ГДЗ до підручника «Українська мова» О.П. Глазової. 5 клас
§ 26
Вправа 365 с. 167
Переїхав у Київ, жили в Умані, помандрував у Крим, завітали в Одесу, у рідному місті, збудував у Львові, у поштовій скриньці, найсильніший в команді, ввійти у воду, знову в школі.
Вправа 366 с. 167
Удень і вночі, місяць і зорі, річки й озера, каштани й осокори, жоржини і айстри, орел і сокіл, верх і низ, батько і мати, брат і сестра, Марина і Йосип, щастя і радість, любов і ненависть, Петро і Євген, хто і як, фонетика й орфографія, синтаксис і пунктуація.
Петро [Пеитро], Євген [Йевген].
Вправа 367 с. 167-168
І заспівали вдвох, цілком імовірно, перейшов річку вбрід, зараз ідемо, завітала в гості, сам удома, поглянь угору, це трапилось удесяте, всіх увів в оману, розмістив упоперек, помітив удалині, сказав усе правильно.
Прочитав уперше, зазирнути всередину, відразу впізнали, домовились іти, сказала впевнено, відоме ймення, охоче впорядкуємо, сидів упритул, разом ублагали, голова йде обертом, у вуха внести, дивитися зверху вниз.
Вправа 368 с. 168
В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах.
У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
між приголосними: наш учитель, десь у хлібах кричав перепел;
на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко);
незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, те, хв і под.: сидимо у вагоні;
після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник).
В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:
між голосними: У нього в очах засвітилася відрада (Панас Мирний);
на початку речення перед голосним: В очах його жила надія;
після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко).
у - в не чергуються:
у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: вдача, вклад, вправа, вступ (удача, уклад, управа, уступ - з іншим значенням); взаємини, влада, власний, властивість, вплив і т. ін.; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, усталення, установа, уява, а також у похідних утвореннях: вступний, владар, уважність та ін.;
у власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток, Угорщина, Удовиченко, увертюра, утопія та ін.
Вправа 369 с. 168
1. У страха очі великі. 2. Не тикай пальцем у небо. 3. Зіркі очі бачать удень і вночі. 4. Плітку в одне ухо впусти, а в друге випусти. 5. І вухом не веде. 6. Як умієш помилятися, то вмій виправлятися.
Вправа 370 с. 168
Судження в прислів’ях і приказках висловлюються здебільшого у вигляді серйозних формулювань. Та найбільшою любов’ю й повагою користуються вислови дотепні. Уміння поставитися до своїх труднощів із гумором є ознакою морального здоров’я народу. Український гумор вважають м’яким і добродушним. Навіть грубувате слівце українець уміє делікатно пом’якшити й замінити натяком.
Дотепні — кмітливі, влучні.
Гумор — доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків.
Делікатно — ввічливо, люб’язно, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Витончений, тендітний.
Натяком — слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування.
