Усі уроки до курсу «Правознавство. Практичний курс». 9 клас

УРОК 30

Тема. Що таке кримінальна відповідальність і кримінальне покарання

Мета: розширити знання учнів про юридичну відповідальність, опрацювати поняття «кримінальна відповідальність» та «кримінальне покарання», ознайомитися з особливостями кримінальної відповідальності неповнолітніх; оцінювати причини зростання підліткової злочинності в Україні; формувати в учнів шанобливе ставлення до закону.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда

1. Що таке юридична відповідальність?

2. Які обставини призводять до юридичної відповідальності?

3. За яких обставин людина звільняється від юридичної відповідальності?

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Однією з найбільш важливих задач нашої держави є викорінення злочинності та всіх причин, що її породжують. Розв’язання цієї проблеми здійснюється спільними зусиллями усіх державних органів, громадських організацій і всього суспільства. Звідси — розмаїття форм і методів, що використовуються у боротьбі зі злочинністю. Зокрема, щодо правопорушників застосовуються покарання, не пов’язані з позбавленням їх волі, а також заходи громадського впливу чи примусові заходи виховного характеру щодо осіб, які скоїли малозначні злочини або злочини, що не становлять значної громадської небезпеки.

Коло злочинних посягань, а також міру покарання за їх вчинення визначає кримінальне законодавство.

Кримінальна відповідальність — вид юридичної відповідальності, що встановлюється державою у кримінальному законі, накладається судом на осіб, винних у скоєнні злочину. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у скоєнні злочину та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку й установлено обвинувальним вироком суду, а, згідно зі ст. 3 ККУ, кримінальній відповідальності підлягає лише особа, винна у скоєнні злочину, тобто така, що умисно або через необережність вчинила передбачене законом суспільне небезпечне діяння.

Підставою для кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Особа вважається невинуватою у скоєнні злочину та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за один і той же самий злочин більше одного разу.

Особа не несе кримінальної відповідальності доти, доки її не буде визнано судом винною у скоєнні злочину й вирок суду не набере законної сили.

Закінчується кримінальна відповідальність з моменту припинення відбування покарання.

Кримінальне покарання — захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду щодо особи, визнаною винною у скоєнні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Види кримінального покарання:

громадські роботи;
виправні роботи;
арешт кримінальний;
позбавлення волі на певний строк;
довічне позбавлення волі;
конфіскація майна;
штраф;
позбавлення права обіймати певні посади;
займатися певним видом діяльності.

Кримінальний закон передбачає певні особливості кримінальної відповідальності для неповнолітніх.

Пункт 6 ст. 40 ККУ як загальну норму передбачає, що скоєння злочину неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Ця норма відображає усталену гуманістичну тенденцію до пом’якшення відповідальності неповнолітніх порівняно з відповідальністю осіб, які скоїли злочин у повнолітньому віці. Ця тенденція відтворена в Законі України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх», де наголошено на необхідності використання «переважно методів виховання і переконання, що передбачають застосування примусових заходів лише після того, коли вичерпані усі інші заходи впливу на поведінку неповнолітнього» як на одному з основних принципів діяльності органів і служб у справах неповнолітніх.

Робота з правовим джерелом

Кримінальний кодекс України

Ст. 19. Осудність.

Осудною визначається особа, яка під час скоєння злочину могла усвідомлювати свої дії, керувати ними.

Ст. 21. Кримінальна відповідальність за злочини, скоєні у стані сп’яніння, внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Особа, яка скоїла злочин у стані сп’яніння, внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності.

Ст. 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що скоїли злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, представника іноземної держави; умисне, середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення, або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Запитання

1. З якого віку настає кримінальна відповідальність?

2. Чому за окремі злочини, передбачені ст. 22, кримінальна відповідальність настає в 14 років.

3. Що означає поняття «осудність»?

4. Чи підлягає під це поняття стан алкогольного та наркотичного сп’яніння?

Завдання

Чи настає кримінальна відповідальність, якщо:

а) 16-річний підліток, хворий на шизофренію, викрав у супермаркеті декілька пакетів з цукерками;
б) 14-річний підліток викрав у супермаркеті блок цигарок;
в) 15-річний Микола та 16-річний Іван поверталися з дня народження. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, почали чіпляти зустрічних перехожих, а потім побили чоловіка, який зробив їм зауваження?

Інтерактивна бесіда

До особи, що вчинила правопорушення від імені держави, застосовуються певні заходи примусу, тобто покарання. Рішення про міру покарання виносить суд.

1. Якою є мета покарання?
2. Чи може покарання мати на меті приниження честі і гідності злочинця?

Вправа «Відкритий мікрофон»

Учитель зазначає, що однією з проблем сьогодення в нашій країні є зростання рівня злочинності серед неповнолітніх, і пропонує учням висловити свої думки щодо причин цього явища.

Робота з правовим документом

Кримінальний кодекс України

Ст. 97

1. Неповнолітнього, який вперше скоїв злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру...

2. Примусові заходи виховного характеру... суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння...

3. У разі ухилення неповнолітнього, що скоїв злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються, і він притягується до кримінальної відповідальності.

Ст. 98

1. До неповнолітніх, визнаних винними у скоєнні злочину, судом можуть бути встановлені такі основні види покарань:

1) штраф;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи;
4) арешт;
5) позбавлення волі на певний строк.

2. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Ст. 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

2. ...Суд застосовує до неповнолітніх такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу...;
4) покладання на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків з метою його виправлення.

Запитання

1. В яких випадках неповнолітні звільняються від кримінальної відповідальності?

2. Які заходи будуть застосовані до неповнолітнього в такому випадку?

3. Які основні покарання застосовуються до неповнолітніх?

IV. Підсумки уроку

Бесіда

1. Що таке кримінальна відповідальність?

2. Що таке кримінальне покарання?

3. Якими є особливості застосування кримінальних покарань до неповнолітніх?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Написати твір-роздум «Чи завжди суворість покарань сприяє зниженню рівня злочинності?»