ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 7 клас

Вправа 391. І чому так виходить, друзі мої, що найлегше посваритися саме з тим, кого найбільше любиш? Найпростіше образитися на того, хто тобі найближче, найдорожче. Легко слово сказати необдумане, здійснити вчинок необережний. Чужій людині все пробачиш: їй простити легше. Часом через таку дрібницю з рідною людиною посваришся, що пізніше тільки дивуєшся. Може, до рідної людини ти ближче, серцем обернений? І найменший дотик необережний найболючіше ранить?

Вправа 394. 1. «Чи правильно ти виконав тестові завдання?» — запитав мене учень паралельного класу. 2. Я порадив йому наполегливо готуватися до контрольної роботи. 3. Де можна попрацювати зі словниками? У читальному залі бібліотеки. 4. У кінці навчального року зал бібліотеки переповнений.

Вправа 406. По-українськи, по-сусідськи, будь-де, хтозна-куди, коли-небудь, високо-превисоко, часто-густо, з давніх-давен.

Вправа 407. 1. Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. 2. Нова мітла починає мести по-новому. 3. Діло так-сяк волочиться, та покинути не хочеться. 4. Вдача овеча, по-овечому й мекече. 5. Панський собака по-панському й гавка. 6. Ходить мовчки, а кусає по-вовчи. Абияк по-людськи і стара горіхів назбирає.

Вправа 409. 1. Як роботу покінчаєм, по-козацьки погуляєм. 2. Шана не по батьковому прізвищу, а по власному розуму. 3. Про розум людини судять по зробленому. 4. Інших слухай, а роби по-своєму. 5. За цю вівцю та за ту та по вовчому хребту. 6. Потрапив між ворон, то по-воронячому й каркай. 7. Лінивого по розваленому паркану впізнаєш. 8. Упізнаєш кобилу по линялому хвосту.

Вправа 411. 1. Чи щастя мого не стрівали де-небудь на луках? 2. А може, й я коли-небудь своє щастя стріну? 3. Козака згадайте, котрий десь-то на чужині. 4. Уже безслідно день мав одійти хтозна-куди, прибулий хтозна-звідки. 5. Зустріну я тебе як друга, якщо зустрінемось колись. 6. Не кидай власної мети, щоб за чужою десь іти.

Вправа 412. 1. Мовчки струпи на бандурі я перебираю. 2. Сиве волосся спадає кружком, по-козацьки. 3. Вільний дух я ціную украй, але тільки за совістю вкупі. 4. Скільки ласки й турботи віддали залюбки ми, щоб у зорях сіяла українська земля. 5. Навлежачки не зіб’єшся з путі. 6. Звичайно, спогади почасти й фантастичні.

Вправа 413. 1. Закувала зозуленька в лузі на калині. тяжко-важко проживати па чужій чужині. 2. Я рідко стрічався зі скарбами людського духу, та вони були по-своєму прекрасні. 3. Повій, вітре (звертання), тишком-нишком над дівочим білим личком. 4. Те, що позначилося па народному духові, по-справжньому безсмертне і переходить у спадщину, як і блакитна кров. 5. Ти туманься, тумане (звертання), рано-вранці, порану. 6. Біло-біло дихала промерзла і засніжена земля.

Вправа 418. Без сумніву, удосвіта, до речі, без наміру, раз у раз, з дня на день, тимчасово, рік у рік, щотижня, з розгону, на диво, на самоті, по суті, уплав, час від часу, від ранку до вечора, через силу, стрімголов, за рахунок, повсюди, утроє, з давніх-давен.

Вправа 419. 1. Я рибу на річці ловлю день при дні. 2. Седеньком б’ється джерельце цілюще, з ним розмовляю один на один. 3. Я був самотній, сам на сам з своєю самотою. 4. А дід мою дослухав казку і виявив сердечну ласку: «За те, що гарна казка ця, на вибір вирвать кавунця».