Українська література. Повторне видання. 5 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Олександр Олесь

(1878-1944)

(З книжки «Княжа Україна»)

ЗАСПІВ

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою попливло.

Перед вами стародавні

Пройдуть хвилями часи,

Із могил до вас озвуться

Наших предків голоси.

Наших предків, що блукали

По страховищах-лісах,

Що з природою змагались

Тільки з вірою в серцях.

Ах, тоді була живою

Вся природа навкруги

І людину оточали

Духи — друзі й вороги.

У часи ті бог великий

Не ховавсь в небесній млі,

А усі боги родились

І вмирали на землі.

Рано вдосвіта на сході

Прокидавсь ясний Дажбог

І ходив-блукав до ночі

Синім степом без дорог.

По зелених пишних луках

Волос пас овець гладких,

Грів їх вовною м’якою,

Одганяв вовків від них.

Над дрімучими лісами,

По пустелі степовій Бог

Стрибог літав на крилах,

Грав на кобзі золотій.

Бог Перун на чорних хмарах

Вічно землю об’їздив,

Часом плакав, як дитина,

Часом сурмами будив.

Часом гнівом його серце

Наливалось, як огнем:

Левом він ревів з-під неба

І погрожував мечем.

В. Крижанівський. Стрибог

А в річках жили русалки,

Хапуни-водяники,

Лісовик свистав у лісі,

І сміялися мавки.

Треба добре було знати

Душі всіх богів земних,

То коритись, то змагатись,

То просити ласки в них.

І змагалася людина,

І вперед невпинно йшла,

Де ясним промінням-цвітом

Дивна папороть цвіла...

В. Крижанівський. Перун

...Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам, як на горах

Славний Київ наш постав,

Як він жив і розвивався,

Як столицею він став.

Хто й коли у ньому княжив

І в який ходив поход,

Хто боровсь за Україну,

За державність, за народ.

Розкажу вам, як боролись

Наші прадіди колись,

Як за щастя України

Ріки крові розлились.

Розкажу, чому і досі

Чути стогони її

І чому так довго в хмарах

Сонце рідної землі...

Заспіваю вам не пісню

Про стару старовину,

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Відтворюємо прочитане

1. Оповідач наголошує на тому, що він заспіває (розкаже)

  • А пісню
  • Б казку
  • В легенду
  • Г бувальщину

2. Прочитайте рядки.

Розкажу вам, як боролись

Наші прадіди колись,

Як за щастя України

Ріки крові розлились.

В уривку використано

  • А епітет
  • Б метафору
  • В гіперболу
  • Г порівняння

3. Установіть відповідність.

Уривок із твору

Язичницький бог

1 «...пас овець гладких,

Грів їх вовною м’якою,

Одганяв вовків від них».

2 «...на чорних хмарах

Вічно землю об’їздив,

Часом плакав, як дитина,

Часом сурмами будив».

3 «Над дрімучими лісами,

По пустелі степовій

...літав на крилах,

Грав на кобзі золотій».

А Волос

Б Перун

В Дажбог

Г Стрибог

Аналізуємо зміст та особливості художнього твору

4. Я кий період історії України зображено в книжці Олександра Олеся «Княжа Україна»?

5. Хто такі язичники? Із чого можна дізнатися, що у вірші йдеться про язичництво?

6. Як ви розумієте рядки поезії «вже мохом поросло» (минуле), «за водою попливло» (забуте)?

7. Що ви знаєте про мавку, водяника й лісовика? Чому водяників названо хапунами?

8. Якою постає природа України у вірші Олександра Олеся «Заспів»?

9. Як ви розумієте рядки поезії «І чому так довго в хмарах / Сонце рідної землі»?

10. Прокоментуйте назву першої поезії «Заспів», з якої починається книжка Олександра Олеся «Княжа Україна».

Творчо мислимо

11. Уявіть, що вам дали завдання озвучити вірш Олександра Олеся «Заспів». У яких місцях ви б використали звуки, що передають грім, грозу, сміх, шелест листя, дзвони, свист, дощ, плюскіт води?

12. Намалюйте ілюстрацію до одного з епізодів вірша Олександра Олеся «Заспів» (за бажанням).

Виконуємо домашнє завдання

1. Прочитайте поезії Олександра Олеся «Україна в старовину», «Похід на Царгород».

2. Випишіть із них невідомі слова. З’ясуйте їхнє лексичне значення за тлумачним словником.

УКРАЇНА В СТАРОВИНУ

Ліс густий, дрімучий, темний,

Споконвічний ліс росте,

Не проб’ється навіть сонце

Крізь гілля його густе.

Велетенські граби, вільхи,

Сосни, явори, дуби

Раз в століття полягають

Після віку боротьби.

Де родились, там вмирають,

Обертаються у тлінь,

На могилах виростає

Ряд наступних поколінь.

По лісах шумлять потоки,

Смарагдові від трави,

Розпливаючись то в багна,

То в озера, то в стави.

По річках, озерах, багнах

Вічний галас, вічний спів,

Крик гусей, качок і чапель,

Зойк чайок і журавлів.

Лебедині білі зграї

В небі хмарами летять,

Навкруги орлині крила

Гучно, хижо лопотять.

Над струмком спинився олень,

Прислухається, тремтить,

Десь почув непевний шелест

І зникає через мить.

То ведмідь ішов напитись,

Остудитися в воді,

То збирають під дубами

Чорні вепри жолуді.

По лісах блукали кози,

Тури, олені, вовки,

Кабани, ведмеді, лосі,

Рисі, зубри, борсуки.

Не стихав до ночі галас,

Дикий рев і ніжний спів...

Все кругом жило, змагалось,

Ліс дивився і шумів.

По лісах дрімучих, темних

З луком пращур наш ішов,

З рисем, лосем і ведмедем

Він боровся і боров.

Здобував він теплі хутра,

М’ясо, шкуру на свій дах,

Часом сам роздертий падав

З серцем звіра у руках...

А на півдні за лісами

Колихалось море трав:

То над степом буйний вітер

На шовкових струнах грав.

Степ широкий, степ безмежний,

Де початок, де твій край?!

Коли сам Стрибог не знає —

У Дажбога поспитай.

В день ясний горіло сонце,

Нерухомо вітер спав,

Нерухомо в мертвій тиші

Степ незайманий стояв.

В бурю він шумів, як море,

І ховався в сизій млі,

Полохливо буйні трави

Припадали до землі.

А зимою умирав він,

Спав під килимом снігів...

Тихо, пусто... Тільки чути

Десь сумне виття вовків.

Та часами прогуркочуть

Диких коней табуни;

Наче вихори, здіймають

Білу куряву вони.

На лісах дрімучих, темних,

На незайманих степах

Спочивала Україна

В золотих, дитячих снах.

ПОХІД НА ЦАРГОРОД

Геть за морем українським,

Понад склом Босфорських вод

Дивні вежі і палати

Розкидає Царгород.

Наче вир, кипить, торгує

Крамом, зброєю, вином.

Вдень він вуликом здається,

А вночі — чудесним сном.

І з усіх країн до його

Ллється хвилями народ.

Наші теж торгові люди

Їздять в славний Царгород.

Та не любить грек чужинців

І тримає їх в руці.

«Хоч не їдь!

Одурить, скривдить!» —

Наші скаржаться купці.

І Олег, на греків лютий,

Став збиратися в поход:

Хоче він до України

Прилучати Царгород.

І укрили Чорне море

Українські байдаки,

Розгорнулися вітрила,

Заспівали вояки.

Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе,

Мов лютує, що з піснями

Легковажний хтось пливе.

Небезпека? Вітер? Буря?

Гнуться щогли кораблів?

О, хіба згорнути крила

Важко, довго для орлів?!

І гуртом за весла взятись,

Разом взятись і гребти...

Море, море! І в негоду

Любе сміливому ти!

Так три дні пливли по морю

Без турботи, без нудьги.

Ось і вежі Царгорода,

Ось і грецькі береги.

Але греки уже знали,

Що летять до них орли,

І, щоб в пристань не пустити,

Ланцюги перетягли.

І звелів Олег на берег

Витягати кораблі.

«Що ж, мовляв, як не по морю,

То поїдем по землі».

І, колеса приробивши,

Він вітрила розпустив.

І невидане тут сталось,

Найдивніше диво з див.

Ой, повій, повій ти, вітре!

Швидше коней повези!!

Зашумів — повіяв вітер,

Покотилися вози.

Вороги перелякались,

До Олега шлють послів:

«Не руйнуй нас, все дамо ми,

Що б ти, князю, не схотів!»

«Ну, гаразд. Покора ваша

Погасила в серці гнів,

І, здається, ми братами

Станем з лютих ворогів.

Царю, хай моє купецтво

Вільно ходить в Царгород,

Хай торгує і купує

Вже без кривди і без шкод.

У купців не буде зброї:

Я обмежу їх число,

Щоб не більше як пів сотні

Їх нараз у місто йшло».

Цар годився на умову,

Хрест святочно цілував.

Князь на Волоса, Перуна

І на меч присягу склав.

На воротах Царгорода

Князь Олег свій щит прибив.

На воротах Царгорода

Український щит висів.

Розвиваємо компетентності

В оповідці «Похід на Царгород» згадано Босфорські води, «море українське», Царгород, грецькі береги, Україну, Чорне море. Опрацювавши матеріал рубрики «Довідка», знайдіть на карті згадані в переліку об’єкти. Прокладіть уявний шлях князя Олега та його дружини від Києва до Царгорода.

Довідка

Царгород, Константинополь, Цар-місто — місто на європейському березі Босфору; столиця Східної Римської, потім Візантійської імперії. Нині — частина м. Стамбула — столиці Туреччини.

Міст через Босфор. Сучасне фото

Босфор — протока завдовжки 30 км у Туреччині, що з’єднує Чорне та Мармурове моря.

Відтворюємо прочитане

1. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що в оповіді «Україна в старовину» згадані

  • А язичницькі боги Волос і Перун
  • Б тварини, що населяли давню Україну
  • В широкий і безмежний степ із буйним вітром
  • Г густий і темний ліс із велетенськими деревами

2. «Український щит висів» на

  • А кораблі
  • Б пристані
  • В вежі Царгорода
  • Г воротах Царгорода

3. Пейзаж наявний у варіанті

А «’’Хоч не їдь! Одурить, скривдить!” —

Наші скаржаться купці».

Б «І звелів Олег на берег

Витягати кораблі».

В «Простір! Воля! Грають хвилі,

Море диха, як живе...»

Г «Цар годився на умову,

Хрест святочно цілував».

Аналізуємо зміст та особливості художнього твору

4. У якій формі написано оповіді «Україна в старовину» та «Похід на Царгород»?

5. Перекажіть своїми словами, якою зображає Олександр Олесь нашу країну в оповіді «Україна в старовину».

6. Назвіть дерева та тварин, що згадані в оповіді «Україна в старовину». Чи змінився рослинний і тваринний світ нашої країни за тисячі років?

7. Якою зображено людину в оповіді «Україна в старовину»?

8. Яку подію Олександр Олесь зобразив в оповіді «Похід на Царгород»? Розкажіть, що ви знаєте про Царгород.

9. Яким богам складав присягу князь Олег? Що ви про них знаєте?

10. Як Олегові та його війську вдалося налякати греків і добитися прав для своїх купців?

Творчо мислимо

11. Поділіть оповідь «Похід на Царгород» на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх як пункти плану.

12. Перекажіть оповідь Олександра Олеся «Похід на Царгород».

Виконуємо домашнє завдання

1. Підготуйтеся до виразного читання оповіді Олександра Олеся «Україна в старовину».

2. Знайдіть в інтернеті відомості про князя Олега, зокрема про те, чому його прозвали Віщим. Підготуйте коротку розповідь про нього.

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

(Скорочено)

Після ката Святополка,

Що замучив трьох братів,

Брат четвертий на престолі,

Ярослав розумний, сів.

Святополком окаянним

Все зруйноване було.

Бідувало бідне місто,

Бідувало і село.

І усю свою увагу

Ярослав звернув на лад.

І небавом1 Україна

Зацвіла, як пишний сад.

1 Небавом — незабаром.

І небавом знову люде

Багатіти почали,

І Дніпром човни чужинців

Знову в Київ попливли.

Греки, німці, італійці,

Чехи, угри — всі ішли,

Купували, продавали

І у Києві жили.

Так живий, шумливий Київ

Царгородом другим став.

Як про друга, як про сина

Дбав про його Ярослав.

Оточив його валами,

Ровом, мурами обвів.

Укріпив його, оздобив

І препишний двір завів.

До палат ішли невпинно

Чужоземні посланці,

Князь сидів на пишнім троні

З грізним берлом2 у руці.

2 Берло — палиця, оздоблена коштовним камінням, знак влади.

І, допущені до князя,

Низько кланялись посли,

І до ніг дари складали,

Що з чужини принесли.

В час бенкету на бандурах,

Гуслях, різних сопілках

Грали весело музики;

Вина пінились в чарках.

Співаки пісні співали,

Скоморохи, штукарі,

Розважаючи чужинців,

Метушились у дворі.

Після ситого обіду

Всі виходили з палат

Подивитись на верблюдів,

На муштрованих звірят.

І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись з Ярославом,

Побувати у дворі.

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах,

У державнім будівництві,

Владі, устрою, в судах.

Щоб не нищити народу

І народного майна,

Не хотів він воювати,

Не тягла його війна.

Він прогнав лише поляків

І, щоб ворог тихшим став,

Він твердиню понад Сяном1

Ярославль свій збудував.

1 Сян — річка в Східних Карпатах.

Та ходив на печенігів

І черкесів під Кавказ,

Що на нашу Україну

Нападали раз у раз.

Та з Редедею касозьким

Ярославів брат Мстислав

Бивсь хоробро в поєдинку

І Редедю подолав.

Наш співець Боян2 великий,

Найславніший із співців,

Сплів йому вінок безсмертний

Із пісень безсмертних слів.

2 Боян — княжий поет, співець, гусляр.

Пролетіли дні короткі...

Перед смертю Ярослав

Всіх своїх синів покликав

І з любов’ю проказав:

Пам’ятник Ярославу Мудрому. м. Київ. Скульптор І. Кавалерідзе

«Вас я, діти, покидаю,

Йду я в ліпшу сторону,

Але, діти, пам’ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,

Що придбали вам батьки,

І тинятиметесь всюди,

Як вигнанці й жебраки».

Та недовго пам’ятали

Діти мудрий заповіт,

А нащадки Ярослава

Осміяли на весь світ...

До речі

Князя Ярослава в народі прозвали Мудрим за його любов до знань і розсудливе управління державою. Князь створив першу бібліотеку в Київській державі (про це згадується в «Повісті минулих літ»), але її і досі не знайдено. А ще він продовжував справу свого батька — князя Володимира Великого, який охрестив Русь-Україну. На честь перемоги над печенігами Ярослав збудував у Києві Софійський собор — одну з найбільших святинь християнства. Саме в період князювання Ярослава Мудрого Київ став одним із найбільших і найкрасивіших міст Європи.

Софійський собор. м. Київ. Сучасне фото

Відтворюємо прочитане

1. Ярослав Мудрий прогнав

  • А чехів
  • Б поляків
  • В греків
  • Г німців

2. Мстислав у поєдинку подолав

  • А Бояна
  • Б Редедю
  • В Ярослава
  • Г Святополка

3. Святополка в оповіді «Ярослав Мудрий» названо

  • А твердинею
  • Б чужинцем
  • В співцем
  • Г катом

Аналізуємо зміст та особливості художнього твору

4. У якому столітті відбуваються події в оповіді «Ярослав Мудрий»? Що ви знаєте про цей період в історії України?

5. Я к змінився Київ за князювання Ярослава Мудрого?

6. Чому Ярослав Мудрий не хотів воювати? Як це його характеризує?

7. Що заповів своїм синам Ярослав Мудрий?

8. Чому, на вашу думку, королі й князі з усієї Європи мали за честь поріднитися з Ярославом?

9. За що поважали Ярослава кияни й іноземці?

10. Завдання «Оживіть світлину». Оживіть світлину (с. 161), використовуючи оповідь Олександра Олеся «Ярослав Мудрий» та свої знання з історії.

Творчо мислимо

11. Поділіть текст оповіді «Ярослав Мудрий» на чотири частини. Доберіть до кожної з них заголовок і запишіть у зошит.

12. Висловте свої міркування щодо виконання нащадками заповіту Ярослава Мудрого. Чи близькі слова із заповіту сучасному українському народу?

Виконуємо домашнє завдання

Прочитайте казку І. Нечуя-Левицького «Запорожці». Випишіть незнайомі слова.