ГДЗ. Українська мова до підручника О.П. Глазової. 6 клас

Вправа 191.

Авіаквиток, грамзапис, автостоянка, фотосесія, космодром, геологія, мікропроба, кінопроба.

Вправа 192.

1. Прокладають путь сувору молоді аеронавти (М. Рильський). 2. Розкраює небо навпіл блискавки фотоспалах (І. Лобовик). 3. Електричок кінострічки ген за гаєм миготять (А. Жикол). 4. І кричить в квартирі телефон: «Що у вас там діється, їй-Богу?» (Б. Олійник).

В останньому реченні ставиться двокрапка після слів автора, а далі пряма мова береться в лапки і пишеться з великої літери.

Подвоєння літер відбувається на межі двох значущих частин слова, а саме: префіксів -пів та кореня.

Апостроф уживається після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний перед я, ю, є, ї.

Вправа 197.

1. З людьми біда — півбіди. 2. Знає кума — знає півсела. 3. Знайко розуміє з напівзнання. 4. Всяке півділа — гірше від невігластва. 5. Зранку за діло — вже півділа. 6. У ледаря свій закон: півдня сиди, а півдня стій. 7. Там публіка — сім душ на півбублика. 8. Півпуда коропів цінніші за пуд сподівань.

Вправа 198.

1. За останні півстоліття населення планети збільшилося майже вдвічі (З журналу). 2. Півбіди, що взялись звоювати вороги, а біда, коли друзі мовчать (В. Козак). 3. А хто від правди ступить на півметра, душа у того сіра й напівмертва (Л. Костенко). 4. Забрела у гай пила, загарчала, загула. Дика грушка від розлуки заломила віти-руки: «Ти не руш мене, не руш! На мені півтонни груш!» (О. Пархоменко).

Розділ науки про мову, який вивчає частини мови, називається морфологією.

Відмінність між службовими і самостійними частинами мови полягає в тому, що: самостійні частини мови (відповідають на питання, мають лексичне значення, називають предмети, ознаки, дії, кількість, обставини, мають граматичне значення, тобто морфологічні ознаки: рід, число, відмінок та інші, є членами речення); службові частини мови (не відповідають на питання, не мають лексичного значення, самі слугують граматичними засобами для вираження зв’язків між словами реченнями, не є членами речення).

Розділ науки про мову, який вивчає члени речення, називається синтаксисом.

У четвертому реченні кома ставиться між частинами складносурядного речення перед зіставно-протиставним сполучником а.

У п'ятому реченні кома ставиться між однорідними членами речення (додатками), що поєднані безсполучниковим зв’язком та інтонацією переліку.

У шостому реченні кома ставиться між однорідними членами речення (присудками, означеннями, додатками), що поєднуються безсполучниковим і сполучниковим зв'язком (єднальним неповторюваним сполучником та).