Географія. 8 клас. Безуглий

§ 10. Використання топографічних карт для визначення відстаней, площ та висот

ПРИГАДАЄМО. Про основні елементи топографічної карти; • масштаби топографічних карт; • особливості представлення рельєфу на топокартах. • Як визначити абсолютну та відносну висоти точок? • Що таке горизонталь, бергштрих?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: способи визначення відстаней, площ, абсолютної та відносної висот за топографічною картою; • практичне значення цих знань у життєдіяльності людини.

НАВЧИМОСЯ: визначати відстані та площі на топографічній карті; • визначати абсолютні та відносні відмітки висот.

1. Визначення відстаней за топографічними картами

Топографічні карти є основним джерелом інформації про місцевість і використовуються для її вивчення, визначення відстаней і площ, напрямків, координат об’єктів та виконання завдань інших вимірювальних завдань. Вони широко застосовуються у військовій справі, будівництві, лісовій та сільськогосподарській справах, як засіб орієнтування в експедиціях, туристичних походах та поїздках тощо.

Розглянемо різні способи вимірювання відстаней на топографічних картах.

1. Щоб визначити за картою відстань між точками місцевості, використовуючи числовий або іменований масштаби, необхідно за допомогою лінійки виміряти на карті відстань між цими точками в сантиметрах та перемножити отримане число на величину масштабу (мал. 43).

Мал. 43. Визначення довжини прямої лінії за допомогою лінійки

2. Невеликі відстані між двома точками по прямій лінії простіше визначити, користуючись лінійним масштабом. Для цього достатньо використати циркуль-вимірник, розхил якого дорівнює відстані між заданими точками на карті, прикласти до лінійного масштабу та зняти відлік у метрах або кілометрах (мал. 44).

Мал. 44. Визначення відстані за допомогою циркуля-вимірника

3. Відстань між точками та об’єктами по ламаній лінії (ділянки шляхів сполучення, лінії зв’язку та електропередачі) отримують як суму відповідних відстаней прямолінійних відрізків. Для цього використовують циркуль-вимірник (мал. 45, а), який установлюють так, щоб він відповідав цілому числу метрів (кілометрів). Після цього вздовж шуканого на карті відрізка відкладають ціле число «кроків». Відстань, яка не вклалась у їх ціле число, визначають за допомогою лінійного масштабу та додають до отриманого числа метрів.

4. При вимірюванні довжини складних звивистих та довгих маршрутів доцільно використовувати спеціальний механічний пристрій - курвіметр. При вимірюванні відстаней курвіметром необхідно встановити його стрілку на позначку «О» (мал. 45, б). Утримуючи курвіметр у вертикальному положенні, обводять його вздовж шуканого маршруту так, щоб коліщатко не відривалось від карти, а показники збільшувалися. Після завершення обведення отриманий результат перемножують на величину ціни поділки курвіметра.

Мал. 45. Визначення довжини: а - ламаної лінії; б - звивистої лінії за допомогою курвіметра

Працюємо з картою. За допомогою фрагмента топографічного аркуша атласу 8 класу (мал. 36, § 8) скористайтеся різними способами вимірювання відстаней між точками (протяжність річки Білочка від її витоку (позначка 147,0) до місця впадіння у став Чорний).

Виконайте завдання, скориставшись посиланням https://cutt.ly/Ue5Y56RI або QR-кодом.

2. Визначення площ об’єктів на топографічній карті

Визначення площ ділянок місцевості різної складності й конфігурації (населених пунктів, сільськогосподарських угідь, лісових масивів, водозбірних площ тощо) є складовою частиною топографічних робіт.

Часто вживаним для роботи з топографічними картами і розв’язування географічних задач у курсі географії є графічний спосіб визначення площ заданих ділянок, що відповідають простим геометричним фігурам (трикутнику, прямокутнику, колу, трапеції), що допоможе пригадати рубрика «Алгоритм розв’язування географічних задач» (дивіться на форзаці підручника). Для цього вимірюють відповідні елементи цих фігур (радіус, довжину, висоту тощо), після чого за формулами геометрії обчислюють площі цих фігур та підсумовують їх значення.

Для визначення площі невеликих ділянок (від 2 до 10 см2) із криволінійними контурами на плані та з невисокими вимогами до точності застосовують палетки, які являють собою лист розграфленої прозорої основи (скла, целюлози, кальки).

Квадратна палетка - це викреслена на прозорій основі сітка зі сторонами квадратів (р), призначена для визначення площ (s) невеликих контурів (до 3 см²). При цьому площа квадрата складатиме: s = р².

При використанні квадратної палетки (мал. 46) її накладають на контур, що визначається, та підраховують кількість цілих квадратів (n₁) у середині нього, після чого з неповних квадратів на око (візуально) складають повні квадрати (n₂). Тоді площу ділянки визначають за формулою:

S = s • (n₁ + n₂),

де s - площа одного квадрата палетки, м²; n₁, n₂ - кількість повних та неповних квадратів.

Мал. 46. Квадратна палетка

3. Визначення висот об’єктів на топографічній карті

Рельєф на топографічних картах (https://cutt.ly/Ge5YMEPb) зображується кривими замкнутими лініями, які з’єднують точки місцевості з однаковими висотами над рівневою поверхнею, - горизонталями.

Виділяють такі види горизонталей: основні (суцільні) (мал. 47, 1); потовщені (мал. 47, 2)- кожна п’ята основна горизонталь, з підписом абсолютної висоти; додаткові (напівгоризонталі) (мал. 47, 3) - проводять переривистою лінією посередині між основними горизонталями.

Щоб читати рельєф та чітко бачити, у який бік знижується схил, на горизонталях відмічають засічки - бергштрихи (вказівники напрямку схилів). Вони завжди направлені в бік пониження схилів (мал. 48) (знайдіть їх на топографічній карті атласу або малюнках § 10).

Мал. 47. Фрагмент топографічної карти та об’єктів вимірювання на ній

Це цікаво знати

Горизонталі як спосіб відображення рельєфу мають такі властивості.

1) точки, які лежать на одній горизонталі, мають однакову абсолютну висоту;

2) горизонталі - безперервні замкнуті лінії, проте можуть виходити за аркуш карти та замикатися за її межами;

3) горизонталі не можуть перетинатися та розгалужуватися;

4) що менша відстань між горизонталями, то крутіший схил.

Мал. 48. Застосування бергшрихів на карті

Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем моря. На всіх топографічних картах України обчислення абсолютних висот ведеться від середнього рівня Балтійського моря.

Відстань між двома суміжними горизонталями по висоті називають висотою перерізу рельєфу, значення якої завжди підписують на кожному аркуші карти під її масштабом.

Визначення абсолютної відмітки точки земної поверхні залежить від характеру її зображення (розташування) на топографічній карті.

Працюємо з картою. За допомогою фрагмента топографічної карти (мал. 47, § 10) скористайтеся різними способами вимірювання абсолютної висоти точок: А) у місці позначеної відмітки висоти; В) на підписаній горизонталі; С) на непідписаній горизонталі; D) між суміжними горизонталями; Е) усередині замкнутої горизонталі; F) між однойменними горизонталями.

Відносна висота (взаємне перевищення) точок - це різниця абсолютних висот двох точок місцевості. Тому, знаючи абсолютну висоту, легко вираховувати й відносну висоту будь-якої ділянки на карті.

Працюємо групами (у парі). Використовуючи фрагмент топографічної карти (мал. 47, § 10), визначте відносні висоти точок (за варіантами): 1) А над В, С, D, Е, F; 2) В над А, С, D, Е, F; 3) С над А, В, D, Е, F; 4) D над А, В, С, Е, F; 5) Е над А, В, С, D. F; 6) F над А, В, С, D, Е.

Складаємо меседжі до питань

1. Які вимірювання можна здійснювати за допомогою топографічної карти?
2. Що нового дізналися про визначення відстаней на топографічній карті?
3. Які існують способи вимірювання площ об’єктів на топографічній карті? Чим вони відрізняються з точки зору ефективності їх використання?
4. Що нового дізналися про зображення рельєфу на топографічних картах?
5. Що таке висота перерізу рельєфу й чим вона корисна для вимірювання висот точок на топографічній карті?

Дискутуємо

Навіщо потрібні вміння здійснювати вимірювання відстаней, площ, висот на топографічних картах у добу цифрових технологій та інтернету?

Картографічна лабораторія

За допомогою інформації § 10 (мал. 46) та додаткових інтернет-джерел створіть квадратну палетку. Скористайтеся нею для визначення площ об’єктів топографічної карти атласу: селища Малинівка; ставка Чорного; дубового лісу довкола джерела Голубе у квадраті 65-13 або інших об’єктів на ваш вибір.

Діагностуємо навчальні досягнення

Виконайте тестові завдання в зошиті, скориставшись посиланням https://cutt.ly/Ee5YNPwb або QR-кодом.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Порівняння способів вимірювання відстаней/площ/висот об’єктів місцевості на топографічних картах.
2. Проєкт «Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування».

Виконуємо практичні роботи

Тема: Визначення відстаней, площ та висот точок за топографічною картою.

Завдання 1. За допомогою фрагмента топографічної карти (мал. 36 у § 8), опису способів вимірювання відстаней, що представлені в § 10 використовуючи масштаб, розрахуйте відстань між об’єктами: В-І: а) від церкви в місті Загоряни - до гирла річки Чиста ...; б) протяжність р. Чиста ...; В-ІІ: а) від джерела Голубого до гори Голої ...; б) протяжність р. Кам’янка ... .

Завдання 2. За допомогою опису способів вимірювання площ, що представлені в § 10, розв’яжіть задачі.

1. Визначте площу ділянки пасовища на топографічній карті масштабу 1:25 000, що на місцевості має форму трапеції зі сторонами 400 та 600 м, висотою - 300 м.

2. Визначте площу водосховища на місцевості (в м² та га), яке на топографічній карті масштабу 1:100 000 має прямокутну форму зі сторонами 21 та 16 мм.

Завдання 3. За допомогою фрагмента топографічної карти (мал. 36 у § 8) дайте характеристику маршруту автомобільною дорогою від села Великі Броди до залізничного мосту в квадраті 65-14. Результати запишіть у таблицю за посиланням https://cutt.ly/PrqbAH або QR-кодом.

Працюємо з інтернет-ресурсами

Ознайомтеся з інструментами вимірювання програми Google Maps: лінійка, калькулятор площ тощо. Скористайтеся інструментами цього сервісу для того, щоб виміряти: а) площу населеного пункту; б) абсолютну висоту найвищої та найнижчої точок місцевості населеного пункту; в) відносну висоту між найвищою та найнижчою точками місцевості.

Зміст