ГДЗ до підручника «Історія України. Рівень стандарту» О.В. Гісем. 11 клас

§ 24. Етносоціальні процеси та рівень життя населення

Які соціальні зміни намітилися в Україні в роки «перебудови»?

В роки «перебудови» в Україні відбулися значні соціальні зміни. Однією з найважливіших змін було відкриття країни для світу та виходза за межі того, що було затверджено в радянському періоді. Це призвело до того, що населення України мало можливість вільно обирати своє місце проживання та подорожувати за кордоном, а також вибирати свою професію та місце роботи.

Окрім того, зростання економіки та поширення ринкових відносин призвело до збільшення кількості підприємств та відкриття нових робочих місць. З'явилася можливість вести бізнес та власну справу, а також заробляти гроші на власному таланті та праці.

Також відбулися зміни у сфері освіти та культури. З'явилася можливість вивчати мови та культуру інших народів, вільно обирати навчальний заклад та спеціальність. Було зменшено контроль над вищою освітою та забезпечена свобода наукової діяльності.

Однак, треба зазначити, що ці зміни не були безперешкодними та мали свої тіні. Збільшення рівня безробіття та зменшення соціальних гарантій привели до погіршення життя певної частини населення. Також зросла корупція та кримінальна активність, що стало одним з серйозних соціальних проблем.

Із Декларації прав національностей України (1 листопада 1991 р.)

Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості; прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України; беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями складають п'ятдесятидвомільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України:

Стаття 1. Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях.

Дискримінація за національною ознакою забороняється і карається законом.

1. Які права держава гарантує національним меншинам?

Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях. Дискримінація за національною ознакою забороняється і карається законом. Отже, держава гарантує рівні права українцям та представникам інших національностей на території України.

2. Чому, на вашу думку, після проголошення незалежності України виникла потреба прийняти Декларацію прав національностей України?

Після проголошення незалежності України виникла потреба прийняти Декларацію прав національностей України, оскільки вона мала на меті забезпечити рівність та недискримінацію всіх національностей, які проживають на території України. Це було особливо важливо в умовах різноманітності національностей в Україні та прагнення до зміцнення національної єдності та взаєморозуміння. Декларація мала дати чіткі гарантії національним меншинам на території України щодо їх прав на політичну участь, економічні та соціальні права, а також заборону дискримінації за національною ознакою.

Запитання і завдання

1. Назвіть найболючіші, на ваш погляд, соціальні проблеми в Україні 1990-х рр.

Серед найболючіших соціальних проблем в Україні в 1990-х роках можна виділити:

• Економічний спад та безробіття, яке відчували мільйони громадян.
• Гостра нестача житла та зростання цін на комунальні послуги.
• Систематичне збільшення кількості злочинів та корупції.
• Погіршення медичного обслуговування та зменшення доступності якісної медичної допомоги.
• Низький рівень освіти та відсутність можливостей для розвитку освіти в маломіських та сільських населених пунктах.

2. За роки незалежності кількість населення України зросла чи зменшилася?

Кількість населення України за роки незалежності зменшилася. За даними Державної служби статистики України, на 1 січня 1991 року в Україні проживало 52,2 мільйони осіб, а на 1 січня 2022 року - 41,9 мільйона. Причинами зменшення населення є низький рівень народжуваності, міграційні процеси та природні втрати населення.

3. Поясніть термін «приховане безробіття».

Термін «приховане безробіття» використовується для опису ситуації, коли людина фактично не працює або працює неповний робочий день, але офіційно не зареєстрована як безробітна. Це може бути через те, що вона не шукає роботу, оскільки вважає, що не може знайти відповідну роботу за своєю кваліфікацією або у своєму регіоні, або через інші причини. Цей вид безробіття може бути важко виміряти і оцінити, оскільки він не відображається в офіційних статистичних даних про безробіття.

4. Представники яких національностей живуть в Україні?

На території України проживають громадяни понад 100 національностей. Серед найбільших національних меншин можна виділити росіян, білорусів, молдаван, поляків, євреїв, татар, угорців, румунів, грузинів, арменів, болгар, азербайджанців та інші.

5. Коли було проведено перший за роки незалежності перепис населення?

Перший за роки незалежності перепис населення відбувся в 2001 році.

6. Який регіон України зазнав найбільших етнічних змін?

За даними перепису населення 2001 року, найбільших етнічних змін зазнав Крим. Зокрема, внаслідок репатріації кримських татар, кримськотатарська національна група зросла з 0,5% у 1989 році до 12,1% в 2001 році. Одночасно зменшився відсоток російської національності, з 67,05% у 1989 році до 58,5% в 2001 році.

7. Як економічна криза вплинула на соціальне становище населення України?

Економічна криза в Україні вплинула на соціальне становище населення значною мірою. Внаслідок зменшення виробництва та зростання безробіття багато громадян втратили свої робочі місця та стали залежними від допомоги держави. Зменшення рівня доходів населення призвело до збільшення соціальної напруженості та зниження якості життя більшості громадян. Крім того, криза також спричинила зростання цін на продукти харчування та інші товари, що зробило їх недосяжними для більшості населення.

8. Які зміни відбулися в динаміці міграційних процесів за часів незалежності України?

За часів незалежності України відбулися значні зміни в динаміці міграційних процесів. У перші роки незалежності спостерігалося значне зменшення кількості іммігрантів, які прибували в Україну, оскільки країна переживала складні економічні та політичні часи. Однак, з часом, залучення Європейського Союзу до економічного та політичного співтовариства сприяло зростанню імміграції в Україну, зокрема з країн Східної Європи та Кавказу. У той же час, зростання кількості виїздів українців за кордон спостерігалося зокрема після розпаду СРСР та залучення України до світової економіки. Багато українців виїжджали за кордон у пошуках кращих можливостей працювати та жити. Останнім часом також спостерігається зростання кількості тимчасової міграції в Україні, зокрема з країн Середньої Азії та Близького Сходу, пов'язаної з працевлаштуванням та навчанням. Також значну кількість мігрантів становлять люди з країн СНД, які приїздять до України зі збройним конфліктом на своїй батьківщині.

Загалом можна сказати, що міграційні процеси в Україні мають складну динаміку та пов'язані з економічним та політичним становищем у країні та у світі. Від них залежать не тільки демографічні та соціальні показники, але й економічний розвиток та міжнародна позиція України.

9. Які соціальні явища свідчать про соціальне розшарування українського суспільства? Назвіть причини соціального розшарування населення України. До яких соціально-політичних наслідків призводить соціальне розшарування?

Соціальне розшарування в українському суспільстві проявляється через різницю у рівні доходів, доступу до освіти та охорони здоров'я, зайнятості, житлових умов та інших соціальних благ. Причини соціального розшарування можуть бути різними, включаючи економічні фактори, такі як відмінності в заробітній платі та можливості зайнятості, політичні фактори, такі як корупція та владні угоди, а також соціальні та культурні фактори, такі як різні рівні освіти та культурного розвитку.

Соціальне розшарування може призводити до соціальних та політичних конфліктів, нерівності в розвитку різних регіонів та національних груп населення, збільшення кримінальності та зниження якості життя менш забезпечених верств населення.

10. Яке значення мало прийняття Верховною Радою Декларації прав національностей для розвитку міжнаціональних відносин? Коли було прийнято цей документ?

Декларація прав національностей була прийнята Верховною Радою України 1991 року. Цей документ мав важливе значення для розвитку міжнаціональних відносин в Україні, оскільки визначав права національних меншин, забезпечуючи їх право на самовизначення, вільне вираження своєї культури та мови. Декларація сприяла зміцненню міжнаціональної толерантності та була важливим кроком у визнанні багатонаціональності та багатокультурності України.

11. Охарактеризуйте національну структуру населення України. Які зміни в ній відбулися в період незалежності?

Національна структура населення України є досить різноманітною. За даними перепису населення 2020 року, українці складають більшість населення країни (77,8%). Також значні групи складають росіяни (17,3%), білоруси (0,6%), молдовани (0,5%), татари (0,5%) та інші етнічні групи. Значні зміни в національній структурі населення відбулися в період незалежності, зокрема через міграційні процеси та зміни в політичній та економічній сферах.

12. Які кроки були здійснені державою для гармонізації міжнаціональних відносин? Дайте оцінку національній політиці України.

Держава здійснювала різноманітні кроки для гармонізації міжнаціональних відносин в Україні. Зокрема, українська Конституція гарантує права та свободи всіх громадян незалежно від їх національності. Українська держава прийняла закони та програми, які ставлять за мету забезпечення захисту прав та інтересів національних меншин. Наприклад, в Україні існує закон про національні меншини та регіональний розвиток, який забезпечує захист прав національних меншин, їх культурного спадку та мов. Також було запроваджено систему квот для національних меншин у державних органах та наукових установах.

Оцінка національної політики України залежить від багатьох факторів. З одного боку, Україна приймає різні заходи для гармонізації міжнаціональних відносин, що свідчить про певний рівень розуміння важливості цієї проблеми. З іншого боку, існують проблеми з реалізацією законодавчих та програмних забезпечень, а також з практичної реалізації заходів, спрямованих на покращення становища національних меншин. Значна частина національних меншин продовжує стикатися з проблемами, пов'язаними зі збереженням своєї культури, мови та традицій.

У країні також існують напруження в міжнаціональних відносинах, особливо в регіонах зі значною кількістю національних меншин. Крім того, існує ризик політизації національної політики, що може впливати на ефективність заходів, спрямованих на гармонізацію міжнаціональних відносин.

Отже, національна політика України з огляду на виконання зобов'язань перед національними меншинами потребує подальшого удосконалення та покращення реалізації законів та програмних заходів. При цьому необхідно уникати політизації національної політики та забезпечувати гарантії захисту прав та свобод всіх громадян.

13. Визначте, які соціальні прошарки існували в українському суспільстві в 1990-ті рр. Складіть схему соціальної структури українського суспільства.

У 1990-ті рр. українське суспільство складалося з різних соціальних прошарків: еліти, середнього класу, робітничого класу, селянства та безробітних. Еліта складалася з політиків, бізнесменів, керівників державних підприємств та організацій. Середній клас складали працівники бюджетної сфери, науки та освіти, фахівці різних галузей, власники невеликих бізнесів та робітники високооплачуваних галузей. Робітничий клас складали працівники важкої та легкої промисловості. Селянство було найбільшим соціальним прошарком та складалося з сільських жителів, які займалися виробництвом та продажем сільськогосподарської продукції. Безробітні складалися з людей, які не мали постійної роботи та працювали на низькооплачуваних роботах.

14. Охарактеризуйте демографічну ситуацію в Україні в період незалежності. Складіть тези.

Демографічна ситуація в Україні в період незалежності характеризувалася зниженням народжуваності та зростанням смертності. Зокрема, у 1990-ті рр. народжуваність українського населення знизилася з 15,1 на 1000 осіб у 1990 році до 9,9 на 1000 осіб у 1999 році. Основні причини цього зниження - економічна нестабільність, низький рівень життя населення, зниження рівня медичної допомоги та розпад системи охорони здоров'я. Зростання смертності пов'язували зі зниженням якості медичної допомоги, зниженням рівня життя та збільшенням кількості соціально незахищених верств населення.

Також важливим фактором демографічної ситуації є міграційні процеси. Після отримання незалежності, багато громадян України почали виїжджати за кордон у пошуках кращих умов життя та роботи. Це призвело до зменшення чисельності населення та погіршення складу населення, адже переважна більшість виїжджаючих були молодими та кваліфікованими людьми.

У цілому, демографічна ситуація в Україні в період незалежності була складною та потребувала негайних заходів з боку держави для її покращення.

15. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Що сприяло приборканню сепаратистських рухів в Україні в 1990-ті рр.?».

Дискусія за проблемним питанням: «Що сприяло приборканню сепаратистських рухів в Україні в 1990-ті рр.?»

Сприяло приборканню сепаратистських рухів в Україні в 1990-ті рр. кілька факторів. По-перше, Україна отримала незалежність в мирному процесі, що дало змогу уникнути війн та більш серйозних конфліктів, які могли б виникнути під час розпаду СРСР. По-друге, національна політика України була спрямована на зміцнення державної єдності та національної інтеграції, що знизило підтримку сепаратистських рухів серед місцевого населення. Крім того, українська держава використовувала дипломатичні та економічні засоби для запобігання розгортанню конфліктів з сусідніми країнами.

Однак, також можна зазначити, що національна політика не була бездоганною, адже було зроблено помилки у проведенні реформ та у взаєминах з національними меншинами, що призвело до певної напруги в суспільстві. Крім того, населення ряду регіонів України не отримало достатньої економічної підтримки в період переходу до ринкової економіки, що також сприяло підтримці сепаратистських рухів.

Чому, на ваш погляд, в Україні, на відміну від багатьох інших країн СНД, за часів незалежності не відбулося серйозних міжетнічних конфліктів? Що ви можете порадити для запобігання таким конфліктам у майбутньому?

На мою думку, одним з основних чинників, який сприяв відсутності серйозних міжетнічних конфліктів в Україні, є багатонаціональний характер українського суспільства. Україна є домівкою для багатьох етнічних груп, і кожна з них має свою культуру, мову та традиції. Проте, державна політика відображає ідею мультикультуралізму та рівності перед законом, що сприяє зміцненню національної єдності та співпраці між різними етнічними групами.

Крім того, в Україні не було національно-освітніх політик, що сприяло збереженню мовних та культурних традицій різних етнічних груп. Кожна з етнічних груп може вільно використовувати свою мову в освітньому процесі, що дозволяє зберегти мовну та культурну спадщину.

Щоб запобігти міжетнічним конфліктам у майбутньому, важливо розвивати національну політику, спрямовану на збереження культурної різноманітності та національної єдності. Для цього варто забезпечити рівні можливості для всіх громадян, забезпечити економічний розвиток у всіх регіонах країни, а також підтримувати національні меншини та забезпечувати їх права на мову та культуру. Також важливо розвивати міжетнічні діалоги та сприяти толерантному ставленню до різних культур та етнічних груп.

16. Чому, на ваш погляд, в Україні, на відміну від багатьох інших країн СНД, за часів незалежності не відбулося серйозних міжетнічних конфліктів? Що ви можете порадити для запобігання таким конфліктам у майбутньому?

Україна мала певні напруження у міжетнічних відносинах після отримання незалежності, але в цілому вдало уникнула серйозних міжетнічних конфліктів. Це можна пояснити кількома чинниками:

1. Історична спадщина: Україна відзначається багатою історією та культурою, що включає в себе багато етнічних груп, що існують на цій території протягом багатьох століть. Внаслідок цього, національні меншини, що проживають в Україні, є частиною цього багатошарового та багатокультурного суспільства.

2. Повага до культурної різноманітності: Україна завжди прагнула поважати та зберігати свою культурну спадщину, а також культурні особливості національних меншин. Українська держава використовувала політику державної мови, яка гарантує права меншинних груп, що допомагає забезпечити повагу до культурної різноманітності.

3. Спільна ідентичність: Україна, як багатонаціональна країна, виникла на злитті багатьох етнічних груп, що мають спільну історію та культуру. Українці та національні меншини відчувають певну спільну ідентичність, що допомагає уникнути міжетнічних конфліктів.

Для запобігання міжетнічних конфліктів у майбутньому, можна порадити наступне:

1. Забезпечити повагу до культурної різноманітності та підтримувати інтеркультурний діалог.

2. Створити умови для розвитку економіки, освіти та соціальної сфери в національних меншин, щоб зменшити соціальну нерівність та забезпечити рівність можливостей для всіх.

3. Запровадити ефективні механізми державної політики щодо захисту прав національних меншин та забезпечення рівних умов у доступі до ресурсів та послуг.

4. Підтримувати розвиток національної свідомості та ідентичності, зокрема шляхом підтримки культурних заходів, розвитку мовної політики та національних символів.

5. Навчати національні меншини українській мові та визнавати їх мови як рівноправні.

6. Підтримувати взаємовідносини між національними меншинами та більшістю, сприяючи інтерактивному діалогу та співпраці.

Загалом, міжетнічні конфлікти можуть бути запобіжені шляхом створення сприятливого соціального та політичного середовища, де всі групи можуть відчувати свою причетність до суспільства та брати участь у його формуванні.