ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 7 клас

Вправа 531. 1. Я до нестями люблю Україну, вишивку гарну, червону калину. 2. І кожен в світі — неповторність, чи то людина, чи крилатий птах. 3. Художник має бути невмирущим. 4. Виглядай мене в віконечко, незабаром я прийду. 5. Нам був ненависний злодійський лад. 6. Неквапом плуганиться вечір.

Вправа 533. 1. Спокій воду п’є, а неспокій мед. 2. Невелика біда, що минула середа. 3. Вмить нічого не буває, все нелегкої праці чекає. 4. З малої іскри часто буває невеликий вогонь. 5. Нерівною дорогою йдучи, мало попереду бачиш.

Вправа 535. 1. Не гнів, а ніжність — наша вічна сила. 2. Не сум, а жаль мене бере великий. 3. Я теж не трутнем, а мурахом із ранніх літ трудився й ріс. 4. Людині для польоту потрібна сила духу, а не пір’я. 5. Поезія — це не дорога, а прірва почуття.

Вправа 543. 1. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. 2. Ніхто майстром враз не став. 3. Ледачому й лінивому ніколи. 4. Живий ведмідь шкури ні за що не продасть. 5. Якщо грубо, нікому не любо. 6. Дотримуй у всьому міри, то не матимеш ні в чому потреби. 7. Голий ні зливи, ні дощу не боїться. 8. Риба без кісток не водиться ні в якій водиці.

Вправа 544. 1. Не ховаю у пам’яті нічого, перед нею ні з чим не таюсь. 2. Ні, цей народ із крові і землі я не віддам нікому і ні за що! 3. Ніщо і ніколи не минає марно. 4. Величі справжній не треба спиратись на плечі нікчем. 5. Любов не має ні кінця, ні краю. 6. Не хочу я ні вічності, ні слави.

Вправа 552. 1. О краю мій, тополею рости! 2. Ой, у полі гне тополі вітер та на вольній волі. 3. А здолати нас, ох, непросто! Кров козацька в серцях кипить! 4. Летімо, друзі, вдалеч навмання. Ану, подайте білого коня! 5. Гей, помчімо ж, мої коні, пошукаймо долі! 6. О дивокраю мій казковий! Я збережу про тебе спомин.

Вправа 553. 1. На добраніч, весела діброво, тихі трави, зелені сади. 2. Леле-леле! Спи, моє дівчатко, я тебе зірчастим небом вкрив. 3. Ой-ой, біда! Рятуйте мене, люди! 4. О, не торсайте двері! Будь ласка, не торсайте двері! 5. Гай-гай, як же багато води збігло! 6. Ну-ну, не треба аж так категорично.

Вправа 556. На галяві почувся голос гриба Капелюшника: «Ех, і життя наше, тьху! Тільки й чекаєш, що хробаччя з’їсть тебе не сьогодні, то завтра. Нумо, тікати!» Котрась сироїжка сказала із глумом: « Еге, в лісі ходять люди із кошиками. Схоплять тебе та й засушать на мотузці». «Овва! Цур вам! Не хочу, сидячи тут, гнити, піду в світ сам. Нехай і в кошик попаду, нехай і в борщі гарячому втоплюся! Будьте здорові і не згадуйте лихом,» — сказавши так, гриб Капелюшник насунув на лоба свій широкий капелюх і пішов геть з поляни.