Українська література. З поглибленим вивченням філології. 9 клас. Авраменко

Перекладна література

3. Прочитайте літературно-критичний матеріал і стисло перекажіть його, наголосивши на фактах і цифрах.

БІБЛІЯ

Біблія (від грецьк. βιβλία — збірка книг) — це священна книга християн та іудеїв. Ця найдавніша книга світу, яку писали з XII ст. до н. е. до II ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми) та ін. По суті, це «божественна бібліотека», яка складається з різних як за формою, так і за змістом релігійних і світських творів, що сприймаються як окремі книги. До Старого Заповіту входить 50 книг1, а до Нового — 27. Хто ж автор Біблії? Відомо, що написання цієї найдавнішої у світі книги тривало багато століть, її творили представники шістдесяти поколінь — тож автор у Біблії не один. Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії, серед них — люди різного соціального стану: вихований у єгипетській сім’ї Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, рибалка Петро та ін. Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами — давньоєврейською, арамейською і грецькою. Єремія писав свої твори у в’язниці, Лука — під час подорожей, Мойсей — у пустелі, а деякі автори — навіть під час воєнних походів. Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завершили апостоли Христа.

1 У православних Старий Заповіт містить 50 книг, у протестантів — 39, у католиків — 47.

Як уже було зазначено, Біблія складається з двох частин — Старого й Нового Заповіту.

Старий Заповіт містить: • літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, 4 Книги Царств, Книга приповістей Соломонових та ін.); • художні книги (твори Пророків, Книга Йова, Псалтир, Пісня Пісень та ін.).

З літературного погляду найцікавіші епічні фрагменти Біблії, у яких розповідається про створення землі, неба, світла, тварин і перших людей — Адама та Єви (про вигнання їх із раю через гріхопадіння), про всесвітній потоп і Ноїв ковчег, про виведення Мойсеєм єврейського народу з єгипетської неволі.

Новий Заповіт складається з: • Євангелій (від святих Матвія, Марка, Луки й Івана); • історичного твору (Діяння святих апостолів); • послань (21 послання апостолів); • Апокаліпсиса.

Книги Нового Заповіту розповідають про життя Ісуса Христа, про Його вчення та вчинені Ним чудеса, про Його смерть і Воскресіння.

Отже, в основі поділу Біблії на Старий і Новий Заповіт є народження Ісуса Христа.

До речі...

Спроби перекласти Біблію українською мовою відомі ще з XVI ст. Повний переклад Святого Письма розпочали письменник Пантелеймон Куліш із видатним ученим-фізиком Іваном Пулюєм, а завершив його Іван Нечуй-Левицький. Одним із найкращих вважають також переклад Івана Огієнка.

4. Прочитайте легенди про Вавилонську вежу та про Мойсея, перекажіть їх.

СТАРИЙ ЗАПОВІТ

ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА

(Скорочено)

Минули сторіччя. Люди знову розселилися по всій землі. І була в них тоді одна мова й однакові слова. Коли це надумали вони створити щось велике. Захотіли побудувати собі місто, а в ньому — величезну вежу, заввишки аж до неба, щоб увічнити своє ім’я. Тоді Господь зійшов подивитися на місто й вежу, які споруджували люди, і сказав:

— Ось один народ, і в нього одна мова — і ось що люди почали виробляти. Зійдімо ж і змішаймо їхні мови, щоб вони не могли зрозуміти одне одного.

Л. ван Фалькенборх. Вавилонська вежа. Фрагмент. 1595 р.

І Господь розпорошив людей звідти по всій землі — отож і будівництво своє вони не змогли продовжити.

А місто те назвали Вавилоном.

(Переклад із давньогрецької І. Огієнка)

ЛЕГЕНДА ПРО МОЙСЕЯ

(Фрагмент)

Проживаючи в достатку в найбільш урожайній частині Єгипту, ізраїльтяни (...) стали великим народом. Давно вже не було фараона, покровителя Йосипового, який колись дав дозвіл на переселення роду Якова до Єгипту. Нові фараони боялися, щоб ізраїльське плем’я не стало для Єгипту небезпечним, щоб під час війни не допомагало ворогам. Ізраїльтян почали примушувати до найтяжчих робіт на будівництві. Єгиптяни їх ненавиділи, але кількість нащадків Якова постійно зростала. Один із фараонів наказав убивати кожного новонародженого ізраїльського хлопчика.

У той час в однієї ізраїльської жінки народився син. Мати три місяці ховала його від убивць. Коли ж стало вже неможливим тримати в таємниці існування дитини, вона поклала її в добре просмолений кошик і сховала в очереті біля річки Нілу. Своїй старшій дочці наказала слідкувати за ним.

Незабаром дочка фараона зі своїми подружками пішла купатися до річки. Дівчата побачили кошик і почули плач дитини. Царівні стало жаль невинне дитя. Вона взяла хлопчика, хоч і здогадувалася, що він приречений на загибель. Сестра хлопчика сказала царівні, що знає жінку, яка зможе його годувати. Царівна звеліла цю жінку покликати, і тоді дочка привела матір, яка й стала годувальницею свого сина. Коли він підріс, фараонова дочка взяла його до себе й назвала Мойсеєм (...). Він виховувався в єгипетських школах та оволодів різними науками. Але від матері знав, що за походженням — ізраїльтянин, а єгиптяни — то вороги, які знущаються з його народу.

Н. Пуссен. Урятування Мойсея. 1651 р.

Одного разу Мойсей став свідком того, як єгипетський наглядач бив робітника єврея. Мойсей убив єгиптянина. Наступного дня побачив, як два євреї б’ються. Хотів їх помирити, присоромити й сказав:

— Чому б’єш свого брата?

Але бешкетник не схаменувся, а накинувся на Мойсея:

— Хто тебе зробив суддею над нами? Ти, може, схочеш і мене вбити, як убив учора єгиптянина?

Мойсей злякався, що про його вчинок донесуть фараонові. Він утік далеко, до країни Мадіам, де жив кілька років. Там одружився та пас стада овець свого тестя. (...)

Якось зайшов він з отарою далеко в пустелю і раптом побачив терновий кущ, охоплений полум’ям. Проте (...) кущ горів, але не згорав! Здивований Мойсей наблизився, і раптом з полум’я до нього звернувся Господь: «Я — Бог Авраама, Ісака та Якова, — мовив Він. — Я побачив страждання Мого народу в Єгипті й хочу вивести його до чудової землі, призначеної для синів Ізраїлевих. Для цього Я обрав тебе: ти мусиш піти до фараона й просити його відпустити Мій народ». — «Хто я такий, щоб іти до фараона й вести з Єгипту синів Ізраїлевих? — запитав Мойсей. — Ось я прийду й скажу народу: “Бог батьків ваших послав мене до вас”. А вони запитають: “Як Його звуть?” Що я маю відповісти?» Господь сказав йому: «Відповідай: “Господь, Бог батьків наших, Бог Авраама, Ісака та Якова, послав мене до вас”». Проте Мойсей вагався, побоюючись, що йому буде нелегко переконати народ (...).

Тоді Господь подав Мойсеєві знак. Він наказав йому кинути на землю палицю. І от, ще й землі не торкнувшись, палиця обернулася на змію! Мойсей перелякався й кинувся тікати. Проте Господь зупинив його та звелів схопити змію за хвіст. І тієї ж миті вона знову стала палицею. «Якщо це не переконає народ іти за тобою, — сказав Господь, — засунь руку за пазуху». Мойсей послухався — і його рука вкрилася проказою. Мойсей знову поклав руку за пазуху, потім вийняв її — і проказа щезла. «Якщо й тоді народ не послухає тебе, то набери води з річки, вилий її на землю — і вона стане кров’ю», — сказав Господь. Проте Мойсей ніяк не міг зважитися: «Я не зможу переконати людей!» — «У тебе є брат Аарон, — сказав Господь. — Він промовлятиме замість тебе, а Я вчитиму вас, що робити».

Вирушив Мойсей додому, узяв дружину й дітей та пішов до Єгипту. Назустріч йому вийшов Аарон, і Мойсей розповів йому про свою розмову з Богом. Удвох вони зібрали всіх ізраїльських старійшин, й Аарон промовляв до них, а Мойсей показував знаки. І народ повірив, що Мойсей виконує волю Господа.

(...) Мойсей з Аароном прийшли до фараона й просили відпустити ізраїльтян у пустелю, щоб там принести жертви своєму Богові. Але фараон їм не повірив. (...) Тому прогнав Мойсея та Аарона, а своїм наставникам звелів ще жорстокіше поводитися з єврейськими невільниками.

Тоді Господь почав карати фараона та його державу. Кар таких було десять, причому кожна наступна — тяжча, дошкульніша, ніж попередня. Кари були такі:

1) вода в річках та озерах стала кров’ю, а риба загинула;

2) усю країну наповнили жаби у величезній кількості;

3) з пороху землі утворилася комашня, що заїдала людей та худобу;

4) величезна кількість мух наповнила навколишнє середовище;

5) напав мор на коней, верблюдів, ослів, волів та овець у всьому Єгипті, окрім місцевості, де жили ізраїльтяни;

6) гнійні болячки й чиряки покрили тіло фараона й усіх єгиптян;

7) густий град знищив поля та вбив багато людей і тварин;

8) сарана довершила знищення того, що залишилося після граду;

9) опустилася густа темрява по всій землі Єгипетській, крім тієї частини, де перебували ізраїльтяни;

10) повмирали первородні: від первородного сина фараона аж до невільників і тварин.

Під час кожної кари фараон кликав Мойсея, обіцяючи відпустити народ (...), але коли за молитвою Мойсея кара минала, не дотримував слова. Аж після останньої кари, коли настав великий крик і плач по всьому Єгипту, бо не було дому, де не лежав би померлий, фараон сам просив Мойсея та Аарона, щоб ізраїльтяни (...) вийшли з Єгипту.

А весь Ізраїль заздалегідь отримав від Бога наказ приготуватися до дороги (...).

Цього ж дня вивів Господь синів Ізраїлю із землі Єгипетської. На заклик Йосипа прибуло їх колись до Єгипту всього 70 осіб, а тепер, після 430 років, вийшло майже 600 тисяч. (...)

Чи знали втікачі, куди йти? Не знали, але сам Бог показував їм дорогу. Кожний день ішла перед ними хмара, подібна до стовпа, а вночі цей стовп світився, наче вогонь. Так дійшли вже ізраїльтяни до берега Червоного моря.

Фараон пожалкував, що втратив стільки сот невільників. Він зібрав велике військо з бойовими колісницями й кинувся за втікачами. Серед євреїв зчинилася паніка. Вони почали кричати:

— Краще б нам було служити єгиптянам, аніж тут загинути!

За наказом Божим Мойсей підняв над морем свою палицю — і води розступилися. Вибраний народ рушив за Мойсеєм серединою морського дна, а вода стіною стояла праворуч і ліворуч. Люди благополучно перебралися на інший берег.

Єгипетське військо з розгону погналося за ними. Але тоді Мойсей знову підняв палицю — води зійшлися й покрили все військо фараонове. Так воно й згинуло. Перед ізраїльтянами знову з’явився огненний стовп, освітлюючи їм дорогу.

Харчі, винесені з Єгипту, закінчилися. Євреї почали нарікати на Мойсея та Аарона:

— Краще б нам було померти в землі Єгипетській, де ми сиділи біля казанів, наповнених м’ясом, і мали хліба досхочу. А ви нас вивели, щоб заморити голодом!

Бог звелів Мойсееві розповісти людям, що ввечері вони їстимуть м’ясо, а вранці наситяться хлібом. І справді, під вечір увесь табір укрили перепелиці, що, стомлені перельотом, легко давалися в руки. А на ранок мандрівники побачили, що всю пустелю вкрив немов грубий сніг. Вони здивовано запитували один одного:

— Ман гу? (Що це таке?)

А Мойсей сказав:

— Це хліб, який дає вам Господь на поживу. Нехай кожний назбирає, скільки йому треба на цілий день.

Ця небесна пожива мала смак білого хліба з медом і з’являлася щоранку протягом шести днів. На шостий день потрібно було збирати подвійну кількість, бо сьомий день, день відпочинку, треба було святкувати. Від слів «ман гу» цей хліб, дарунок небесний, стали називати манною. Манна випадала з того часу щодня протягом усіх сорока років, аж поки ізраїльтяни прибули до мети своєї мандрівки.

Г. Шопен. Перехід євреїв через Червоне море. 1855 р.

Небагато часу минуло, як знову розпочалося заворушення проти Мойсея. У пустелі не було води, і народ став кричати:

— Дай нам води, щоб ми напилися! Ти вивів нас з Єгипту, щоб ми, і діти наші, і худоба загинули від спраги!

— Що ж я зроблю? — журився Мойсей. — Ще трохи — і вони мене вб’ють камінням...

За Божим наказом він ударив палицею своєю по скелі — і з неї ринула вода в такій кількості, що пили досхочу весь народ і худоба.

— Бачите тепер, що Бог є між вами? — спитав Мойсей.

(Переклад із давньогрецької І. Огієнка)

5. Ознайомтеся з інформацією про легенди.

Погортаймо перші сторінки Біблії — пам’ятки світової літератури та культури.

Легенди про створення світу, про перших людей Адама та Єву, про потоп на Землі й Вавилонську вежу — невеликі за обсягом, проте насичені образністю. Лише кількома штрихами створюється кольорова рельєфна картина світу: «Сказав Бог: “Нехай на землі виросте всіляка зелень: трава й дерева”.

І сталося так. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій».

Хоча легенди ми сприймаємо як окремі завершені твори, проте вони пов’язані за змістом і події в них розвиваються в хронологічному порядку.

Події легенди про Вавилонську вежу відбуваються після потопу й належать до початку людської історії. Біблійна оповідь органічно об’єднує два мотиви: 1) будівництво міста Вавилона й змішання мов; 2) зведення вежі та розпорошення людей. У легенді порушено кілька проблем: руйнівна сила людської гордині; взаєморозуміння та заздрість; стимул для плідної праці; спільна мова — запорука миру на землі.

Легенда про Мойсея розповідає про народження, виховання та змужніння Мойсея, який прагнув захистити свій народ від приниження й рабства (тема твору). Оповідь возвеличує вільне та щасливе життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями (основна ідея твору). Сюжет легенди вельми цікавий: дівчина переховує єврейське немовля в кошику біля річки (зав’язка); Мойсей потрапляє до царського двору, де стає свідком приниження євреїв єгиптянами (розвиток дії); Бог наказує Мойсеєві вивести євреїв з єгипетської неволі, щоб захистити від принижень і рабства (кульмінація); фараон погоджується відпустити євреїв після того, як було наслано смерть на всіх дорослих дітей єгиптян, і євреї вирушають у пошуках землі обітованої (розв’язка). Воля й рабство; цар і раб; соціальна несправедливість і боротьба з нею; добро і зло — проблеми, які порушено в легенді про Мойсея, вони й через тисячоліття не втратили своєї актуальності для різних народів світу.

Своєрідною є мова біблійних творів. Святе Письмо творили різні автори, але деякі виражальні засоби можна визначити як типові для всієї книги. Характерною ознакою мови Біблії є вживання означень після означуваного слова (інверсія): над птаством небесним, до мети своєї, день четвертий. Здебільшого інверсовані означення використано для підсилення урочистості, значущості, порівняйте: «На шостий день Бог сказав» і «І був вечір, і був ранок: день шостий».

Біблійним творам властиве початкове і в реченнях (як частка, а не сполучник), наприклад: «І промовив чоловік» або «І скінчив Бог сьомого дня творити світ».

Автори Святого Письма досить часто використовують однорідні члени речення для нагнітання чи повноти зображуваного: «Не робитимеш собі ніякого вирізьбленого кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, у водах».

Мова Біблії також багата на антоніми, синоніми й старослов’янізми тощо.

Художню цінність мають звертання до Бога за допомогою пісні, цей жанр релігійної лірики називають псалмом. Автором більшості псалмів вважають царя Давида (звідси й назва — Давидові псалми). Ці пісні-звертання за тематичними особливостями поділяють на: благальні, у яких народ, що страждає від голоду чи війни, благає Бога про допомогу; псалми-гімни, що уславлюють Бога; псалми-подяки за вислухані молитви й історико-повчальні псалми. Вони зібрані в Псалтирі — книзі Старого Заповіту. Переспіви біблійних псалмів наявні в поетичній спадщині Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко. Цей літературний жанр ви згадаєте незабаром, коли вивчатимете творчість цих митців.

Зауважте!

З великої літери, але без лапок, пишемо назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Псалтир, Коран.

6. Виконайте завдання.

1. Слово Біблія походить із грецької мови, у якій воно означає

  • А слова
  • Б збірка книг
  • В письмо
  • Г спасіння

2. Установіть відповідність (легенда про створення світу).

Діяння

День творення

1 морські істоти, птахи, звірі

2 суходіл серед вод, трава й дерева

3 людина

4 небо

5 світло

6 зірки та два світила

А день перший

Б день другий

В день третій

Г день четвертий

Д день п’ятий

Е день шостий

Є день сьомий

3. Установіть відповідність між уривком і легендою.

Уривок

Назва легенди

1 «Вода в річках стала кров’ю, а риба загинула»

2 «Цього разу голуб повернувся, несучи в дзьобі щойно зірване оливкове листя».

3 «Зійдімо ж і змішаймо їхні мови, щоб вони не могли зрозуміти одне одного».

4 «Не їжте від цього дерева й не торкайтеся його, бо помрете».

А про створення світу

Б про перших людей Адама та Єву

В про потоп на землі

Г про Вавилонську вежу

Д про Мойсея

4. Чому Біблію називають Книгою Книг?

5. Коли вона була написана? Назвіть імена кількох авторів Святого Письма. Хто ці люди?

6. З яких частин і творів яких жанрів складається Біблія?

7. Що символізує веселка в легенді про потоп на землі?

8. Чому Господа обурило спорудження людьми Вавилонської вежі в однойменній легенді?

9. Хто з українських і зарубіжних письменників і в яких творах використовував біблійні мотиви?

10. Яка з репродукцій картин на біблійну тематику найкраще передає, на вашу думку, фрагмент одного із сюжетів Святого Письма? Обґрунтуйте свою відповідь.

11. Проведіть невелике мовне дослідження однієї з легенд П’ятикнижжя Мойсея: скориставшись матеріалом поданої вище статті, укажіть використані художні засоби й випишіть по 2-3 приклади.

12. Напишіть невеликий роздум (5-7 речень) на тему «Чому саме Біблія є однією з найвідоміших у світі книг?».

7. Виконайте домашнє завдання.

Скориставшись додатковою літературою або матеріалами мережі «Інтернет», підготуйте невелике письмове повідомлення (5-7 речень) про Мойсея за поданим планом.

План

  • 1 Хто такий Мойсей?
  • 2. Чим уславилася ця людина?
  • 3. Хто з українських письменників і в яких творах використав образ Мойсея?

НОВИЙ ЗАПОВІТ

Як уже мовилося, Новий Заповіт складається із чотирьох Євангелій. Євангеліє (від грецьк. Ευαγγελιον — добра звістка) — це християнські твори-оповіді про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа; долю апостолів і перших християн. Євангелії написані Матвієм, Марком, Лукою та Іваном — учнями Ісуса Христа. Їх називають апостолами, що в перекладі з грецької означає «посланці». Особливо цікаві з літературного погляду притчі з Євангелія від святого Луки, адже саме їх найчастіше використовували у своїй творчості українські й зарубіжні митці. Спочатку пригадаймо, що таке притча як літературний жанр.

Теорія літератури

Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту (пригадайте притчові твори, які ви читали раніше, зокрема: «Казку про яян» Е. Андієвської). Притча розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови, має символічний підтекст. Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин. Цей літературний жанр ґрунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, узагальнювальне значення. Сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер.

8. Ознайомтеся з «Притчею про блудного сина», а потім опрацюйте матеріал до цього твору.

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

(Євангеліє від Луки)

(Скорочено)

(...) У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: «Дай мені, батьку, належну частину маєтку». І той поділив поміж ними маєток. А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як усе прожив, настав голод великий у тім краї — і він став бідувати. І пішов він тоді й пристав до одного з мешканців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунок свій хоч стручками, що їли свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він опам’ятався та сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватися сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів”» ...І пішов він до батька свого. А коли далеко ще був, батько вгледів його. І переповнився жалем, і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його! І відізвався до нього той син: «Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм»... А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу, зодягніть його, персня подайте на руку йому, а сандалі — на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть — будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!» І почали веселитися вони.

Е. Пойнтер. Повернення блудного сина. 1869 р.

А син старший його був у полі. І коли він наближався до дому, почув музику. І покликав одного зі слуг і спитав: «Що це таке?» А той каже йому: «То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване...» І розгнівався старший син — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько й став просити його. А той син сказав батькові: «Ото стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив — ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій повернувся, оцей, що проїв твій маєток, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване»... І сказав батько йому: «Ти завжди був зі мною, дитино, і все моє — то твоє! Веселитись і тішитися треба, бо цей брат твій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!»

(Переклад із давньогрецької І. Огієнка)

«Притча про блудного сина» — один із найвідоміших біблійних творів цього жанру. Вона написана дохідливо й лаконічно, складається із чотирьох сюжетів: боговідступництво як наслідок гріха; покаяння; невичерпна любов Бога-Отця; «розважлива» любов старшого брата. Цією притчею Господь розкрив нам таємницю безкінечної любові Бога до Свого творіння, усепрощаючої любові батьків до своїх дітей.

Г. Мемлінг. Страшний суд. Фрагмент. XV ст.

Не менш відома й «Притча про сіяча». Вона складається з оповідної частини й тлумачення, у якому розкрито символічне значення зерна та ґрунту, у який його сіють. Зерно — Слово Боже, а ґрунт — це людське серце, тобто свідомість людини. Від рівня свідомості залежить, куди потрапить зерно: у кам’янистий ґрунт чи в родючу землю.

9. Прочитайте уривок із «Притчі про сіяча».

На всіх етапах розвитку літератури й образотворчого мистецтва майстри слова та пензля постійно зверталися до сюжетів і мотивів Святого Письма, використовували його образи в літературі й образотворчому мистецтві. До таких творів належать поема «Мойсей» І. Франка, «Давидові псалми» Т. Шевченка, драма «Одержима» Лесі Українки, роман «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, роман «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго тощо. Т. Шевченко, перебуваючи в засланні, створив живописну серію «Притча про блудного сина»; відома також на цю тему картина Рембрандта. До скарбниці світових шедеврів живопису належать «Сикстинська Мадонна» Рафаеля, «Вавилонська вежа» П. Брейгеля Старшого, «Страшний суд» Мікеланджело, «Таємна вечеря» Л. да Вінчі та ін.

Рафаель. Мадонна дель Грандука. 1504 р.

Т. Шевченко. Програвся в карти (із серії «Притча про блудного сина»). 1856 р.

Зауважте!

Багато висловів із Святого Письма стали крилатими, до них належать такі: всесвітній потоп; Ноїв ковчег; вавилонське стовпотворіння; Содом і Гоморра; неопалима купина; манна небесна; козел відпущення; око за око, зуб за зуб; притча во язицех; посипати голову попелом; берегти як зіницю ока; повертатися на круги своя; час збирати каміння; Хома невіруючий; не знає ліва рука, що робить правиця; не кидайте бісеру перед свинями; не суди — і тебе не осудять; хто має вуха, нехай слухає; вилікуй себе сам; легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Небесне; поцілунок Іуди; хто взяв меч, від меча й загине; не від світу цього; умивати руки; нести свій хрест; таємне стане явним; немає пророка у Вітчизні своїй; блудний син; камінь спотикання; хто не працює, той не їсть; альфа й омега; Страшний суд.

10. Виконайте завдання.

1. До Нового Заповіту належать усі названі твори, ОКРІМ

  • А Євангелія від Матвія
  • Б Апокаліпсиса
  • В П’ятикнижжя Мойсея
  • Г послань апостолів

2. У Євангеліях від Матвія, Марка, Луки й Івана йдеться про всі названі події, ОКРІМ такої

  • А життя та смерть Ісуса Христа
  • Б Воскресіння Христа
  • В доля апостолів і перших християн
  • Г виведення Мойсеєм євреїв з Єгипту

3. Притча — це

  • А невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний твір алегоричного змісту
  • Б невеликий, здебільшого віршований, сатиричний твір алегоричного змісту
  • В переважно прозовий алегоричний твір із чітко висловленою мораллю
  • Г інакомовлення, у якому через конкретний художній образ розкривається абстрактне судження, уявлення, поняття

4. За яким принципом Біблію розділено на Старий і Новий Заповіт?

5. Що таке Євангеліє? Кого з авторів цього жанру ви знаєте?

6. Чим притча подібна до байки?

7. Прокоментуйте такі слова з «Притчі про блудного сина»: «...брат твій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!»

8. Як характеризують старшого сина його слова, звернені до батька?

9. Розкрийте символічне значення зерна й ґрунту з «Притчі про сіяча».

10. Кого уособлює сіяч? Обґрунтуйте свою думку.

11. Поміркуйте, чому назви культових книг пишуть із великої літери, але без лапок.

12. Розгляньте твори живопису на біблійну тематику. Який із них вас найбільше вразив і чим саме?

11. Виконайте домашнє завдання.

• З’ясуйте значення крилатих висловів біблійного походження, що подані в рубриці «Зауважте».