Географія. 8 клас. Безуглий

§ 14. Географічне положення України: економіко-географічне та політико-географічне положення

ПРИГАДАЄМО. З якою метою збирають інформацію про географічне положення (ГП) країни? • За яким планом досліджують географічне положення країни на земній поверхні? • Якими корисними копалинами багата Європа?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: риси економіко- та політико-географічного положення України; • вплив географічного положення України у Європі та світі на економічні та політичні процеси в державі.

НАВЧИМОСЯ: характеризувати економіко-, політико-географічне положення України; • знаходити та показувати на карті елементи ЕГП та ПГП України; • оцінювати політико-географічне положення держав світу та України; • аналізувати вплив географічного положення країни на її соціально-економічний розвиток.

1. Економіко-географічне положення України

Україна має доволі вигідне економіко-географічне положення.

Економіко-географічне положення (ЕГП) країни - це розташування території країни відносно будь-яких об’єктів, що мають для неї певне економічне значення (джерел сировини та енергії, транспортних шляхів, країн-партнерів, населених пунктів тощо).

Розташовуючись у центрі європейського регіону, Україна має 7 суходільних сусідів, а також налагодила тісні економічні відносини з багатьма країнами Європи - однієї з найбільш розвинених частин світу.

Для аналізу ЕГП України користуватимемося планом його характеристики, що розміщений у рубриці «Інтелектуальний навігатор по курсу» на форзаці підручника.

Україна має надзвичайно вигідне транзитне положення, адже через її територію до повномасштабної російсько-української війни проходили найкоротші шляхи зі Східної Європи й Азії до Західної Європи; зі Скандинавії і Балтійського регіону в Східне Середземномор’я і Чорноморський регіон. Прокладання таких маршрутів склалося історично. До російської агресії територію держави перетинали численні міжнародні транспортні комунікації: автомагістралі та залізничні колії міжнародного значення; транс’євразійські нафто- і газопроводи, лінії електропередачі; на берегах морів працювали сучасні порти; міжнародні аеропорти приймали літаки з пасажирами майже з усього світу. Це дозволяло Україні отримувати прибутки за рахунок оплати транзитних перевезень товарів і пасажирів. Здобуття перемоги над агресором стане початком відбудови міжнародних аеропортів, спорудження нових автобанів, ліній швидкісних залізниць європейського рівня, повноцінного поновлення роботи морських портів.

Перевага економіко-географічного положення України пов’язана також із близькістю її території до різноманітних природних ресурсів країн світу, що зумовлює особливості та напрямки розвитку вітчизняної економіки. Це насамперед мінерально-сировинні бази Європи та Близького Сходу, що дозволяють розвивати енергетичні, металургійні та машинобудівні підприємства України. Особливо важливим є близьке розташування нашої країни до джерел ресурсів, яких не вистачає в межах України: горючих корисних копалин - нафтогазових басейнів; покладів металевих корисних копалин, особливо руд кольорових металів; неметалевих корисних копалин; лісових ресурсів.

Україна до початку російської навали мала можливість не лише купувати іноземну сировину у країн - економічних партнерів, але й збувати свою продукцію на міжнародних ринках. Навіть під час повномасштабної війни Україна залишається важливим постачальником збіжжя сільськогосподарських культур для країн світу.

2. Політико-географічне положення України

Сучасне місце України на політичній карті світу визначається її політико-географічним положенням (ПГП).

Політико-географічне положення (ПГП) країни - це положення території країни щодо політичних союзників і противників, осередків політичних конфліктів тощо.

Оцінюючи ПГП України, спиратимемося на план його характеристики, що розміщений у рубриці «Інтелектуальний навігатор по курсу» на форзаці підручника.

Територія України окреслена державним кордоном. Загальна протяжність кордонів України становить близько 7569 км, а це майже 1/6 довжини земного екватора. Кордон проходить як по суходолу, так і по акваторії моря. На суходільну ділянку припадає понад 6,5 тис. км, а морська перевищує 1 тис. км, причому більша частина припадає на Чорне море.

По суходолу Україна межує із 7 країнами. На півночі - з Білоруссю (1084 км); на північному заході - з Польщею (542 км); на заході - зі Словаччиною (98 км), Угорщиною (135 км), Румунією (608 км); на південному заході - з Молдовою (1202 км) і на сході - з росією (1955 км).

Державні кордони з країнами-сусідами здебільшого проходять суходільними ділянками рівнинного та гірського рельєфу й водними об’єктами суходолу. З Польщею, Словаччиною та Угорщиною кордон проходить Передкарпаттям, перетинається Карпатами, спускається на Закарпатську низовину, по долині р. Тиса. Межа України з Молдовою більшою частиною проходить по долині р. Дністер, з Румунією - по Карпатах і Дунаю та його Кілійському гирлу (аж до впадіння в Чорне море). На півночі Україна межує з Білоруссю, де кордон проходить болотистими ділянками Поліської низовини. Найдовший кордон - з рф, що проходить західними відрогами Середньоруської височини по Донецькій височині і до узбережжя Таганрозької затоки Азовського моря.

Морські кордони Україна має з Румунією та росією, а через Чорне море - вихід до Болгарії, Туреччини та Грузії. Будь-які види сполучення через державний кордон України здійснюються лише в пунктах пропуску, яких нараховується понад 230 (автомобільних, повітряних, морських, пішохідних тощо).

Україна розташована в самому центрі Європи, приблизно на однакових відстанях від позаєвропейських центрів світової політики й економіки - Вашингтон й Токіо, відносно близько до столиць найбільших європейських держав - Берліну, Лондону, Парижу, Рим, а також Брюсселю та Страсбургу, так званих «столиць Європи», і досить близько до столиць сусідніх з нею країн (мал. 59). Україна бере активну участь у формуванні політичних умов на міжнародній арені, є членом багатьох впливових міжнародних організацій, у межах яких проводить активну роботу, яка до того ж віддзеркалює не лише загальні, а й національні інтереси нашої держави. Нині Україна є членом більш ніж 40 міжурядових та понад 80 неурядових міжнародних організацій. Україна - одна із засновників Організації Об’єднаних Націй (ООН існує з 1945 р.), веде активну роботу в рамках Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ); Світової організації торгівлі (СОТ), Міжнародного валютного фонду (МВФ) тощо.

Мал. 59. Місце України на політичній карті Європи

Україна розвиває тісні партнерські відносини із провідними центрами світової політики - США та країнами Євросоюзу. Розвиток стратегічного партнерства зі США є ключовим пріоритетом сучасної зовнішньої політики України. Національні пріоритети зовнішньої політики США відіграють важливу роль у посиленні обороноздатності України, активно сприяють здійсненню необхідних державі реформ та зміцненню верховенства права. В Україні високо цінують зусилля Сполучених Штатів щодо мобілізації світової спільноти на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої країни, принципову позицію США щодо тимчасової окупації Криму та збройної війни рф проти України.

В України сформувалися дружні й партнерські відносини із країнами Європейського Союзу (ЄС). Верховна Рада України у 2018 р. ухвалила стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО. Головним завданням євроінтеграційного курсу України нині є виконання положень Угоди про асоціацію з ЄС, орієнтація на демократичні цінності й розбудову демократичних правил у державі. 23 червня 2022 р. Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу (мал. 60) і вже 14 грудня 2023 р. розпочала перемовини щодо вступу України до Європейського Союзу.

Мал. 60. Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС

Головною сучасною загрозою національній державності та суверенітету України залишається розпочата в лютому 2022 р. повномасштабна війна, що ведеться проти нашої країни російською федерацією. Агресія сусідньої держави має всі ознаки загарбницької війни: окупація частини території, диверсійна і підривна дестабілізація прилеглих територій та створення на них маріонеткових «урядів», шантаж та ультиматуми, безпрецедентний масштаб інформаційного тиску й використання найбрутальніших форм пропаганди (гібридна війна).

Складаємо меседжі до питань

• 1. Які відомості потрібно зібрати для того, щоб скласти характеристику економіко- або політико-географічного положення країни (на вибір)?
• 2. У чому полягає відмінність між: а) фізико-географічним та економіко-географічним положенням; б) фізико-географічним та політико-географічним положенням; в) економіко-географічним та політико-географічним положенням?3. Назвіть і покажіть на карті країни-сусіди України. Який склався характер стосунків України та її країн-сусідів?
• 4. У чому полягають особливості державних кордонів України?
• 5. Оцініть вплив економіко-географічного положення України на її соціально-економічний розвиток.
• 6. Оцініть вплив політико-географічного положення України на політичні процеси в нашій державі та за її межами.

Картографічна лабораторія

Використовуючи тематичну карту «Україна на політичній карті Європи» шкільного атласу географії 8 класу, фізичну карту Євразії (7 клас), додаткові джерела інформації, заповніть таблицю за такими показниками аналізу «сировинного» (або «ресурсного») положення України як складової характеристики ЕГП:

Країни-сусіди України	Наявність покладів корисних копалин:
	горючих	металевих	неметалевих

Зробіть висновки: а) Які країни-сусіди можуть бути постачальниками горючих корисних копалин для потреб економіки та населення України? б) Які країни-сусіди можуть бути постачальниками металевих корисних копалин для потреб економіки та населення України? в) Які країни-сусіди можуть бути постачальниками неметалевих корисних копалин для потреб економіки та населення України? г) Які країни-сусіди не володіють значними покладами корисних копалин і можуть купувати (імпортувати) українську сировину для потреб своєї економіки та населення?

Діагностуємо навчальні досягнення

Виконайте тестові завдання в зошиті, скориставшись посиланням https://cutt.ly/oe5YMwkt або QR-кодом.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

• 1. Оцінка економіко-географічного (ЕГП) та політико-географічного положення (ПГП) України.
• 2. Порівняння морських і суходільних кордонів України за протяжністю та значенням для розвитку зовнішніх економічних зв’язків з іншими країнами.

Виконуємо практичні роботи

Тема: Позначення на контурній карті державного кордону України, сусідніх держав, крайніх точок, географічних центрів України та Європи.

Завдання 1. За допомогою лінійних способів зображення позначити на контурній карті державний кордон України. Підписати назви країн-сусідів України та їх столиці.

Завдання 2. За допомогою значкового способу зображення позначити на контурній карті крайні точки, географічні центри України та Європи. Підписати назви областей України, у межах яких розташовані позначені на контурній карті об’єкти географічного положення України.

Завдання 3. Зробити висновки про «зручність / незручність» державних кордонів України з країнами-сусідами для транспортного сполучення та подальшого розвитку міжнародних відносин.

Працюємо з інтернет-ресурсами

За допомогою платформи Google Earth (https://earth.google.com) порахуйте відстань від столиці України до найвпливовіших геополітичних центрів світу й опишіть вплив одного з них на економіку та політику нашої країни.