ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 7 клас

Вправа 433. Солов’їно, незмінно, бездонно, несподівано, бездоганно, злякано, гортанно, захоплено, безгомінно, непримиренно.

Вправа 434. 1. Моя пречиста Україно, озвись до мене тополино! 2. Струни рідного краю у серці щоденно звучать. 3. Пливуть замріяно й журливо Вкраїни рідної пісні. 4. Ти чуєш, так пісенно мовлять люди? 5. А я заворожено слухаю музику фортепіанну. 6. І пальці струнами невпинно біжать. 7. Безнастанно трудитися має в повний голос душа! 8. Розковано так дихається грудям.

Вправа 435. 1. Різдвяно стелиться дорога у рідні батьківські краї. 2. Я сам собі всміхнувся безпричинно. 3. Я дивлюся на світ зачаровано. 4. Сосновий світ здивовано вивчаю. 5. Душа була печальна, ніби море, важка страшенно від чужих секретів. 6. Полинно пахне ніч, пов’явши в небосхилах.

Вправа 438. 1. Я передумала дум незліченно багато. 2. Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! 3. Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. 4. Життя рухається нескінченно. 5. Весь час я страшенно напружений. 6. Серце моє незнищенно червоне!

Вправа 440. 1. Там золоті Софії дзвони пливуть над містом монотонно. 2. Предивний сон і налякав, і звеселив мене неждано. І досі ті чудні дива морочать серце несказанно. 3. Стежка була страшенно балакучою, щодня сто разів казала: «Доброго дня! Як ся маєш? Будь здоров! Щасти!» 4. Цілий день учора проблукав у полі, з вітром навздогінки бігав навмання. 5. Порятунок прийшов неждано-негадано.

Вправа 442. 1. Неквапно крутиться земля, життя хутчіше кружеля. 2. А найближчі друзі ненароком заглянуть у душу добрим оком. 3. Незабаром я вискочив із покоїв з «Тарасом Бульбою» в руках. 4. Дзвін був невимовно ласкавий. 5. Криниця в зимових полях несхибно дивиться на шлях.

Вправа 445. Співати незрівнянно, радий несказанно, нескінченно багато, нездоланно міцний, незбагненно могутній.

Вправа 446. 1. Не легко, але потрібно і жити, і вмерти гідно. 2. Ми не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних. 3. Козаки йшли не боязко, не понуро, а з якоюсь тихою гордістю. 4. Не завтра добрим словом, а сьогодні озватися б хоч пошепки до вас! Не завтра, а сьогодні насінину посіяти в душі і засвітить!