Географія. 7 клас. Безуглий

Словник географічних термінів і понять

Аборигени (лат. aborigines - «від початку») - корінні мешканці певної місцевості або країни, які живуть у ній здавна, на відміну від прибулих поселенців.

Аквакультура (від лат. aqua - «вода» і «культура»), або марикультура (від лат. marinus - «море» і «культура») - це вид діяльності людини, пов’язаний зі штучним розведенням, утриманням та вирощуванням водних видів рослин і тварин (переважно їстівних) у повністю або частково штучних умовах (на відкритих ділянках океану, у прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою).

Архіпелаг - це група островів, що лежать близько один від одного, мають єдине походження (генезис) і, відповідно, схожі риси природи.

Атмосферний фронт - це зона, яка розділяє дві повітряні маси з різними властивостями.

Атмосферні опади - вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню і предмети.

Атол - кораловий острів, який має форму розірваного або суцільного кільця, що оточує неглибоку (до 100 м) внутрішню водойму - лагуну.

Африканська гілея (від грец. hile - «ліс») - це місцева назва вологих екваторіальних лісів Африки.

Біологічні ресурси океану - це сукупність організмів океану, які людина використовує або може використати для власних потреб.

Водні маси (ВМ) - це великі рухомі об’єми води з подібними властивостями: температурою, солоністю, густиною, прозорістю, наявністю криги, насиченістю води киснем тощо.

Гайоти - це один з елементів рельєфу дна Світового океану у вигляді окремих підводних гір вулканічного походження з плоскими вершинами, що розташовані на глибинах 1,5 км і більше.

Географічна оболонка - це планетарний географічний комплекс, який утворився в зоні взаємопроникнення та взаємодії верхньої частини літосфери, нижньої частини атмосфери, гідросфери та біосфери.

Географічне положення - розташування географічного об’єкта (території) на земній поверхні та щодо інших географічних об’єктів (територій).

Географічний пояс - найбільший зональний комплекс, що простягається найчастіше в широтному напрямку від екватора до полюсів.

Геохронологічна шкала - це поділ геологічного часу на відрізки (геохронологічні підрозділи) відповідно до основних етапів геологічної історії Землі та розвитку життя.

Губа - це вузька затока Білого моря і Північного Льодовитого океану, яка розміщена вздовж північного узбережжя Євразії та глибоко вдається в суходіл у гирлах річок.

Ендемік - представник рослинного або тваринного світу, який мешкає лише на обмеженій невеликій території.

Ефемери - це однолітні трав’янисті рослини, що завершують повний цикл розвитку за дуже короткий і зазвичай вологий період (від 2 тижнів до 5-6 місяців).

Закономірності в географічній оболонці (у природі) - беззаперечні (постійні й тісні) взаємозв’язки між об’єктами, явищами і процесами, у яких одні є причинами, інші - наслідками взаємодії.

Західні вітри - це постійні вітри, що дмуть з поясів високого тиску (тропіків) у помірні широти із заходу на схід під дією обертання Землі.

Зональність географічної оболонки - це закономірна зміна всіх географічних компонентів і природних комплексів по широті від екватора до полюсів.

Ізоактиніки (від грец. - «промінь») - лінії однакової сонячної радіації.

Кампос - це низькоросла рослинність саван та рідколісся Бразильського плоскогір’я.

Каньйон - це глибока річкова долина з дуже крутими схилами і відносно вузьким дном.

Карст - це природні геологічні процеси та явища в земній корі й на її поверхні, що спричинені розчиненням водою осадових гірських порід (вапняку, гіпсу) й утворенням печер, провалів тощо.

Кліматична карта - тематична карта, що характеризує багаторічний режим погоди певної території.

Кліматичні пояси - великі широтні смуги земної поверхні з відносно однаковими кліматичними умовами.

Крик - це річка, що періодично пересихає, або тимчасовий водотік у внутрішніх районах Австралії.

Кряж - це лінійно витягнута височина з відносно рівними обрисами вершин і схилів.

Ксерофіти - рослини, здатні переносити тривалу посуху.

Куеста - це форма рельєфу у вигляді витягнутих пагорбів із несиметричними схилами, коли один схил - пологий, а інший - крутий.

Лес - це пилувата гірська порода жовтого кольору.

Літосферні плити - великі жорсткі блоки літосфери Землі, що відокремлені одна від одної тектонічними розривами.

Льянос - це місцева назва високотравних саван, що займають велику область рівнин у районі річки Оріноко.

Маквіс - рослинне угруповання вічнозелених твердолистих і колючих чагарників і невисоких дерев на узбережжі Середземного моря.

Мангрові ліси - це вічнозелені листяні ліси, що ростуть у прибережній смузі, яка затоплюється водою під час припливів.

Материки, або континенти, - найбільші масиви суходолу Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем океану, а окраїнна частина лежить під водою.

Море - частина океану, більш-менш відокремлена від нього ділянками суходолу, групами островів або підвищеннями дна.

Озеро-лагуна - невелика водойма на узбережжі, що колись була частиною океану або моря.

Океанічні течії - це горизонтальні переміщення великих обсягів водних мас у певному напрямку на значні відстані.

Пампа, або пампаси, - це місцева назва родючих південноамериканських рівнин зі степовою рослинністю.

Пасати - це постійні вітри, що дмуть від 30-х широт (тропіків) до екватора, відхиляючись під дією обертання Землі (сили Коріоліса) в Північній півкулі з північного сходу на південний захід, у Південній - з південного сходу на північний захід.

Платформи - великі й відносно стійкі тектонічні структури (або ділянки земної кори).

Повітряна маса - великий об’єм повітря в тропосфері, що формується над певною територією і характеризується відносно однорідними властивостями (температурою, вологістю, прозорістю).

Припливи і відпливи - це періодичні коливання рівня води в океанах і морях, що спричиняються силами тяжіння Місяця і Сонця.

Природна зона - велика частина географічних поясів, що характеризується подібними природними умовами, зокрема температурним режимом, зволоженням, спільністю ґрунтів, рослинного і тваринного світу тощо.

Природний комплекс (ПК) - це закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у тісній взаємодії та утворюють нерозривну систему.

Пуна - це сухі гірські степи й пустелі в Андах.

Регіональна географія - це складова системи географічних наук, що досліджує природні процеси, закономірності розміщення об’єктів та явищ на певній окремій ділянці суходолу чи океану.

Релікти - види рослин або тварин, що є залишками давньої флори або фауни.

Рельєф - сукупність усіх нерівностей земної поверхні, що відрізняються за висотою й характером утворення.

Ритмічність географічної оболонки - це повторюваність подібних явищ у часі.

Складчасті пояси - рухливі лінійно витягнуті тектонічні структури (або ділянки земної кори), що виникли між платформами чи по краях континентів між платформами і ложем океану.

Скреб - зарості низькорослих (1-2 м) вічнозелених чагарників у субтропічній Австралії.

Смог - це густий задушливий шар диму, кіптяви, вихлопних газів тощо у великих містах і промислових центрах.

Стихійне явище природи - це природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди території, на якій відбувається, і порушує нормальну життєдіяльність населення.

Стокові вітри - це постійні та дуже сильні вітри, що дмуть від полюсів у бік помірних широт, відхиляючись на схід під дією сили Коріоліса.

Сукуленти - рослини, що мають спеціальні тканини для запасу води.

Тектоніка - наука, що вивчає будову та рухи земної кори.

Тектонічні структури - різні за будовою та віком ділянки літосфери.

Тераї («вологі землі») - це розріджені вологі ліси із заростей бамбуків та болотисті джунглі біля підніжжя Гімалаїв.

Термічний градієнт в атмосфері - закономірна зміна температури повітря по вертикалі в тропосфері на кожні 100 м - 0,6 °С.

Умовні знаки - це спеціальні графічні символи, якими на картах зображують певні географічні об’єкти - предмети та явища.

Фіорд - це вузька, звивиста морська затока зі скелястими берегами, що глибоко врізається в суходіл.

Циркуляція атмосфери - це система горизонтальних і вертикальних потоків повітря в нижній частині атмосфери (тропосфері).

Цілісність географічної оболонки - це єдність усіх компонентів географічної оболонки, зумовлена їх взаємозв’язком і взаємозалежністю.