ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 7 клас

Вправа 342. Розповідаючи про життя української художниці Євгенії Гапчинської, називають звичні віхи: навчання, шлюб, робота... Та продовжуючи розповідь, слід пояснити, що працю обрано за покликанням душі. Певно, це й привело до успіху.

Вступивши до школи п’ятирічною, студенткою художнього училища Євгенія стала у тринадцять. Закінчивши художній інститут, стажувалася за кордоном. Організовуючи щороку з півтора десятка нових виставок в Україні та за рубежем, художниця залишається скромною людиною. Її роботи зберігаються в європейських музеях, а вона, щодня встаючи о 5.30, береться до роботи...

Зображуючи на своїх картинах маленьких чоловічків із наївними личками, художниця показує глибину їхнього внутрішнього світу. Вирази личок маленьких істот сповнені почуттів, про які дехто з нас, можливо, давно забув.

Вправа 353. 1. Не станеш жертвою сам, не чинячи зла. 2. Не поцінуєш світла, не побачивши мороку. 3. Не трощи посуду глиняного, не придбавши мідного. 4. Не справивши нових чобіт, не викидай старих. 5. Якби, не беручись за справу, можна було навчитися, пес став би професором. 6. Честю нехтуючи, не вбережеш совість. 7. Ворог використовує зрадника, ненавидячи його.

Вправа 356. 1. Тут мужні воїни в смертнім двобої стоять, не ступаючи й кроку назад. 2. Не торкайся хліба, рук не помивши. Не протерши очей, не дивися у далі. І не думай ніколи, що ти найвищий, умостившись на мить на чиїмсь п’єдесталі. 3. Ходить брехня, випинаючись боком, бреше брехня, не моргнувши оком. 4. Недочувши, не вигадуй. Не довіряючи очам, довіряй розуму.

Вправа 357. 1. Не можна створити нічого, не вкладаючи в твір себе. 2. Не хилячись, я чесно йду життям. 3. Я йшов незнайомою дорогою, не бачачи її, навмання. 4. Я знав кінець, іще не починаючи. 5. А треба жити кожним днем, не відкладаючи на потім. 6. Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось не падавши пройти. 7. І правди не знаходячи в житті, до неї серцем я шукав путі.

Вправа 358. 1. Грає серце козацькеє, а думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись?» 2. Приклад Шевченка вчить нас мужніти духом і йти вперед, не забуваючи, що ми діти великого й незборимого народу. 3. Отак іти, чола не остудивши, не відаючи втоми, вічно йти. 4. Ми просто йшли, зборовши всі навали, не відцуравшись рідного гнізда. 5. До тих стежок, не думаючи йди і клич мене в своїй надії добрій. 6. Щоліта ми їздимо на Чернечу гору, не кажучи про березневі Шевченківські дні, коли біля могили збирається пів-України.