§ 23. Проблема чистої землі

У цьому параграфі ти:

дізнаєшся про вплив діяльності людини на літосферу;
проаналізуєш негативні наслідки її забруднення;
виконаєш екологічний проект.

Людина як геологічна сила

Вплив людини на літосферу (твердий шар Землі) дедалі відчутніший. За передбаченням геніального ученого В. І. Вернадського, людина стає «найбільшою геологічною силою». Щороку на планеті видобувають таку кількість породи, яка лише втричі менша від тієї, яку виносять в океан усі річки планети.

1. Методом мозкового штурму назвіть основні забруднювачі літосфери внаслідок господарської діяльності людини.
2. Порівняйте ваші результати із зазначеними на с. 130—131.

Головні забруднювачі атмосфери, поверхневих і підземних вод (транспорт, промислові підприємства, енергетика) є водночас і забруднювачами землі. Аварії на промислових підприємствах чи атомних електростанціях можуть зробити землі непридатними для проживання людей і сільськогосподарського виробництва (мал. 41 на с. 130).

Та важко назвати іншу галузь народного господарства, яка зрівнялася б з гірничодобувною за силою впливу на довкілля у звичайному безаварійному режимі. Де видобувають корисні копалини, там вщент руйнують природні ландшафти, знищують рослинний і тваринний світ. Величезні території на десятки років вилучають під відвали, кар’єри, промислові споруди, транспортні вузли. Унаслідок видобутку корисних копалин і будівництва підземних комунікацій знижується сейсмостійкість порід. У таких регіонах можливі провали ґрунтів навіть без землетрусів.

Чи знаєш ти, що...

Видобуток вугілля супроводжується утворенням пустої породи. Для видобування 1 кг вугілля треба винести на-гора 6 кг породи, яку накопичують у териконах.

На териконах час від часу спалахують пожежі, і в атмосферу потрапляють чадний, сірчаний, інші небезпечні гази.

З шахт постійно відкачують підземні води: на кожен кілограм вугілля припадає 3 л солоних і каламутних шахтних вод, якими забруднюються навколишні річки та озера.

Навіть через багато років після закриття шахти терикони загрожують пожежами, а ґрунти — провалами.

Мал. 41. Вплив діяльності людини на літосферу

Таблиця 9

Вплив забруднення літосфери на довкілля і здоров’я людей

Назва забруднювача	Негативний вплив на довкілля і здоров’я людей
Інтенсивне землеробство	1. Виснаження (деградація) родючого шару ґрунту. 2. Водяна і вітрова ерозія, утворення ярів.
Мінеральні добрива	1. Виробники мінеральних добрив — підприємства підвищеного екологічного ризику. 2. Використання мінеральних добрив робить рослини менш стійкими до хвороб. 3. Рослини здатні накопичувати нітрати. Це може спричинити отруєння. 4. Змив мінеральних добрив у водойми призводить до їх евтрофікації і погіршення якості води.
Пестициди (отрутохімікати)	1. Знищують не лише шкідників, а й багато видів живих організмів. 2. Здатні накопичуватися в організмі людини. Спричиняють отруєння, мають канцерогенну дію, впливають на генетичний апарат людини. 3. Можуть мати «ефект бумеранга» — відновлення і збільшення популяції шкідників.
Меліорація	1. Осушення боліт руйнує екосистеми, гинуть чимало видів рослин і диких тварин. 2. На торфовищах, що утворилися на осушених болотах, спалахують пожежі, з якими дуже важко боротися. Використання їх для землеробства руйнує родючий шар ґрунту. 3. Надмірне зволоження спричиняє підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення чи засолення ґрунтів.
Промисловість (хімічна, гірничодобувна, атомні електростанції)	1. У випадку аварії на промисловому підприємстві або атомній електростанції забруднюються великі території. 2. Вугільні та металургійні підприємства утворюють кар'єри, терикони. Вони забруднюють довкілля, на териконах часто спалахують пожежі. 3. Підземний (шахтний) видобуток корисних копалин може спричиняти провали чи зсуви ґрунту.
Населені пункти	1. Забудова земель. 2. Забруднення ґрунтів автотранспортом (нафтопродукти, свинець). 3. Забруднення побутовими відходами (смітники, звалища, стічні води).

Ера меліорації і пестицидів

Україну колись називали житницею Європи. Ми маємо сприятливий для сільського господарства клімат і родючі землі — світову скарбницю чорноземів. Багато віків люди вирощували на цій землі хліб, і вона не втрачала своїх властивостей.

У XX ст. інтенсивне землеробство і широкомасштабна меліорація призвели до втрати родючості українських чорноземів, за деякими даними, аж на 40 %. Зваж на те, що однометровий шар чорнозему утворювався в природі 7000 років (тобто ці втрати можна вважати невідновними).

Через надмірну експлуатацію третину орних земель в Україні зруйновано ерозією, більшість земель забруднено пестицидами, мінеральними добривами і відходами.

Зокрема, осушення українського Полісся порушило екологічний баланс території і ледь не призвело до загибелі перлин Полісся — багатьох озер, серед яких озеро Свитязь, відоме своїми лікувальними властивостями.

На півдні України взялися поливати степ. З водою для поливу, яку забирають з річок, на поля щороку виносяться тонни солей. Через кілька років про рекордні врожаї забули, тепер родючість поливних земель менша, ніж тих, які не поливали.

Ера пестицидів почалася в 1939 році, коли було винайдено першу хімічну зброю проти комах — ДДТ (дуст). Під час Другої світової війни ним знищували блощиць, вошей, малярійних комарів та інших паразитів — носіїв інфекційних хвороб.

У повоєнні роки цей та інші препарати почали широко застосовувати в сільському господарстві для захисту рослин і назвали їх пестицидами або отрутохімікатами. До пестицидів належать:

інсектициди — засоби боротьби з комахами;
гербіциди — препарати для знищення бур’янів;
зооциди — препарати для боротьби з гризунами;
фунгіциди — засоби проти грибкової мікрофлори.

Згодом з’ясувалося, що використання пестицидів загрожує не лише шкідникам, а й багатьом іншим організмам: намагаючись знищити кілька видів шкідників, убивають сотні видів корисних тварин. Так, від обробки рослин інсектицидами найбільше потерпають птахи, адже комахи — їхній корм.

Мал. 42

На територіях, де широко застосовують пестициди, вони отруюють харчові ланцюги і накопичуються в організмах людей (мал. 48 на с. 148). Оскільки пестициди — стійкі сполуки, їх концентрація у кожній наступній ланці харчового ланцюга в десятки разів вища, ніж у попередній.

У наш час вплив пестицидів на здоров’я людей порівнюють з впливом радіації. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку у світі пестицидами отруюються 2 млн. людей, із них 40 тис. помирають.

Як стати захисником природи

Дехто думає, що захист природи — це винятково державна проблема і розв’язувати її мають державні діячі, а не прості громадяни, тим паче учні. Але це не так. Захист природи вимагає формування екологічної свідомості й культури кожного з нас.

Для виконання екологічного проекту об’єднайтесь у групи по 5 — 6 осіб. Розподіліть обов’язки (журналіст, оператор, дизайнер, видавець, координатор проекту). Обстежте територію вашого населеного пункту (мікрорайону) і:

визначте основні забруднювачі (промислові підприємства, сільське господарство, транспорт чи населення);
зверніть увагу на роботу комунальних служб (чи вчасно вони вивозять сміття, чи достатньо є контейнерів для нього);
сфотографуйте випадки забруднення довкілля. Оформіть газету або стенд. Виготовте і роздайте мешканцям вашого населеного пункту листівки-звернення.

Найбільші забруднювачі літосфери — гірничодобувна промисловість і сільське господарство.

Інтенсивне ведення сільського господарства призводить до зниження родючості ґрунтів аж до спустелювання значних територій, заболочення, засолення, забруднення орних земель пестицидами і мінеральними добривами.

Захист природи — обов’язок держави, місцевої громади і кожної людини.