Українська література. Повторне видання. 5 клас. Авраменко

Розділ 2. Малює світ поезія

Музика поетичного слова. Лірика

Про що ви дізнаєтеся?

• Що таке ліричний твір, ліричний герой, пейзаж і персоніфікація?
• Як за допомогою засобів художнього мовлення зображають пейзаж у ліричних творах?
• Як навчитися виразно читати поезію?

Тарас Шевченко

(1814-1861)

Тарас Шевченко — видатний український письменник. Його поетична творчість вплинула на хід історії України. Він народився кріпаком (іншими словами — рабом), але знайшов у собі сили піднятися з колін і повести за собою весь народ. За це Україна йому вдячна. З творами, у яких поет своїм палким словом закликав український народ до волі, ви ознайомитеся в 9 класі.

Т. Шевченко — майстер у написанні віршів з українськими пейзажами. І невипадково, адже він ще й талановитий художник. Саме поезії про красу природи України й людини в ній ви зараз прочитаєте.

До речі

Слово лірика походить із грецької мови, у якій воно означає «струнний музичний інструмент», під акомпанемент якого в Стародавній Греції виконували вірші й пісні.

Теорія літератури

Ліричний твір

Ліричні твори — це твори, у яких виражено думки, почуття та переживання людини в певних обставинах, під впливом певних подій. У таких творах немає чітко окресленого сюжету, а є лише емоції та переживання, якими відображено радість захоплення або сум і гнів. Ліричні твори пишуть переважно віршованою мовою.

Прикладом ліричного твору є вірш Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...».

Пригадайте, що драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них розписано репліки для акторів та акторок, подано ремарки. Нещодавно ви читали драматичний твір, а саме казку Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».

«ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ...»

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить...

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

Розвиваємо компетентності

Ілюстрації в підручнику покликані підсилити враження від художнього твору, порівняти своє бачення образів із тими, що на картині чи світлині. Доберіть у мережі «Інтернет» свій варіант ілюстрації до вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» і запропонуйте його на розсуд класу. Колективно визначте найбільш вдалий вибір.

К. Крижицький. Вечір

Теорія літератури

Засоби образної мови

Емоційності й барвистості ліричним творам додають засоби образної мови, які називають тропами.

Тропи — слова або вислови, які вживають у переносному й образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належать гіпербола, порівняння, метафора, епітет, персоніфікація.

Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносять на неживий предмет чи явище (одним словом, олюднення), наприклад: танцюють сніжинки, спить камінь. Ритмічне й спокійне кружляння сніжинок нагадує танець людини, тож невипадково митець у художньому творі вдається до персоніфікації сніжинки танцюють, він ніби оживляє та олюднює сніжинку. Або мовчазність і нерухомість каменя нагадує повний спокій людини під час сну, тому він і наділений людською властивістю спати.

Вірш Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» побудований на персоніфікації. Майже всі дієслова-присудки в ньому персоніфіковані: хмаронька пливе, сонце зове, серце одпочине й заговорить та ін. Персоніфікація виникає на основі подібності, асоціацій, вона оживляє поезію та емоційно її наснажує.

«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ...»

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

Т. Шевченко. Селянська родина

До речі

Вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...» унікальний тим, що в ньому майже немає художніх засобів. Однак таке буває рідко: треба мати неймовірний талант, щоб простими словами передати красу весняного вечора й гармонію людини та природи.

Відтворюємо прочитане

1. Установіть відповідність.

Троп	Визначення
1 порівняння 2 персоніфікація 3 гіпербола	А перенесення ознак людини на неживий предмет чи явище, олюднення Б велике перебільшення рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності В уживання двох слів із протилежним значенням для підсилення емоційності Г зіставлення одного предмета чи явища з іншим, чимось подібним до нього

2. Персоніфікацію вжито в рядку

• А «Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть».
• Б «І сонце спатоньки зове у синє море...»
• В «Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх...»
• Г «І ждеш його, того світу, мов матері діти».

3. Порівняння вжито в рядку

• А «За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає...»
• Б «Затихло все, тільки дівчата та соловейко не затих».
• В «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...»
• Г «А туман, неначе ворог, закриває море...»

Аналізуємо зміст та особливості художнього твору

4. Чим ліричні твори відрізняються від епічних і драматичних?

5. Що таке тропи? Яку роль вони відіграють у художніх творах?

6. Як ви розумієте другий рядок вірша «За сонцем хмаронька пливе...»?

7. Яким настроєм — веселим чи сумним — наповнений вірш «За сонцем хмаронька пливе...»? Чому ви так вважаєте?

8. Вірш «Садок вишневий коло хати...» чітко поділений на три частини (три строфи). Чи треба змінювати інтонацію, читаючи їх? Чому?

9. Із чого можна зробити висновок, що у вірші «Садок вишневий коло хати...» зображено весну (квітень або травень)?

10. Вірш «Садок вишневий коло хати...» написаний у неволі, коли Т. Шевченко навесні в холодній та сирій камері Петербурга очікував вирок. Що, на вашу думку, могло спонукати поета написати такий ніжний та світлий вірш?

Творчо мислимо

11. Знайдіть у вірші «За сонцем хмаронька пливе...» усі порівняння та випишіть їх у зошит.

12. Синквейн. На основі вивчених ліричних віршів Т. Шевченка складіть і запишіть синквейн на тему «Лірика».

Правила складання синквейну

Синквейн містить п’ять рядків:

1-й рядок: тема (по одному іменнику або займеннику);

2-й рядок: опис теми (два прикметники);

3-й рядок: опис дій, властивих темі (три дієслова);

4-й рядок: особисте ставлення до теми (фраза із чотирьох слів);

5-й рядок: резюме, що дає характеристику темі (одне слово).

Наприклад, синквейн «Весна»:

Весна.

Радісна, ясна.

Освіжає, звеселяє, молодить.

Серце завмирає, дух перехоплює.

Краса.

Виконуємо домашнє завдання

1. Вивчіть напам’ять вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...».

2. Перепишіть вірш «Садок вишневий коло хати...» у зошит. Визначте рими й підкресліть їх однією та двома рисками.

3. У мережі «Інтернет» знайдіть картини та фотографії українських хат із вишневими садками навесні, які якнайкраще проілюструють вірш «Садок вишневий коло хати...». Підготуйте невелику мультимедійну презентацію за цими матеріалами (за бажанням).