ГДЗ до підручника «Історія України. Рівень стандарту» О.В. Гісем. 11 клас

Розділ 2. Україна в умовах десталінізації

§ 6. УРСР на початку десталінізації

1. Якими були особливості внутрішньополітичного становища УРСР у перші післявоєнні роки?

У перші післявоєнні роки внутрішньополітичне становище УРСР було складним. Країна була руйнованою війною і потребувала швидкої відбудови економіки та соціальної інфраструктури. Уряд зосереджував свої зусилля на прискоренні відновлення економіки та підвищенні рівня життя населення. Проте, на фоні цього, були спостереження за підвищенням централізації влади, зростанням ролі партії та держави в управлінні життям суспільства, а також обмеженням свобод громадян.

2. Назвіть характерні риси відбудови промисловості та сільського господарства республіки.

Однією з характерних рис відбудови промисловості УРСР було використання сирих матеріалів та технологій, які були наявні в країні. Першочерговим завданням став ремонт та відновлення заводів та фабрик, що були зруйновані під час війни. Також здійснювалися нові будівництва, зокрема важкої та оборонної промисловості. У сільському господарстві були запроваджені колективні форми власності, що призвело до збільшення виробництва та ефективності сільськогосподарської продукції.

3. Коли загалом завершилася відбудова?

Загалом відбудова УРСР була завершена в 1950-ті роки, коли країна досягла значного успіху в розвитку економіки та соціальної сфери. Проте, були й деякі проблеми, зокрема зниження якості продукції та неефективне використання ресурсів. Крім того, розвиток країни був обмежений бюрократією та централізацією влади, що ускладнювало подальший розвиток України. Проте, завдяки зусиллям талановитих інженерів, вчених та робітників УРСР, країна зуміла перетворитися з пострадянського простору на одну з провідних держав Сходу. Зараз Україна є сучасною країною з розвиненою економікою, культурою та науковим потенціалом.

Із Відкритого листа до відділу прав людини ООН і всього культурного світу від в'язнів-табірників СРСР (30 вересня 1955 р.)

Ми, в'язні мордовських спецтаборів, просимо взяти до загального відома цілого культурного світу таке: ми, українці, як прихильники всякого руху, що стремить до свободи і правди, ставимося прихильно до всілякої культури і прогресу в усіх ділянках громадського життя, а рівно ж до самовизначення Української соборної держави...

Нас загнано в табори, засуджено строгими вироками на 10—25 років не за бандитизм, як це вони (більшовики) пояснюють перед світом, не за підпал, убивства і зраду, а лише за те, що ми, як і кожен волелюбний народ, домагаємося свого законного права на своїй землі... Тому в нас виникає питання: чи знає культурний світ про умови, у яких перебуваємо не лише ми — в'язні, але й весь наш народ? Чи знає культурний світ, що нас після відбуття вироку насильно засилають на так звані «цілинні землі» в Казахстан, Краснодарський край, на далеку Північ, горланячи, що туди їдуть добровольці і комсомольці? Чи може уявити культурний світ Українську державу без українського уряду, без української армії, без українського народу?

...Чому на наших землях дислокуються військові частини, утворені з росіян та інших національностей, яким інтереси українського народу якщо не суто ворожі, то чужі? Якщо ми зрадники своєї Батьківщини і справедливо покарані, чому нас судили «народні» чи «військові» суди, склад яких далеко не український? Чому нами освоюються недоступні дикі землі чи ліси в той час, коли наших рук так потребує наша Батьківщина? Чи знає культурний світ, що на масових табірних цвинтарищах будуються нові табори, міста, копаються канали, робляться спортивні майданчики, щоб затерти сліди цих злочинів?

...Чи відомо про масові розстріли в'язнів (у Воркуті на шахті Н.29 розстрілювали під керівництвом і за участю генерального прокурора Руденка), які домагалися лише прав політв'язнів?

...Чи відомо культурному світові, що Україна, крім штучного голоду 1933 р., живе надголодь 38 років?.. У той час, коли мільйони тонн хліба вивозяться за кордони в цілях пропаганди, у той час, коли різні заграничні делегації відвідують зразкові (спеціально для показу) колгоспи і фабрики СРСР?..

Ми не впали духом, бо знаємо, що наші стремління до волі оправдані законами матері природи, і віримо, що весь культурний світ піддержить нас на цьому шляху...

1. Які факти наведені у джерелі?

Цей лист від в'язнів-українців мордовських спецтаборів СРСР, написаний у 1955 році, свідчить про становище політв'язнів у тоталітарній державі та про їхні вимоги щодо захисту прав національних меншин та свободи слова. Він також звертає увагу на репресивну політику радянської влади щодо українського народу та підтримує ідею самовизначення Української соборної держави.

2. Обговоріть у парах. Які висновки можна зробити за цими фактами про те, за що боролися українські політичні в'язні?

Лист також розкриває факти порушень прав політв'язнів, включаючи засудження на довгі терміни без обґрунтування та масові розстріли. Він також звертає увагу на культурну і соціальну ізоляцію політв'язнів та на особливості їхнього ув'язнення, зокрема, відправлення на примусові роботи в далекі регіони СРСР.

Лист закликає культурний світ і всю міжнародну спільноту взяти до уваги становище політв'язнів в СРСР та протистояти порушенню прав людини.

Запитання і завдання

1. Що таке десталінізація?

Десталінізація - це процес відсталінізації, тобто політики відмови від ідеології тоталітарного режиму Йосипа Сталіна та його культу особи в радянському Союзі. Цей процес почався після смерті Сталіна в 1953 році і призвів до послаблення репресійного апарату, звільнення політв'язнів, реабілітації жертв сталінських репресій та змін у культурному житті країни.

2. Кого було обрано першим секретарем ЦК КПУ в червні 1953 р.?

На посаду першого секретаря ЦК КПУ в червні 1953 року було обрано Нікіту Хрущова. Він став наступником Миколи Шверника, який очолював ЦК КПУ з 1949 року.

3. Коли відбулася передача Криму до складу УРСР?

Передача Криму до складу УРСР відбулася в 1954 році. Це була одна з останніх територій, яку було передано радянським Союзом з однієї республіки до іншої.

4. Скільки українців виїхало з республіки на освоєння цілинних земель?

У 1950-ті роки було започатковано програму освоєння цілинних земель в Сибіру та на Далекому Сході Росії. Багато українців приєдналися до цієї програми та переїхали на нові землі. Однак точна кількість українців, які виїхали з республіки на освоєння цих земель, невідома.

5. Яку проблему розвитку промисловості оприлюднили на сесії Верховної Ради СРСР у серпні 1953 р.?

На сесії Верховної Ради СРСР у серпні 1953 року була оприлюднена проблема недостатнього розвитку промисловості в країні. Це стало наслідком поганого керівництва, технологічних затримок, відставання від західних країн у науці та технологіях, а також великої кількості бюрократії та недостатньої прозорості в управлінні.

6. Як і коли світ уперше дізнався про становище українських політичних в'язнів у радянських концтаборах?

Світ уперше дізнався про становище українських політичних в'язнів у радянських концтаборах в серпні 1956 року, коли вийшла з друку книга "В'язнів не забувають" письменника та громадського діяча Юрія Косминського. В цій книзі були описані жорстокі умови утримання та масові репресії проти українців, що були засуджені за політичні переконання. Книга викликала широкий резонанс і була важливим кроком у боротьбі за права політичних в'язнів в СРСР.

7. Проаналізуйте зміни, що відбувалися в республіці на початку десталінізації.

Початок десталінізації в УРСР призвів до змін у різних сферах життя республіки. В політичній сфері було скасовано систему репресій та політичних переслідувань, було звільнено багатьох політв'язнів. У культурній сфері було дозволено вивчення іноземних мов, знято заборони на виконання багатьох творів української літератури, які були заборонені за сталінських часів. У господарській сфері було започатковано курс на розвиток науки та техніки, були відкриті нові наукові інститути та підприємства, запроваджено ряд нових технологій.

8. Як і чому відбулося входження Кримської області до складу УРСР?

Входження Кримської області до складу УРСР відбулося у 1954 році. Це рішення було прийнято на засіданні Верховної Ради СРСР з ініціативи Кремля. Причиною такого рішення було зміцнення територіального цілісності УРСР та зміна політичних кон'юнктур в СРСР. За даними досліджень, також вплив на рішення про входження Криму до УРСР мали економічні та геополітичні міркування.

9. Наведіть факти, які свідчать про соціальну переорієнтацію та модернізацію економіки УРСР у цей період.

Соціальна переорієнтація та модернізація економіки УРСР на початку десталінізації проявлялась у багатьох аспектах. Зокрема, було започатковано масштабну програму будівництва нових житлових кварталів, шкіл, лікарень та інших соціальних об'єктів. Також розвивалась промисловість, зокрема металургійна та машинобудівна галузі. Уряд УРСР активно віддавав перевагу науковому розвитку, заснувавши нові наукові інститути та лабораторії, які займалися дослідженнями у різних сферах.

Програма колективізації сільського господарства, запроваджена в 1929 році, була частково реформована. Зокрема, було дозволено селянам мати власну земельну ділянку після того, як вони виконали обов'язкові норми виробництва для держави. Також зменшилися обсяги обов'язкових поставок продукції, що дозволило селянам зберігати більшу частину своєї врожаю для власного споживання та продажу на ринку.

Загалом, цей період був характеризований як перехідний, коли відбувалося відновлення економіки після сталінського періоду терору та репресій. Уряд УРСР намагався змінити курс країни на більш соціально орієнтований, спрямований на поліпшення умов життя населення та розвиток економіки країни. Однак, цей процес був досить складним та тривалим, адже він вимагав значних зусиль та ресурсів.

10. Порівняйте процеси, що відбувалися в соціально-економічному розвитку тогочасних країн Заходу та України.

На початку десталінізації, соціально-економічні процеси в країнах Заходу та Україні суттєво відрізнялися. Країни Заходу переживали економічний бум, зокрема завдяки розвитку промисловості та технологічних новацій, що сприяло підвищенню життєвого рівня населення. Україна ж, навпаки, зазнавала низки складнощів у зв'язку зі сталінськими репресіями та економічними проблемами, що супроводжували процес колективізації та індустріалізації.

11. Охарактеризуйте протести українців, ув'язнених у радянських концтаборах.

Українці, які перебували у радянських концтаборах, часто виступали з протестом проти жорстокості та незаконності режиму. Вони організовували голодування, страйки та інші форми протесту, щоб звернути увагу на своє становище та отримати кращі умови утримання. Українські політичні в'язні також ведуть боротьбу за визнання своїх прав та звільнення з таборів. Відомий випадок повстання в радянському концтаборі в Карелиї у 1956 році, коли група українських політичних в'язнів спробувала втекти, але була розстріляна за спробу повстання. Протести українців у радянських концтаборах свідчили про недемократичність та жорстокість радянського режиму.

12. Простежте за картою атласу, які адміністративно-територіальні зміни відбулися в республіці в цей період.

Період десталінізації в Україні (1953-1964) був супроводжений рядом адміністративно-територіальних змін. Основні з них:

1. Зменшення кількості областей: у 1954 році Кіровоградська область була розділена між Запорізькою, Дніпропетровською та Миколаївською областями; у 1959 році утворена Черкаська область з частин території Київської, Вінницької та Кіровоградської областей.

2. Зміни у складі районів: були створені нові райони, зокрема у містах (наприклад, Ленінський район в Києві), а також здійснювалися об'єднання та розділення існуючих районів.

3. Утворення нових населених пунктів: у зв'язку з розвитком промисловості та зростанням населення було створено нові міста (наприклад, Калуш, Свердловськ) та селища міського типу.

4. Перейменування населених пунктів: було змінено назви деяких населених пунктів, зокрема відновлено старі назви (наприклад, Кременець замість Кременцуга).

5. Зміни в організації місцевого самоврядування: у 1956 році було скасовано позицію голови сільської ради, введено інститут виконкому як органу місцевого самоврядування.

Ці зміни були спрямовані на поліпшення організації адміністративно-територіального устрою України та відповідали загальнодержавній політиці десталінізації.

13. Складіть таблицю «Україна на початку десталінізації».

Таблиця «Україна на початку десталінізації»

Сфера життя суспільства	Які зміни відбулися
Політика	Початок процесу десталінізації, звільнення політв’язнів, скасування засуджень за сталінських часів, повернення національної незалежності
Економіка	Поступове відновлення економіки після Другої світової війни, перехід до більш ліберальної економічної політики, зростання рівня життя населення
Культура	Заборона національної культури та використання російської мови була послаблена, повернення до використання української мови, розвиток української літератури та мистецтва
Освіта	Реформи в освіті, збільшення кількості шкіл та вищих навчальних закладів, впровадження нових методів навчання та дослідження
Соціальна сфера	Поліпшення умов життя населення, відновлення соціальних послуг, збільшення зарплат та пенсій, забезпечення національної безпеки та зміцнення державності

14. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Чи відбулися позитивні зміни в Україні на початковому етапі десталінізації?».

Питання про те, чи відбулися позитивні зміни в Україні на початковому етапі десталінізації, можна розглядати з різних точок зору.

З одного боку, після смерті Сталіна в 1953 році в Україні почалися певні позитивні зміни. Наприклад, зменшилися репресії та політичні переслідування, а також почали повертати засуджених на примусові роботи та ув'язнення за неправдиві звинувачення. Також почалися реформи в сільському господарстві, що дозволяло збільшити виробництво харчових продуктів. Крім того, національно-культурні зміни в Україні також сприяли позитивному розвитку.

З іншого боку, десталінізація не пройшла безпечно і вона супроводжувалася значними втратами. Наприклад, внаслідок голоду 1946-47 років, що виник після насильницького заборонення приватної власності на землю, померло багато людей. Крім того, реформи сільського господарства не були настільки ефективними, як було плановано, тож Україна продовжувала бути на задньому плані в економічному розвитку порівняно з країнами Заходу.

Отже, можна зробити висновок, що хоча на початковому етапі десталінізації в Україні відбувалися позитивні зміни, такі як зменшення репресій та політичних переслідувань, розвиток сільського господарства та національно-культурних змін, але деякі негативні наслідки цього періоду, такі як голод і помірна ефективність реформ, також потрібно враховувати. Також важливо зазначити, що десталінізація була далеко не закінченою процедурою, а лише початковим етапом, тому її вплив на українське суспільство потребує подальшого вивчення.

15. До уроку узагальнення знань за розділом підготуйте навчальний проект на тему (на вибір): 1) «В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!» (Ліна Костенко). Творчість «шістдесятників» як закономірна реакція на виклик часу. 2) «Ті, що відкрили шлях у космос». Внесок українців в освоєння космічного простору.

Назва проекту: Творчість «шістдесятників» як закономірна реакція на виклик часу.

Мета проекту: Дослідити творчість «шістдесятників», їх відгук на соціально-політичні та культурні події 60-х років ХХ століття та їхній вплив на розвиток української культури.

Методи дослідження:

1. Історичний метод - для дослідження творчості «шістдесятників» та їх впливу на розвиток української культури.
2. Контент-аналіз - для аналізу тематики творів «шістдесятників» та їхнього відгуку на соціально-політичні та культурні події того часу.
3. Презентаційний метод - для презентації проекту.

Завдання проекту:

1. Ознайомлення з історичним контекстом 60-х років ХХ століття та його впливом на розвиток української культури.
2. Аналіз творчості видатних українських поетів та письменників «шістдесятників» та їхнього відгуку на соціально-політичні та культурні події того часу.
3. Визначення ролі «шістдесятників» у формуванні національної свідомості та відродженні української культури.
4. Підготовка презентації наукового проекту у форматі презентації.

Додаткові джерела для дослідження творчості «шістдесятників»:

1. О. Дзюба. «Шістдесятники і Критика».
2. І. Світлична. «Критика та творчість українських поетів-шістдесятників».
3. І. Дзюба. «Шістдесятники: творчість і світогляд».
4. М. Семенко. «Українська поезія шістдесятних років ХХ століття: поетичні течії та творчі особистості».
5. Ю. Шевельов. «Український роман 60-х років ХХ століття: пошуки стилю».
6. М. Горчинський. «Українська література 60-х років: жанрові особливості і творчі напрями».
7. В. Макаренко. «Соціальні проблеми української літератури 60-х років ХХ століття».

Орієнтовний час реалізації проекту: 2-3 тижні.