ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 5 клас
§ 3
Вправа 38 с. 28
Життя без книжки уявити неможливо. З її сторінок ми отримуємо знання. Саме вона дарує нам радість відкриттів. Наука створила сучасну форму нової книжки. Виконана в цифровому вигляді книжка називається електронною.
Вправа 39 с. 29
1. Будь відповідальним за кожне своє слово. 2. Хтось буде серйозним, а з кимось можна й пожартувати. 3. Необхідно ураховувати, вчитися розуміти почуття людей при спілкуванні.
Вправа 40 с. 29
1. Пісні. 2. Йде, життя. 3. Висловлюють; найкрасивіші надії, мрії, сподівання. 4. Наші, гідність.
Вправа 42 с. 30-31
Іменники: день, школа, оцінка, клас, канікули, підручник, учень, подвір’я, день.
Прикметники: веселий, осінній, шкільний.
Займенники: ми, вони, ви, ти.
Числівники: перший, п’ятий, дванадцять, тридцять.
Дієслова: читати, прагнути, навчатися, працювати, допомагати.
Прислівники: сьогодні, уперше, уважно, старанно, зранку.
Вправа 45 с. 31-32
Журавлі (які?) сірі; неба (якого?) дощового; вітерець (який?) безжальний; горобину (яку?) жовту; нитками (якими?) чорними, білими.
Вправа 49 с. 33
1. Як ми (Н. в., мн.) до людей, так и люди до нас (Р. в., мн.). 2. Живи для людей, поживуть і для тебе люди (Р. в., одн.). 3. Ми з тобою (Ор. в., одн.), як риба з водою. 4. Що людям, те й нам (Д. в., мн.). 5. Книга — твій друг, без неї (Р. в., одн.), як без рук. 6. Книга корисна, коли її (Зн. в., одн.) читають. 7. Ластівка день починає, а соловей його (Зн. в., одн.) кінчає. 8. Уліз між ворон, то й каркай разом із ними (Ор. в., мн.).
Вправа 52 с. 34
1. За площею Україні належить сорокове (котре?) місце у світі. На заході з Україною мають спільні державні кордони п’ять (скільки?) країн. 2. Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини понад дві тисячі (скільки?) кілометрів на Україну припадає дев’ятсот (скільки?) кілометрів.
Вправа 53 с. 35
1. У самісінькім центрі Європи ми жили (що робили? мин. час, 1 ос.), живемо (що робимо? теп. час) й будем жить (що будемо робити? майб. час). 2. По світі широкому буде та пісня літати (що буде робити? майб.). 3. Журавлі пролітали (що робили? мин. час) над бором, із ріднею прощалися (що робили? мин. час) хором. 4. Чи пам’ятатимуть (що робитимуть? майб. час) дерева, що я під ними ходив (що робив? мин. час, 1 ос.) 5. Народ свою минувшину повік не забуде (що зробить? майб. час). Ми були (що робили? мин. час), ми є (що робимо? теп. час) під небом і ми далі будем (що робитимемо? майб. час).
Вправа 54 с. 35
1. Дві сестри до осені зеленіють, потім одна червоніє, а друга чорніє. 2. Мене просять і чекають, а як прийду — утікають. 3. Йде слідом за тобою, утікай — не утечеш, доганяй — не доженеш. 4. Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш — кусається. 5. Сіла зграя пташенят на п’ять дротенят. Якщо ти їх упізнаєш, то мелодію зіграєш.
Вправа 55 с. 36
І дієвідміна: живуть, співають, радіють, колишуть, товчуть, допомагають, стережуть, підтримують.
II дієвідміна: біжать, летять, радять, сидять, просять, мостять, сплять, їздять, палять.
Вправа 56 с. 36
Знаєш — знають (І дієвідм.), мириш — мирять (II дієвідм.), радієш — радіють (І дієвідм.), дзвениш — дзвенять (II дієвідм.), вимикаєш — вимикають (І дієвідм.),виходиш — виходять (II дієвідм.), можеш — можуть (І дієвідм.), говориш — говорять (II дієвідм.), робиш — роблять (II дієвідм.), ріжеш — ріжуть (І дієвідм.), точиш — точать (II. дієвідм.), любиш — люблять (II дієвідм.), клеїш — клеїш — клеять (II дієвідм.), вабиш — ваблять (II дієвідм.), в’яжеш — в’яжуть (І дієвідм.), везеш — везуть (І дієвідм.), колишеш — колишуть (І дієвідм.), плетеш — плетуть (І дієвідм.), радиш — радять (II дієвідм.), стережеш — стережуть (І дієвідм.).
Вправа 57 с. 36
1. Не зітхай, а працюй, марно часу не гай! 2. Не гайся у добрі. Не обізлися в горі. 3. Не попадайся в сіть брехні. 4. Я в ніжну душу не впускаю страшну байдужості іржу.
Не з дієсловами пишеться окремо.
Вправа 58 с. 36
1. Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не_оцінили. 2. Ти ріки повертаєш (1 дієвідм.) і зсуваєш (1 дієвідм.) гори. Але дозволь почути, як ти з матір’ю говориш (2 дієвідм.). 3. З ким ти поділиш (2 дієвідм.) вірную розмову? 4. Нехай не_ятрять прикрощі душі! Нехай квітує щирість поміж нами.
Вправа с. 60 с. 37-38
Лежав, дивився, побачив, пливе, виднілася, підпливла, зрозумів, вибралася, отетерів, стояв, розітнув, рятуйте, поспішали, біг, кинеться, уклав, розвів, зустрів, повівся, заскавулив, кинувся, був, втримався, почав, вибирати, збився, заховав, дістав, видобув, розгорнув, заходився, роздивлятися, кинув.
Враження від кінофільму за повістю В. Рутківського «Сторожова застава»
І ви знаєте фільм мені... сподобався, так-так фанати застави, можете зітхнути з полегшенням, приємний такий фільм-казка без претензії на щось серйозніше. Але це тільки у випадку, якщо не ставитись до фільму занадто серйозно, а просто вирішити більш-менш весело провести час, тоді так — «Сторожова застава» хороший, пригодницький фільм. Але ж якщо йти на нього з вимогою: «Покажіть мені класний український фільм — фентезі з графікою кращою ніж в «Володаря перснів»» (і це не моя вигадана фраза, творці фільму заявляли, що так і буде), то тоді в голові випливає така невеличка купка претензій до стрічки, які походу картини скочуються зі снігової вершини і стають все більшими. Але це, як то кажуть, як для кого. Давайте я для початку вам розповім трішки про саму стрічку, а потім поговоримо і про мої враження від цього творіння.
«Сторожова застава» — це, можна сказати, вистраждана екранізація. Адже самі подивіться, Володимир Рутківський написав свій роман, ще у 90-тих і лише у 2015 році Сашко Дерманський та Ярослав Войцешек адаптували книгу в сценарій (до того ж його тричі було переписано, що зазвичай не є добрим знаком), в тому ж році ця стрічка виграла конкурс Держкіно, де їм було надано 18 млн гривень, до слова, загальний бюджет склав 40 млн, що на даний момент вважається найдорожчим українським фільмом. Їдемо далі, все, здається, розпочалось добре, зйомки тривали 58 днів, починаючи з листопада 2015 і далі, і нібито вклались в терміни, і дату релізу назначили 22 грудня 2016, але і тут сталось не так як гадалось, після досить хорошої піар компанії прем’єри, продюсери повідомляють про перенесення дати релізу аж на 12 жовтня з невідомих причин. І ось лише зараз український глядач зміг побачити його на власні очі. І, Ви знаєте, мені здається, що про історію створення цього фільму можна ще один фільм зняти. Та ви подивіться, за цей час головний актор Даниїл Каменський перетворився з милого підлітка на бравого козака. Головним режисером картини виступив дебютант в великому кіно Юрій Ковальов, раніше він знімав лише рекламні ролики і спеціалізувався на цьому. Тому рішення віддати в його руки історичну для українського кіно суму грошей було досить ризикованим, але, як показав фільм, здебільшого вдалим. Ну і отак плавно ми дісталися до самої картини. Стрічка розповідає про те, як під час сонячного затемнення магічний портал затягує школяра Вітька і переносить його у 1120 рік, де його чекає багато пригод і небезпек, які він мусить подолати, щоб повернутись додому. Отже, почну з хорошого!
Візуальна складова
Була на високому рівні, не дивлячись на те, що я досить скептично ставився до заяв про голівудський рівень спецефектів в фільмі, після перегляду я змінив свою думку. Так, вони не дотягують все-таки до світового класу, але повірте, для України це вже мега-супер-пупер велитенське проривище!!! Ефектами взагалі займалась фірма Postmodern Production, яка працювала над дуже великою кількістю відомих світових проектів, зокрема: «Зоряні війни. Війна Клонів», «Месники», «Хобіт» і багато іншого. Але попри комп’ютерну графіку, тут можна ще й виділити кольорокорекцію, вона от їй-богу милувала око, робила все так, щоб все ставало більш казковішим і в жанрі фентезі, єдине, що хотілося би чогось цікавішого від операторської команди, більше загальних ракурсів чи що, ну, я в тому не професіонал, а лише вчусь, тому не можу сказати, просто по враженню чогось хотілось більшого.
Акторська гра
Якщо вона не кидалась в око, значить, була виконана добре, щоправда ні, помиляюсь... Роман Луцький все-таки виділився, але в позитивному плані, я думаю, кожен, хто прийде в кіно, закохається в персонажа Олешка, настільки він приємний, дотепний і харизматичний. Попри те, що він таким був прописаний на папері сценаристами, його чудово втілив на екрані актор Івано-Франківського театру Роман Луцький. Хвала йому, як то кажуть, і честь.
Костюми і деталізація теж High Level, дуже приємно здивували ці всі декорації, вбрання головних героїв, вони були чітко витримані в епосі і милували моє око в квадраті. І на фоні цього всього перед нами постають також і мінуси фільму, а саме: сюжет, головна історія, монтаж, а також дивно прописані ситуації, які можна віднести до сюжету. Ну так ось - він є доволі передбачуваним, сидиш і знаєш, хто за чим і після чого, немає цікавих поворотів або тощо, ви скажете: «Що ти хочеш, це ж казочка, вона і має бути такою простою», і з одного боку погоджусь, але фільм, знаєте, лише моментами схожий на казку, іноді це перепливає в любовну підліткову драму, іноді в історичний бойовик, але ота лінія казковості, чомусь не тримається (можливо, це лише я такий черствий це бачу і не можу відчути атмосфери але все-таки). Сюжет можна назвати або слабеньким або просто ненав’язливим, така собі стандартна історія, яку ми вже бачили в екранізаціях купи разів про повернення в часі та порятунок світу. Також дуже ріжуть око монтажні склейки, вони тут іноді якісь аж занадто простенькі, не відчувається цілісності фільму, таке відчуття, що нас годують окремими сценками, які ніби в одній історії, але все-таки це все окремі сценки. Багато, до речі, зайвих моментів, яких можна було з легкістю прибрати з фільму і від цього він би нічого не втратив, і, звісно, таких же зайвих діалогів, могли би краще додати різноманіття деяким жіночим персонажам фільму, вони тут якісь занадто простенькі, побільше глибини їм би не завадило. Плюс до того всього, розкрити мотивації антагоніста теж потрібно було би, а не просто сказати, що він хоче захопити весь світ, ну, це зрозуміло... далі? Звісно не можу не згадати наскільки наші герої швидкі, тобто вони буквально могли телепортуватись у часі і просторі, тут Олешко всередині застави відбивається від половців, через буквально 30 секунд він вже на одній із веж застави захищає дівчинку, ну і ще через хвилину він вже вибрався на високу гору, на яку Вітьок мусив аж на дельтаплані залітати! І ще дивна сцена на початку була, коли Олешко посеред лісу збирає квіти для своєї коханої, і тут на нього нападає загін половців на чолі з ханом!!! Що вони забули в лісі, ще й в горах, де ви взагалі бачили, щоб хан отак з маленьким загоном солдат бігав по лісах?
Не треба забувати про екшн, от його мені було мало, а той що й був, то теж не вразив. Я, чесно кажучи, не любитель бійок, але тут вони були дуже якісь не зрозумілі, камера постійно хиталась, кадри різко змінювались, не встигав насолодитись цією епохальною зарубою, єдині дві сцени бійок Олешка з ханом були гарно пророблені, що, на жаль, про всі інші сказати не можу.
Якщо ж говорити про персонажів, то тут були деякі гарно прописані, це Олешко — казковий богатир, Вітька, наш мандрівник в часі, дідусь, який мріє літати і, мабуть, друг Віті в сучасності, ось ті персоналії, які запам’ятались, всі інші ж були трішки плоскими.
А взагалі, складаючи всі плюси і мінуси, у нас виходить цікава, пригодницька картина. Вона є смішна, справді, всі жарти мені подобались, і я сміявся (але майже всі були пов’язані з Олешком), іноді ловив себе на думці, що вже чекаю його повернення на екран... плюс не скажу, що фільм є нудний, адже його приємно дивитись, так ця стрічка не виблискує сюжетним різноманіттям, але було цікаво за цим спостерігати. Це хочеться назвати такий собі український мейнстрим, тобто тепер і у нас є легке розважальне кіно для широкого загалу, яке не претендує ні на що високохудожнє, нарешті творці не хочуть одним фільмом змінити історію українського кінематографу, а просто роблять, валять фільми як справжні трудоголіки, і все це лише для людей, адже творці неодноразово заявляли, що з таким бюджетом просто нереально відбити фільм в Україні, тому вони пішли далі і продали цю картину в прокат Франції, Індії, Малайзії, В’єтнаму та іншим, що не може не радувати, це значить, що кінороби стараються для нас. То, можливо, і ми постараємось і сходимо на «Сторожову заставу» в кіно?
Вправа 61 с. 38
План
Лісова ворожка.
Іванко - говірливе немовлятко шести місяців.
Щорічний відвар для найди.
Лютий змій - грабіжник та палій.
Три удари ногою.
Іванова сила з відвару.
Перемога над ворогом.
Вправа 62 с. 39
Зустрілися (коли?) удосвіта; зустрілися (де?) вгорі; зупинилися (як?) мовчки; прожити (як?) удвох; сміявся (де?) збоку; плакати (як?) тихо.
Прислівник — це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч). На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.
Вправа 63 с. 40
Створила (як?) мовчки. Пролягли (куди?) врізнобіч. Підходить (як?) крадькома. Вирушає (як?) навшпиньки. Гойдалися (коли?) недавно. Коле (коли?) тепер.
Вправа 64 с. 40
1. Угорі (присл. пишеться разом) над нами чисте небо. 2. Богатир сховав скарб у_горі (ім. з прийм. пишеться окремо) Кичері. 3. Дорога йшла з_гори (ім. з прийм. пишеться окремо) на_гору (ім. з прийм. пишеться окремо), над самою річкою. 4. Правда як олія, завжди нагору (присл. пишеться разом) спливає.
Вправа 65 с. 40
1. На пам’ять (ім. з прийм. пишуться окремо) всі скаржаться, а на розум — ніхто. 2. Напам’ять (прислівн. пишеться разом) знаю, що склерозу не маю. 3. Поглянь на двір (ім. з прийм. пишуться окремо) — знатимеш, який хазяїн. 4. Хвалений борщ надвір (присл. пишеться разом) виливають. 5. Зуби з язиком ворогують, а живуть укупі (присл. пишеться разом). 6. Кожна курка у купі (ім. з прийм. пишуться окремо) своїй господиня.
Вправа 67 с. 41
1. Думки рухай не язиком, а розумом (сполучн. з’єднує слова). 2. Око бачить далеко, але серце чує глибоко (сполучн. з’єднує частини складного речення). 3. Дім силою будують, але розумом скріплюють (сполучн. з’єднує слова). 4. Серце співає, а душа радіє (сполучн. з’єднує частини складного речення). 5. Працюй плечима, а не очима (сполучн. з’єднує слова). 6. На словах він Дніпро перепливе, а сам і калюжі не переступить (сполучи. з’єднує частини складного речення). 7. Очі без душі сліпі, а вуха без серця глухі (сполучн. з’єднує частини складного речення).
