Українська література. 7 клас. Авраменко
§ 4-5. Народні чумацькі, наймитські, солдатські й інші пісні
Про що ви дізнаєтеся?
• Що таке чумацька, наймитська, солдатська, рекрутська та жовнірська пісня?
• Про що складали пісні наші предки понад двісті років тому?
• Що символізують птахи в народних піснях?
1. Чумацькі пісні.
Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст., хоча воно відоме вже з XV ст. Чумаки торгували здебільшого сіллю та рибою, які привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів і з Дону. У чумацьких піснях відтворено життя чумаків у дорозі, напади грабіжників, розлуку з родиною. Часто розповідається про причини, які змушували селян поневірятися:
Ой тим же я чумакую,
Що так мені лучче жити:
На панщину не ходити,
Подушного1 не платити.
1 Подушне — податок.
Не завжди надії чумака справджувалися («Ой ішов чумак з Дону»): іноді він повертався з далекого краю з порожніми руками, утративши свій крам і нарікаючи на тяжку долю.
• Як відомо, чумакування — це купецький, торговельно-візницький промисел, сутність якого полягала в транспортуванні різноманітних товарів артільним2 способом, а також у гуртовій роздрібній торгівлі цими товарами з метою отримання прибутку.
2 Артіль — група людей однієї професії або ремесла, які об’єдналися для спільної праці.
Яка сучасна професія близька до чумакування? Які навички треба мати, щоб успішно працювати в цій галузі?
ОЙ ІШОВ ЧУМАК З ДОНУ
Ой ішов чумак з Дону,
Як із Дону додому.
Ой як з Дону додому,
Та й сів над водою.
Та й сів над водою,
Та й проклинає ж свою долю:
«Ох доле ж, моя доле,
Да чом ти не такая?
Ох да чом ти не такая,
Ох як доля людськая?
А я чужу долю да сім раз поцілую,
Да долю хорошую.
Ой а я свою долю поб’ю-порубаю
Да в річку побросаю.
Ой пливи, моя ж доле, пливи за водою!
Ох а я за тобою».
С. Войцехівський. Чумаки в степу. 1940-ві роки
• Сучасний етногурт «ДахаБраха» створив атмосферну версію чумацької пісні «Ой ішов чумак з Дону». За QR-кодом або посиланням https://www.gramota.kiev.ua/qr/ukrlit7av/102.html послухайте її. Поміркуйте над значенням виділеного в попередньому реченні слова.
Найбільше чумацьких пісень присвячено мотиву дорожніх пригод чумаків: постій чумаків, небезпека (пожежа в степу, напад розбійників), загибель чумаків під час оборони валки, тяжка зимівля «пізніх» чумаків, повернення додому. Окрему групу становлять чумацькі пісні з драматичним сюжетом: чумаки на привалі руйнують гніздо чайки, а малих чаєняток варять у каші («Ой горе тій чайці»).
ОЙ ГОРЕ ТІЙ ЧАЙЦІ
Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Їхали чумаки, весело співали,
І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється, об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків благає:
— Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі!
Верніть моїх чаєняток, вони ще маленькі!
— Ох чаєчко наша, неправдонька ваша:
Поварили чаєняток — добра була каша!
— Бодай ви, чумаки, щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток із гнізда забрали!
Бодай ви, чумаки, у Крим не сходили,
Що ви моїх дрібних діток в каші поварили!
Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
С. Васильківський. Чумацький Ромоданівський шлях. Початок 1900-х років
Небога — 1. Дочка брата або сестри (племінниця). 2. пестл. Звертання до жінки, молодшої віком. 3. заст. Бідолаха, сердега.
• Слово небога багатозначне. Поміркуйте, у якому значенні вжито його в пісні «Ой горе тій чайці».
• У програмі, за якою створено цей підручник, написано, що образ чайки-України в цій пісні має глибинний символічний зміст. Чи сприйняли ви чайку як образ України під час першого читання (прослуховування) пісні? Поміркуйте над змістом цього художнього образу.
2. Наймитські пісні.
У наймитських піснях ідеться про долю наймита — людини, що була вільною, жила на рідній землі, проте через бідність змушена була тяжко працювати за мізерну платню (іноді — далеко від рідного дому). Члени бідних родин узимку наймитували в містах, навесні та влітку ходили на строкову службу в південні степи. Хазяї давали їм найважчу роботу й платили якнайменше. Працювати доводилося від світання до смеркання; а в неділю і свята наймити випасали худобу. Наймитами здебільшого були хлопці до 18-ти років і літні чоловіки, а також дівчата й жінки. Герої / героїні наймитських пісень нарікають на тяжку працю, сумують за своєю родиною.
До групи наймитських пісень належать строкарські, що мають свої особливості.
Людей, що наймалися на службу до господаря чи поміщицької економії на певний термін («строк»), називали строкарями. Вони одержували платню наперед, зобов’язуючись її за визначений час відробити. На це погоджувалися селяни, яким загрожували забрати хату за несплату податків чи з метою заробити грошей для відкупу сина від рекрутчини. Це й спричинило появу строкарських пісень. У них основний акцент зроблено на закабаленому становищі строкаря, бідування якого можуть змінитися лише із завершенням терміну (а він часто тривав кілька років). Одна з найпопулярніших строкарських пісень — «Ой матінко-вишня».
ОЙ МАТІНКО-ВИШНЯ
Ой матінко-вишня, чи я в тебе лишня?
Що віддала в чужі краї, де я непривишна.
Ой матінко-зірко, як у строці гірко,
Куди хилять, то й хилюся, бо я всіх боюся.
Бо я всіх боюся,
Як піду я в чисте поле, то й не ворон кряче.
То й не ворон кряче,
А то ж моя рідна ненька та й за мною плаче.
Та й за мною плаче,
Як піду я понад лісом, щось у лісі туже.
Щось у лісі туже,
Ой то ж моя рідна ненька робити не здужа.
Робити не здужа,
Ой хіба ж ти, моя ненько, води не носила?
Води не носила,
Чом ти мене маленькою та й не притопила?
Та й не притопила,
Ой хіба ж ти, моя ненько, грядок не копала?
Грядок не копала,
Чо’ ж ти мене маленькою та й не прикопала?
Та й не прикопала,
Як піду я понад яром та й гляну в провалля.
Та й гляну в провалля,
Чужим діткам життя гарне, а мені горювання.
3. Солдатські, рекрутські та жовнірські пісні.
Наприкінці XVIII ст. в Україні було ліквідовано козацькі війська й запроваджено рекрутство. У той час служба у війську була фактично довічною (якщо рекрут не загинув на війні, то повертався
додому слабким і немічним). У XIX ст. служили 25 років, з 1884 р. рекрутські набори замінили загальновійськовою повинністю, а назву рекрут — на солдат. Термін служби час від часу зменшували, і на початку XX ст. він уже становив 5 років. Проте умови служби не змінювалися: виснажлива муштра, багатогодинне стояння на варті, жорстокі покарання за найменшу провину, неякісне харчування, холод, бруд у казармах, тяжкі походи, криваві бої, поранення, каліцтво робили солдатське життя нестерпним. У солдатських і рекрутських піснях звучать різні мотиви, а саме:
- туга за домівкою, за сім’єю;
- нарікання на долю («В суботу пізненько»);
- прокляття панам, що насильно віддали в солдати, офіцерам, які знущалися з новобранців;
- страждання й смерть поранених, що ненавидять тих, хто затіяв війну.
В СУБОТУ ПІЗНЕНЬКО
В суботу пізненько,
В неділю раненько
Кувала зозуля
Та й все жалібненько.
Ой то ж не зозуля,
То рідная мати.
Вона виряджала
Сина в солдати.
«Іди, іди, синку,
Іди, не барися,
На третій годочок
Додому вернися».
«Якби ж ти, мати, знала,
Яке мені горе,
То б ти переплила
Все Чорнеє море.
Якби ж ти, мати, знала,
Яка мені біда,
То б ти переслала
Горобчиком хліба.
Горобчиком хліба,
Синичкою солі,
Ой боже ж мій, боже,
В якій я неволі!»
Життя жовніра — солдата австрійської армії — нічим не відрізнялося від життя солдата царської армії. Про це переконливо свідчать жовнірські пісні, що мають ті самі мотиви, що й солдатські. І хоча пісні цього циклу сумні за змістом, проте й у них буває місце для гумору, особливо коли про свою тяжку долю розповідає молодий жовнір («Ой хмариться, туманиться»).
ОЙ ХМАРИТЬСЯ, ТУМАНИТЬСЯ
Ой хмариться, туманиться, дрібні дощі йдуть.
А молоді жовнярики мед-горілку п’ють.
П’ють горілку, ще й наливку, їдять ягідки,
Та ще й собі споглядають на чужі жінки.
«Чужа жінка, як ягідка, як вишневий цвіт,
А ти ж мені, шабелино, зав’язала світ.
Візьму я ж тебе, шабелино, та й за гострий край,
Та й закину я ж тебе, шабелино, в глибокий Дунай.
Плавай, плавай, шабелино, вчися плавати,
А я піду, молод жовнір, жінку шукати.
А як я собі, шабелино, жіночку знайду,
Тоді я ж тебе, шабелино, до боку припну».
Ой хмариться, туманиться, дрібні дощі йдуть.
А молоді жовнярики мед-горілку п’ють.
• За QR-кодом або посиланням https://www.gramota.kiev.ua/qr/ukrlit7av/103.html послухайте пісню «Ой хмариться, туманиться» у виконанні Тараса Чубая. Поділіться своїми враженнями від манери співу.
Гра «Так — ні»
- 1. У наймитських піснях звучить мотив тяжкої праці козака.
- 2. Жовнір — солдат австрійської армії.
- 3. Суспільно-побутові пісні належать до ліричних творів.
- 4. Битий шлях — приклад художнього паралелізму.
- 5. Твір «Ой матінко-вишня» належить до календарно-обрядових пісень.
- 6. Більшість суспільно-побутових пісень мають сумний настрій.
- 7. Чумаки запрягали коней і долали далекий шлях до Криму або Дону.
- 8. Солдатські й козацькі пісні мають подібні мотиви.
- 9. Пісня «Ой хмариться, туманиться» розповідає про труднощі в чумацькому промислі.
4. Завдання.
1. Суспільно-побутовими є всі перелічені пісні, ОКРІМ
- А козацьких
- Б чумацьких
- В жниварських
- Г рекрутських
2. Прочитайте рядки.
Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
В уривку використано
- А художній паралелізм
- Б постійний епітет
- В персоніфікацію
- Г гіперболу
3. Увідповідніть уривок із суспільно-побутової пісні з її різновидом.
|
Уривок із пісні |
Різновид пісні |
|
1 «Ой матінко-зірко, як у строці гірко, Куди хилять, то й хилюся, бо я всіх боюся». 2 «Вернися, Сагайдачний, / Візьми свою жінку, Оддай мою люльку, / Необачний!» 3 «Іди, іди, синку, / Іди, не барися, На третій годочок / Додому вернися». 4 «— Ох чаєчко наша, неправдонька ваша: Поварили чаєняток — добра була каша!» |
А козацька Б чумацька В наймитська Г солдатська Д жовнірська |
4. Доведіть, що суспільно-побутові пісні відображають соціальні явища життя в Україні в різні історичні періоди.
5. Хто такі чумаки? Поясніть, що позначають (можуть позначати) записи: чумацький шлях, Чумацький Шлях і «Чумацький Шлях»?
6. Чим близькі й чим відмінні солдатські, рекрутські та жовнірські пісні?
7. Заповніть літературний паспорт до пісні «Ой горе тій чайці».
8. Визначте різновид вивченої суспільно-побутової пісні за кожним художнім образом.
9. Доберіть і запишіть у зошит до кожного різновиду суспільно-побутових пісень по 5-7 слів-асоціацій (художній образ, географічна назва, стать або / і вік людини, соціальний статус, настрій та ін., за зразком).
Зразок. Козацька пісня — кінь, похід, Дунай, сум, козак, калина, проводи.
• Наймитська пісня — ... .
• Солдатська пісня — ... .
• Чумацька пісня — ... .
10. Домашнє завдання.
1. Знайдіть і випишіть постійні епітети з вивчених суспільно-побутових пісень.
2. Підготуйтеся до виразного читання чумацьких і наймитських пісень.
Подумайте й розкажіть
• Хто такі чумаки, наймити, рекрути й жовніри?
• Який птах у народних піснях символізує смерть?
• Який настрій переважає в суспільно-побутових піснях?
