ГДЗ до підручника «Історія України. Рівень стандарту» О.В. Гісем. 11 клас

§ 10. Культура та духовне життя в УРСР

1. Як відбувався розвиток системи освіти в УРСР у перші післявоєнні роки?

Після Другої світової війни в УРСР було започатковано масштабну програму по відновленню та розвитку системи освіти. Зокрема, відбулося розширення мережі загальноосвітніх шкіл та університетів, відкрилися нові спеціальності, було запроваджено загальнообов'язкову дев'ятирічну школу.

У 1949 році була запроваджена безкоштовна середня освіта, що дало змогу значно збільшити кількість людей, які мали можливість отримати повну середню освіту. Також було створено систему профтехосвіти, яка забезпечувала підготовку робочих та технічних кадрів для промисловості.

У перші післявоєнні роки в УРСР було зроблено вагомі кроки у покращенні якості освіти. Зокрема, було впроваджено нові методи навчання та дидактичні матеріали, відбулося покращення умов навчання та забезпечення шкіл та університетів необхідними матеріальними ресурсами.

2. Назвіть здобутки тогочасної науки в республіці.

У 1950-ті та 1960-ті роки в УРСР досягнуто значних успіхів у науці. Зокрема, у цей період було створено багато нових наукових шкіл та напрямків, які забезпечили значні відкриття в різних галузях знань.

У галузі математики видатні досягнення досягнули М. Крейн, О. Гнеденко, О. Підстригач, В. Григор'єв, які працювали у Київському університеті. У фізиці були зроблені вагомі відкриття в області ядерної фізики, наприклад, відкрито нові види піонів та мезонів.

У галузі медицини також досягнуто значних успіхів. У 1950-х роках в УРСР було проведено значну кількість досліджень у галузі медицини, в тому числі було відкрито нові методи лікування серцевих захворювань, розроблено нові препарати та вакцини проти різних хвороб.

Також варто зазначити значні досягнення в галузі космічних досліджень. У 1957 році український вчений С. Корольов став першим в світі, хто запустив на орбіту Землі супутник, що забезпечило значний прорив у космічній технології та дослідженнях.

У цілому, перші післявоєнні роки в УРСР були періодом значного розвитку науки та технологій, що сприяло розвитку економіки та соціальної сфери в республіці.

3. Як розвивалися в післявоєнний період українська література і мистецтво?

Після другої світової війни в Україні відбувся значний розвиток української літератури та мистецтва. Однак, цей період також був пов'язаний зі значними труднощами, які виникли внаслідок радянської політики культурної "уніфікації" та репресій проти інтелектуалів.

У 1950-х роках в Україні почалася періодів згортання та заборони літературних рухів, таких як поетичний авангард. Однак, в 1960-х роках відбулось відродження української літератури, зокрема з'явилися нові автори та літературні жанри, такі як "теперішній час" та "відгомони".

У мистецтві також було відчутно вплив радянської ідеології, але відбувалася певна розвивальна тенденція. Відбулось оновлення в мистецтві, з'явилися нові напрями та течії, такі як "нова хвиля" в українському кіно.

4. Які здобутки культури України доби десталінізації вам уже відомі за курсами інших навчальних дисциплін?

У добу десталінізації (1953-1964 роки) в Україні відбулося кілька важливих культурних здобутків. Одним з найважливіших з них є розвиток літературного жанру "самвидав", що дозволив українським письменникам та інтелектуалам обійти радянську цензуру та публікувати свої твори. Також в цей період відбулось відродження української культурної спадщини та національної свідомості.

У мистецтві відбулася важлива подія - в 1962 році відбулася перша Всесоюзна виставка "Україна на порозі XX століття", на якій представили твори багатьох видатних українських художників. Виставка стала важливою подією для розвитку українського мистецтва та показала його вагому роль у культурному житті країни.

Крім того, у період десталінізації українські художники стали активніше використовувати національні мотиви та елементи у своїх творах, що сприяло відродженню національної культури та національної свідомості.

Також важливим досягненням доби десталінізації в Україні було створення нових культурних інституцій, таких як Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва та Київська школа образотворчого мистецтва, що дозволило забезпечити належні умови для розвитку мистецтва та культури в цілому.

Узагалі, доба десталінізації в Україні була періодом важливих культурних змін, які сприяли розвитку української літератури, мистецтва та національної свідомості, а також сприяли відродженню національної культурної спадщини.

Із листа В. Стуса, який працював учителем у м. Горлівка (Донецька обл.), до А. Малишка (1962 р.)

...На Донбасі (та й чи тільки) читати українську мову в російській школі — одне недоумство. Треба мати якісь моральні травми, щоб це робити. Одна усна заява батьків — і діти не будуть вивчати мови народу, який виростив цих батьків. Хіба це не гопашний театр — з горілкою і шароварами? Обов'язково — німецьку, французьку, англійську мову, крім рідної...

Іноді видається, що діячі нашої культури роблять даремну справу. Вони співають, коли дерево, на якому вони сидять, ритмічно здригається од сокири... Як можна зрозуміти їх спокій? Як можна зрозуміти слабосилі зітхання, кволі піклування про долю хутора Надії, слабенькі нарікання, коли мусить бути гнів, і гнів, і гніві?

1. Обговоріть у парах. Які факти викликали в автора занепокоєння?

Автор занепокоєний тим, що в російських школах на Донбасі не вивчається українська мова, а діти не мають можливості вивчати мову свого народу. Він вважає, що це призводить до моральних травм, які потребують спеціальної міцної волі вчителя, щоб продовжувати викладати українську мову.

Також автор занепокоєний пасивністю діячів культури, які не виступають з відкритими вимогами до влади щодо захисту української мови та культури.

2. У чому він убачав їхню небезпеку для розвитку України?

Автор убачає в цьому небезпеку для розвитку України, оскільки відсутність можливості вивчати українську мову в школах призводить до забуття національної ідентичності та знищення культурної спадщини українців. Також, на його думку, без активної боротьби за збереження та розвиток української мови та культури, Україна не зможе стати повноправним гравцем на міжнародній арені та зберегти свою незалежність.

Запитання і завдання

1. Який термін загальної обов'язкової освіти було запроваджено шкільною реформою, розпочатою в 1958 р.?

Шкільна реформа, розпочата в 1958 році, запровадила загальну обов'язкову 8-річну школу для всіх дітей УРСР. До цього часу обов'язкова освіта була лише 7-річною.

2. Що таке зросійщення?

Зросійщення (російщення) - процес активної пропаганди та впровадження російської мови та культури на території України. Цей процес розпочався за часів Радянського Союзу і включав у себе примусову русифікацію національних меншихсть на території України.

3. Хто очолив Академію наук УРСР у 1962 р.?

В 1962 році Академію наук УРСР очолив відомий фізик та діяч науки Борис Патон. Він очолював Академію наук УРСР протягом 52 років - з 1962 по 2014 рік.

4. Коли було запроваджено Шевченківську премію?

Шевченківська премія була запроваджена в 1961 році на честь великого українського поета Тараса Шевченка. Ця премія присуджується за високі досягнення в галузі літератури, мистецтва та науки.

5. Назвіть імена представників «шістдесятництва» в українському мистецтві.

Серед представників «шістдесятництва» в українському мистецтві можна виділити такі імена, як Іван Світличний, Іван Дзюба, Леонід Панасенко, Іван Багряний, Борис Олійник, Анатолій Лемешевський, Іван Кавалерідзе, Юрій Іздрик, Ірина Калинець та багато інших.

6. Коли М. Хрущов заявив про зміну партійної політики щодо релігії й церкви?

Микита Хрущов заявив про зміну партійної політики щодо релігії й церкви в 1959 році, коли він виступив з промовою на засіданні ЦК КПРС і заявив про необхідність більш ліберальної політики у цьому питанні. Він закликав до боротьби з "бюрократизмом" і "бюрократичним деспотизмом", які, на його думку, стоять на шляху розвитку держави. Після цього було прийнято ряд рішень, які сприяли відродженню релігії та церкви в СРСР, зокрема, знято заборону на видання релігійних книжок і знищення церковних споруд.

7. Якими були тенденції розвитку освіти в цей період?

В період доби "відлиги" було зроблено значні кроки у розвитку освіти в УРСР. Зокрема, було розпочато масштабну кампанію щодо всебічного підвищення рівня освіти населення, збільшення кількості шкіл, вузів та наукових установ. Також в цей період було запроваджено загальнообов'язкову середню освіту та зроблено значні зусилля у підготовці наукових кадрів, зокрема, було створено нові наукові спеціальності та збільшено кількість наукових установ.

8. У чому полягало зросійщення системи освіти в республіці за доби «відлиги»?

Зросійщення системи освіти в УРСР за доби "відлиги" полягало у збільшенні кількості російськомовних шкіл, вузів та наукових установ. Було запроваджено обов'язкове вивчення російської мови в школах та вузах, що привело до послаблення позицій української мови як державної мови. Також були запроваджені спільні з Росією програми підготовки наукових кадрів, що також призвело до зросійщення системи освіти в республіці.

9. Висловіть свою думку щодо причин зростання темпів зросійщення населення УРСР.

Зростання темпів зросійщення населення УРСР може бути пояснено кількома причинами. По-перше, це пов'язано зі збереженням радянської ідеології, яка вважала російську мову "мовою міжнародного спілкування" та сприяла її поширенню в УРСР. По-друге, це пов'язано з економічними факторами, зокрема з більш високою оплатою праці за знання російської мови. По-третє, це може бути пов'язано з політикою державного рівня, що сприяла зросійщенню в результаті зосередження влади в Москві та поширення російської культури та мови як засобу збереження цілісності СРСР.

Щодо зросійщення системи освіти в УРСР за доби "відлиги", то воно полягало у збільшенні кількості російськомовних шкіл, введенні обов'язкового вивчення російської мови та зменшенні ролі української мови в освітній системі. Такі зміни були впроваджені з метою збільшення "єдності" народів СРСР та полегшення спілкування між ними, але вони також призвели до погіршення стану української мови та культури.

Щодо тенденцій розвитку освіти в цей період, то вони характеризувалися збільшенням кількості шкіл та вищих навчальних закладів, розширенням доступу до освіти та удосконаленням навчальних програм. Однак, з розвитком індустріалізації та науково-технічного прогресу, увага до гуманітарної освіти зменшувалася, а навчальні програми ставали все більш спрямованими на потреби промисловості та економіки.

10. Наведіть факти, які свідчать про стрімкий злет тогочасної української науки.

Факти, які свідчать про стрімкий злет тогочасної української науки:

• Українські вчені досягли вагомих успіхів у таких галузях, як математика, фізика, хімія, біологія, астрономія, історія, мовознавство та інші.
• Українські вчені здійснювали важливі дослідження у різних галузях науки, що мали значний науковий та практичний вплив.
• Українські наукові установи мали вагомі досягнення в області розробки нових технологій та винаходів.
• Українські вчені активно співпрацювали з науковими установами інших країн та брали участь у міжнародних наукових проектах.

11. Визначте здобутки української літератури цієї доби.

Здобутки української літератури цієї доби:

• Відбулася розвиток прози та поезії, в тому числі поетичної андеграундної літератури.
• Виникли нові літературні напрямки, такі як "шістдесятники", "самвидав", "буйноземці" та інші.
• Були написані видатні твори, такі як роман "Тигролови" Пантелеймона Куліша, "Сто тисяч" Івана Багряного, збірка поезій "Золоті ворота" Ліни Костенко, "Дніпрові етюди" Михайла Стельмаха та багато інших.

12. Назвіть досягнення тогочасного українського мистецтва.

Досягнення тогочасного українського мистецтва:

• Розвивалися різні галузі мистецтва, зокрема живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво та інші.
• Українські митці створювали твори в різних стилях та напрямках, зокрема, соцреалістичному реалізмі, модернізмі, експресіонізмі та інших.

Найвідомішими представниками українського живопису цієї доби є Іван Єженков, Володимир Кононенко, Олександр Касіян, Сергій Грігор'єв, Іван Марчук та інші. У сфері скульптури видатними майстрами були Олександр Архипенко, Марія Приймаченко, Анатолій Гайдай та інші. Також варто зазначити досягнення української декоративно-ужиткової мистецтва, зокрема в галузі кераміки, текстилю, килимів та інших видів ремесла. Українські митці цієї доби досягали успіхів і за межами України, представляючи свої твори на виставках в Європі та США.

13. Як відбувався розвиток спорту в республіці в цей період?

Розвиток спорту в УРСР в цей період був досить інтенсивним. Було зведено багато спортивних споруд та об'єктів, проводилися масштабні спортивні заходи. Українські спортсмени вибороли значну кількість медалей на Олімпійських іграх та інших міжнародних змаганнях.

14. Назвіть головні культурні здобутки тогочасної української діаспори.

Головні культурні здобутки тогочасної української діаспори включали в себе видачу книг та періодичних видань українською мовою, створення мистецьких та літературних творів, проведення культурних заходів та фестивалів.

15. Чому радянське керівництво перешкоджало поверненню Й. Сліпого до України?

Радянське керівництво перешкоджало поверненню Й. Сліпого до України через його політичну активність в еміграції та його близькі зв'язки з українською діаспорою. Крім того, була створена ідеологічна кампанія, спрямована на дискредитацію діяльності Й. Сліпого та інших українських націоналістів.

16. Складіть таблицю «Розвиток культури і духовного життя України в період "відлиги"».

Галузь культури	Основні досягнення	Видатні діячі
Література	Відродження літературного жанру "самвидав", зростання кількості виданих книжок, популяризація української мови	Іван Драч, Леся Українка, Іван Багряний, Микола Вінграновський
Мистецтво	Поява нових художніх напрямків та течій, зростання кількості виставок та зацікавлення громадськості мистецтвом	Олександр Архипенко, Тетяна Яблонська, Марія Приймаченко, Анатолій Лопатко
Музика	Розвиток національної музичної культури, створення нових музичних колективів, проведення музичних фестивалів	Володимир Івасюк, Святослав Річтер, Софія Ротару, Андрій Шевченко
Кіно	Виробництво багатьох фільмів на українській мові, збільшення кількості кінотеатрів, проведення кінофестивалів	Сергій Параджанов, Олександр Довженко, Лариса Шепітько, Іван Миколайчук
Театр	Відродження українського театру, створення нових театральних колективів, проведення театральних фестивалів	Іван Миколайчук, Леся Курбас, Борис Грінченко, Василь Стус

17. Проведіть дискусію за проблемним питанням: «Патріотичні та громадянські мотиви, морально-етичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка», використовуючи матеріал з української літератури та історії України.

Дискусія щодо проблемного питання "Патріотичні та громадянські мотиви, морально-етичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка" може бути досить цікавою, оскільки тут є кілька питань, які можуть викликати дискусію.

Спочатку, ми можемо обговорити, які саме патріотичні та громадянські мотиви є присутніми у громадянській ліриці В. Симоненка. Можна згадати такі твори як "Із-за горизонту знову зійшла зоря", "Війна", "Вересова зірка" та інші. У цих віршах автор піднімає теми війни, відродження нації, боротьби за свободу та незалежність.

Далі, можна розглянути морально-етичні проблеми, які стосуються громадянської лірики В. Симоненка. Чи може поезія бути засобом формування моральних цінностей у суспільстві? Які теми та проблеми, на вашу думку, стосуються морально-етичної складової в поезії Симоненка?

До розмови можна додати також історичний контекст того часу, коли з'являлися твори Симоненка. З одного боку, це був період розквіту української культури та патріотичного руху. З іншого боку, це був час тоталітарного режиму, коли свобода слова та інші права були обмежені. Як на вашу думку, це впливало на стиль та тематику творів Симоненка?

Крім того, можна обговорити питання ролі поета у суспільстві. Чи має він право висловлювати свої погляди на політику та історію? Чи має він обов'язок ставитися критично до суспільних проблем та висвітлювати їх у своїх творах? Які можуть бути наслідки для поета, якщо він виражає незгоду з владою чи суспільними нормами? Узагальнюючи, дискусія щодо проблемного питання "Патріотичні та громадянські мотиви, морально-етичні проблеми у громадянській ліриці В. Симоненка" може допомогти краще зрозуміти творчість цього відомого поета, а також розглянути більш загальні питання, пов'язані з моральними цінностями, свободою слова та роллю поета у суспільстві.

18. Підготуйте повідомлення про одного з представників культури України цього періоду (на вибір): М. Янгель, Б. Патон, С. Корольов, В. Глушков, Лесь Танюк, Ліна Костенко, І. Світличний, В. Симоненко, А. Горська або інші.

Повідомлення про Ліну Костенко:

Ліна Костенко - одна з найвизначніших поетес і письменниць української літератури XX століття. Народилася 19 березня 1930 року в селі Ржищів на Житомирщині. У своїх творах вона зосереджується на проблемах людської долі, моралі та справедливості. У роки заборони української мови та культури була активною учасницею дисидентського руху, зокрема, підписувала листівки з протестом проти політики радянської влади.

У 1956 році Ліна Костенко дебютувала збіркою поезій "Сонячні кларнети", а згодом вона видавала романи, оповідання та інші твори. Найбільш відомі з них - "Маруся Чурай", "Замість сонця", "Нові барви полонин", "Машина тривоги". Її творчість відзначена численними літературними преміями, зокрема Шевченківською премією.

Ліна Костенко також була активною громадською діячкою. У 1990-ті роки була народною депутаткою України та членом Конституційної комісії. У 2014 році була одним з керівників Майдану в Києві. Нещодавно її творчість була відзначена виставкою у Луврі в Парижі.

Ліна Костенко є однією з найбільш впливових та поважаних постатей в українській культурі.

19. У 1956 р. український письменник В. Шумило в журналі «Смена» писав: «На жаль, ще є люди, які нехтують мовою українського народу. Декому з них здається, що українська мова недовговічна. Мине, мовляв, небагато часу, і українська мова зникне, а її замінить мова російська. Це нащадки великодержавних націоналістів типу Суворина, що видавав чорносотенну газету "Новое время", і Шульгіна — видавця такої ж реакційної газети "Киевлянин". Це абсолютно ворожі нам, радянським людям, думки. Ніяка мова не повинна витискувати іншу мову. У тому суть і рівноправність націй. Зі зникненням мови зникає, гине і нація». Якої думки щодо української мови дотримувався автор? Як оцінити її, ураховуючи обмеженість можливостей автора для критики в умовах радянської дійсності?

Український письменник В. Шумило в своєму висловлюванні дотримувався думки, що українська мова має бути повноправною мовою народу, що не повинна витискуватись іншою мовою, і що зі зникненням мови зникає і нація.

Оцінювати цю думку можна як позитивну, оскільки вона відповідає принципам рівноправності націй та захисту прав українського народу на власну мову та культуру. Проте, слід враховувати, що в умовах радянської дійсності критика політики держави, включаючи питання мовної політики, була небезпечною для авторів і могла мати негативні наслідки, такі як цензура, переслідування, виселення, чи навіть репресії. Тому можливо, що автор не міг повністю висловити свою позицію, а його висловлювання було більш стриманим, ніж він насправді відчував.