ГДЗ до підручника «Історія України. Рівень стандарту» О.В. Гісем. 11 клас

§ 18. Зростання громадської активності українського суспільства. Проголошення Декларації про державний суверенітет України

1. Що таке «гласність»?

"Гласність" - це політика, яку запровадив генеральний секретар КПРС Михайло Горбачов в СРСР в 1985 році. Вона передбачала більш відкрите інформаційне середовище, забезпечення свободи слова та друкованого слова, і здійснення розслідування корупційних справ та порушень прав людини.

2. Які політичні зміни відбулися в СРСР і УРСР?

В СРСР відбулися великі політичні зміни під час "перебудови" Михайла Горбачова. Ці зміни включали в себе запровадження гласності, розрядку міжнародних відносин, скорочення оборонних витрат, перехід до ринкової економіки, політичну демократію та децентралізацію влади.

Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) також пройшла політичні зміни в той же період. У 1990 році було проведено перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР, які стали першим кроком до відродження демократії в країні. Також було запроваджено українську мову як державну та визначено державні символи країни. Проте, вирішення питань про державність України та її стосунки з Російською Федерацією вийшли дуже складними і призвели до кризи в УРСР та нарешті до її розпаду в 1991 році.

Яку думку намагався донести карикатурист?

Карикатура про «гласність» у 1980-ті роки натякає на те, що ідея «гласності» в радянській дійсності не діяла так, як мало б. На цій карикатурі чоловік робить жест, щоб не висловлювати думки, можливо, він боїться покарання чи переслідування за свою свободу слова. Таким чином, карикатурист намагався показати, що ідея гласності в СРСР не була реалізована повністю, а насправді була обмежена і контрольована.

Як ви вважаєте, чи можливо в наш час провести таку масштабну акцію? Обґрунтуйте свою думку.

Масштабна акція, подібна до Живого ланцюга, є можливою в наш час. Зокрема, зараз є більше можливостей для організації та координації масових заходів завдяки інтернету та соціальним мережам.

Організатори такої акції можуть використовувати онлайн-інструменти, такі як петиції, флешмоби, віртуальні зібрання тощо, для залучення людей і планування події. Крім того, інтернет дозволяє залучати учасників з різних регіонів та країн, що може збільшити масштаб та значущість акції.

Однак, на шляху до успішної організації подібної акції можуть виникнути різні перешкоди, такі як відсутність достатньої кількості підтримувачів, правові обмеження на проведення масових заходів тощо. Також важливо враховувати те, що необхідно дотримуватись правил безпеки в умовах пандемії COVID-19.

Запитання і завдання

1. У чому полягає відмінність «гласності» від свободи слова?

"Гласність" відрізняється від свободи слова тим, що вона була однією з головних політичних стратегій перебудови в СРСР у 1980-х роках. Головною метою було зробити інформацію про дії держави та її органів доступною для громадськості та забезпечити більшу відкритість у діяльності урядових органів. У той же час, свобода слова - це право на вільне висловлювання своїх думок і поглядів без обмежень.

2. Який існує зв'язок між «гласністю» і наростанням політичної активності суспільства?

"Гласність" забезпечувала зростання політичної активності в суспільстві, оскільки надавала можливість висловлювати свої думки та вимагати змін у державній політиці. Громадськість отримала доступ до інформації, яка раніше була прихованою або затверджувалася тільки згідно з офіційною лінією. Це зробило можливим залучення більшої кількості людей до обговорення політичних питань, що в свою чергу сприяло зміцненню громадської свідомості та впливу на прийняття рішень.

3. Якою є роль неформальних об'єднань в активізації політичного життя суспільства?

Неформальні об'єднання, такі як громадські організації, рухи і політичні партії, грали важливу роль в активізації політичного життя суспільства. Вони стали альтернативними майданчиками для висловлювання думок та вимог до влади, розробки та пропаганди ідей реформ та змін. Неформальні об'єднання зміцнили вплив громадськості та були одним із факторів, які допомогли здійснити демократичні перетворення в країнах колишнього Радянського Союзу. Вони сприяли формуванню громадської думки та виявленню різних ідей та поглядів на розвиток суспільства. Крім того, неформальні об'єднання здійснювали контроль за діяльністю влади, вимагали її відповідальності за свої рішення та дії. В результаті, вони зробили величезний внесок у зміцнення демократії та прав людини в країнах колишнього Радянського Союзу.

4. Чому було усунуто з посади В. Щербицького?

Василь Щербицький був усунутий з посади голови Верховної Ради СРСР у 1989 році. Головною причиною його відсторонення від посади було те, що він був проти гласності та демократичних реформ, які проводилися в країні. Він також був критикований за свої консервативні погляди та за те, що він підтримував стару комуністичну еліту.

5. Чому неформальні організації сприяли становленню багатопартійності?

Неформальні організації, такі як громадські об'єднання, релігійні групи та інші, сприяли становленню багатопартійності в СРСР, оскільки вони дозволяли людям об'єднуватися незалежно від державної влади. Ці організації надавали можливість людям висловлювати свої думки та вимагати змін у суспільстві, що сприяло появі нових політичних сил, які висували нові ідеї та концепції. Крім того, неформальні організації допомагали людям здобувати незалежну інформацію про події в країні та світі, що також сприяло розумінню необхідності змін у політичній системі.

6. Що зумовило появу масового робітничого руху? Під якими гаслами виступало робітництво?

Поява масового робітничого руху була зумовлена рядом факторів, серед яких: збільшення труднощів у виробництві, зростання соціальної напруги через погіршення умов життя, зниження реальної купівельної спроможності населення, збільшення випадків порушень прав працівників, та інші. Гаслами, під якими виступало робітництво, були вимоги до покращення умов праці та життя, збільшення заробітної плати, поліпшення соціального захисту, боротьба за права працівників та демократизацію суспільства.

7. Що стало поштовхом до нової хвилі десталінізації?

Поштовхом до нової хвилі десталінізації стало низка подій в 1960-х роках, таких як суспільно-політичні зміни в Європі та в інших країнах світу, зростання внутрішніх проблем і напруги в суспільстві, активізація самодіяльних рухів та громадської активності, та інші. До того ж, нові керівники, які прийшли до влади після смерті Сталіна, розуміли необхідність проведення десталінізації та політичних реформ, що допомогло розвиватись ідеї відкритого діалогу та демократизації в суспільстві. У результаті цих змін, були здійснені деякі кроки в напрямку політичної та економічної реформи, що дозволило зберегти стабільність в країні та підвищити її авторитет у міжнародному співтоваристві.

8. Які програмові цілі ставив перед собою Народний рух України? Як вони співвідносилися з декларованими цілями КПРС у роки «перебудови»?

Народний рух України (НРУ) ставив перед собою цілі пов'язані з демократизацією суспільства, національною самобутністю та незалежністю України. Основними програмовими цілями були: створення національної держави, визнання української мови державною, встановлення демократичної системи влади, реформування економіки та соціальної сфери, захист прав та свобод громадян.

Ці цілі співвідносилися з декларованими цілями КПРС у роки "перебудови", так як КПРС також прагнула до реформування економіки та створення більш демократичної системи влади. Однак, НРУ виступав за більш радикальні зміни, а також за відокремлення України від Радянського Союзу, тоді як КПРС прагнула зберегти єдність країни та збереження соціалістичного ладу.

9. Чим була зумовлена поміркованість Народного руху України порівняно з діяльністю аналогічних рухів в інших союзних республіках?

Поміркованість Народного руху України була зумовлена декількома факторами. По-перше, українська інтелігенція, яка очолювала НРУ, була менш радикальною та більш національно налаштованою, ніж інтелігенція в інших союзних республіках. По-друге, в Україні відбувалась більш поміркована "перебудова", ніж у деяких інших республіках, що дозволяло НРУ вести більш мирну боротьбу за свої цілі. По-третє, НРУ зосереджувався на національних питаннях, а не на ідеологічних, що дозволяло йому залучити до своєї діяльності широкі верстви населення.

10. Якими були результати виборів до Верховної Ради УРСР 1990 р.? У яких областях на виборах 1990 р. перемогли демократичні сили? Хто очолював у Верховній Раді УРСР опозиційний блок Народна рада?

Вибори до Верховної Ради УРСР відбулися 4 березня 1990 року. На виборах перемогу здобули демократичні сили, які представляли різні політичні партії та об'єднання. У Верховній Раді УРСР було обрано 417 депутатів, з них 279 були незалежними депутати, а 138 – представники партій та об'єднань. Перемогу на виборах відзначили в таких областях, як Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська та частково в Одеській та Миколаївській областях. Народну раду очолював Іван Драйбород, який був обраний народним депутатом від Львівщини.

11. Що таке «група 239»?

"Група 239" – це група народних депутатів УРСР, яка виступала за збереження радянської системи влади та протестувала проти перетворень, що відбувалися в Україні на початку 1990-х років. Число 239 походить від кількості голосів, які вони отримали на виборах до Верховної Ради УРСР 1990 року. Група складалась з комуністів та інших прихильників радянської ідеології. Вони протиставлялися демократичним силам та рухам, які вимагали реформ та змін у суспільстві.

12. Назвіть основні положення Декларації про державний суверенітет України.

Основні положення Декларації про державний суверенітет України, прийнятої Верховною Радою 16 липня 1990 року, полягали в оголошенні України державою, що має суверенітет, тобто повну самостійність у встановленні власної політики, законів із вибору соціального, економічного та культурного розвитку, незалежність від будь-яких іноземних втручань, забезпечення прав і свобод громадян. Декларація також наголошувала на тому, що українська мова є державною мовою України, а національна символіка - Державний Прапор, Герб та Гімн.

13. Яку назву отримало голодування студентів на площі Жовтневої революції?

Голодування студентів на площі Жовтневої революції у Києві відоме як "Голодування на Майдані" (або "Майдан Незалежності"), і воно сталося восени 1990 року, коли студенти розпочали страйк проти планів Москви щодо збереження централізованого управління в Україні. Голодування стало символом боротьби за незалежність та демократію, і досягло своєї мети, коли уряд СРСР прийняв рішення про надання Україні більшої автономії та визнання її державної незалежності в 1991 році.

14. Які церкви домоглися своєї легалізації в 1989—1990 рр.?

У 1989—1990 рр. в Україні було легалізовано релігійні об'єднання, які були придушені в радянський період, зокрема Українську Православну Церкву Київського Патріархату, Українську Автокефальну Православну Церкву та Греко-католицьку Церкву. Відтоді вони почали займати свої місця в українському релігійному житті і активно розвиватися.

15. Чому Народний рух України не повторив успіху подібних організацій, що діяли в країнах Балтії та Грузії?

Народний рух України не повторив успіху подібних організацій в Балтії та Грузії з кількох причин. По-перше, в Україні була більш складна національна структура, яка складалася з багатьох етнічних груп. По-друге, українська еліта не була такою об'єднаною, як еліти інших республік. По-третє, Україна була менш розвиненою економічною країною, ніж Балтійські республіки або Грузія. Крім того, українська еліта була менш націоналістично налаштованою, ніж еліти інших республік.

16. Обговоріть у групах. Чим було зумовлено загострення політичної боротьби восени 1990 р.? Якими були її наслідки?

Загострення політичної боротьби восени 1990 року було зумовлене декількома факторами. По-перше, зростання популярності Народного руху України та інших опозиційних сил, що викликало обурення комуністичної еліти. По-друге, розбудова демократії та демократичних інститутів вимагала перегляду багатьох важливих питань, що призводило до зіткнень між різними політичними групами. По-третє, поглиблювалась економічна криза, що обурила громадськість і погіршувала стосунки між різними економічними групами. Наслідки цих подій полягали у збільшенні напруження між політичними силами, конфліктах та зіткненнях, а також у погіршенні економічної ситуації в країні. Однією з наслідків цього було оголошення Україною незалежності в 1991 році.

17. Якими були причини прийняття, зміст та історичне значення Декларації про державний суверенітет України?

Декларація про державний суверенітет України була прийнята Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. Основною причиною прийняття цієї декларації стала потреба визнання України як самостійної держави та закріплення її державного суверенітету.

У декларації було закріплено, що Україна є незалежною, демократичною, суверенною державою, яка має свою власну територію, економіку, конституцію та законодавство. Декларація також закріплювала право України на самовизначення, недоторканість її територіальної цілісності та суверенітету.

Значення Декларації про державний суверенітет полягає в тому, що цей документ став визначальним у подальшому процесі створення незалежної України. Вона стала першим кроком на шляху до відновлення державності України та забезпечення її незалежності. Декларація була підставою для ухвалення Закону «Про державний суверенітет України», який був прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1990 року. Цей закон закріпив повний державний суверенітет України та підготував її до проголошення незалежності 24 серпня 1991 року.

18. Охарактеризуйте вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 р. і початок її діяльності. Чому Верховна Рада УРСР із 1990 р. почала працювати в парламентському режимі?

Вибори до Верховної Ради УРСР відбулися 4 березня 1990 року. Вони стали першими в історії України, де була встановлена багатомандатна система голосування. Партії не мали права брати участь у виборах, але були зареєстровані окремі кандидати від національно-культурних, екологічних та інших громадських рухів. У результаті виборів перемогу здобули кандидати, які виступали на республіканських майданчиках з демократичними гаслами.

Після виборів Верховна Рада УРСР почала працювати в парламентському режимі, оскільки була обрана на основі вільних і демократичних виборів. На перших засіданнях Верховної Ради були обрані голова, перший заступник голови та секретар Верховної Ради. Відбулася також реорганізація структури Верховної Ради, створено були постійні комісії, що займалися питаннями законодавчої діяльності, економіки, бюджету та інших галузей.

Один з головних факторів, який сприяв переходу до парламентського режиму, був зростаючий громадський рух національної свободи та розкриття тоталітарного режиму минулого. Верховна Рада стала головним органом державної влади, який забезпечував демократичні процеси в Україні, здійснював законодавчу діяльність та контролював виконання законів і ухвалених рішень.

19. Охарактеризуйте суть політичної боротьби восени 1990 р. Складіть тези.

Політична боротьба восени 1990 року в Україні була пов'язана зі зміною політичної системи країни та боротьбою за владу. Серед основних тез можна відзначити наступні:

1. Головна боротьба відбувалася між Народним рухом України та Комуністичною партією України, які представляли дві різні ідеології та візії розвитку країни.

2. Основними вимогами Народного руху були відокремлення України від Радянського Союзу, створення демократичної системи управління, розбудова національної економіки та забезпечення прав людини та громадянина.

3. Комуністична партія залишалася прихильником збереження соціалістичної системи та управління з Москви. Вона намагалася зберегти свої позиції та владу, а також змінити настрої населення через пропаганду.

4. Народний рух отримав широку підтримку серед українців, які вже відчували необхідність змін. Народний рух також підтримували релігійні та націоналістичні групи, які мали розбіжності з КПУ.

5. Загострення політичної боротьби призвело до демонстрацій, страйків та масових акцій громадянської непокори. Провокатори використовували націоналістичні гасла для розбещення людей та порушення громадського порядку.

6. В результаті боротьби Народний рух зумів домовитися про проведення Верховної Ради України та прийняти Конституцію України. КПУ зберігла свої позиції в парламенті, але вже не мала безумовної влади, як раніше.

Загострення політичної боротьби восени 1990 року мало важливі наслідки для України. Воно призвело до зміни політичної системи країни, відокремлення від Радянського Союзу та створення самостійної держави. Була прийнята Конституція України, яка забезпечила права і свободи громадян, а також створила умови для розвитку демократії та ринкової економіки. Однак загострення політичної боротьби також призвело до соціально-економічної нестабільності та збільшення ризиків політичного та етнічного конфлікту в майбутньому.

20. Складіть хронологічну таблицю подій національно-визвольного руху 1987—1991 рр.

Рік	Подія
1987	Утворення Української Гельсінської групи
1988	Відновлення Народного Руху України за перебудови
1989	Проведення перших місцевих виборів
1990	Проведення виборів до Верховної Ради УРСР
1990	Ухвалення Декларації про державний суверенітет України
1990	Створення Руху за демократичні реформи (РДР)
1991	Вибух на Чорнобильській АЕС
1991	Проведення Всеукраїнського референдуму про незалежність
1991	Ухвалення Акту проголошення незалежності України
1991	Прийняття Закону про зовнішньоекономічну діяльність України

Ця таблиця є лише деякими з ключових подій, які відбувалися в період національно-визвольного руху 1987—1991 рр. і не враховує всіх подій, що відбувалися в Україні протягом цього періоду.

21. Підготуйте самостійно есе на тему «Чим, на вашу думку, керувалася комуністична більшість, підтримуючи суверенітет УРСР?».

Комуністична більшість, яка підтримувала суверенітет УРСР, керувалася кількома ключовими факторами.

Першим фактором є прагнення до збереження єдності Радянського Союзу, який був важливим символом комуністичної влади та ідеології. Збереження територіальної цілісності Союзу, зокрема, УРСР, було для комуністів надзвичайно важливим, оскільки вони вірили, що лише разом вони зможуть здолати загрози та ворогів, зберегти соціалістичну систему та досягти більш високого рівня розвитку.

Другим фактором, що вплинув на підтримку суверенітету УРСР, було прагнення до зміцнення позицій комуністичної партії в Україні. Збереження УРСР в рамках Радянського Союзу дозволяло зберегти комуністичну владу в Україні та відвернути загрозу втрати влади та позицій. Водночас, суверенітет УРСР надавав можливість комуністам зосередитися на розв'язанні внутрішніх проблем та вдосконаленні економічної та соціальної політики в Україні.

Третім фактором, який вплинув на підтримку суверенітету УРСР, є бажання зберегти вплив Радянського Союзу в міжнародному просторі. Україна, як частина Радянського Союзу, мала значний вплив у міжнародних справах, що дозволяло Радянському Союзу розширювати свої політичні, економічні та військові інтереси. Збереження суверенітету УРСР дозволяло Радянському Союзу зберігати вплив та зберігати свої інтереси в міжнародній арені, що було важливим для комуністичної влади.

Окрім цього, підтримка суверенітету УРСР також відображала прагнення комуністів до збереження національного самовизначення українського народу. Збереження суверенітету УРСР дозволяло українському народу зберігати свою ідентичність та культурну спадщину, що було важливим для багатьох українців, які досвідчили переслідування та репресії від попередніх режимів.

Отже, комуністична більшість, яка підтримувала суверенітет УРСР, керувалася бажанням збереження єдності Радянського Союзу, зміцнення позицій комуністичної партії в Україні, збереження впливу Радянського Союзу в міжнародній арені та бажанням зберегти національне самовизначення українського народу. Ці фактори відображали погляди комуністів на роль УРСР та Радянського Союзу в світі та внутрішню політику.