Конспект уроків - ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ТА ІМЕНА ЛЮДЕЙ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ - ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

Розробки уроків 5 клас

УРОК 5. ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ТА ІМЕНА ЛЮДЕЙ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ

Мета: формування початкових уявлень про етноніміку та топоніміку; знайомство з історичною картою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географічних назв та імен людей в історичній науці; виховувати в учнів інтерес до історії.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу й формування практичних умінь і навичок.

Форма проведення: урок-екскурсія.

Обладнання: карта України, атласи для 5 класу з історії, контурні зображення України, ребуси.

ХІД УРОКУ

І. мотивація діяльності

Учні заздалегідь отримують завдання — знайти походження назв «Україна», «Галичина», «Волинь», «Правобережжя», «Слобожанщина».

Учитель. До школи надійшов лист з архіву. (Читає.)

Шановні друзі! Співробітники нашого архіву запрошують вас на уявну екскурсію за темою вашого уроку.

Під час відвідання нашої установи ви ознайомитися з визначенням нових для вас термінів «топоніміка» та «етноніміка», «карта», отримаєте початкові практичні навички роботи з історичною картою.

А також ви познайомитеся з етнографічними районами України, дізнаєтеся про походження географічних назв рідного краю та міста Києва.

Бажаємо вам, щоб ця екскурсія принесла задоволення, а найголовніше — нових вам знань, які знадобляться в майбутньому.

Успіхів вам!

Підготовчий етап (інструктуємо учнів про хід та правила екскурсії).

— Для організації роботи під час екскурсії нам потрібно пройти п’ятьма маршрутами, кожен з яких складається з окремих зупинок. Весь шлях ви повинні зафіксувати в зошитах. Допомагати мені будуть учні.

ІІ. Основний етап

Завданням нашої екскурсії є дослідження географічних назв та імен людей в історичній науці.

Якщо всі готові, то починаємо працювати.

Назву першого маршруту прочитаємо, коли розв’яжемо ребус.

(За допомогою словника учні мають правильно дібрати відповідне значення термінів і понять, уміщених на картках, де пропущено визначення слів «топоніміка» та «етноніміка».)

За допомогою «Тлумачного словника» з’ясовуємо значення нових слів:

Учитель. Наш маршрут — «Історико-етнографічний», в процесі

якого ми детальніше познайомимося з етнонімікою.

1. Що досліджує наука «етноніміка»?

2. З попереднього уроку ми довідалися про давні назви східнослов’янських племен — предків українців. Назвіть їх. (Поляни, древляни, сіверяни, дреговичі.)

3. Звідки походили назви племен? (Від назв тієї місцевості, де вони жили, або ж, навпаки, — назва народу давала назву землям, що їх населяє.)

4. Через деякий час всі племена стали називатися русичами, а земля — Русь.

5. Коли вперше було вжито слово «Україна» і що воно значить?

6. Давайте на стрічці часу зазначимо дату першої згадки слова «Україна»?

Скільки років тому це було? (2004 р. — 1187 р.)

7. На парті заготовлене контурне зображення. Це наша Батьківщина. Давайте нанесемо контурне зображення України в зошит. На що схоже воно? (На озеро, на хмаринку, на дерево тощо.)

І вербичка, і калина,

І ставочок, і хмарина,

Все це рідна Україна.

Все це рідна Батьківщина.

— Прекрасна й велика Україна, територія її поділена на різні історико-етнографічні регіони: Галичина, Волинь, Полісся, Слобожанщина, Правобережжя. Назви цих регіонів уживаються з давніх часів, кожна з них має свою історію, є втіленням історичного минулого українського народу. Про історію походження деяких з них повідомлять мої помічники, а ви за допомогою картосхеми запишете їх у зошит.

Учні повідомляють про походження назв історико-географічних регіонів.

Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це? (Карта)

Карта — це зменшене в багато разів зображення за допомогою умовних знаків усієї земної кулі чи окремих її частинок.

— Сьогодні ми познайомимося з історичною картою.

Карта дозволяє відтворювати минуле не лише в часі, а й у просторі. Відкрийте атлас на сторінці 4.

Щоб зрозуміти карту, треба уважно ознайомитися з умовними позначками:

... — межі розселення східнослов’янських племен,

... — де саме жили наші предки.

Знайдіть р. Дніпро.

Назвіть, які племена жили на території нашої області.

Знайдіть племена, що жили на лівому та правому березі Дніпра. Карта є важливим джерелом для дослідження географічних назв — топонімів.

Наступна зупинка маршруту — «Загадкові імена».

1. Згадайте науку, яка досліджує географічні назви. (Топоніміка)

Одні назви мають давнє походження й збереглися дотепер, інші зникли, залишивши по собі легенди й перекази. Усі вони багато можуть повідомити про минулі часи.

2. Давайте з’ясуємо історію походження назв міст нашої області за:

• ознаками природи;

• особливостями рельєфу, водних об’єктів;

• видами рослин;

• за іменами, прізвищами, заняттями людей.

(Учні працюють з додатковим матеріалом.)

3. Загадки

• Йшла людина біля річки І знайшла три суми.

Річка назву получила,

А за нею місто.

(Суми)

• Чарівна, граціозна птаха

Неймовірної краси

Пливла по озеру вночі,

Як щось казкове, дивне, чарівне.

Хто бачив цю красу хоч раз,

Ніколи не забуде місто те.

(Лебедин)

• Бідні коні притомились,

Не могли вже далі йти.

Все топтали і топтали,

А ноги не йшли.

(Конотоп)

• Серед глухих лісів

Лежить в глухому місті

Це місто історичної доби.

(Глухів)

• Великий білий килим

Куди не глянь лежить,

Стоять ромашки білі,

На берегах ріки.

(Ромен)

• Назва міста, де про тебе звістка,

Дуже просто —

Йде від річки —

Блакитної стрічки,

Від притоки шостої

Чарівної, тихої Десни.

(Шостка)

— Топоніміка — це мова Землі, а Земля є книга, де історія людства записується географічними назвами.

Красо моя ти, Сумщино, Сумщино,

Куди не кинь — барвистих слів розмай:

Ромен, Боромля, Липова Долина,

Березів Яр, Лука, Зелений Гай...

Так зберігає мова калинова

На ґронах дивних свіжості росу,

Щоб у майбутнє музикою слова

Нести душі народної красу.

Під час останньої нашої зупинки на маршруті ми познайомимось з народним переказом про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, який дійшов до нас із глибини віків. Це — ... (легенда) .