ГДЗ до підручника «Всесвітня історія. Історія України» О.В. Гісем. 6 клас

§ 46. Релігія та звичаї

ПРИГАДАЙТЕ

Назвіть основних грецьких богів.

Основні грецькі боги, які займали важливе місце в грецькій міфології, включають:

1. Зевс - бог неба і грому.
2. Посейдон - бог моря та землетрусів.
3. Аполлон - бог мистецтва, музики, світла та пророцтва.
4. Артеміда - богиня місяця, полювання та дикої природи.
5. Афіна - богиня мудрості, ремесла та війни.
6. Гера - богиня шлюбу та народження, дружина Зевса.
7. Діоніс - бог вина, радості та екстазу.
8. Гефест - бог вогню та ковальства.
9. Гермес - бог торгівлі, ворожіння, викрутасів та герольфства.
10. Персефона - богиня весни та квітів, дружина Аїда, бога підземного світу.

Це далеко не повний перелік грецьких богів, але ці боги були серед найвідоміших та найважливіших.

Що таке Сатурналії? Як їх святкували?

Сатурналії - це одне з найвідоміших свят давнього Риму, яке було присвячене богу Сатурну і відзначалося з 17 по 23 грудня. Свято супроводжувалося гучними та шумними вуличними фестивалями, в яких приймали участь всі шари населення, включаючи рабів.

Під час Сатурналій у Римі проводилися спортивні змагання, гуляння, театральні вистави, були організовані бенкети та розваги. Це було часом, коли стандартні соціальні норми і ієрархії дещо розслаблялися, і раби могли вести себе більш вільно, навіть дозволялося їм святкувати разом зі своїми господарями.

Також під час Сатурналій дарували подарунки один одному, зазвичай це були дрібні речі або солодощі. Свято закінчувалося днем на честь дійства Sigillaria, під час якого римляни купували та продавали маленькі іграшки та статуетки.

Як називався головний жрець у Давньому Римі? Чи має хтось у наші часи такий титул?

Головний жрець у Давньому Римі називався Понтіфекс Максимус (Pontifex Maximus). Це була важлива посада в релігійній ієрархії Риму, яку зазвичай займав найвідоміший і найвпливовіший релігійний діяч. Головними обов'язками Понтіфекса Максимус були керівництво релігійними обрядами, нагляд за культовими святинями, а також вирішення релігійних суперечностей.

У наші часи такий титул не існує в Римській імперії. Однак, у деяких сучасних релігіях можуть бути свої головні жерці, які керують релігійними обрядами та мають вплив на спільноту віруючих.

Янус має два обличчя — старе й молоде. Що може означати таке зображення цього бога?

У римській міфології Янус був богом двох облич: одне з них зображало молодого чоловіка, а інше — старого. Це символізувало його двобічність і роль, яку він відігравав у житті римлян. Янус був богом початків і кінців, порталів і дверей, він був священним посередником між богами і людьми. Отже, зображення двох облич бога може означати наступне:

1. Двобічність і здатність бачити різні сторони питання.
2. Роль посередника і здатність переходити з одного світу в інший, змінюючи форму та обличчя.
3. Символізувати початок і кінець, минуле і майбутнє, молодість і старість, а також добро і зло.
4. Янус також вважався богом дверей і входів, тому зображення його двох облич може означати захист від зла і входження до нових можливостей.
5. У загальному сенсі, зображення Януса може означати здатність вирішувати різні проблеми і переходити з одного стану в інший з допомогою віри та духовності.

Хто такі весталки?

Весталки - це жінки, які служили у давньому Римі як жеребкині богині Вести (Vesta), яка символізувала домашній вогонь і сімейне благополуччя. Весталки були своєрідними священницями, їхній культ був дуже важливим для римлян, а їхні обов'язки були пов'язані з підтриманням вогнища у храмі Вести і збереженням святості цього місця.

Весталки мали велику владу і підвищений статус в Римській імперії. Вони мали право волі, не піддавалися повинностям шлюбу і материнства, а також отримували певні привілеї, такі як змога їздити у кареті з закритими шторами та отримувати пріоритетний доступ до деяких заходів та подій.

Найважливішим обов'язком весталок було підтримання вогнища в храмі Вести, яке не повинно було гаснути ніколи. В разі, якщо вогонь погас, це вважалося катастрофою і пророчило нещастя для Риму. Весталки також займалися виконанням релігійних обрядів та інших ритуалів, пов'язаних з культом Вести.

Весталки жили у храмі Вести протягом всього свого життя і обіцяли зберігати свою дівочість і чистоту. В разі, якщо якась весталка порушила ці обітниці, вона була піддана суворим покаранням, включаючи живе поховання. В той же час, якщо весталка служила успішно і з відданістю, вона могла насолоджуватися великим авторитетом в суспільстві і навіть мати вплив на політичні рішення.

У чому полягає різниця між ларами і пенатами?

Лари та пенати - це дві різні групи римських божеств, які були часто вшановувані в релігії давнього Римі.

Лари - це божества, які були пов'язані з домашнім вогнищем та сімейним благополуччям. Лари вірилися бути духами предків, які відіграли важливу роль в захисті сімейних домів від злого ока та інших злих духів. Лари були зображені зазвичай як маленькі статуетки, які зберігалися на полицях або в нішах у домівках римлян.

Пенати - це божества, які були пов'язані зі сприятливим проводом господарської діяльності, такої як збір врожаю та зберігання їжі. Пенати були також вірилися бути духами предків, які стежили за добробутом родини та дому. Пенати зображувалися як двоє чоловіків, які сидять за столом з їжею та напоями, символізуючи достаток та достатність.

Отже, різниця між ларами та пенатами полягає в тому, що лари пов'язані з домашнім вогнищем та сімейним благополуччям, тоді як пенати пов'язані з господарською діяльністю та достатком. Обидва культові об'єкти були важливі для римлян та займали важливе місце в їхній релігії та повсякденному житті.

Чому римляни надавали великого значення збереженню священного вогню у храмі Вести?

Римляни вірили, що світ, їхня держава і їхні сім'ї були захищені від небезпек тільки тоді, коли священний вогонь у храмі Вести горів неперервно. Вірилося, що цей вогонь був подарований римлянам богине Вести і що він був символом домашнього благополуччя, сімейного щастя та державної могутності.

Збереження священного вогню було відповідальністю весталок - дівчаток, які присвячували своє життя служінню богині Вести. Вони мали строгі правила, які вони повинні були дотримуватися, включаючи обмеження у вільному спілкуванні з чоловіками та заборону на одруження.

Якщо священний вогонь у храмі Вести погас, це вважалося надзвичайною катастрофою і прирівнювалось до загибелі самої держави. Це також вважалося знаком того, що богиня Веста відвернулася від римлян і більше не захищатиме їх. Тому збереження священного вогню було дуже важливим для римлян і весталки, які були відповідальні за його підтримання, були віддані своїй службі богині Вести до кінця життя.

Яким було ставлення римлян до померлих?

Ставлення римлян до померлих було досить складним і різноманітним. Вони вірили в життя після смерті і прагнули забезпечити благодатні умови для душ померлих, які могли вплинути на їх долю в загробному житті.

У Римі були проводжені різні обряди і церемонії, пов'язані з похованням та пам'яттю про померлих. Зазвичай тіла покійників були кремовані, і залишки попелу зберігали в урни. Такі урни з попелом можна було зберігати в маєтку родини або покладати в гробниці, які могли бути простими або дуже розкішними.

У римському світі було поширене переконання, що душі померлих можуть впливати на життя живих і навіть допомагати їм. Тому римляни зазвичай встановлювали пам'ятники своїм померлим родичам і близьким, на яких вказували їхнє ім'я, рік народження і смерті, а також певні деталі про їх життя і досягнення. Іноді римляни також проводили обряди, щоб запобігти злощасним духам померлих і зберегти своє життя від нещастя.

Загалом, ставлення римлян до померлих було пов'язане з їхнім релігійним світоглядом, але воно також мало великий культурний і соціальний вплив на римське суспільство.

Запитання та завдання

1. Яким був головний принцип римлян у спілкуванні з богами?

Головним принципом римлян у спілкуванні з богами було віддання пошани і виконання обрядів, що були встановлені для кожного божества. Римляни вірили, що якщо боги будуть задоволені їхніми жертвоприношеннями і обрядами, то вони будуть приносити удачу та процвітання місту та народу.

2. Хто такі лари і пенати? Яким було їхнє призначення?

Лари і пенати - це дві категорії римських божеств, які мали важливе значення для римлян. Лари були місцевими божествами, які забезпечували захист та благополуччя певного місця або будівлі. Пенати ж були божествами домашнього вогнища, які забезпечували домашній затишок і благополуччя родини. Обидві категорії божеств були шановані і захищені римлянами, які вірили, що вони можуть допомогти їм у їхніх потребах та проблемах.

3. Існує багато легенд, виникнення яких тісно пов'язане з історією Рима. Підготуйте повідомлення про деякі легенди (на вибір): 1) заснування Рима; 2) викрадення сабінянок; 3) життя семи римських царів; 4) як гуси врятували Рим тощо. Порівняйте обрані римські міфи та легенди з давньогрецькими. Назвіть найбільш суттєві відмінності між ними.

1. Легенда про заснування Рима пов'язана з ім'ям Ромула та Рема, які були відвлучені від матері своєї і виростали у волчих легенях. Пізніше вони заснували Рим, але Ромул вбив свого брата Рема, і сам став першим царем Риму. У давньогрецькій міфології така історія відсутня.

2. Легенда про викрадення сабінянок пов'язана зі заснуванням Рима. За легендою, Ромул запросив до свята сусідні народи, а потім викрав дівчат з сабінського племені, щоб забезпечити населення Риму. В давньогрецькій міфології є подібна легенда про викрадення Європи Зевсом, але вона має інші деталі та сюжет.

3. Легенда про життя семи римських царів пов'язана з ім'ями Ромула, Нуми Помпілія, Тулла Гостилия, Анк Марція, Тарквіна Старшого, Тарквіна Молодшого та Сервія Туллія. Кожен з цих царів мав свою історію та легенду. В давньогрецькій міфології така історія відсутня, але є подібні легенди про царів та героїв.

4. Легенда про те, як гуси врятували Рим, пов'язана зі спробою галлів напасти на Рим. За легендою, гуси, що були у храмі Юнони, допомогли виявити наближення галлів і врятувати місто. У давньогрецькій міфології подібної легенди немає.

Найбільш суттєві відмінності між римськими та давньогрецькими міфами та легендами полягають у сюжеті та персонажах, які в них відображені. Римські легенди частіше пов'язані з історією Риму та його засновниками, а також з подіями, які сталися у місті. У свою чергу, давньогрецькі міфи частіше пов'язані з міфологічними божествами та героями.

Також, римські легенди часто мають більш прямий зв'язок з історичними подіями та людьми, а давньогрецькі міфи більше зосереджені на міфологічних персонажах та їх взаємодії з богами.

Отже, римські легенди та міфи мають свої особливості та відмінності від давньогрецьких, що обумовлено культурними та історичними особливостями Риму та Греції.