ГДЗ до підручника «Історія України. Рівень стандарту» О.В. Гісем. 11 клас

§ 15. Розвиток культури й духовного життя

1. Які зміни відбувалися в розвитку освіти України в 1953—1964 рр.?

У період з 1953 по 1964 роки в Україні відбулися значні зміни в розвитку освіти. Зокрема, було запроваджено загальнообов'язкову середню освіту, збільшено кількість шкіл та вчителів, змінено зміст навчання та методики викладання. Також відбулися реформи в системі вищої освіти, з'явилися нові виші та факультети, збільшилася кількість студентів.

2. Укажіть здобутки тогочасної науки в республіці.

У той час наука в Україні досягала значних успіхів. Наприклад, українські вчені внесли вагомий внесок у розвиток радянської космонавтики, зокрема у створення першого в історії штучного супутника Землі - Спутника-1, та перших космічних кораблів. Також відбувалися значні досягнення в галузі фізики, хімії, біології та інших наук.

3. Назвіть основні досягнення української літератури і мистецтва в період «відлиги».

У період "відлиги" (1953-1964 рр.) українська література та мистецтво пережили своєрідне відродження. У літературі з'явилися нові талановиті письменники, такі як Іван Багряний, Іван Драч, Василь Стус та інші, які створювали твори, що відображали проблеми сучасного життя. У мистецтві розвивалися такі напрями, як соцреалізм, модернізм, авангард та інші, з'являлися нові таланти, такі як художник Анатолій Криволап, поет Олександр Олесь та інші. Також у цей період було відкрито нові театри, кінотеатри та інші культурні заклади, що сприяло розвитку культурного життя в Україні.

4. Назвіть головні здобутки культури української діаспори в роки хрущовської «відлиги».

У роки хрущовської "відлиги" українська діаспора зробила значні здобутки в культурній сфері. Наприклад:

• Видання журналу "Сучасність" (Modernism), який був одним з найбільших літературних видань української діаспори.
• Створення українського національного театру в Канаді.
• Організація фестивалю української культури "Тризуб" у Великій Британії.
• Публікація ряду літературних творів, в тому числі творів Олеся Гончара, Юрія Іздрика, Івана Багряного та ін.

5. Що вам відомо за іншими навчальними дисциплінами про здобутки культури України в період системної кризи радянського ладу?

За іншими навчальними дисциплінами, здобутки культури України в період системної кризи радянського ладу охоплюють такі напрямки:

• Література: у цей період було видано багато важливих літературних творів, зокрема творів Івана Багряного, Олеся Гончара, Василя Стуса, Лесі Українки та ін.
• Музика: з'явилися нові напрямки української музики, зокрема етно-рок та етно-поп музика.
• Кіно: знято кілька важливих фільмів, таких як "Захар Беркут" і "Тіні забутих предків".
• Художня та декоративно-прикладна мистецтва: були створені нові течії в художньому мистецтві, зокрема "білі школи" та "нова художня культура". Також розвивалася традиційна українська вишивка, кераміка та інші види декоративно-прикладного мистецтва.
• Театр: з'явилися нові театральні постановки, такі як "Вертеп" та "Кайдашева сім'я", які отримали визнання української та світової громадськості.
• Фольклор: відновлювалася традиційна українська культура, зокрема за допомогою збирання та дослідження українського фольклору.

Також варто зазначити, що у цей період розвивалася українська еміґраційна культура, яка знайшла своє відображення у видавництвах, театральних постановках та інших культурних заходах.

Які висновки ви можете зробити про мовну ситуацію в УРСР за наведеною інформацією?

З наведеної інформації можна зробити висновок, що мовна ситуація в УРСР в 1976 році була досить складною для української мови. Лише чверть газет, що видавалися в Україні, були україномовними. Інші газети видавалися російською мовою або були двомовними. Це свідчить про домінування російської мови у масовій культурі та медіа в УРСР в той час. Така мовна ситуація може бути наслідком політики радянської влади щодо української мови, яка була обмежена та навіть пригнічувана протягом багатьох років.

Із листа Гр. Тютюнника до Олеся Гончара (1968 р.)

Дорогий Олесю Терентійовичу!

Щойно прочитав «Собор». Орлиний, соколиний роман ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградська гидь, узнавши сама себе, яке невдоволення Вами висловлять... У наш час, ніби тихий, ніби благий — тільки вужине шелестіння під ногами чути... і «Собор»! Здавалося б, «все мовчить, бо благоденствує» (як же телевізори під шиферними сільськими дахами, пенсії колгоспникам, колективне керівництво, патріотизм, однаковий для всіх як віцмундир) — і «Собор»! Здавалося б, нормалізація (як же, культу не було, були «окремі помилки», генерали аплодують стоячи його імені, названому начальством; керівні дами, комсомолки в 40 років, переконують письменників-початківців, що 37-й рік не такий уже й злочинний, що декому тоді справедливо «дали прикурить») — і раптом «Собор». Здавалося б, усе минулося, «прошло без сучка й задоринки»: народ, від якого забрано й приховано історію його духу, як приховують від прийомної дитини, хто її батьки і куди вони поділися, — народ цей звик, «безмолвствует» — і раптом «Собор»!

1. Обговоріть у парах. У чому автор листа вбачав значення роману Олеся Гончара «Собор»?

За листом Гр. Тютюнника можна зробити висновок, що він вважав роман Олеся Гончара «Собор» важливим твором, який мав змогу викликати невдоволення серед тогочасної ретроградської гиді, яка приховувала історію його народу. Роман став набатом, який відлунює в масовій свідомості й нагадує про минуле, про правду про те, що сталося з українським народом в минулому.

2. Поясніть, як ви розумієте вислів Гр. Тютюнника «роман-набат».

Вислів «роман-набат» можна розуміти як твір, який має відлуння, він нагадує про себе, про те, що сталося в минулому. Так само, як удари набатної церковної дзвони, які нагадують людям про потребу діяти відповідно до духовних принципів, роман Олеся Гончара «Собор» викликає в людях певну реакцію та нагадує про правду про минуле.

Запитання і завдання

1. Який новий навчальний предмет було запроваджено у програму середньої загальноосвітньої школи в 1972 р.?

У програму середньої загальноосвітньої школи в 1972 році було запроваджено новий навчальний предмет - «Основи наукових досліджень».

2. Коли встановили 11-річний термін здобуття загальної середньої освіти в школі?

11-річний термін здобуття загальної середньої освіти в школі був встановлений в 1958 році.

3. Яку кількість книжок видавали українською мовою в Україні в 1981—1985 рр.?

За даними Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в Україні в період 1981-1985 рр. було видано близько 50 тисяч книжок українською мовою.

4. Якою була кількість науковців у республіці на початку 1980-х рр.?

На початку 1980-х років в Українській РСР працювало близько 60 тисяч науковців.

5. Яку назву мав роман у віршах Ліни Костенко, надрукований у 1979 р.?

Роман у віршах Ліни Костенко, надрукований у 1979 році, мав назву "Маруся Чурай".

6. Назвіть фільми режисера Ю. Іллєнка, які в період «застою» не потрапили до глядачів.

Режисер Юрій Іллєнко зняв кілька фільмів, які в період «застою» не потрапили до глядачів, зокрема: "Між Москвою і Черніговом", "Тополя", "Інспектор Виттє". Всі ці фільми були заборонені цензурою і згодом здобули популярність тільки після політичної розв'язки в кінці 1980-х - на початку 1990-х років.

7. Які зміни в розвитку освіти в Україні відбулися в цей період?

У період "застою" в Україні відбулися деякі зміни в розвитку освіти. Зокрема, було збільшено кількість шкіл, вузів та наукових установ, створено нові навчальні програми та введено нові спеціальності. Також було запроваджено експериментальний педагогічний проект "Школа нового типу", який передбачав модернізацію навчального процесу і зміну підходів до навчання. Однак, в той же час, освітній рівень знизився, а рівень знань випускників шкіл та вузів став нижчим.

8. Наведіть факти, що свідчать про посилення зросійщення в Україні в період «застою».

У період "застою" в Україні посилилося зросійщення, що свідчило про національну асиміляцію та втрату української культурної ідентичності. Наприклад, було зменшено кількість годин, які відводилися для вивчення української мови та літератури, а також заборонено використовувати українську мову в деяких сферах суспільного життя.

9. Охарактеризуйте здобутки й досягнення тогочасної української науки.

У 1960-1980-х роках українська наука досягла значних успіхів у багатьох галузях. У галузі математики були здійснені важливі досягнення в теорії функцій, топології, теорії керування, інтегральних рівнянь, диференціальних рівнянь та інших областях. У галузі фізики було здійснено значний прогрес в області твердотільної фізики, квантової механіки, фізики плазми та інших областях. У галузі хімії досягнуто успіхів в області синтезу органічних сполук, каталізу, квантової хімії та інших областях. У галузі біології було досягнуто успіхів в області генетики, біохімії, фізіології та інших областях.

Українські науковці здобули значні досягнення в галузі космічної технології, зокрема, розробивши ракетні двигуни для космічних апаратів та здійснюючи успішні запуски супутників. У галузі металургії було досягнуто успіхів в області технологій виробництва сталі та інших металів. У галузі механіки було досягнуто успіхів в області теорії машин і механізмів, розробки нових матеріалів та технологій.

Також в період "застою" заснували кілька великих наукових центрів, зокрема Інститут кібернетики НАН України, Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау, Інститут математики НАН України та інші. Зокрема, Інститут кібернетики НАН України став одним з провідних центрів у світі у галузі штучного інтелекту та обробки інформації. Інститут теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау здійснив значний внесок у розвиток теорії квантових полів та фізики конденсованого стану речовини. Інститут математики НАН України займається розв'язанням складних математичних задач, в тому числі у галузі теорії оптимізації та диференціальних рівнянь.

Українські науковці також активно брали участь у міжнародних наукових програмах та проектах, що сприяло підвищенню престижу науки в Україні та зміцненню її зв'язків зі світовою науковою спільнотою.

Загалом, за цей період українська наука досягла значних успіхів у багатьох галузях та забезпечила своє місце серед провідних наукових держав світу.

10. У чому полягали втрати й досягнення української літератури цього часу?

Втрати української літератури в цей час пов'язані з обмеженням свободи слова та ідеологічної цензури. Це призвело до обмеження творчого потенціалу письменників та обмеження публікації багатьох творів. У той же час, були досягнення у літературі, які відображали бурхливі зміни в суспільстві та культурі. З'явилися нові теми та жанри, в тому числі література про історію України та міську лірику. Також українська література збагатилася новими іменами та творчими постатями.

11. Назвіть особливості розвитку українського мистецтва.

Розвиток українського мистецтва в 1970-1980-х роках характеризувався пошуками нових форм та стилів, а також відкриттям для себе західного мистецтва. Це призвело до появи нових напрямів в мистецтві, таких як неоекспресіонізм, постмодернізм та інші. Виникли нові творчі об'єднання, які дозволили митцям обмінюватися досвідом та створювати спільні проекти. Також українське мистецтво стало більш різноманітним, з'явилися нові технології та матеріали для створення творів. У цей період важливою стала роль українських художників у відновленні традиційної культури та національної ідентичності, що ставало все актуальнішим питанням під час радянської епохи.

12. Визначте внесок українських спортсменів у розвиток спорту в цей період.

В цей період українські спортсмени здобували значні досягнення у різних видах спорту, включаючи легку атлетику, гімнастику, боротьбу, важку атлетику, хокей, футбол та баскетбол. У 1976 році українські легкоатлетки Надія Ткачук та Тетяна Стеценко виграли золоті медалі на літніх Олімпійських іграх в Монтреалі, а Олег Ящук у боротьбі виграв срібну медаль. У наступні роки українські спортсмени здобували медалі на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу.

13. Проаналізуйте особливості молодіжного неформального руху в тогочасній УРСР.

У тогочасній УРСР був активний молодіжний неформальний рух, що мав великий вплив на культурний та соціальний життя країни. Молодь створювала свої гуртки та об'єднання, які займалися різними видами діяльності, включаючи літературу, мистецтво, музику, спорт та політику. Такі об'єднання були заборонені, і їх учасники стикалися з різними переслідуваннями, але це не завадило їм продовжувати свою діяльність.

Особливо відомими були музичні об'єднання, такі як "Скрябін", "ВВ", "Рок-хуртівня", "Брати Гадюкіни" та інші. Вони займалися написанням та виконанням авторських пісень, які знайшли велику популярність серед молоді.

Також у цей період активно розвивалися спортивні гуртки, особливо популярні були футбольні та баскетбольні команди. Із забороненої культурної діяльності варто згадати кіноклуби та театральні гуртки, які також були дуже популярні серед молоді.

Молодіжний неформальний рух в тогочасній УРСР мав свої особливості. Він був відповіддю на офіційну культуру, яка була досить стерильною та нецікавою для молоді. Молодь створювала свої власні культурні цінності та норми, які відрізнялися від тих, що були пропагандовані державою. Неформальний рух був проявом бажання молоді виражати свою індивідуальність та критикувати усталені норми та цінності.

У цілому, молодіжний неформальний рух в тогочасній УРСР був важливим чинником в розвитку культури та соціальних змін. Він вплинув на формування нових культурних та соціальних тенденцій, які знайшли відображення в культурі та житті країни в подальшому.

14. У чому полягав внесок української діаспори в розвиток тогочасної культури України?

Українська діаспора внесла значний внесок у розвиток тогочасної культури України. В період "застою" українська діаспора стала важливим фактором, що сприяв розвитку української культури. Багато українців, які переселилися за кордон, зберігали свою культурну спадщину та працювали над її збереженням і розвитком. Вони організовували культурні заходи, видавали книги та періодичні видання, засновували художні та музичні школи, театри та музеї, сприяючи розвитку української культури.

Окрім того, українська діаспора була важливим джерелом фінансової та матеріальної підтримки української культури в Україні. Діаспора надавала фінансову підтримку науковим та культурним інститутам, в тому числі університетам, бібліотекам, музеям та театрам.

Також важливим внеском української діаспори у розвиток тогочасної культури України був її вплив на міжнародну спільноту. Діаспора активно працювала над просуванням української культури та історії за межами України, що допомагало залучати увагу світової спільноти до культурного розвитку України.

Отже, внесок української діаспори в розвиток тогочасної культури України полягав у збереженні та розвитку української культурної спадщини, підтримці наукових та культурних інститутів, впливі на міжнародну спільноту та просуванні української культури за межами України. Цей внесок є надзвичайно важливим, оскільки діаспора стала міцним зв'язком між українською культурою в Україні та українською громадою за кордоном. Діаспора зберегла та продовжує зберігати культурну спадщину українців, розвиваючи її та передаючи наступним поколінням.

15. Складіть таблицю «Розвиток культури і духовного життя України в період "застою"».

Галузь культури	Основні досягнення	Видатні діячі
Література	Збереження національної ідентичності, зростання кількості виданих книг, виведення української літератури на світову арену	Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Стус, Олесь Гончар, Іван Багряний та інші
Мистецтво	Виникнення нових художніх течій та напрямів, розкриття потенціалу національної культури, популяризація українського мистецтва в світі	Микола Бурляєв, Анатолій Кропивницький, Іван Марчук, Тетяна Яблонська та інші
Музика	Створення нових музичних колективів та творчих об'єднань, розвиток української поп- та рок-музики, формування національної музичної ідентичності	Олександр Білаш, Віктор Морозов, Олександр Пономарьов, гурт "Скрябін", "ВВ", "Брати Гадюкіни" та інші
Театр	Розвиток нових театральних форм, використання новітніх технологій у театральному мистецтві, поява нових театральних колективів	Леся Курбас, Леся Українка, Богдан Ступка, Марія Заньковецька, Анатолій Крим та інші
Кіно	Створення художніх фільмів, які стали класикою українського кіно, популяризація українського кіно за кордоном	Сергій Параджанов, Іван Миколайчук, Леонід Биков, Віра Крутенко та інші

16. Обговоріть у малих групах. У чому полягала суперечливість процесів розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва України в період системної кризи радянського ладу? Обґрунтуйте свою відповідь.

Якщо розглядати процеси розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва України в період системної кризи радянського ладу, то можна виділити декілька суперечностей:

Наука та освіта. З одного боку, в період радянської влади була здійснена значна реформа освіти, яка забезпечила доступ до освіти для всіх громадян. Проте, з іншого боку, ця освіта була сильно ідеологізованою та залежала від політичних вимог влади. Це призводило до відчутного знецінення наукової діяльності та науково-технічного прогресу.

Література та мистецтво. У період радянської влади відбувся значний розвиток літератури та мистецтва, що було пов'язано з ідеологічною пропагандою та державним фінансуванням. Проте, це також призводило до знецінення творчої свободи та залежності від ідеологічних диктатів влади.

Відносини з міжнародним співтовариством. Україна, як складова частина Радянського Союзу, знаходилась у залежності від міжнародної політики СРСР. Це призводило до відчутної ізольованості української культури від світової культурної спадщини.

Отже, можна зробити висновок, що в період системної кризи радянського ладу розвиток освіти, науки, літератури та мистецтва в Україні був суперечливим. З одного боку, було забезпечено доступ до освіти та розвиток культури, проте з іншого боку, це було здійснено за високою ціною - залежність від ідеології та політичної влади. Це призводило до знецінення наукової діяльності, творчої свободи та ізольованості від світової культури. Таким чином, в цей період в Україні існували суперечності між культурно-освітнім розвитком та політичною залежністю від влади, що затримувало зростання науково-технічного потенціалу та зміцнення міжнародних зв'язків.

17. Підготуйте повідомлення про діяльність визначних діячів або діячок (на вибір): В. Симоненко, І. Миколайчук, П. Майборода, Є. Мірошниченко, А. Солов'яненко, М. Амосов, О. Антонов, Т. Яблонська, М. Приймаченко, С. Параджанов, В. Маняк, О. Пріцак, П. Яцик, Р. Шпорлюк, Р. Конквест, Дж. Мейс та інші.

Михайло Амосов (1913-2002) - український та радянський хірург, академік Академії медичних наук УРСР та Росії, доктор медичних наук, професор, депутат Верховної Ради УРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Михайло Амосов вніс вагомий внесок у розвиток кардіохірургії та серцево-судинної хірургії в цілому. Він провів перші в Україні відкриті операції на серці в 1955 році, а вже в наступному році відкрив перший в Україні кардіохірургічний центр.

Крім того, Михайло Амосов був активним громадським діячем та займався політикою. Він був обраний народним депутатом УРСР в 1970-1974 та 1974-1979 роках, і підтримував ідеї реформування медичної галузі, а також вступу України до складу Радянського Союзу.

Михайло Амосов був не тільки видатним лікарем, але і письменником. Він написав кілька книг, у тому числі "Через біль до зірок", яка стала бестселером та була перекладена на багато мов.

Підсумовуючи, Михайло Амосов - це видатний хірург, активний громадський діяч, та талановитий письменник. Він вніс великий внесок у розвиток медицини та політики в Україні.

18. Керівники комітету з кінематографії при Раді Міністрів УРСР заборонили до прокату фільм Ю. Іллєнка «Криниця для спраглих», пояснивши це наявністю в ньому ідейних помилок і «формальних новацій». Голова комітету звинуватив творчу молодь у захопленні асоціативним і поетичним кінематографом на шкоду реалізму. На його думку, запозичення художніх прийомів М. Антоніоні або І. Бергмана недоцільне, оскільки народжені в західному світі ніколи «не розкривали духовний світ радянської людини». Яким є ваше ставлення до цієї критики? Чи була виправданою така точка зору? Як наведені думки впливали на розвиток українського кінематографа?

На мою думку, заборона фільму на підставі його "ідейних помилок" і "формальних новацій" є досить суб'єктивною та обмеженою в своїх поглядах. Творча свобода є необхідною у розвитку культури, і відмова від запозичення художніх прийомів та ідей може призвести до стагнації індустрії.

Щодо звинувачення творчої молоді в захопленні асоціативним і поетичним кінематографом, вважаю, що це несправедливо. Використання цих прийомів може допомогти розвинути художній вираз та передати глибинні емоції.

У світлі цієї критики можна вбачати деякий негативний вплив на розвиток українського кінематографа. Заборона фільму може стати перешкодою для подальшого розвитку та експериментування в галузі кінематографії. Проте, на щастя, пізніше відбувся певний розквіт українського кіно, і сьогодні Україна має багату кінематографічну індустрію зі своїми видатними режисерами, акторами та сценаристами.

19. Поєднуючи знання, отримані з історії України та української літератури, з'ясуйте роль духовної основи і краси в житті людини, історичної пам'яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму і моральної ницості за матеріалом роману «Собор» Олеся Гончара.

Роман "Собор" Олеся Гончара є твором, що досліджує роль духовної основи і краси в житті людини, історичної пам'яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму і моральної ницості.

Один з головних образів роману - Василь, який стає свідком знущань над історичними пам'ятками, серед яких є замок, де він колись зустрів свою дівчину. Ця зустріч була для нього першою у житті, яка пробудила його любов до краси та духовної основи. Василь не може терпіти знищення історичних пам'яток, адже вони є символом історії народу і його культури.

У романі відображені проблеми національного нігілізму та моральної ницості. Люди забувають свою історію, свої корені, свої цінності. Вони віддають перевагу матеріальному благополуччю та владі, забуваючи про духовність та красу. Автор ставить перед нами питання про те, що робити, коли моральна ницість і національний нігілізм проникають у всі сфери життя.

Водночас, роман "Собор" описує і проблему добра і зла в житті. Головний герой Василь намагається бути добрим, захищаючи красу історичних пам'яток та духовну основу народу. Але він зіштовхується зі злом, яке проявляється у знищенні пам'яток, у владі та корупції. Автор показує, що важко залишатись добрим у світі, де зло навколо нас.

Отже, роман "Собор" Олеся Гончара досліджує роль духовної основи і краси в житті людини, історичної пам'яті народу, проблему національного нігілізму і моральної ницості, а також проблему добра і зла в житті. Автор закликає нас не забувати свою історію та цінності, захищати красу та духовність, і не згоджуватись зі злом, що навколо нас. Роман "Собор" є важливим твором, який нагадує нам про важливість збереження нашої культурної спадщини та духовності.