Українська мова. 6 клас. Авраменко
Короткий словник наголосів
А
алфа́віт
Б
бе́шкет
близьки́й
болоти́стий
боро́давка
босо́ніж
боя́знь
бурштино́вий
В
ва́ги
вантажі́вка
вида́ння
визво́льний
ви́падок
вира́зний
ви́сіти
відвезти́
віднести́
ві́рші
вітчи́м
Г
гляда́ч
гороши́на
граблі́
гурто́житок
Д
дани́на
да́но
дециме́тр
джерело́
діало́г
добови́й
добу́ток
довезти́
дові́дник
до́нька
дочка́
дро́ва
Е
експе́рт
Ж
жалюзі́
З
завда́ння
завезти́
за́гадка
закінчи́ти
залиши́ти
занести́
заробі́ток
зру́чний
зубо́жіння
І
інду́стрія
К
ка́мбала
катало́г
кварта́л
ки́шка
кіломе́тр
кінчи́ти
ко́лія
кори́сний
котри́й
кропива́
куліна́рія
ку́рятина
Л
ла́те
листопа́д
літо́пис
лю́стро
М
ма́бу́ть
мере́жа
металу́ргія
міліметр
Н
навча́ння
нанести́
напі́й
на́скрізний
на́чинка
нена́видіти
нена́висть
нести́
нови́й
О
обіця́нка
обру́ч
одина́дцять
одноразо́вий
озна́ка
о́лень
ота́ман
о́цет
П
парте́р
перевезти́
перевести́
переля́к
піала́
пі́длітковий
пізна́ння
пітни́й
піце́рія
по́друга
по́ми́лка
поня́ття
порядко́вий
посере́дині
промі́жок
псевдоні́м
Р
ра́зом
ре́мінь
ре́шето
ри́нковий
рівни́на
руко́пис
русло́
С
сантиме́тр
сере́дина
симетрі́я
сільськогоспода́рський
сімдеся́т
сли́на
соломи́нка
стовідсо́тковий
стриба́ти
Т
текстови́й
течія́
ту́луб
У
украї́нський
уподо́бання
урочи́стий
усере́дині
Ф
фарту́х
фахови́й
фено́мен
фо́льга
фо́рзац
Ц
ца́рина
це́нтнер
цінни́к
Ч
чарівни́й
чергови́й
чита́ння
чорно́зем
чорно́слив
чотирна́дцять
Ш
шовко́вий
Щ
ще́лепа
щи́пці
Я
ярмарко́вий
ЧАСТИНИ МОВИ
|
самостійні |
службові |
|
|
іменник |
займенник |
прийменник |
|
прикметник |
дієслово |
сполучник |
|
числівник |
прислівник |
частка |
ІМЕННИК
|
назва істоти або неістоти |
хто? що? |
кінь, річка |
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
Називний — хто? що? |
кінь, річка |
коні, річки |
|
Родовий — кого? чого? |
коня, річки |
коней, річок |
|
Давальний — кому? чому? |
коневі (-ю), річці |
коням, річкам |
|
Знахідний — кого? що? |
коня, річку |
коні (-ей), річки |
|
Орудний — ким? чим? |
конем, річкою |
кіньми, річками |
|
Місцевий — на кому? на чому? |
на коні (-еві), на річці |
на конях, на річках |
|
Кличний |
коню, річко |
коні, річки |
ПРИКМЕТНИК
|
ознака, належність |
який? чий? |
чистий, сестрин |
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
|
чоловічий і середній рід |
жіночий рід |
||
|
Називний |
який? яке? чистий, чисте |
яка? чиста |
які? чисті |
|
Родовий |
якого? чистого |
якої? чистої |
яких? чистих |
|
Давальний |
якому? чистому |
якій? чистій |
яким? чистим |
|
Знахідний |
який? якого? чистий (-ого) |
яку? чисту |
які? яких? чисті (-их) |
|
Орудний |
яким? чистим |
якою? чистою |
якими? чистими |
|
Місцевий |
на якому? на чистому |
на якій? на чистій |
на яких? на чистих |
ЧИСЛІВНИК
|
кількість, порядок при лічбі |
скільки? котрий? |
три, третій |
|
Відмінок |
Кількісні числівники |
Порядкові |
числівники |
|
Однина |
Множина |
||
|
Називний |
скільки? три |
котрий? третій |
котрі? треті |
|
Родовий |
скількох? трьох |
котрого? третього |
котрих? третіх |
|
Давальний |
скільком? трьом |
котрому? третьому |
котрим? третім |
|
Знахідний |
скільки? скількох? три (-ьох) |
котрий? котрого? третій (-ього) |
котрі? котрих? треті (-іх) |
|
Орудний |
скількома? трьома |
котрим? третім |
котрими? третіми |
|
Місцевий |
на скількох? на трьох |
на котрому? на третьому |
на котрих? на третіх |
ЗАЙМЕННИК
|
указує на предмет, не називаючи його |
хто? що? який? чий? скільки? |
він, це, усякий, наш, стільки |
|
Особові займенники |
||
|
Особа |
Однина |
Множина |
|
1-ша |
я |
ми |
|
2-га |
ти |
ви |
|
3-тя |
він, вона, воно |
вони |
ЧЕРГУВАННЯ у-в, і-й
Чергування у-в та і-й забезпечує милозвучність мови. Завдяки йому уникаємо незручних для вимови збігів голосних і приголосних звуків. Правила чергування у-в та і-й такі:
|
у, і |
|
|
між приголосними |
він у домі, брат умивається; син і мати, дощ іде |
|
у перед в, ф, кв, тв, льв, хв і под. і перед й, я, ю, є, ї |
він у вагоні, вона у вагоні, сестра у Львові її і його, Одеса і Ялта, лисиця і їжак |
|
і після й, ї, а також після я, ю, є, що позначають два звуки |
синій і зелений, Марія і Денис |
|
на початку речення перед приголосним |
У лісі волого. Іде дощ. |
|
після паузи (після розділового знака) перед приголосним |
У полі, у лісі волого: іде дощ. |
Правила чергування стосуються не лише прийменників у-в і сполучників і-й, а й початкових букв: телефон у кишені, він узяв; брат і сестра, він іде.
|
в, й |
|
|
між голосними |
риба в акваріумі, річки й озера |
|
між голосним і приголосним |
тепло в травні, річки й моря |
Звук [в] (на письмі — букву в) уживаємо також:
- на початку речення перед голосним: В Одесі холодно;
- після паузи (після розділового знака) перед голосним: Мабуть, в Одесі холодно.
Сполучник і треба вживати, якщо поняття зіставляють: Шевченко і сучасність, батьки і діти, добро і зло.
ТИПИ МОВЛЕННЯ
|
Ознаки тексту / Типи мовлення |
Розповідь |
Роздум |
Опис |
|
Питання |
що робити? |
чому? |
який? |
|
Зміст |
події і вчинки персонажів |
причини ознак і дій |
ознаки особи, предмета |
|
Будова |
зав’язка — розвиток подій — кульмінація — розв’язка |
теза — аргументи — висновок |
загальне уявлення про предмет — окремі його ознаки — висновок |
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
|
Стиль мовлення / Ознаки стилю |
Офіційно-діловий |
Науковий |
Публіцистичний |
Розмовно-побутовий |
Художній |
|
Сфера використання |
ділові стосунки |
освіта, наука, техніка |
громадсько-політичне життя |
побут |
художня література |
|
Призначення |
урегулювання службових стосунків |
виклад наукового матеріалу |
повідомлення, вплив |
спілкування |
естетична насолода |
|
Форма |
монолог (діалог) |
монолог |
монолог (діалог) |
діалог |
монолог |
|
Мовні особливості |
нейтральна лексика, кліше, стислість викладу, послідовність, реквізити, повні речення |
нейтральна лексика, терміни, складні речення, точність, логічність |
суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, тропи, фразеологізми, риторичні запитання, усі види речень, тон мовлення пристрасний, оцінний |
розмовна лексика, фразеологізми, вигуки, висока емоційність, невимушеність, неповні речення |
емоційно забарвлені й нейтральні слова, тропи, вільний порядок слів у реченні, виразність, образність |
