Мистецтво. 8 клас. Кондратова

§ 20. Стиль рококо

У XVIII ст. у Франції сформувався новий художній стиль — рококо. Його виникнення зумовила трансформація бароко, що втрачало на той час деякі характерні риси, а також поширення серед творчої інтелігенції та аристократії віянь скептицизму й вільнодумства. Рококо, на відміну від бароко, тяжіло до мініатюрних, невибагливих форм, уникало контрастів, прагнучи гармонійної колористики та елегійної тональності. Мистецтво цього стилю відзначається легкими, ніжними та витонченими формами.

Рококо (буквально — декоративна раковина, мушля, рокайль) — стиль у мистецтві XVIII століття, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму.

У добу рококо високого розвитку досягли декоративні ремесла, зокрема ткацтво, ювелірство, кераміка, різьба по дереву, художня обробка металу.

Особливої популярності серед знаті набула косметика — білила, пудра, рум’яна, чорна фарба (сурма) для брів, мушки, які у великій кількості використовували як жінки, так і чоловіки.

У живописі рококо переважали зображення свят і театральних вистав, закоханих пар, міфологічних персонажів, штучних та природних пейзажів, сцен дозвілля шляхетних дам і кавалерів.

Ф. Хейман. «Мінлива молодість танцює під музику каліки». Бл. 1735 р.

Не втратив своїх позицій і портретний жанр. На картинах того часу люди підкреслено усміхнені, люб’язні, витончені, але досить часто це була маска, що приховувала справжні почуття та емоції.

Ф. Буше. «Портрет мадам де Помпадур». 1756 р.

Характерні риси мистецтва рококо:

• вишуканість, елегантність, демонстративна розкіш;
• перевага асиметрії, декоративності, театралізації;
• занурення у світ мрій і фантазій.

АРХІТЕКТУРА

Стиль рококо не вніс в архітектуру нових конструктивних елементів, зате використовував старі, не обмежуючи себе жодними традиціями в прагненні досягти декоративної ефектності.

Більшість будівель того часу — це резиденції аристократії: багаті міські особняки і заміські палаци з міцними мурами. Кімнати часто мали криволінійні обриси і являли собою вишукані асиметричні композиції. У центрі зазвичай розміщувався не парадний зал, а невеликий ошатний салон. Стелі були порівняно низькі, натомість вікна достатньо високі й широкі. В оформленні фасадів та інтер’єрів переважали пастельні кольори: блакитний, зеленуватий, рожевий, перламутровий. Важливим елементом декору був граційний орнаментальний ритм. На території маєтків стало модним споруджувати китайські будиночки, затишні павільйони, гроти й альтанки.

Основні риси архітектури рококо:

• криволінійні обриси й асиметричні форми;
• центр будівлі — невеликий ошатний салон;
• низькі стелі й великі вікна;
• ажурні форми, складні орнаменти;
• перевага пастельних кольорів.

Характерним зразком архітектури рококо є королівська резиденція Сан-Сусі, побудована архітектором Г.В. фон Кнобельсдорфом у Потсдамі (Німеччина) для короля Фрідріха II.

Г.В. фон Кнобельсдорф. Королівська резиденція Сан-Сусі. 1745-1747 рр. Потсдам, Німеччина

Це витягнута одноповерхова споруда з вишуканою балюстрадою по карнизу. У центрі будівлі — овальний зал, критий куполом. Напівкруглий парадний двір оточений колонадою. Величезні вікна-двері паркового фасаду і сходи-тераси, які плавно збігають у парк, створюють відчуття єдності природи і палацових інтер’єрів. Усі елементи — скульптура, декоративний живопис, меблі, дзеркала — утворюють цілісний, ретельно продуманий ансамбль. Своєю вишуканою простотою резиденція мала створювати відчуття гармонії, налаштовувати на особливе світосприйняття — радість і безтурботність.

Й.Г. Бюрінґ. Китайський чайний будинок у парку Сан-Сусі. 1755-1764 рр. Потсдам, Німеччина

Китайський чайний будинок, який знаходиться у парку Сан-Сусі, являє собою мальовничу альтанку в оточенні дивовижних рослин. До центрального круглого залу споруди прилягають три кабінети у формі листка конюшини, а між ними розташовані відкриті веранди з колонами у вигляді стовбурів пальми. Біля стін кабінетів і на верандах розміщені позолочені фігури та скульптурні групи завбільшки з людський зріст, авторами яких є скульптори П. Бенкерт та Й.Г. Хеймюллер. Всередині будиночка виставлена цінна королівська колекція китайської та японської порцеляни.

Споруда є наочним прикладом загального захоплення китайською модою і чайною культурою, яка поширювалася тоді Європою і досягла своєї вершини у XVIII столітті.

Перегляньте фільм «Архітектура рококо» та розкажіть про свої враження від споруд цього стилю.

СКУЛЬПТУРА

Від початку XVIII ст. пластичне мистецтво значною мірою розвивалося відповідно до принципів оздоблення інтер’єру, а тому часто втрачало монументальність, набуваючи більш камерного і декоративного характеру. Скульптори періоду рококо м’яко моделювали форми, використовуючи всі можливості передачі найтонших переходів світлотіні, і надавали своїм роботам витонченої грації, динамічності й легкості. Із середини XVIII століття з’явилося тяжіння до простоти, строгості та лаконізму. Значного поширення в той час набули портретні бюсти і маленькі скульптурні групи або статуї купальниць, німф, амурів.

Скульптурі рококо притаманні камерність, декоративність, естетизм, легкість і динамічність форм, інтимне трактування образу.

Найвідоміші скульптори: Е.-М. Фальконе, Ж.-Б. Лемуан, Ж.-Б. Пігаль, Клодіон, Ж.А. Гудон.

Матеріали: мармур, теракота, бронза.

Види скульптури: рельєфи, невеликі статуї для садів, парків та приміщень, фонтанні скульптури.

Розгляньте ілюстрації, на яких зображені скульптури стилю рококо, та дайте відповіді на запитання.

Ж.-Б. Пігаль. «Меркурій, який зав’язує сандалію». 1744 р. Мармур

Е.-М. Фальконе. «Амур погрожує пальчиком». Після 1757 р. Мармур

Клодіон. «Амур і Психея». 1798 р. Мармур

• 1. Які характерні риси скульптури рококо притаманні цим зразкам?
• 2. Охарактеризуйте засоби виразності скульптур цього стилю.
• 3. Порівняйте скульптурні твори рококо і бароко. Назвіть їхні спільні та відмінні риси.

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО

Декоративне мистецтво рококо належить до вищих досягнень мистецтва XVIII ст. за вишуканістю, красою асиметричних композицій, духом інтимності та комфорту.

Інтер’єри

В інтер’єрах стилю рококо все підпорядковано прагненню створити враження легкості, святковості. Салони, кабінети, будуари прикрашали настінним живописом, позолотою, гравюрами, гобеленами, великими дзеркалами в розкішних рамах. Характерною рисою декору приміщень був рельєфний орнамент у вигляді стилізованої асиметричної мушлі, який використовували повсюдно — в обрамленні вікон, дверей, стін, карнизів тощо. Стіни часто драпірували дорогими тканинами. Із тих самих тканин шили портьєри, виготовляли м’які частини для меблів.

Меблі стилю рококо — витончені, невеликі за розмірами, із заокругленими кутами, вигнутими ніжками, спинками і підлокітниками, прикрашені різьбленням і бронзовими накладками у вигляді гірлянд квітів, рослин.

В епоху рококо вперше виникає уявлення про інтер’єр як цілісний ансамбль.

Види меблів: м’які крісла та стільці, дамські секретери, столики для кави і для сніданку в ліжку, письмові та швейні столи.

Матеріали: липа, горіх, червоне дерево, вишня, пальмове дерево.

Кольори: золотисті, глянцеві коричневі, фіолетово-сині, пастельні тони (блакитні, зелені, рожеві, жовті, кремові).

А. Рінальді. Золотий кабінет Китайського палацу. 1762-1768 рр. Оранієнбаум, передмістя Петербурга

Бюро. Палац Петра III. XVIII ст. Оранієнбаум, передмістя Петербурга

Посуд і дрібна пластика

У XVIII ст. вишуканий порцеляновий посуд використовували не тільки для сервірування столу, але й для декору інтер’єру. Окрім традиційних наборів столового посуду, з високоякісного фарфору виготовляли вази, келихи, фужери, а також статуетки і сюжетні мініатюри. На порцелянових виробах зображували картини побуту, сцени полювання, сільські пейзажі.

Порцеляна, або фарфор — керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду, декоративних виробів дрібної пластики тощо, а також посуд або художні вироби з такої маси.

Перша в Європі фарфорова мануфактура була заснована 1710 року в Майсені невдовзі після відкриття секрету виготовлення твердого фарфору.

Для світської Європи майсенська порцеляна відразу стала предметом культу і не втрачає своєї цінності до сьогодні. Як і триста років тому, майсенський фарфор виготовляють вручну за давнім рецептом.

Розгляньте зразки порцелянових виробів XVIII ст. Створіть мініатюрні предмети посуду або скульптуру дрібної пластики в стилі рококо. Техніка виконання — пластилін. Влаштуйте конкурс на кращу роботу.

А. Грассі. «Родина ерцгерцога Леопольда». Австрійська порцеляна. До 1780 р.

Декоративна ваза. Італійська порцеляна. До 1800 р.

Кавник. Майсенська порцеляна. 1723 р. Німеччина

МОДА РОКОКО

Ш.А. ван Лею. «Портрет Марії Лещинської (королеви Франції)». 1747 р.

Протягом XVIII ст. характерними рисами жіночого аристократичного одягу були чуттєвість і вишуканість.

Жінка в костюмі рококо була схожа на витончену порцелянову статуетку. Модний силует жіночого плаття нагадував перевернутий бокал: затягнений корсет із широкою спідницею знизу. Одяг яскравих і світлих тонів був дуже жіночним і підкреслював ніжність тендітних плечей, тонку талію та округлість стегон.

Жінки носили нижню сорочку, корсет і каркас для спідниці, обручі для якого виготовляли з металевих або вербових прутів, китового вуса чи туго сплетеного кінського волосу.

Основними предметами чоловічого одягу були камзол з пишними фалдами, жилет, білосніжна сорочка з мереживним жабо, шийна хустка, вузькі штани до колін та білі панчохи. Чоловічий костюм рококо виглядав дуже жіночним.

Вбрання аристократії виготовляли з оксамиту, дорогого важкого шовку, парчі, найтоншого полотна і мережив; одяг блищав золотом і коштовностями (навіть замість ґудзиків могло бути дорогоцінне каміння).

• Що таке стиль рококо? Які його характерні риси ви запам’ятали?
• У чому полягає особливість архітектури цього періоду?
• Назвіть основні риси скульптури рококо.
• Що вам відомо про інтер’єр рококо?
• Що таке порцеляна? Які вироби з неї вам найбільше сподобалися?
• Охарактеризуйте модні тенденції стилю рококо в одязі.

Виконайте ескіз вітальні в стилі рококо, де ви могли б приймати своїх гостей, або ескіз чоловічого чи жіночого костюма XVIII ст. (на вибір). Техніка виконання — кольорові олівці. Порівняйте ваші творчі роботи та виділіть характерні риси, притаманні стилю рококо.