Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Авраменко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

ЛІТЕРАТУРНЕ ШІСТДЕСЯТНИЦТВО

Спостереження

1. Розглянувши вітраж українських художників, прочитайте довідку й виконайте завдання.

А. Горська, Л. Семикіна, Г. Севрук, О. Заливаха, Г. Зубченко. Вітраж «Шевченко. Мати». 1964 р.

A. Стисло опишіть зображене на вітражі.

Б. Чи помітили ви щось «ідейно вороже» на ньому?

B. Що символізують образи вітража?

Довідка

Вітраж «Шевченко. Мати». 1964 р. група українських художників А. Горська, Л. Семикіна, Г. Севрук, О. Заливаха й Г. Зубченко створила у вестибюлі червоного корпусу Київського університету вітраж «Шевченко. Мати» до 150-річчя з дня народження Великого Кобзаря. На ньому зображений Т. Шевченко, який пригортає скривджену жінку-Україну, і написано: «Возвеличу малих отих рабів німих, я на сторожі коло їх поставлю слово». Спеціальна комісія визнала вітраж «ідейно ворожим» — й адміністрація університету знищила його. А. Горську й Л. Семикіну після цього звільнили зі Спілки художників України.

2. Прочитавши відомості про шістдесятництво, законспектуйте їх.

Українська література на початку 60-х років ХХ ст.

Якщо перша хвиля духовного відродження розвинулася у 20-і роки ХХ ст., то друга — у 60-і. Після розвінчання на ХХ з'їзді КПРС культу особи Й. Сталіна в житті суспільства настала тимчасова «хрущовська відлига». З'явилася можливість читати твори будь-яких, а не тільки «ідеологічно правильних» західних письменників, переглядати фільми світового кінематографа, було послаблено цензуру, почали друкувати твори раніше заборонених П. Куліша, М. Зерова, М. Куліша та ін. Змінилась і творчість художників, кінорежисерів, майстрів слова. Саме в цю епоху заявили про себе багато молодих талановитих письменників: В. Симоненко, Гр. Тютюнник, Л. Костенко, І. Драч, М. Вінграновський, Вал. Шевчук, Б. Олійник, В. Дрозд, Є. Гуцало, І. Жиленко, Д. Павличко, І. Калинець та ін. Їх називають шістдесятниками, оскільки розквіт їхньої творчості припав на другу половину 50-х — 60-і роки ХХ ст.

Кожному шістдесятнику властивий неповторний стиль, проте їх об'єднував спільний світогляд та естетичні настанови: культ свободи; людяність; увага не до колективного героя, а до людської особистості; духовний аристократизм; культ моральності як мірила людських вчинків; патріотизм і національна самосвідомість. У творчості шістдесятники поєднували модернізм і традиційність з новаторськими пошуками форм і зображальних засобів. Література стає національно означеною, наповненою українською ментальністю.

У розвиток літературознавства та критики зробили внесок шістдесятники І. Світличний, М. Коцюбинська, І. Дзюба, Є. Сверстюк. Серед художників цього покоління найпомітнішими є А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, І. Марчук; серед кінорежисерів — Ю. Іллєнко, С. Параджанов, К. Муратова, Л. Танюк, Л. Осика; з-поміж композиторів — М. Скорик, Л. Грабовський. Збагатили своїм талантом театральну сцену й кінематограф такі актори, як Б. Ступка, Л. Кадирова, І. Миколайчук.

Шістдесятниками були переважно молоді люди, які прагнули духовного та творчого розкріпачення. Їхній консолідації сприяв клуб творчої молоді «Сучасник», що виник у Києві наприкінці 1950-х років. До нього належали талановиті письменники, художники й театральні діячі. Клуб організовував різні зустрічі, диспути та вечори, присвячені Т. Шевченку, І. Франку, Лесі Українці, Л. Курбасу. Під впливом київського «Сучасника» у Львові було створено клуб творчої молоді «Пролісок», до якого належали М. Косів (керівник), брати Горині, подружжя Калинців та ін. Це об'єднання молодих митців було радикальним у своїх намірах, адже пропонувало орієнтуватися на досвід підпілля ОУН. Проте вільнодумному поколінню шістдесятників протистояла інша тенденція, що знищувала національні відмінності й прискорювала русифікацію з метою злиття національних культур. На протести митців влада відповідала погромами, найбільші з яких були в 1965 р. та 1972 р. За ґратами опинилися Є. Сверстюк, С. Параджанов, І. Світличний, І. Калинець, В. Чорновіл та ін. Тож нове відродження захлинулося — і в суспільстві запанувала зневіра. Збулося пророцтво В. Симоненка: «На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил».

Довідка

Алла Горська (1929-1970) — українська художниця-шістдесятниця, діячка правозахисного руху 1960-х років в Україні. Народилася в Ялті, середню й мистецьку освіту здобула в Києві. Її мистецький доробок — десятки монументальних і живописних творів, графічні роботи й ескізи. Творчість А. Горської ґрунтувалася на традиціях київської академічної школи, народному мистецтві, українському авангарді 1920-х років і бойчукізмі. Життя художниці обірвалося раптово: її вбили у Василькові (під Києвом). Вважають, що це була помста КДБ за її розслідування справи розстрілів у Биківні.

3. Опрацювавши матеріал про В. Симоненка та його твори, виконайте завдання.