродовж останніх десятиліть лідерами є Європа та Азія, що прийняли приблизно 8 7 та 86 млн міжнародних мігрантів (станом на 2022 р.), що становить 61 % світового механічного руху (мал. 204).

Мал. 204. Динаміка кількості міжнародних мігрантів за основними регіонами світу

Майже половина всіх іммігрантів на планеті мешкають лише в десяти країнах, серед яких першість уже тривалий час посідають США (мал. 205).

Мал. 205. Країни-лідери за кількістю мігрантів (млн осіб)

Останніми десятиліттями в структурі й характері міжнародних міграцій відбулися суттєві зміни:

1) поряд із традиційними економічними міграціями (у пошуках кращих, комфортніших умов життя) утворилися трудові міграції, що розпочалися в 1960-х роках. Сформувалися великі міжнародні ринки робочої сили у Європі (Німеччині, Франції, Великій Британії, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії та інших країнах), де працюють 12-13 млн іноземних робітників із сусідніх держав, країн Східної Європи, Західної Азії, США і Канади; у нафтодобувних країнах Перської затоки (особливо в Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті), у яких працюють мігранти-мусульмани з країн Східної Африки, Південної та Південно-Східної Азії; у Північній Америці дешева робоча сила з Мексики. Нині у світі нараховується понад 30-40 млн робітників-іммігрантів, разом з якими в інших країнах мешкає не менше ніж 90 млн членів їхніх сімей;

2) різко зросли темпи інтелектуальної міграції (так званий відтік мізків) - міжнародна міграція висококваліфікованих спеціалістів у розвинені країни (переважно до США, Канади, країн Західної Європи) з країн, що розвиваються (Латинської Америки, Індії та ін.). Загалом така міграція охопила понад 5 млн осіб;

3) надзвичайно великих розмірів досягли вимушені міграції як наслідок етнічних і релігійних конфліктів, громадянських війн, інших збройних зіткнень, агресій та репресій політичних режимів тощо. Вони охопили багато країн Близького Сходу, Західної Азії, Індію, Пакистан,

Афганістан, деякі країни Африки (Чад, Сомалі, Судан), і навіть країни Східної Європи (Україну, Молдову). Якщо в 1975 р. у світі налічувалося понад 2,5 млн біженців, то у 2022 р. - вперше за історію було вже понад 100 млн біженців і внутрішніх переселенців. До списку країн з найбільшою кількістю внутрішніх переселенців у 2022 р. потрапила й Україна.

Працюємо з інформацією.

За допомогою § 52 та додаткових джерел інформації створіть «профіль мігранта» для однієї з країн світу, враховуючи при цьому: вік, стать, освіту, професію, країну походження, причини міграції, очікування від нової країни.

3. Міграції в Україні. Міграційна політика

Міграційний приріст в Україні протягом тривалого часу був додатним, коли до країни приїжджало більше людей, аніж виїжджало з неї. Однак економічні труднощі, що виникли в країні на початку її незалежності, істотно вплинули на інтенсивність і територіальні напрямки міграцій. З 1992 р. міграційний приріст почав швидко зменшуватися, чимало людей стало виїжджати за кордон у пошуках кращої долі. Найбільше людей з України емігрувало до США, Німеччини, Канади, Ізраїлю, росії.

Особливо міграційні потоки активізувалися після 2014 р. Спочатку це було пов’язано як із військовими діями на Донбасі та окупацією росією Криму, що змусило майже 1,12 млн українських громадян покинути свої домівки й переселитися до інших регіонів України, так і зі складною економічною ситуацією у країні, що склалася останніми роками й набула особливо масштабних обертів після скасування візового режиму з країнами ЄС у 2015 р.

Збройна агресія росії змусила мільйони українців та українок покинути свої домівки в пошуках безпеки як усередині країни (внутрішньо переміщені особи - ВПО), так і за її межами (біженці). На початку війни за кордон виїхало понад 8,5 млн осіб, з них понад 2 млн дітей. Найбільше українських біженців прийняли Польща, Німеччина, США, Чехія, Італія, Ізраїль (мал. 206). Чимало людей були примусово депортовані до російських територій.

Мал. 206. Країни з найбільшою кількістю українських біженців (станом на 2023 р.)

Найактуальнішою проблемою для нашої країни до військової агресії був виїзд трудових мігрантів. Після скасування візового режиму з Євросоюзом Україна входила до десятки країн-донорів мігрантів у світі. З 2013 по 2021 р. кількість економічно активного населення скоротилася з майже 21 млн до 18 млн осіб. За підрахунками, понад 4 млн українців були трудовими мігрантами (16 % працездатного населення).

З початком активних бойових дій розпочалася й масова внутрішня міграція. Наразі кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо перемі-щених осіб (ВПО) в країні досягає 4,9 млн осіб. Найбільша їх кількість зареєстрована в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Київській областях та місті Києві.

Враховуючи наявні міграційні тенденції та масштаби, кожна держава формує власну міграційну політику.

Міграційна політика - це система заходів, спрямованих на регулювання потоків мігрантів, а також на захист та дотримання прав людини.

Міграційна політика може бути різною залежно від країни та її конкретних потреб і обставин. Наприклад, країни з високим рівнем економічного розвитку (ФРН, Канада, США, Швеція) нині активно залучають висококваліфікованих спеціалістів, тимчасом як країни з великими соціально-економічними проблемами можуть бути більш обережними щодо імміграції і в деяких з них проводяться жорсткі заходи щодо її обмеження. Міграційна політика України після завершення війни буде спрямована на повернення ВПО в їхні рідні регіони, відновлення їхнього житла, на збільшення трудових ресурсів тощо.

4. Українська діаспора

Діаспора сформувалася з різних причин, як-от економічні труднощі, політичні причини, або для пошуку кращих можливостей. Найчисленніші українські діаспори нині в росії та колишніх республіках СРСР (східна діаспора), Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії, Франції, Німеччині, Австрії, Іспанії, Португалії, Італії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Австралії (західна діаспора).

Традиційно історики розглядають чотири хвилі української діаспори, але початок повномасштабної війни викликав появу нової, п’ятої, хвилі (мал. 207). П’ята хвиля еміграції почалася у зв’язку з вторгненням росії в Україну. Прагнучи безпеки, українські громадяни масово виїжджали до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Молдови.

Мал. 207. Формування української діаспори у світі

Діаспора активно зберігає та просуває українську культуру, мову й традиції. Українські громади за кордоном часто організовують культурні події, освітні програми та благодійні ініціативи, щоб люди підтримували зв’язок з рідною землею та допомагали одне одному. Наприклад, у Канаді й США є численні українські громади, які мають свої церкви, культурні центри та школи. В Австралії та Великій Британії також існують значні українські спільноти, що активно займаються підтримкою української культури та мови.

Працюємо групами (у парі). За допомогою офіційного сайту «Світовий Конгрес Українців» як трибуни глобального голосу мільйонів українців у світі, https://www.ukrainianworldcongress.org/ua/, ознайомтеся з напрямами діяльності української діаспори (https://cutt.ly/Ne5CaFvu).

Складаємо меседжі до питань

1. Поясніть значення термінів: імміграція, еміграція, механічний приріст, механічний рух (або міграція) населення, міграційна політика, українська діаспора.
2. Які існують типи міграції населення? Наведіть приклади прояву різних типів міграції.
3. Схарактеризуйте напрямки міграції населення України (внутрішньої, зовнішньої).
4. Яка мета міграційної політики? Яку міграційну політику здійснює Україна?
5. Якими причинами викликано створення української діаспори у світі?
6. Напишіть есе або створіть ментальну мапу, постер про хвилі української діаспори, видатних представників української діаспори (за вибором).

Дискутуємо

Міграція: благо чи зло? Як міграція впливає на кількість населення? Які соціальні наслідки міграції? Які економічні наслідки міграції для країн-донорів (відплив населення) та країн-реципієнтів (притік населення)? Чим відрізняється міграційна політика країн-донорів та країн-реципієнтів?

Картографічна лабораторія

За допомогою офіційного сайту Міністерства закордонних справ України ознайомтеся з документом «Українська громада в країнах світу» https://mfa.gov.ua/dvostoronnye-spivrobitnictvo/zakordonni-ukrayinci/ukrayinska-gromada-v-krayinah-svitu. Позначте й підпишіть на контурній карті назви країн світу, в яких мешкають українські громади. Зробіть висновки.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Визначення на основі аналізу схем різних видів міграцій і причин, що їх зумовлюють.

2. Проєкти: «Основні напрямки міграційних потоків на різних етапах історичного розвитку України», «Міграція українців під час повномасштабної війни» (на вибір).

Виконуємо практичні роботи

Тема: Обчислення показників механічного приросту населення країни за статистичними даними.

Завдання 1. За допомогою статистичних даних та рубрики «Інтелектуальний навігатор по курсу» обчисліть демографічні показники. Можна запропонувати власні приклади. Результати запишіть у таблицю:

Імміграція	Еміграція	Механічний приріст
78 тис. осіб	99 тис. осіб	?
?	369 тис. осіб	249 тис. осіб
471 тис. осіб	?	- 89 тис. осіб

Завдання 2. Розв’яжіть задачі. Відповіді запишіть у зошиті. Алгоритм обчислення демографічних показників:

1) У країні N з населенням 65 млн осіб природний приріст 320 тис. осіб. Протягом року в країну в’їхало 250 тис., а виїхало - 230 тис. осіб. Визначте, як зміниться кількість населення наступного року в країні N.

2) У країні N з населенням 30 млн осіб показники еміграції - 9 ‰, імміграції - 4 ‰. Який у країні механічний приріст? Якою стане кількість населення цієї країни наступного року?

3) Населення країни N складає 42 млн осіб. Сальдо міграції становить 7,5 ‰. Якою стане кількість населення цієї країни наступного року?

Працюємо з інтернет-ресурсами

За даними інтернет-ресурсів зробіть повідомлення про особливості міграційної політики однієї з європейських країн (на власний вибір).